Ухвала від 26.05.2025 по справі 380/10032/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

26 травня 2025 рокусправа № 380/10032/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву ОСОБА_1 до Управління адміністрування послуг Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Управління адміністрування послуг Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі відповідач), в якому просить:

«визнати дії адміністратора ОСОБА_2 протиправними і зобов`язати здійснити запис на прийом до міського голови

визнати рішення про відсутність порушень заступниці директора департаменту - Мар`яни Дюганчук протиправними

відповідно до положень ст. 262 ЦПК України" суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу" стосовно фактів перевищення службових повноважень, недбальства, введеня в оману громадян видати окрему ухвалу про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя перевірив позовну заяву та додані до неї матеріали і встановив, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7, 8 та 9 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір це спір, у якому, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2).

Суб`єкт владних повноважень орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7).

Позивач особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (пункт 8).

Відповідач суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт 9).

Згідно з частинами 1 і 4 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Основного Закону України, у рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим. Визначальною ознакою такого спору є саме його характер виникнення з приводу реалізації публічно-владних функцій суб`єктом владних повноважень щодо іншої особи, внаслідок чого особа вважає порушеними свої індивідуальні права чи охоронювані законом інтереси.

Із змісту позовної заяви суддя встановив, що з метою вирішення суспільних проблем (щодо дорожньої карти поетапного руху по виконанні пунктів ділянки дороги, що сполучає вулицю Брюховицька (вул. Брюховицька, 51), через урочище «Клепарів» - з вулицею Тунельна та щодо того, що з 14.05.2021 не відбулось жодного засідання комісії стосовно комісії з найменування та перейменування назв вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів та споруд у місті Львові) позивач мав намір здійснити запис на прийом до міського голови та звернувся до посадової особи відповідача.

При цьому, у позовній заяві позивач просить, зокрема: «визнати дії адміністратора ОСОБА_2 протиправними і зобов`язати здійснити запис на прийом до міського голови

визнати рішення про відсутність порушень заступниці директора департаменту - Мар`яни Дюганчук протиправними».

З цього приводу слід зазначити, що питання щодо встановлення відсутності чи наявності порушень посадовою особою органу місцевого самоврядування згідно з приписами Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Кодексу законів про працю України належить до повноважень органу, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) такого працівника.

При цьому, правом оскарження рішення, прийнятого вказаним органом за результатом проведення дисциплінарного провадження, наділений працівник, який є суб`єктом такого дисциплінарного провадження.

Позивач же не надав доказів прийняття щодо заступника директора департаменту Мар`яни Дюганчук будь-яких рішень про наявність чи відсутність порушень посадової особи органу місцевого самоврядування.

Однак навіть за умови прийняття відповідного рішення за результатами перевірки дій посадової особи в межах вказаної позивачем ситуацією, позивач не наділений правом оскарження такого рішення, оскільки не є суб`єктом відповідного дисциплінарного провадження та таке рішення не створює жодних юридичних прав та/чи обов`язків з огляду на завдання дисциплінарного провадження та не може порушувати особисті права позивача.

Також, позивач просить «винести окремо ухвали про притягнення до дисциплінарної відповідальності стосовно фактів перевищення службових повноважень, недбальства, введення в оману громадян».

Проте суддя звертає увагу, що така вимога позивача спрямована на притягнення відповідної посадової особи до дисциплінарної відповідальності, однак суд не наділений такими повноваженнями. Суд лише може перевірити законність та обґрунтованість рішення відповідного державного органу (органу місцевого самоврядування), прийнятого за результатами проведення дисциплінарного провадження щодо посадової особи (суб`єкта дисциплінарного провадження).

Окрім того, така вимога обґрунтована положеннями статті 262 Цивільного процесуального кодексу України, приписами якого врегульовано прядок розгляду спорів приватно-правового характеру.

Водночас частиною 1 статті 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

З огляду на викладене суддя висновує, що заявлені вимоги не мають індивідуалізованого правового характеру, вони не ґрунтуються на порушенні права чи охоронюваного законом інтересу самого позивача, а тому, не є предметом судового захисту в адміністративному судочинстві.

Такі вимоги позивача стосуються контролю, втручання у діяльність органу місцевого самоврядування, що виходить за межі предметної юрисдикції адміністративного суду, не відповідає принципу індивідуального судового захисту прав особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладені приписи КАС України та встановлені обставини, суддя висновує, що у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Згідно з статтею 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

З доказів, долучених до позовної заяви суддя з`ясував, що за подання цього позову позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №2771-6359-88425-5141 від 20.05.2025.

Оскільки суддя дійшов висновку про відмову у відкриття провадження у справі, сплачений судовий збір за подання цього позову, слід повернути позивачу.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 19, 21, 170, 171, 241-243, 248, 256, 293-295 КАС України, суддя,-

у х в а л и в :

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністрування послуг Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити дії.

2. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

4. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

5. Роз`яснити позивачу, що згідно з частиною 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців Олег Романович