Рішення від 27.05.2025 по справі 340/668/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/668/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі відповідач-1), у якому просить:

- визнати незаконним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про взяття на військовий облік ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку на підставі рішення призовної комісії від 18.03.2010 про визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст.74а Наказу МОУ №402-08.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 18.03.2010 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 74а Наказу Міністерства оборони України №402-08 на підставі витягу з книги протоколів призовної комісії від 18.03.2010 (протокол №96/4), про що міститься запис у військово-обліковому документі тимчасовому посвідченні № НОМЕР_2 з печаткою та за підписом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вказує, що оскільки був виключений з військового обліку у зв`язку з визнанням непридатним до військової служби, тому повторному взяттю на такий облік він не підлягає. Водночас, відповідач-1 безпідставно вніс відносно нього відомості до реєстру військовозобов`язаних, призовників та резервістів «Оберіг» як військовозобов`язаного та про перебування у розшуку через порушення правил військового обліку.

Зауважує, що з метою усунення розбіжностей, що містяться у військово-обліковому документі - тимчасовому посвідченні № НОМЕР_2 , та у реєстрі військовозобов`язаних, призовників та резервістів "Оберіг", 18.12.2024 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням виключити його з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби. Однак відповідач-1 листом від 31.12.2024 №4/3303 повідомив про неможливість внесення таких відомостей у Реєстр, оскільки військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 (Протокол №96 т.4) його було визнано непридатним у мирний час, обмежено придатним у військовий час по статті 74-а групи 1 Наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008. Також, вказав про необхідність пройти ВЛК та затвердити свідоцтво про хворобу 11 Регіональною військово-лікарською комісією.

Вважає такі дії та вимоги відповідача-1 протиправними, оскільки відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу II Положення №402, повторно оглядаються ВЛК лише військовозобов`язані, яким він не являється внаслідок визнання непридатним з виключенням з військового обліку. З цих же підстав, вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до реєстру військовозобов`язаних, призовників та резервістів про перебування його у розшуку.

З цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідачі правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористалися. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідачів на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило.

Копії ухвали суду від 06.02.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі були надіслані відповідачам засобами поштового зв`язку та вручені представнику ІНФОРМАЦІЯ_1 за довіреністю 10.02.2025, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №0610228986537 та 11.02.2025 - представнику ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у свою чергу, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610228986707.

Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.

06.02.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), залучено до участі у справі в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі відповідач-2), витребувано докази по справі.

14.04.2025 ухвалою суду повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 за ініціативи суду докази по справі.

14.05.2025 ухвалою суду витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_8 докази по справі.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України від 30.06.2009 НОМЕР_3 , виданим Кіровським РВ УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 12-13).

Згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 від 15.04.2010 рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 18.03.2010 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 74а наказу МОУ №402-08. Як підставу вказано витяг з книги протоколів призовної комісії від 18.03.2010 протокол №96/4. Також, наявний штамп про зняття позивача з військового обліку відповідно до вказаного рішення комісії та наказу МОУ №342 від 09.06.2006. Відповідний запис засвідчений підписом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 та печаткою (а.с. 15).

Водночас, як вбачається з електронного військово-облікового документу в додатку "Резерв+" ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Компаніївка) як військовозобов`язаний у званні солдата. Відомості про постанову ВЛК відсутні. Наявна помітка про порушення правил військового обліку (а.с. 23).

16.11.2024 представник позивача направив до відповідача-1 адвокатський запит стосовно перебування ОСОБА_1 на військовому обліку (а.с. 16-19).

У відповідь на вказаний запит ІНФОРМАЦІЯ_1 (Компаніївка) листом від 02.12.2024 №4/3055 повідомив, що позивач не перебуває на військовому обліку у Відділі (а.с. 20).

З метою усунення розбіжностей, що містяться у військово-обліковому документі - тимчасовому посвідченні № НОМЕР_2 , та у реєстрі військовозобов`язаних, призовників та резервістів "Оберіг", з урахуванням листа від 02.12.2024 №4/3055, позивач 18.12.2024 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просив виправити помилку та внести відомості про виключення його із військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби (а.с. 21-22).

Відповідач-1 листом від 31.12.2024 №4/3303 повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних осіб, які перебувають в запасі з 18.01.2024. Згідно протоколу №96 т.4 військово-лікарської комісії від 18.03.2010 при ІНФОРМАЦІЯ_6 його було визнано непридатним у мирний час, обмежено здатним у військовий час по статті 74-а групи І Наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008. Виключення з військового обліку проводив військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно вимог наказу Міністерства оборони України №342 від 09.06.2006 на підставі витягу з книги протоколів призовної комісії від 18.03.2010, однак наказ Міністерства оборони України №342 від 09.06.2006 втратив чинність відповідно до наказу Міністерства оборони України «Про внесення змін до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу з Збройних Силах України та інших військових формувань» №24 від 15.01.2015. Вказав, що запис у тимчасовому посвідченню знятий з військового згідно з наказом Міністерства оборони України №342 не означає, що особа не підлягає призову у воєнний час. Для підтвердження непридатності до військової служби запропоновував отримати направлення для проходження ВЛК в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, вказав про перебування позивача в розшуку з 26.12.2024 за неприбуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (а.с. 24-25).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII).

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 8 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі положення №154).

Відповідно до пункту 1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм суд дійшов висновку про те, що до завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки серед іншого належить ведення військового обліку військовозобов`язаних та розгляд звернень громадян, у тому числі і з цих питань.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із пунктом 81 Порядку №1487 на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).

Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Зі змісту наведених норм слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_7 , є органом ведення Реєстру. Тобто відповідач-2 наділений повноваженнями забезпечення актуалізації бази даних Реєстру.

Відповідно до пункту 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім`я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність для військовозобов`язаних та резервістів; 11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку); 12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв`язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 Порядку №559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

Як зазначено судом вище, 18.03.2010 рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 №96/4 позивача визнано непридатним до військової служби за статтею 74а наказу МОУ №402-08, про що внесено запис у тимчасове посвідчення № НОМЕР_2 від 15.04.2010.

Частиною 1 статті 15 Закону №2232-XII було встановлено, на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).

ОСОБА_1 станом на 18.03.2010 виповнилося повних 17 років.

Частиною 9 статті 14 Закону №2232-XII на той час було установлено, що на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються, серед іншого, зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов`язаних громадян, яких за станом здоров`я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; виключення з військового обліку громадян, яких за станом здоров`я визнано непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.2 Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти).

Пунктом 2.1. глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК). Дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії (п. 22.1-22.2 глави 22 розділу ІІ Положення №402).

Пунктом 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 визначено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

За приписами пунктів 2.1, 2.7 глави 2 розділу II Положення №402 організація медичного огляду призовників і допризовників покладається на районні (міські) комісії з питань приписки і районні (міські) призовні комісії, в областях - на обласні призовні комісії та призовні комісії Автономної Республіки Крим і міста Києва.

Під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров`я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров`я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.

Згідно з пунктом 2.9 глави 2 розділу II Положення №402 лікар виносить одну з таких постанов:

а) придатний до військової служби за графами ТДВ "А" 1-11;

б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до

---

(указати дату);

в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд;

г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;

ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як вже зазначено судом вище, тимчасовим посвідченням позивача підтверджується, що медичною комісією прийнято рішення про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Ухвалою суду від 14.05.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_8 було витребувано рішення військово-лікарської комісії від 18.03.2010 (протокол №96/4), згідно якого ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

На виконання ухвали суду 20.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_10 надав пояснення, згідно яких позивач відповідно до обліково-алфавітної книги призовників 1993 року народження протоколом засідань комісії з питань приписки №96 том 4 від 18.09.2010 знятий з військового обліку за статтею 74а графи І наказу Міністерства оборони України №402 від 2008 року. Вказав, що витяг з Книги протоколів засідань комісії з питань приписки надати не має можливості у зв`язку з її знищенням згідно строків зберігання, натомість надав витяг з обліково-алфавітної книги призовників 1993 року народження відносно позивача.

Відповідач-1 у листі від 31.12.2024 №4/3303 зазначає, що згідно протоколу №96 т.4 військово-лікарської комісії від 18.03.2010 при ІНФОРМАЦІЯ_6 позивача було визнано непридатним у мирний час, обмежено придатним у воєнний час по статті 74-а групи І Наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008, однак такі твердження не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (в редакції на дату проходження медичного огляду позивачем) особи з діагнозами хвороб, передбаченими пунктом «а» статті 74 є непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. Поряд з цим непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатні у воєнний час є особи з діагнозами хвороб згідно пунктів «б» та «в» статті 74.

Суд зауважує, що ані доказів спростування рішення призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 18.03.2010, ані відомостей щодо проведення перевірки компетентними органами правомірності його прийняття, або доказів скасування, суду під час розгляду справи не надано, і судом не здобуто.

Також, відповідачем не надано будь-яких доказів, що встановлений 18.03.2010 в результаті медичного огляду позивача діагноз не був підставою для визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII (в редакції на дату проходження позивачем медичного огляду) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Таким чином, з урахуванням рішення призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 18.03.2010 відповідач підлягав виключенню з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

Водночас, згідно матеріалів справи встановлено, що позивача на підставі протоколу засідань комісії з питань приписки №96 том 4 від 18.09.2010 було знято з військового обліку, а не виключено.

При цьому, з аналізу наведених вище положень законодавства, чинного на момент прийняття рішення про непридатність позивача до військового служби вбачається, що поняття "знятий з військового обліку" не є тотожним поняттю "виключений з військового обліку".

Так, статтею 37 Закону №2232-XII (на час звернення позивача із заявою про виправлення помилки та внесення відомостей до реєстру) передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Отже, підстава "визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку" була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.

Проте в чинній редакції міститься підстава виключення з військового обліку як "визнані непридатними до військової служби".

Відтак, з урахуванням останніх змін законодавства, позивач так само підлягає виключенню з військового обліку.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутня актуальна інформація щодо визнання позивача непридатним до військової служби та виключення з військового обліку за станом здоров`я. Поряд з цим, саме ІНФОРМАЦІЯ_7 , є органом ведення Реєстру, тобто наділений повноваженнями забезпечення актуалізації бази даних Реєстру.

Щодо обраного способу захисту порушеного права.

Судом встановлено, що з метою усунення розбіжностей, що містяться у військово-обліковому документі - тимчасовому посвідченні № НОМЕР_2 , та у реєстрі військовозобов`язаних, призовників та резервістів "Оберіг", з урахуванням листа від 02.12.2024 №4/3055, позивач 18.12.2024 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просив виправити помилку та внести відомості про виключення його із військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

Як визначено пунктом 4 Порядку №559 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов`язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції та обов`язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру.

Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача запропонував особисто прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та отримати направлення на проходження військово-лікарської комісії, хоча Порядком №559 не передбачено вимоги повторного проходження військово-лікарської комісії задля перегляду придатності до військової служби, яка раніше була встановлена відповідною ВЛК.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не надав оцінку документам позивача, які були додані ним до заяви від 18.12.2024 та безпідставно відмовив у внесенні відомостей до Реєстру про стан здоров`я позивача відповідно до відомостей з його військово-облікового документа.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

За встановлених обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови внести актуальні персональні дані ОСОБА_1 до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг". Також, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 74а Наказу МОУ №402-08.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своєї бездіяльності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись статтями 241 246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 74а наказу Міністерства оборони України №402-08.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 74а наказу Міністерства оборони України №402-08.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 травня 2025 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач-1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинення певних дій ( АДРЕСА_3 ).

Відповідач-2 - ІНФОРМАЦІЯ_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК