Ухвала

від 27.05.2025 по справі 500/3077/25

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/3077/25

27 травня 2025 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мандзій О.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить:

скасувати податкове рішення від 07.08.2023 №0707615-2407-1915-UA61040010000042862 ГУ ДПС у Тернопільській області, повернути оплачені кошти в сумі 14583,33 грн та податковий штраф в розмірі 930,98 грн повернути;

скасувати податкове рішення від 15.07.2024 №0833407-2407-1915-UA61040010000042862 ГУ ДПС у Тернопільській області;

зобов`язати відповідача юридична особа приватного права Державна податкова служба України код ЄДРПОУ: 43005393, Кравченко Руслан Андрійович - керівник, Організаційна форма: Орган державної влади, відшкодувати моральні та матеріальні збитки відповідно до взятих на себе зобов`язань Держави України, щодо людини у статті 56 Конституції України у розмірі 210000,00 грн;

зобов`язати юридичну особу приватного права корпоративного управління "Тернопільський окружний адміністративний суд" ЄДРПОУ: 35157712, керівник Мірінович Уляна Анатоліївна, Організаційна форма: Державна організація (установа, заклад), за порушення прав і свобод людини в статті 56 Конституції України відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану незаконним рішенням чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, виплатити компенсацію в розмірі 20000,00 грн.

Як передбачено п.3, 5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

У п.9 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Відтак, відповідача у справі позивач визначає не довільно, а вказує того суб`єкта владних повноважень, який має відповідати за його позовними вимогами, оскільки приймав оскаржуване рішення, вчиняв дію чи допустив бездіяльність, і з приводу яких у позивача з ним виник юридичний спір.

Позов є спеціальним способом процесуального захисту, а саме: спеціальним зверненням до адміністративного суду, зміст якого передбачений нормами КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.5 КАС України).

Реалізуючи передбачене ст.55 Конституції України, ст.5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Так відповідачем у позовній заяві зазначено Державну податкову службу України.

Водночас в прохальній частині позовної заяви позивач просить:

скасувати податкове рішення від 07.08.2023 №0707615-2407-1915-UA61040010000042862 ГУ ДПС у Тернопільській області, повернути оплачені кошти в сумі 14583,33 грн та податковий штраф в розмірі 930,98 грн повернути;

скасувати податкове рішення від 15.07.2024 №0833407-2407-1915-UA61040010000042862 ГУ ДПС у Тернопільській області;

зобов`язати відповідача юридична особа приватного права Державна податкова служба України код ЄДРПОУ: 43005393, Кравченко Руслан Андрійович - керівник, Організаційна форма: Орган державної влади, відшкодувати моральні та матеріальні збитки відповідно до взятих на себе зобов`язань Держави України, щодо людини у статті 56 Конституції України у розмірі 210000,00 грн;

зобов`язати юридичну особу приватного права корпоративного управління "Тернопільський окружний адміністративний суд" ЄДРПОУ: 35157712, керівник Мірінович Уляна Анатоліївна, Організаційна форма: Державна організація (установа, заклад), за порушення прав і свобод людини в статті 56 Конституції України відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану незаконним рішенням чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, виплатити компенсацію в розмірі 20000,00 грн.

Отже, позивачу необхідно визначитися з предметом оскарження, суб`єктним складом відповідачів і врахувати вимоги ст.5 КАС України, яка визначає способи судового захисту у разі порушення прав, свобод та законних інтересів особи рішенням суб`єкта владних повноважень і п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України, які наведені вище.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема: ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Позивач просить суд зобов`язати Державну податкову службу України відшкодувати йому моральні та матеріальні збитки у розмірі 210000,00 грн та зобов`язати Тернопільський окружний адміністративний суд відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану незаконним рішенням чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень виплатити компенсацію в розмірі 20000,00 грн, однак, в порушення вимог п.3 ч.5 ст.160 160 КАС України суду не надано обґрунтованого розрахунку заявленої суми "моральних та матеріальних збитків".

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, з урахуванням змін та доповнень, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.4 вищевказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Також, пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову, який подано фізичною особою: майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028 гривень.

Таким чином, за подання до адміністративного суду позову, який подано фізичною особою, ставка судового збору справляється: майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше ніж 1211,20 грн і не більше 15140,00 грн.

Разом з цим, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію № 4076-4ТСН-Е93Е-ВХКК від 28.03.2025 про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.

Водночас, згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

На виконання вимог вищенаведеного законодавства суддею перевірено зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за квитанцію про сплату судового збору № 4076-4ТСН-Е93Е-ВХКК від 28.03.2025 на суму 968,96 грн та встановлено, що вказаний платіжний документ надавалися як доказ справляння судового збору за подання до суду позову у справі №500/1771/25.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої позовної заяви вже розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13.02.2019 у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (пп.4 п.4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень ст.6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.

Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути сплачений ним судовий збір відповідно до квитанції № 4076-4ТСН-Е93Е-ВХКК від 28.03.2025 на суму 968,96 грн. Однак така квитанція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.

За подання позову до Тернопільського окружного адміністративного суду судовий збір слід сплачувати за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101, код отримувача 37977599, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA678999980313101206084019751, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *; 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Частиною 6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У відповідності до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Аналізуючи викладені вище норми, суд дійшов до висновку про те, що, КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах та передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Пунктом 56.18 ст.56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статті 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до ст.102 ПК України строк давності становить 1095 днів.

Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження).

Судова палата вважає, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені КАС України.

З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі №803/728/17, від 18.06.2018 у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч.2 ст.122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.08.2023 та від 15.07.2024.

Натомість даний позов пред`явлено до суду 21.05.2025, що свідчить про недотримання ним встановленого ч.2 ст.122 КАС України шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду.

Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачем не подано.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання позовної заяви (в новій редакції) відповідно до вимог п. 3, 4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України, з чітким формулюванням змісту позовних вимог, визначенням відповідача (відповідачів), викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів, і обґрунтуванням порушення ним прав, свобод, інтересів позивача; зазначення обґрунтованого розрахунку суми відшкодування шкоди, що заявлена до стягнення; сплати судового збору та подання суду доказів такої сплати або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску.

На підставі викладеного, керуючись ст.169, 248 КАС України

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали шляхом подання необхідних документів на адресу суду м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 20.

У випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяМандзій О.П.