Ухвала

від 27.05.2025 по справі 640/20304/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

27 травня 2025 року ЛуцькСправа № 640/20304/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради провизнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Калько Дмитро Олексійович (далі Калько Д. О.) в інтересах позивача ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (далі Департамент, відповідач) про визнання протиправними дії відповідача, які полягають у відмові прийняти документи (клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) у адвоката Калька Д. О. як представника ОСОБА_1 (учасника бойових дій АТО).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/20304/20 та постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 38).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (арк. спр. 75).

Закон України №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 (далі - Закон №2825-IX) набрав чинності 15.12.2022, за приписами статтями 1-2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

За приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).

Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання положень Закону №2825-IX та відповідно до Порядку №399, дану справу передано на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/20304/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаментупро визнання дій протиправними (арк. спр. 92-93).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської радипровизнання дій протиправними залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме подання (надіслання): 1) заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати інші достатні підстави для поновлення строку та додати докази поважності причин пропуску цього строку; 2) пояснення щодо підстав звернення до суду з даним позовом та обґрунтування порушеного права ОСОБА_1 ; 3) інформації та відповідних підтверджуючих документів права на заняття адвокатською діяльністю Калько Д. О.; ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 (арк. спр. 115-119).

До суду 22.05.2025 надійшла заява представника позивача від 21.05.2025 про усунення недоліків, яка обґрунтована тим, що 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, строк позовної давності законодавчо за вимогами позивача по справі № 640/20370/20 в силу пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України продовжено на строк дії карантину.

Також зауважив, що Департамент земельних ресурсів, а саме працівники приймальні Київради з земельних питань відмовляючи адвокату Кальку Д. О. у прийнятті клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відмовили позивачу, чим порушили його право, гарантоване чинним законодавством, на отримання земельної ділянки у користування, оренду, власність.

Щодо повноважень адвоката Калька Д. О. представляти права ОСОБА_1 повідомив, що підтвердження повноважень адвоката діяти від імені клієнта належним чином підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги. А через спір, між Радами адвокатів в м. Києві, адвокат Калько Д. О., станом на сьогодні, позбавлений можливості генерувати ордери на представництво інтересів через відсутність доступу до відповідного реєстру (арк. спр. 123-127).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно залишити без розгляду, виходячи з такого.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з позовної заяви, позивач просив визнати протиправними дії відповідача, що полягали у відмові прийняти документи (клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) у представника ОСОБА_1 - адвоката Калька Д.О., які мали місце 14.01.2020.

Тому, зважаючи на приписи частини другої статті 122 КАС України, строк на оскарження зазначених дій відповідача закінчився 15.07.2020.

З 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України було установлено карантин.

Законом №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України було доповнено пунктом 3 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".

17.07.2020 набрав чинності Закон №731-IX, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, строк встановлений Законом №731-IX закінчився 06.08.2020, тоді як представник позивача із даним позовом звернувся 25.08.2020, тобто із пропуском строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

Пунктом 3 Закону №731-IX, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в такій редакції:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Варто зауважити, що позивач у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду в якості причин пропуску строку звернення до суду послався загалом на запровадження карантину на всій території України, проте не зазначив яким чином обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, унеможливили своєчасне звернення до суду саме у його випадку.

З цього приводу колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №120/5780/20-а.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача на нормативні посилання до Цивільного кодексу України, оскільки дані правовідносини регулюються КАС України, а тому, як зазначалось вище, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, суд поновлює процесуальні строки виключно у тому випадку, якщо причини їх пропуску зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Зважаючи на це, представником позивача у заяві про усунення недоліків не наведено жодних об`єктивних і незалежних від волі особи, яка пропустила строк, обставин, які були підставою для його пропуску.

Разом з цим, суд зазначає, що вказані вище норми самі собою не можуть бути безумовною підставою для поновлення процесуального строку на звернення до суду, оскільки заявник повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому звернутися до суду з відповідною заявою протягом строку, визначеного законом, а суд, в свою чергу, має надати безпосередню оцінку поважності цих причин.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.02.2021 у справі №640/10199/19 та застосованим у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 у справі № 640/20308/20.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що " право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою" (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03, пункт 30 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013, заява №49069/11).

Європейський суд з прав людини, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Отже, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій, а сам інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, представник позивач належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами не надав, тому суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі частини третьої статті 123, пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України.

Керуючись частинами першою, другою статті 122, частиною третьою статті 123, пунктом восьмим частини першої статті 240, статтями 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позов ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської радипровизнання дій протиправними залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.І. Смокович