Рішення від 20.05.2025 по справі 202/11464/24

ЄУН № 202/11464/24

Провадження № 2-о/201/76/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

присяжних- Кабачек В.П., Крамарь О.М.,

секретаря - Тоцької Л.В.,

за участі адвоката - Ульяненка А.А.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , Амур-Нижньодніпровський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про всиновлення, -

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

23.09.2024р. до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла вказана заява, в якій заявник ОСОБА_1 просить суд:

- постановити рішення про усиновлення ним ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити прізвище усиновленої дитини з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , а по батькові з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 ;

- записати у Книзі реєстрації народження Амур-Нижньодніпровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 , батьком усиновленого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024р. для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Доценко С.І.

Ухвалою від 25.09.2024р. судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Доценко С.І. цивільну справу № 202/11464/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради, Амур-Нижньодніпровський районний у м. Дніпрі відділ ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про всиновлення, направлено за підсудністю до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська (місцезнаходження за адресою: 49083, м. Дніпро, вул. Новоселівська, 9).

29.10.2024р. справа отримана Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024р. для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Авраменка А.М.

Ухвалою від 31.10.2024р. судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська заяву окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересовані особи - орган опіки та піклування в особі адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , Амур-Нижньодніпровський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), про усиновлення малолітньої дитини - повернути до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, як помилково направлену, для вирішення питання про направлення справи за підсудністю.

22.11.2024р. справу отримано Індустріальним районний судом м. Дніпропетровська.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.11.2024р. справу передано судді Доценко С.І.

Ухвалою від 25.11.2024р. судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Доценко С.І. цивільну справу № 202/11464/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради, Амур-Нижньодніпровський районний у м. Дніпрі відділ ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про всиновлення, направити за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

26.12.2024р.справу отримано Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2024р. для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Покопцеву Д.О., відібрано присяжних Кошмай І.Е., Сергєєву-Варенько К.Д.

Ухвалою від 03.01.2025р. судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Покопцевої Д.О. Прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , Амур-Нижньодніпровський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про всиновлення.

26.02.2026р. протоколом попереднього відбору присяжних відібрано присяжних Кабачек В.П., Крамарь О.М.

Доводи заявника

Заявник вказує, що 02.10.2020р. уклав шлюб з ОСОБА_8 .

Від попереднього шлюбу ОСОБА_2 має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 , батько дитини, помер.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в подружжя ОСОБА_5 народився син ОСОБА_10 .

Заявник бажає всиновити малолітнього сина своєї дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказує, що після укладання шлюбу зі ОСОБА_2 проживав за місцем своєї реєстрації, а після народження сина ОСОБА_11 всі вчотирьох проживають однією сім?єю на орендованій квартирі за адресою АДРЕСА_1 .

3 малолітнім ОСОБА_12 у заявника склались добрі стосунки, хлопчик вважає і називає його батьком.

В судовому засіданні заявник свої вимоги підтримав, доповнив, що зараз офіційно не працевлаштований, був ФОП, який у 2021р. закрив. Продовжує трудову діяльність неофіційно, отримує 60 000грн доходу щомісяця, займається ремонтом. Сім`я ОСОБА_5 орендує квартиру, сплачує 10 000грн/міс орендної плати. Мають у спільній частковій власності з іншими родичами нерухоме майно (квартири в м. Дніпрі). За місцем реєстрації не проживають. Заявник, окрім спільного із ОСОБА_2 малолітнього сина ОСОБА_11 та сина дружини від першого шлюбу ОСОБА_13 (якого бажає всиновити), утримує також свого неповнолітнього сина від 1 шлюбу ОСОБА_14 , 2009р.н., виплачує від 5 000 до 15 000грн щомісяця, добровільно, в залежності від потреб дитини. ОСОБА_14 періодично приїздить у гості, діти спілкуються.

Позиція заінтересованих осіб

ОСОБА_2 , дружина заявника, заяву підтримала, просить задовольнити. Пояснила, що вони проживають разом 5 років. Живуть в орендованій квартирі. Заявник готує їжу, може залишитися з дітьми від ранку до ночі. У гості до родини приїздить і неповнолітній син заявника від першого шлюбу ОСОБА_15 . Сама ОСОБА_2 офіційно не працевлаштована, підробляє масажисткою у бані «Терми», отримує приблизно 10 000грн/міс; окрім цього, отримувала щомісяця 860грн державної допомоги по народженню дитини.

Представник Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради Корабльова І.Г. заяву підтримала, просить задовольнити. Вказує, що адміністрацією 09.08.2024р. підготовано висновок № 5/6 про доцільне та таке, що відповідає інтересам дитини, усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час підготовки висновку встановлені задовільний санітарний стан орендованого житла заявника ті його дружини, наявність у заявника права власності на частину квартири АДРЕСА_2 (житлова площа 44,4м.кв., загальна 63,1м.кв.). На обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не судимий. Батько ОСОБА_3 помер, матір дає згоду на всиновлення дитини заявником. Зі станом здоров`я дитини заявник обізнаний. Сам ОСОБА_13 не заперечує щодо свого всиновлення заявником.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Заявник від першого шлюбу, укладеного в 2004р. та розірваного в 2016р., має неповнолітнього сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який залишився проживати із матір`ю.

Його дружина ОСОБА_2 від першого шлюбу, укладеного в 2013р. та розірваного в 2018р., має неповнолітнього сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає разом із нею.

02.10.2020р. заявник ОСОБА_1 та заявниця ОСОБА_16 уклали шлюб (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько ОСОБА_3 - ОСОБА_9 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 в заявника та заінтересованої особи ОСОБА_2 народився син ОСОБА_10 (а.с.26).

Згідно відповіді з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, заявник в 2020р. подав податкову декларацію про доходи, надалі прибутків не має (а.с.75).

Згідно даних АСВП, заявник притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху в 2020р., 2022р., 2023р., 2024р. (а.с.69).

З 03.08.2024р. ОСОБА_1 орендує квартиру АДРЕСА_3 (а.с.17-18) для проживання родини. Строк дії договору - до 03.08.2025р., з обов`язком звільнення житла. Умови проживання задовільні (а.с.21).

Має у власності частину квартири (а.с.19), в якій зареєстрований, але не проживає.

ОСОБА_2 надала нотаріально завірену згоду на всиновлення заявником її малолітнього сина ОСОБА_3 (а.с.10).

Згідно медичного висновку від 08.07.2024р., заявник ОСОБА_1 здоровий (а.с.12).

Згідно довідки № 227 від 01.07.2024р. він не ВІЛ-інфікований (а.с.13).

Згідно довідки № 1658 від 02.07.2024р., заявник ОСОБА_1 психіатричні, в тому числі спричинених вживанням психоактивних речовин, протипоказання для всиновлення відсутні (а.с.14).

Згідно витягу (а.с.15), заявник на території України станом на 22.07.2024 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Адміністрацією Соборного району Дніпровської міської ради 09.08.2024р. підготовано висновок № 5/6 про доцільне та таке, що відповідає інтересам дитини, усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.22-24).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

В Україні дитинство охороняється державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Обов`язок держави забезпечити дитині захист і піклування, необхідні для її благополуччя, узгоджується з позиціями, викладеними у визнаних в Україні міжнародно-правових актах, зокрема, у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року (пункт 3 статті 10), Конвенції про права дитини 1989 року (стаття 3).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 3 лютого 2009 року № 3-рп/2009 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною), згідно з положеннями Принципу 2 Декларації прав дитини 1959 року при прийнятті з цією метою законів пріоритетним має бути якнайкраще забезпечення інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини також надає особливого значення при вирішенні справ про усиновлення принципу пріоритету інтересів дитини (Рішення у справі «Піні і Бертані та Манера і Атрипальді проти Румунії» від 22 червня 2004 року).

Відповідно до статті 20 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року), дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема, усиновлення.

15 лютого 2011 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої)».

Вказана Конвенція підписана 27.11.2008 та запроваджує сучасні правові стандарти у сфері усиновлення з метою максимального врахуванням найвищих інтересів дитини.

Відповідно до статті 4 Європейської Конвенції про усиновлення дітей (переглянутої), компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини. У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами.

Частиною п`ятою статті 24 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що усиновлення допускається виключно в інтересах дитини відповідно до закону.

Відповідно до статті 207 Сімейного кодексу України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що основною і визначальною засадою усиновлення дитини є забезпечення її найвищих інтересів.

Під інтересами дитини суд розуміє необхідність створення для неї сприятливих умов (як матеріального, так і морального характеру) для виховання і всебічного розвитку (у фізичному, психічному, духовному та іншому відношенні), максимально наближених, якщо це можливо, до обстановки, звичної для дитини.

Згідно з частиною 1 статті 208 Сімейного кодексу України, усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу).

Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років (частини 1-2 статті 211 Сімейного кодексу України).

У статті 213 СК України наведений перелік осіб, які мають переважне перед іншими право на усиновлення дитини.

Зокрема, пунктом 2, 3 частини 1 вказаної статті передбачено, що за наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України, зокрема, який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється.

Відповідно до приписів статті 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.

Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною.

Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку.

Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом.

Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Отже, за змістом ст. 217 СК України у випадках, коли дитина, стосовно якої розглядається питання про усиновлення, має батьків, обов`язковою умовою його позитивного вирішення є їхня вільна та безумовна згода. При цьому необхідно враховувати, що до набрання рішенням суду про усиновлення законної сили кожен із батьків може відкликати свою згоду незалежно від мотивів.

Статтею 218 СК України визначено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Усиновлення здійснюється на підставі рішення суду (частина перша статті 207 СК України) і вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення (стаття 225 СК України).

Відповідно до положень частин першої, другої, четвертої статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров`я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Правові наслідки усиновлення визначені статтею 232 СК України.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 232 СК України усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Відповідно до статті 233 СК України на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.

Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Отже, в контексті положень законодавства про усиновлення та батьківство, усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися питаннями її виховання та розвитку таким чином і обсягом, яке в мінімальному значенні закріплено у законодавстві та диктується загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання, у звичайних побутових обставинах.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» роз`яснено, що вирішуючи заяву про усиновлення по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона є необхідною); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин першої - третьої статті 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.06.2022р. у справі № 759/9639/18 (провадження № 61-1599св22).

Матеріали справи свідчать про те, що у вересня 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення неповнолітньої дитини, сина його дружини, зміну прізвища дитини, запис його батьком, внесення відповідних змін в актовий запис про його народження. Рідний батько неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер.

Адміністрацією Соборного району Дніпровської міської ради 09.08.2024р. підготовано висновок № 5/6 про доцільне та таке, що відповідає інтересам дитини, усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який міститься у матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку нарколога та психіатра не перебуває, хронічних захворювань та протипоказань щодо усиновлення дитини не має.

ОСОБА_1 проживає разом матір`ю дитини ОСОБА_2 у шлюбі, є працездатною особою, але офіційно не працевлаштований, в зв`язку із чим суд не може перевірити наявність у нього як постійного доходу, так і рівень цього доходу. Між тим у випадку всиновлення заявник має утримувати трьох неповнолітніх дітей, дружину, яка не працює, та сплачувати орендну плату за житло.

Як пояснили в судовому засіданні учасники справи - подружжя ОСОБА_5 - за час перебування в шлюбі, з 2020р., вони вже змінювали місце проживання (спершу жили у матері заявника, потім в орендованій квартирі АДРЕСА_4 до 2023р., а зараз живуть в орендованій квартирі по АДРЕСА_1 , яку мають звільнити протягом місяця з моменту закінчення терміну оренди, тобто до вересня 2025р.).

За положеннями п.7 ч.2 ст. 212 СК України, не можуть бути усиновлювачами особи, які, зокрема, не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу).

Судом також була з`ясована думка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому на цей час було 9 років, і який на запитання представника органу опіки та піклування відповів, що хоче, щоб заявник був його батьком, та погоджується змінити анкетні даті. Разом із тим суд враховує, що дитина під час присутності в судовому засіданні грала в гру на мобільному телефоні, і жодної зацікавленості до питання, яке вирішується, не проявляла. Щоб отримати відповідь дитини, представник органу опіки та піклування була змушена попросити його вимкнути телефон, бо поведінка дитини була байдужою та пасивною. Після чого хлопчик на всі питання стосовно свого бажання бути всиновленим відповів ствердно, розказав про відвідування старшого брата Данііла тощо.

Суду подані лише ті документи, які вимагає закон (стосовно стану здоров`я заявника та дитини, відсутність судимостей, нотаріально завірена згода матері). Але матеріали справи не містять жодного доказу того, під час сумісного проживання між заявником та дитиною виникли настільки близькі духовні зв`язки, що свідчать про наявність між ними взаємин як між батьком та сином.

Тому суд не може дійти беззаперечного висновку, що малолітній ОСОБА_13 сприймає заявника як батька, і між ними склалися настільки близькі відносини, які притаманні загальноприйнятим в суспільстві відносинам між батьком та сином.

Суд враховує, що думка дитини не завжди може відповідати її інтересам та може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу неповнолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї.

Згідно з частинами 1,2 статті 10 Європейської конвенції про усиновлення дітей від 27.11.2008 (ратифікованої Україною 15.02.2011), компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише після належного попереднього встановлення обставин стосовно усиновлювача, дитини та її сім`ї. Під час такого встановлення обставин і після цього дані можуть збиратися, оброблятися й розповсюджуватися лише відповідно до правил, які стосуються професійної конфіденційності й захисту персональних даних.

Установлення обставин в належному обсязі в кожній справі стосується настільки, наскільки це є можливим, та inter alia, таких питань:

a) особистості, стану здоров`я та соціального середовища усиновлювача, подробиць про його домівку та умови проживання, його здатності виховувати дитину;

b) причин, з яких усиновлювач бажає усиновити дитину;

c) причини, через які інший з подружжя або зареєстрованих партнерів не приєднується до заяви, коли лише один з подружжя або зареєстрованих партнерів звертається із заявою про усиновлення;

d) взаємної сумісності дитини й усиновлювача, а також тривалості часу, протягом якого дитина перебувала під його опікою;

e) особистості, стану здоров`я й соціального середовища дитини, а також з урахуванням встановлених законом обмежень її сімейного походження та її цивільного стану;

f) етнічного, релігійного та культурного походження усиновлювача й дитини.

Положення цієї статті не впливають на повноваження чи обов`язок компетентного органу отримувати будь-яку інформацію або докази, незалежно від того, чи охоплюються вони обсягом такого встановлення обставин, і які він розглядає як такі, що можуть бути використані (ч.4 ст.10 Європейської конвенції про усиновлення дітей).

Компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини (ч.1 ст.4 Європейської конвенції про усиновлення дітей) .

Заявником не зазначено чітких та переконливих мотивів, що спонукають його на усиновлення дитини, а лише узагальнено вказано про наявність між ним та дитиною гарних дружніх стосунків. При цьому, в матеріалах справи відсутні достатні дані, що рішення заявника про усиновлення ОСОБА_13 є проявом справжніх намірів.

Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність усиновлення ОСОБА_13 заявником, оскільки він не є достатньо об`єктивним та обґрунтованим, особистість заявника як кандидата в усиновителі була досліджена поверхнево із зазначенням лише формальних критеріїв, які висуваються законом для майбутнього усиновителя, та дослідженням побутових умов проживання.

Зі змісту даного висновку не вбачається, що органом опіки та піклування було проаналізовано особу заявника як батька свого неповнолітнього сина ОСОБА_15 , лише вказано, що такий син є, не з`ясовано яку участь заявник приймає у його вихованні, як піклується про його здоров`я, його фізичний, духовний та моральний розвиток, які стосунки склалися між заявником та його сином, і чи в повному обсязі він виконує покладені на нього ст. 150 СК України батьківські обов`язки.

Також з висновку не вбачається яким саме чином усиновлення заявником ОСОБА_3 відповідатиме інтересам дитини, які відносини наразі склалися між дитиною та кандидатом в усиновлювачі (заявником), не відображено дійсні обставини усиновлення, а також добросовісність і мету такого усиновлення.

Відтак судом не встановлено, що усиновлення дитини у даному випадку буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Судові витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 314 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок Заявника.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268, 314 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , Амур-Нижньодніпровський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про всиновлення.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду впродовж 30 днів.

Повний текст рішення буде складений впродовж 5 днів.

Суддя Д.О. Покопцева

Присяжні:

В.П. Кабачек

О.М. Крамарь