Постанова

від 27.05.2025 по справі 520/32338/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 р.Справа № 520/32338/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, по справі № 520/32338/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд, з урахуванням уточнень:

1. Визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає:

- в умисному недопущенні здійснення контролю за достовірністю поданих страхувальником відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, щодо обліку всієї суми заробітної плати виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області на виконання судового рішення за час вимушеного прогулу з вересня 2008 року по вересень 2015 року;

- умисному не допущенні поновлення, у відповідності до Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, його права на отримання пенсії належного рівня, порушеного внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, право на отримання якої встановлено рішенням від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а та не врахуванні, при обчисленні розміру пенсії у відповідності до вимог Закону України Про державну службу, на виконання вказаного судового рішення, всієї суми та всіх складових заробітної плати виплаченої за відповідний період, а саме з вересня 2008 року по вересень 2011 року, який враховується при обчисленні розміру пенсії, необхідність врахування яких встановлено рішенням від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а та постановою від 22.12.2021 року Другого апеляційного адміністративного суду по адміністративній справі №623/2002/16-а, факт виплати якої, зі сплатою єдиного соціального внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, та внесення всіх складових виплаченої заробітної плати Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області до довідок про складові заробітної плати, підтверджено судовим рішенням ухвалою від 20.09.2023 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4647/19;

- не врахуванні, при обчисленні розміру пенсії у відповідності до вимог Закону України Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування, всієї суми заробітної плати виплаченої за час вимушеного прогулу Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, на виконання судових рішень, факт сплати єдиного соціального внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області підтверджено актом позапланової ревізії Головного управління ДПС у Харківській області №1364/20-40-07-22-06/04058806 від 23.09.2020 року та судовим рішенням ухвалою від 20.09.2023 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4647/19;

- не визнанні та не виконанні вищенаведених рішень судів України.

2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нанесену йому матеріальну шкоду внаслідок не допущення здійснення контролю за достовірністю поданих страхувальником відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та не врахування, при обчисленні розміру пенсії, всієї суми та всіх складових заробітної плати виплаченої за відповідний період з вересня 2008 року по вересень 2015 року, факт виплати якої та внесення всіх складових виплаченої заробітної плати Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області до довідок про складові заробітної плати, підтверджено судовим рішенням - ухвалою від 20.09.2023 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4647/19, а факт сплати ЄСВ підтверджений результатами ревізії Головним управлінням ДПС у Харківській області (акт від 23.09.2020 року №136/20-40-07-22- 06/040588066) та вказаним судовим рішенням, у сумі не нарахованої та не виплаченої частини пенсії:

- за період з жовтня 2011 року по лютий 2018 року, у сумі 371928,16 грн. (триста сімдесят одна тисяча дев?ятсот двадцять вісім грн. 16 коп.) (підлягає уточненню на час прийняття судового рішення), в тому числі: не донараховану та невиплачену частину пенсії, у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу», право на отримання якої встановлено рішенням від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а, у сумі 230352,05 грн. та компенсації втрати частини доходу в зв?язку з несвоєчасною виплатою цієї частини пенсії станом на листопад 2023 року у сумі 141576,11 грн. (підлягає уточненню на час прийняття судового рішення);

- за період з березня 2023 року по листопад 2023 року, у сумі 15817,64 грн. (п?ятнадцять тисяч вісімсот сімнадцять грн. 64 коп.), в тому числі: не донарахованої та не виплаченої частини пенсії за віком, у відповідності до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», у сумі 15610,24 грн. та компенсації втрати частини доходу в зв?язку з несвоєчасною виплатою цієї частини пенсії станом на листопад 2023 року у сумі 207,40 грн. (підлягає уточненню на час прийняття судового рішення);

3. Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області:

- внести до персоніфікованого обліку Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), щодо обліку всієї суми заробітної плати виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області на виконання судового рішення за час вимушеного прогулу з вересня 2008 року по вересень 2015 року, в тому числі: середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 566070,11 грн., індексації заробітної плати у сумі 46579,12 грн., компенсації втрати частини заробітної плати в зв?язку з несвоєчасним виконанням судового рішення у сумі 205481,63=(144517,83 + 60963,80) грн., факт виплати якої, зі сплатою податків та зборів підтвердженого ухвалами Борівського районного суду Харківської області від 14.04.2017 року та від 28.08.2017 року по справі №2005/1595/12, та від 28.08.2017 року по справі №614/640/16-а, факт сплати ЄСВ підтверджений актом від 23.09.2020 року №136/20-40-07-22-06/040588066 Головного управління ДПС у Харківській області та ухвалою від 20.09.2023 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4647/19;

- нарахувати та виплатити пенсію за період з березня 2018 року по лютий 2023 року та з грудня 2023 року по дату прийняття судового рішення, з врахуванням всієї суми заробітної плати виплаченої, на виконання судових рішень, Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області за період з вересня 2008 року по вересень 2015 року, з врахуванням суми пенсії, раніше виплаченої за вказаний період, одночасно нарахувавши та сплативши, у відповідності до вимог Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв??язку з порушенням строків їх виплати суму компенсації втрати частини доходу, в зв?язку з несвоєчасним нарахування та не виплатою належного розміру пенсії;

- в подальшому проводити нарахування та виплату пенсії, у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням всієї суми заробітної плати виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, на виконання судових рішень, за час вимушеного прогулу за період з вересня 2008 року по вересень 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, демонстративно, не допускаючи проведення контролю за достовірністю поданих страхувальником Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, відкрито ігноруючи рішення судів, якими встановлено суму та складові заробітної плати виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, за період з жовтня 2008 року по вересень 2015 року, котрий враховується при обчисленні пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу», в тому числі ухвалу від 20.09.2023 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4647/19, котрою встановлено, що до довідок наданих до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області внесено складові заробітної плати, котрі враховується при обчисленні розміру пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу», умисно не допущено поновлення права позивача на отримання пенсії належного рівня порушеного внаслідок неправомірних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, право на отримання якої з жовтня 2011 року встановлено рішенням від 14.06.2018 р. Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а. Крім того, позивач зазначив, що внаслідок вчинення службового підроблення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке полягає: в умисному не внесенні до «Довідки по заробітній платі, що враховується при перерахунку пенсії» суми заробітної плати, котра внесена до Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5); в умисному занижені «Індивідуального коефіцієнту для обчислення» (Коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи), шляхом не внесення всієї суми моєї заробітної плати та не врахування заробітної плати за весь період встановлений Законом України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування»; в умисному заниженні «Коефіцієнту стажу» котрий враховувався при перерахунку пенсії, шляхом внесення завідома недостовірної інформації, до «Довідки про стаж врахований при перерахунку пенсії», виключивши при проведенні перерахунку пенсії, період за який виплачено заробітну плату та сплачено ЄСВ, котра внесена до Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), при перерахунку пенсії у лютому 2023 році було значно занижено розмір пенсії, котра виплачувалася з жовтня 2011 року у відповідності до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого позивачу нанесено значну матеріальну шкоду. Не погоджуючись з вказаними діями відповідача позивач звернувся з даним позовом до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 р. адміністративний позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що при розгляді даної адміністративної справи судом були порушені та неправильно застосовані норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття не правомірного, незаконного та несправедливого судового рішення по даній адміністративній справі, рішення прийняте при не повному з?ясуванні судом всіх обставин справи; не врахуванні судових рішень, якими встановлені обставини, що стосуються даних спірних взаємовідносин; недоведеності обставин, що мають суттєве значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, просить скасувати рішення від 14 листопада 2024 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/32338/23, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій неправомірними, відшкодування шкоди нанесеної внаслідок неправомірних дій відповідача та зобов?язання вчинити певні дії залишено без задоволення та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції незважаючи на те, що позовні вимоги містять вимогу щодо відшкодування нанесеної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача у сумі 387745,80 грн. = (371928,16+15817,64), що значно перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302800,00 грн.), в порушення п. 2 ч. 4 ст. 257 КАС України розглянув дану адміністративну справу №520/32338/23 в порядку спрощеного позовного провадження. На думку позивача, унаслідок незаконного проведення судом першої інстанції розгляду даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження, також порушено права заявника встановлені ст. 44 КАС України, що призвело до прийняття незаконного та несправедливого судового рішення по даній адміністративній справі.

Вказав, що суд першої інстанції не надав будь-якого юридично-правового висновку наданим до суду доказам, не врахував судові рішення, котрі стосуються даних спірних взаємовідносини, дійшов хибного висновку та безпідставно прийняв оскаржуване рішення. Зокрема, суд першої інстанції, при розгляді даної адміністративної справи, встановивши факт не врахування відповідачем при обчисленні розміру пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу» всіх складових раніше виплаченої заробітної плати за відповідний період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, факт виплати якої встановлено ухвалою від 14.04.2017 року Борівського районного суду Харківської області по справі №2005/1595/12, в тому числі: щомісячної премії у сумі 665,19 грн. і індексації заробітної плати, котрі були враховані при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та компенсації втрати частини заробітної плати в зв?язку з порушенням строків її виплати, необхідність врахування яких при обчисленні розміру пенсії встановлено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року по адміністративній справі №623/2002/16-а, факт внесення яких до довідки про складові заробітної плати №4834 від 17.12.2021 року за період з жовтня 2009 року по вересень 2011року встановлено ухвалою від 20 вересня 2023 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4647/19, ухилився від дослідження питання, що є предметом даної адміністративної справи, не надав будь-якого юридично правового висновку, щодо не врахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області вказаних складових заробітної плати при обчисленні розміру пенсії, дійшов хибного висновку про «відсутність в діях відповідача ознак протиправності», що призвело до прийняття незаконного та несправедливого оскаржуваного судового рішення.

Зазначив, що до наданої на виконання ухвали від 01.05.2024 року по даній адміністративній справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області до суду довідки Форми ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу внесено завідомо недостовірну інформацію. Внаслідок внесення недостовірної інформації до «Індивідуальних відомостей про застраховану особу» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не допускається нарахування та виплату пенсії належного рівня у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу», право на отримання якої з жовтня 2011 року встановлено судовим рішенням.

Вказав, що внесена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області до довідки Форми ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу сума заробітної плати у розмірі 5904,97 грн. на протязі всього періоду з вересня 2008 року по вересень 2015 року, безумовно свідчить про не внесення всієї суми середньої заробітної плати (складових щомісячної премії та індексації заробітної плати, котрі були враховані при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу), а також індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати в зв?язку з порушенням строків її виплати, адже розмір даних складових залежить від строку не виплати заробітної плати та індексу інфляції, котрий не є постійним на протязі вказаного періоду, що підтверджується розрахунком розміру пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу» наданим до суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, згідно якого не враховано щомісячну премію у розмірі 665,19 грн. та індексацію заробітної плати, котрі були враховані при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також компенсацію втрати частини заробітної плати в зв?язку з порушенням строків її виплати.

Таким чином на думку апелянта, внаслідок не здійснення у відповідності до законодавства України відповідного контролю за достовірністю поданих страхувальником відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не внесено до Індивідуальних відомостей про застраховану особу всієї суми заробітної плати виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області на виконання судових рішень за час вимушеного прогулу за період з вересня 2008 року по вересень 2015 року, в тому числі за період з вересня 2008 року по січень 2011 року, щодо призвело до не врахування при обчисленні розміру пенсії всіх складових та всієї суми заробітної плати, внаслідок чого позивачу нанесено значні матеріальні збитки.

Також вказав щодо незастосування судом першої інстанції правових висновків Верховного Суду при розгляді даної адміністративної справи, зокрема викладених у постанові від 14 травня 2020 року Верховного суду по справі №295/10671/16-а.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Борівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2012 року по справі №2005/1595/12 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

Визнано дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмської міської ради, Ізюмського міського голови з приводу скликання та проведення 44 сесії Ізюмської міської ради 5 скликання у відповідності до її регламенту не правомірними.

Визнано незаконним та скасовано рішення Ізюмської міської ради 44 сесія 5 скликання №2551 від 12.09.08 р. «Про звільнення першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства Шевченко Л.Ф.».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 31 червня 2008 року.

Стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 червня 2008 року станом на день звільнення (по 5350, 46 грн. щомісяця) з урахуванням виплаченої суми за розпорядженням по Виконкому Ізюмської міської ради №175-К від 11.09.2008.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду в Харківській області від 14.06.2018 року у справі №623/2002/16-а, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову Ізюмського об?єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у поновленні, на виконання вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», його пенсійних прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, щодо проведення призначення та перерахунку призначеної з жовтня 2011 року пенсії за віком, у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Визнано неправомірними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в особі його керівника Ізюмського міського голови ОСОБА_2 , які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати; неналежної сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування; ненаданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня.

Зобов?язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області видати ОСОБА_1 для подання до Ізюмського об?єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки:

- про складові заробітної плати ( за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до закону України «Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року включно, з врахуванням ОСОБА_1 заробітної плати за цей період та сплачених у відповідності до законодавства обов?язкових платежів та зборів;

- про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року, станом на дату виникнення права на призначення пенсії державного службовця 17.10.2011 року, з врахуванням всіх сум заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, включаючи індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв?язку з порушенням строків її виплати.

Зобов?язано Ізюмське об?єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з жовтня 2011 року перерахунок та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, включаючи індексацію виплаченої заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв?язку з порушенням строків її виплати, з урахуванням вже проведених виплат пенсії за віком.

Зобов?язано Ізюмське об?єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області проводити щомісячні виплати перерахованої пенсії державного службовця, з виплатою заборгованості, що утворилась внаслідок проведення перерахунку пенсії.

Стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1762,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області судовий збір на користь держави в сумі 295,02 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмського об?єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір на користь держави в сумі 275,60 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області ухвалою від 16.04.2020 року по справі №623/2002/16-а змінив «боржника Ізюмське об?єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області».

На виконання рішення від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а, Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області видано довідки про складові заробітної плати №141 та №142 від 10.01.2019 року, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Листом №2278/14-02 від 11.02.2019 року Ізюмське об?єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача, що проводити перерахунок пенсії на виконання рішення від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а на підставі довідок №141 та №142 від 10.01.2029 року недоцільно.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року по справі №520/15551/2020, яке набрало законної сили 09.06.2021 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, які полягають у не внесенні до довідок №141 та №142 від 10.01.2019 року всієї суми та всіх складових заробітної плати, фактично виплаченої за розрахунковий період (з жовтня 2009 року по вересень 2011 року), з якої сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, право на отримання якої встановлено рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 року по справі №623/2002/16-а.

Зобов?язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області (пл. Центральна, буд. 1, м. Ізюм, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 04058806) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нові довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 , з урахуванням всієї суми та всіх складових заробітної плати, фактично виплаченої за розрахунковий період (у тому числі, за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року), з якої сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, право на отримання якої встановлено рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 року по справі №623/2002/16-а.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року по справі №520/15551/2020 листом №405 від 31.01.2022 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, направлено нові довідки №4833 та №4834 від 17.12.2021 року про складові заробітної плати за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, для виконання рішення від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області листом №2000-0307-8/75959 від 03.11.2022 року надано розрахунок пенсії на виконання рішення від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а, з якого слідує: «Згідно довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 4833 від 17.12.2021, виданої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, заробітна плата становить 3300,90 грн. При розрахунку надбавки, премії та інші виплати згідно довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) №4834 від 17.12.2021, виданої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради згідно Закону України «Про державну службу» були враховані за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 рік з колонок:

Надбавка за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації 9578,64 грн.,

Надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (Пост КМУ 268) 39610,80 грн.,

Інші виплати Індексація 8168,51 грн.

9578,64 + 39610,80 + 8168,51 = 57357,95 / 24 = 2389,91 грн..

Розмір окладу для призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу» складає: 3300,90 + 2389,91 = 5690,81 грн.

Таким чином, розмір пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» складає: 5690,81 * 60% = 4552,65 грн., що менше призначеної пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», станом на 18.10.2011 року (4556,10 грн.)».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 р. по справі № 520/4647/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області (пл. Центральна, 1, м. Ізюм Харківської області) про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, в особі його керівника Ізюмського міського голови ОСОБА_2 , які полягають в проведенні у грудні 2017 року, після затвердження ухвалою від 14.04.2017 Борівського районного суд Харківської області звіту №3364 від 26.08.2016 Виконавчого комітету Ізюмської міської ради про виконання постанови від 18.12.2012 Борівського районного суду Харківської області, перерахунку раніше виплаченої, на виконання постанови від 18.12.2012 Борівського районного суду Харківської області, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з вересня 2008 року по вересень 2015 року, повернення з бюджету, раніше сплачених податків та зборів, утриманих з нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за період з вересня 2008 року по вересень 2015 року та внесення змін до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2017 року,

Зобов?язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області провести перерахунок виплаченої на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 12 вересня 2008 року по 21 вересня 2015 року на виконання постанови Борівського районного суду Харківської області у справі №2005/1595/12 від 18.12.2012 р., яка набрала законної сили на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 у відповідності (привести у відповідність) до вимог Податкового Кодексу України, в редакції чинній на час спірних правовідносин, а саме на дату набрання законної сили вказаного судового рішення.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою року Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 по справі №520/4647/19 затверджено звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 по справі №520/4647/19.

11.10.2023 р. позивач звернувся з заявою до Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій, посилаючись на те, що факт внесення до довідки про складові заробітної плати №4834 від 17.12.2021 за період з 01.10.2009 по 30.09.20211, у тому числі виплати компенсації втрати частини заробітної плати підтверджено також ухвалою від 20 вересня 2023 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4647/19, просив на виконання рішення від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а провести нарахування пенсії з жовтня 2011 року, з врахуванням всіх складових та всієї суми раніше виплаченої, за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області на виконання судових рішень, факт внесення яких до довідки №4834 від 17.12.2021 року про складові заробітної плати за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року встановлено ухвалою від 20.09.2023 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4647/19, в тому числі:

щомісячної премії у розмірі 665,19 грн. та індексації заробітної плати, котрі враховувались при нарахуванні та виплаті середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, в тому числі за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, факт необхідності внесення яких до довідок про складові заробітної плати у вказаному розмірі встановлено постановою від 22.12.2021 року Другого апеляційного адміністративного суду по справі №623/2002/16-а;

компенсації втрати частини заробітної плати у зв?язку з несвоєчасним виконанням постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 №2005/1595/12» за період з 01.10.2009 по 30.09.20211, факт необхідності врахування якої при обчисленні розміру пенсії з жовтня 2011 року встановлено рішенням від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а, факт необхідності внесення яких до довідок про складові заробітної плати встановлено постановою від 22.12.2021 року Другого апеляційного адміністративного суду по справі №623/2002/16-а.

16.10.2023 р. позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії до Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просив провести перерахунок раніше виплаченої пенсії з жовтня 2011 року, з врахуванням всієї суми заробітної плати виплаченої за відповідний період з липня 2000 року по вересень 2011 року (включно) та всього страхового стажу; провести виплату донарахованої суми раніше не нарахованої пенсії з жовтня 2011 року по даний час, не виплаченої внаслідок вчинення службового підроблення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. При проведенні перерахунку раніше виплаченої пенсії за період з жовтня 2011 року по даний час, просив надати копію протоколу перерахунку пенсії та відповідні довідки: по заробітній платі, котра враховується при проведенні перерахунку пенсії та про страховий стаж врахований при проведенні перерахунку пенсії.

Позивач зазначив, що відповідачем не враховано при обчисленні розміру пенсії щомісячна премія та індексація заробітної плати, котрі були враховані при обчисленні заробітної плати за відповідний період, а також компенсація втрати часини заробітної плати, в зв?язку з несвоєчасним виконанням судового рішення, факт внесення яких до довідок № 4833 та №4834 від 17.12.2021 року встановлено ухвалою від 20.09.2023 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4647/19.

Таким чином, на думку позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, демонстративно не допускаючи проведення контролю за достовірністю поданих страхувальником Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, відкрито ігноруючи рішення судів, якими встановлено суму та складові заробітної плати виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, за період з жовтня 2008 року по вересень 2015 року, котрий враховується при обчисленні пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу», в тому числі ухвалу від 20.09.2023 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4647/19, котрою встановлено, що до довідок наданих до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області внесено складові заробітної плати котрі враховується при обчисленні розміру пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу», умисно не допущено поновлення його права на отримання пенсії належного рівня порушеного внаслідок неправомірних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, право на отримання якої з жовтня 2011 року встановлено рішенням від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а.

Крім того, позивач зазначає, що останній перерахунок пенсії, котра виплачується йому з жовтня 2011 року у відповідності до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» проведено у лютому 2023 року. При цьому страховий стаж після 01.01.2004 року становить 11 років 10 місяців; загальний страховий стаж 47 років 2 місяці (566 місяців); коефіцієнт стажу становить 0,47167. Але, як слідує з відомостей персоніфікованого обліку, що враховуються для визначення пенсії у розрізі підприємств, починаючи з 2004 року, страховий стаж становить 11 років 11 місяців.

Отже, на думку позивача внаслідок вчинення службового підроблення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке полягає: в умисному не внесенні до «Довідки по заробітній платі, що враховується при перерахунку пенсії» суми заробітної плати, котра внесена до Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5); в умисному занижені «Індивідуального коефіцієнту для обчислення» (Коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи), шляхом не внесення всієї суми його заробітної плати та не врахування заробітної плати за весь період встановлений Законом України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування»; в умисному заниженні «Коефіцієнту стажу» котрий враховувався при перерахунку пенсії, шляхом внесення завідома недостовірної інформації, до «Довідки про стаж врахований при перерахунку пенсії», виключивши при проведенні перерахунку пенсії, період за який виплачено заробітну плату та сплачено ЄСВ, котра внесена до Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), при перерахунку пенсії у лютому 2023 році було значно занижено розмір пенсії, котра виплачувалася з жовтня 2011 року у відповідності до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого йому нанесено значну матеріальну шкоду.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Залишаючи адміністративний позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, які є предметом оскарження в даному позові не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, в зв?язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів часткового погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Щодо доводів апеляційної скарги про визнання неправомірною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає в умисному не допущенні поновлення, у відповідності до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», права на отримання пенсії належного рівня, порушеного внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, право на отримання якої встановлено рішенням від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а та не врахуванні, при обчисленні розміру пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу», на виконання вказаного судового рішення, всієї суми та всіх складових заробітної плати виплаченої за відповідний період, а саме з вересня 2008 року по вересень 2011 року, який враховується при обчисленні розміру пенсії, необхідність врахування яких встановлено рішенням від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а та постановою від 22.12.2021 року Другого апеляційного адміністративного суду по адміністративній справі №623/2002/16-а, факт виплати якої, зі сплатою єдиного соціального внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, та внесення всіх складових виплаченої заробітної плати Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області до довідок про складові заробітної плати, підтверджено судовим рішенням ухвалою від 20.09.2023 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4647/19, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду в Харківській області від 14 червня 2018 р. по справі №623/2002/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову Ізюмського об?єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у поновленні, на виконання вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», його пенсійних прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, щодо проведення призначення та перерахунку, призначеної з жовтня 2011 року пенсії за віком, у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Визнано неправомірними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в особі його керівника Ізюмського міського голови ОСОБА_2 , які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати; неналежної сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування; ненаданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня.

Зобов?язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області видати ОСОБА_1 для подання до Ізюмського об?єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки:

-про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до закону України «Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року включно, з врахуванням ОСОБА_1 заробітної плати за цей період та сплачених у відповідності до законодавства обов?язкових платежів та зборів;

-про складові заробітної плати ( посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року, станом на дату виникнення права на призначення пенсії державного службовця 17.10.2011 року, з врахуванням всіх сум заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, включаючи індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв?язку з порушенням строків її виплати.

Зобов?язано Ізюмське об?єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з жовтня 2011 року перерахунок та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, включаючи індексацію виплаченої заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв?язку з порушенням строків її виплати, з урахуванням вже проведених виплат пенсії за віком.

Зобов?язати Ізюмське об?єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області проводити щомісячні виплати перерахованої пенсії державного службовця, з виплатою заборгованості, що утворилась внаслідок проведення перерахунку пенсії.

У межах поданого позову по справі № 520/32338/23 позивач, зокрема, просить визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає в умисному не допущенні поновлення, у відповідності до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», його права на отримання пенсії належного рівня, порушеного внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, право на отримання якої встановлено рішенням від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а та не врахуванні, при обчисленні розміру пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу», на виконання вказаного судового рішення, всієї суми та всіх складових заробітної плати виплаченої за відповідний період, а саме з вересня 2008 року по вересень 2011 року, який враховується при обчисленні розміру пенсії, необхідність врахування яких встановлено рішенням від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а та постановою від 22.12.2021 року Другого апеляційного адміністративного суду по адміністративній справі №623/2002/16-а, факт виплати якої, зі сплатою єдиного соціального внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, та внесення всіх складових виплаченої заробітної плати Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області до довідок про складові заробітної плати, підтверджено судовим рішенням ухвалою від 20.09.2023 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4647/19.

Тобто, позивач, звертаючись із цим позовом, фактично просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 р. по справі №623/2002/16-а в частині не врахування при обчисленні розміру пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу», на виконання вказаного судового рішення всієї суми та всіх складових заробітної плати виплаченої за відповідний період, а саме з вересня 2008 року по вересень 2011 року, який враховується при обчисленні розміру пенсії, необхідність врахування яких встановлено рішенням від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а.

Щодо правильності обраного позивачем способу захисту своїх прав колегія суддів зазначає таке.

Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною п?ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов?язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII).

За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов?язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов?язати суб?єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 у справі № 686/23317/13-а та 16 лютого 2019 у справі № 816/2016/17.

Згідно зі статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов?язання суб?єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб?єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов?язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень, пов?язаних з невиконанням судового рішення в такій справі.

Наведені спеціальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, а тому виключається можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов?язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Колегія суддів зауважує, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення у справі №623/2002/16-а позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 260/1898/22, від 16 березня 2023 року у справі № 640/12697/21, від 30 листопада 2023 року у справі № 420/6135/22.

Щодо посилань позивача на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 р. по справі № 623/2002/16-а колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 р. по справі № 623/2002/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича про визнання дій неправомірними, зобов?язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.10.2021 по справі № 623/2002/16-а скасовано в частині, якою прийнято звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України №2784 від 04.08.2021 про виконання рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в адміністративній справі № 623/2002/16-а.

Прийнято постанову, якою у прийнятті звіту Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року відмовлено.

Встановлено новий строк подання звіту Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року по справі № 623/2002/16-а у місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили.

В іншій частині ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.10.2021 по справі № 623/2002/16-а залишено без змін.

Відтак, резолютивна частина постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 р. по справі № 623/2002/16-а не містить вказівки щодо зобов?язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату призначеної пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, включаючи премію в сумі 665,19 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Щодо доводів позивача про визнання неправомірною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає в умисному недопущенні здійснення контролю за достовірністю поданих страхувальником відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, щодо обліку всієї суми заробітної плати виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області на виконання судового рішення за час вимушеного прогулу з вересня 2008 року по вересень 2015 року, колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 64 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) Виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов?язана здійснювати відповідно до закону контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов?язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов?язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов?язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб?єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

Персоніфікований облік у системі загальнообов?язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування».

На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.

Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна, зокрема, містити такі відомості: 1) умовно-постійна частина персональної електронної облікової картки: унікальний номер електронної облікової картки; серія, номер і найменування документа, що посвідчує особу; прізвище, ім?я та по батькові на момент створення електронної облікової картки; прізвище, ім?я та по батькові на поточний момент; прізвище при народженні; дата народження; місце народження; стать; адреса місця проживання; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; громадянство; номер телефону (за згодою); відмітка про смерть;

2) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат: код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника); рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;

3) частина персональної електронної облікової картки, яка відображає виплату за рахунок коштів Пенсійного фонду пенсії застрахованій особі за місяцями: номер електронної пенсійної справи; номер архівної електронної пенсійної справи в електронному архіві пенсійних справ; дата, з якої призначено пенсію; поточний місяць нарахування (перерахунку, індексації) пенсії; сума періодів страхового стажу; коефіцієнт страхового стажу; коефіцієнт заробітної плати (доходу, грошового забезпечення); заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для обчислення, перерахунку, індексації пенсії на поточний момент; поточний розмір пенсії для виплати; відомості про членів сім?ї, які перебувають на утриманні застрахованої особи, та її дітей; інформація про уповноважену особу, яка одержала звернення про призначення (перерахунок) пенсії.

Персоніфіковані відомості, внесені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті протягом 75 років на паперових носіях та/або в електронній формі за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форм документа.

Згідно зі ст. 22 Закону № 1058-IV інформація у сфері загальнообов?язкового державного пенсійного страхування використовується з дотриманням вимог, передбачених законодавством про інформацію. Відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються: 1) виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов?язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім?ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування»; надання страховикам, що здійснюють страхування довічних пенсій; надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду; обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 5 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов?язкового державного пенсійного страхування затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р. № 794 (далі Положення № 794) персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов?язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов?язковим державним пенсійним страхуванням (далі відомості про фізичних осіб).

Персоніфікований облік здійснюється відповідно до Основ законодавства України про загальнообов?язкове державне соціальне страхування, законодавства про обов?язкове державне пенсійне страхування, цього Положення.

Персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі уповноважений орган).

В силу приписів ч. 6 Положення № 794 уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України «Про інформацію» (2657-12) має право: своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цього Положення; проводити у роботодавців перевірку достовірності поданих відомостей про фізичних осіб, зокрема перевірку фінансових та інших документів, що підтверджують зазначені відомості; у встановленому порядку притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні строків подання відомостей, а також подання неправдивих відомостей про фізичних осіб; видавати у межах своєї компетенції нормативні акти та здійснювати роз?яснення з питань організації персоніфікованого обліку, а також інші права, що випливають із завдань персоніфікованого обліку.

Відповідно до ч. 7 Положення № 794 передбачено, що уповноважений орган: створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб; забезпечує автоматизоване використання відомостей про фізичних осіб для визначення права на виплати за пенсійним страхуванням та розміру цих виплат; надає фізичним особам відомості про них, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а у разі їх зміни, несвоєчасного надходження страхового збору (внесків), перегляду розміру виплачуваної пенсії, її індексації, зміни умов надання соціальних послуг чи перегляду питання про можливості їх надання інформує письмово у встановлені строки застраховану особу тощо.

Частинами 9, 10 Положення № 794 визначено, що роботодавці мають право доповнювати та уточнювати подані до уповноваженого органу відомості про фізичну особу відповідно до законодавства.

Роботодавці зобов?язані: в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них; надавати на вимогу фізичної особи копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 16 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI Державний реєстр створюється для забезпечення:

ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов??язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації;

накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов?язкового державного соціального страхування;

нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов?язкового державного соціального страхування.

Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 № 10-1 (далі Положення №10-1) (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» (далі Закон) визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування (далі Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до ч.2 Розділу IV (Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них) Положення №10-1 до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов?язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов?язкового державного соціального страхування, а саме:

персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов?язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;

відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства;

відомості про облік стажу окремих категорій осіб відповідно до законодавства;

відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність;

відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов?язковому державному соціальному страхуванню;

відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування";

відомості електронних пенсійних справ, включаючи інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи; інформація про членів сім?ї застрахованої особи, які знаходяться на її утриманні, та її дітей;

періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків;

інформація щодо виплат за видами загальнообов?язкового державного соціального страхування, включаючи дані про підставу (дата та вид страхового випадку), дати початку та закінчення здійснення виплат за окремими видами загальнообов?язкового державного соціального страхування виплат, їх вид, суми виплат;

інформація про звернення громадян до органів Пенсійного фонду України, включаючи дані про надання особам електронних послуг відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (відомості веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України);

інформація про фізичних осіб, які сплачують / за яких сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов?язкового державного пенсійного страхування;

відомості про надання третім особам інформації з Реєстру застрахованих осіб, що стосується такої застрахованої особи.

Згідно з ч.ч. 3-5 Розділу IV (Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них) Положення №10-1 відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов?язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування.

У разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.

У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.

У разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.

Аналіз вищевказаних положень дає підстави зробити висновок, що зміни, уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб, вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі, зокрема звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов?язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування.

У відповідності до п. 2 постанови Правління Пенсійного Фонду України від 03.12.2013 № 25-2 відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника.

Так 20.02.2020 року Ізюмський міський голова звернувся до ГУПФУ в Харківській області з заявою про проведення перевірки з метою виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року по справі № 520/4647/19, яким Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області зобов`язано було провести перерахунок виплаченої на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

За наслідками такого звернення ГУПФУ в Харківській області був складений акт перевірки від 29.09.2020 року яким встановлено подання відомостей на застраховану особу ОСОБА_1 за 2008-2020 роки не за встановленою формою.

Крім того, як свідчать матеріали справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зверталося до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області з листами від 10.01.2024 р №2000-1103-8/6315, від 09.01.2025 р. №2000-0902-6/4840 з проханням сприяти проведенню перевірки довідок, виданих для оформлення пенсії, достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов?язковому державному пенсійному страхуванню тощо.

Листом від 15.01.2025 р. № 140-ВС Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області за підписом Секретаря Ізюмської міської ради Костянтина Петрова у відповідь на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.01.2025 р. №2000-0902-6/4840 було повідомлено, що Ізюмська міська територіальна громада з 26 лютого 2022 року по 10 вересня 2022 року була територією активних бойових дій та була окупована з 07 березня 2022 року по 10 вересня 2022 року. Крім того, було вказано про неможливість надати для перевірки первинні документи , на підставі яких надавались довідки для оформлення пенсії ОСОБА_1 у зв?язку з тим, що вся документація, яка перебувала в кабінеті головного бухгалтера виконавчого комітету Ізюмської міської ради була повністю знищена.

Колегія суддів зазначає, що бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб?єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов?язаний був і міг вчинити.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача, яка б полягала в умисному недопущенні здійснення контролю за достовірністю поданих страхувальником відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, щодо обліку всієї суми заробітної плати виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області на виконання судового рішення за час вимушеного прогулу з вересня 2008 року по вересень 2015 року.

Щодо визнання неправомірною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у неврахуванні, при обчисленні розміру пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», всієї суми заробітної плати виплаченої за час вимушеного прогулу Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, на виконання судових рішень, факт сплати єдиного соціального внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області підтверджено актом позапланової ревізії Головного управління ДПС у Харківській області №1364/20-40-07-22-06/04058806 від 23.09.2020 року та судовим рішенням ухвалою від 20.09.2023 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4647/19, суд зазначає наступне.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 р. по справі № 520/4647/19 суд затвердив звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 по справі №520/4647/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області (пл. Центральна, 1, м. Ізюм Харківської області) про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити певні дії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 р. по справі № 520/4647/19 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області (пл. Центральна, 1, м. Ізюм Харківської області) про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, в особі його керівника Ізюмського міського голови ОСОБА_2 , які полягають в проведенні у грудні 2017 року, після затвердження ухвалою від 14.04.2017 Борівського районного суд Харківської області звіту №3364 від 26.08.2016 Виконавчого комітету Ізюмської міської ради про виконання постанови від 18.12.2012 Борівського районного суду Харківської області, перерахунку раніше виплаченої, на виконання постанови від 18.12.2012 Борівського районного суду Харківської області, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з вересня 2008 року по вересень 2015 року, повернення з бюджету, раніше сплачених податків та зборів, утриманих з нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за період з вересня 2008 року по вересень 2015 року та внесення змін до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2017 року,

Зобов?язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області провести перерахунок виплаченої на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 12 вересня 2008 року по 21 вересня 2015 року на виконання постанови Борівського районного суду Харківської області у справі №2005/1595/12 від 18.12.2012 р., яка набрала законної сили на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 у відповідності (привести у відповідність) до вимог Податкового Кодексу України, в редакції чинній на час спірних правовідносин, а саме на дату набрання законної сили вказаного судового рішення.

Відповідач не був залучений як сторона у вказаній судовій справі. Рішеннями суду не було зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії, при обчисленні розміру пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням всієї суми заробітної плати виплаченої за час вимушеного прогулу Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, на виконання судових рішень, факт сплати єдиного соціального внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області підтверджено актом позапланової ревізії Головного управління ДПС у Харківській області №1364/20-40-07-22-06/04058806 від 23.09.2020 року та судовим рішенням ухвалою від 20.09.2023 року Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/4647/19.

За таких обставин доводи позивача щодо неврахування відповідачем вказаних судових рішень є безпідставним.

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині з огляду на їх необґрунтованість.

Щодо позовних вимог про зобов?язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області внести до персоніфікованого обліку Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), щодо обліку всієї суми заробітної плати виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області на виконання судового рішення за час вимушеного прогулу з вересня 2008 року по вересень 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Отже виходячи зі змісту наведеної норми заробітна плата (дохід) за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року враховується за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Так, ГУПФУ в Харківській області листом від 07.02.2025 року на запит колегії суддів Другого апеляційного адміністративного суду повідомило, що позивач з 18.10.2011 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При нарахуванні пенсії позивачу була врахована заробітна плата за період з 01.07.2000 р. по 31.08.2011 року за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу.

У листі від 19.02.2025 року УПФУ В Харківській області повідомило, що з 01.12.2017 року проведено перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати за період з 01.09.2011 р. по 31.10.2011 р.

Отже, дії відповідача щодо врахування заробітної плати позивача за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу відповідають приписам ст. 40 наведеного Закону.

Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб визначає Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління Пенсійного фонду україни від 18.06.2014 р. за № 10-1.

Згідно з розділом IV Положення відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Так, пенсійний орган зазначає, що станом на 13.02.2025 року відомості в персональній обліковій картці застрахованої особи ОСОБА_1 щодо нарахованого страхувальником Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради заробітку за період з 2008 року по 2015 рік відображені відповідно до наданої зазначеним страхувальником звітності, а саме:

-до Пенсійного фонду України за 2008 та 2009 роки у складі звітності до системи персоніфікованого обліку від 19.03.3009 та 07.10.2020 р., на підставі припису про усупення порушень вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування від 29.09.2020 р. за № 568, згідно з актом перевірки ГУПФУ в Харківській області № 709 від 29.09.2020 р. ;

-До Державної податкової служби України за 2010-2015 роки, у складі звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 17.12.2025, 19.01.2016, 20.09.2016, 11.04.2017, 17.01.2018, 06.10.2020 р. за листопад та грудень 2015 року, серпень 2016 року, березень та грудень 2017 року, вересень 2020 року відповідно та у складі звітів від 12.07.2021, 03.11.2021, 10.07.2024 та 30.01.2025 р. за 2-3 квартали 2021 року, 2-4 квартали 2024 року відповідно.

Отже, зміни, уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб, були внесені в електронній формі в автоматичному режимі на підставі, зокрема звітності, що подавалася страхувальником Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради до Пенсійного фонду України та до ДПС України.

При цьому позивач в апеляційній скарзі не зазначає про звітність Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, яка не була врахована у реєстрі застрахованих осіб.

Отже, без наявності відповідних документів, поданих страхувальником у пенсійного органу відсутні підстави для відображення суми заробітної плати у персоніфікованому обліку.

При цьому рішення судів про визнання незаконних дій роботодавця позивача та зобов`язання його вчинити певні дії щодо виплати заробітної плати позивачу не є підставою для пенсійного органу для врахування виплат проведених на виконання судових рішень без наявності відповідних звітів та наявності документів, що підтверджують такі виплати.

З приводу доводів позивача про неврахування відповідачем довідки про заробітну плату від 07.04.2017 року (а.с. 97) колегія суддів зазначає, що вказана довідка спрямована на адресу ОСОБА_1 , при цьому відповідач посилається, що така довідка не надходила на адресу відповідача, а позивачем не надано доказів направлення вказаної довідки відповідачу на час звернення до суду з вказаним позовом.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача, що судом першої інстанції не враховано, що відповідачем не враховано щомісячну премію у сумі 665, 19, індексацію заробітної плати при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати, необхідність врахування яких при обчисленні розміру пенсії встановлено постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року по справі № 623/2002/16-а, факт внесення яких до довідки про складові заробітної плати за № 4834 від 17.12.2021 року за період жовтня 2009 року по вересень 2011 року встановлено ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 року по справі № 520/4647/19, а також щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити пенсію за період з березня 2018 року по лютий 2023 року та з грудня 2023 року по дату прийняття судового рішення, з врахуванням всієї суми заробітної плати виплаченої, на виконання судових рішень, Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області за період з вересня 2008 року по вересень 2015 року, з врахуванням суми пенсії, раніше виплаченої за вказаний період, одночасно нарахувавши та сплативши, у відповідності до вимог Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати суму компенсації втрати частини доходу, в зв?язку з несвоєчасним нарахування та не виплатою належного розміру пенсії; в подальшому проводити нарахування та виплату пенсії, у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням всієї суми заробітної плати виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, на виконання судових рішень, за час вимушеного прогулу за період з вересня 2008 року по вересень 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року по справі № 623/2002/16-а ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.10.2021 по справі № 623/2002/16-а скасовано в частині, якою прийнято звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України №2784 від 04.08.2021 про виконання рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в адміністративній справі № 623/2002/16-а.

Прийнято постанову, якою у прийнятті звіту Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року відмовлено.

Встановлено новий строк подання звіту Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року по справі № 623/2002/16-а у місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили.

В іншій частині ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.10.2021 по справі № 623/2002/16-а залишено без змін.

При цьому вказаним судовим рішенням не було покладено обов`язок на ГУПФУ в Харківській області врахувати будь-які складові раніше виплаченої заробітної плати.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 р. по справі № 520/4647/19 зобов?язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області провести перерахунок виплаченої на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 12 вересня 2008 року по 21 вересня 2015 року на виконання постанови Борівського районного суду Харківської області у справі №2005/1595/12 від 18.12.2012 р., яка набрала законної сили на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 у відповідності (привести у відповідність) до вимог Податкового Кодексу України, в редакції чинній на час спірних правовідносин, а саме на дату набрання законної сили вказаного судового рішення.

Відповідач не був залучений як сторона у вказаній судовій справі.

Рішенням суду не було зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії, при обчисленні розміру пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням всієї суми заробітної плати, премії, індексації, компенсації, виплаченої за час вимушеного прогулу Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області.

Позивач посилається на неврахування відповідачем та судом першої інстанції довідок про складові заробітної плати за № 4833 та 4834 від 17.12.2021 року, виданих Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради

Однак відповідач зазначає, що підстави для врахування вказаних довідок для виплати пенсії позивачу у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні, оскільки за приписами п. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії за даними, що міститься в системі персоніфікованого обліку, а вказані довідки видані для призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно наданого відповідачем розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії до письмових пояснень від 01.05.2025 р. заробітна плата для обчислення пенсії позивача врахована у розмірі 4625, 34 грн. за січень 2008 року, у розмірі 6015,65 грн. за лютий та березень 2008 р., за травень 2008 р. - 5504,67 грн. , за червень 2008 р. - 6060,94 грн. , за липень2008 р. - 5404,98 грн. , за серпень 2008 р. - 2556,44 грн. , за вересень 2008 р. 9735 грн., а починаючи з 01.10.2008 р. по 01.12.2010 року у розмірі 5904, 07 грн., а починаючи з 01.01.20011року по 31.10.2011 року в розмірі від 5904, 97 до 11404, 04 грн.

Так, довідка за № 4833 складена виконкомом Ізюмської міської ради 17.12.2021 року містить дані про розмір заробітної плати станом на 17 жовтня 2011 року у сумі 3300, 90 грн., що складається з посадового окладу в розмірі 2660, 75 грн., надбавки за ранг в розмірі 90 грн., надбавки за вислугу років в розмірі 550, 90 грн.

Також довідка за № 4834, видана виконкомом Ізюмської міської ради 17.12.2021 року, містить складові заробітної плати для призначення пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу» за період з 1 жовтня 2009 року по 31 вересня 2011 року

Між тим, зі змісту вказаної довідки судом встановлено, що вона містить відомості щодо надбавок виплачених позивачу за період з вересня 2008 року по лютий 2017 року.

Враховуючи те, що при нарахуванні пенсії позивачу у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» була врахована заробітна плата за період з 01.07.2000 р. по 31.10.2011 року, що підтверджується письмовими поясненнями відповідача від 12.03.2025 р., а також рішенням про перерахунок пенсії позивачу від 25.02.2025 року, то колегія суддів розглядає складові зазначені у вказаній довідці саме за наведений період.

Згідно матеріалів справи позивач 16.10.2023 року звернувся до ГУПФУ в Харківській області з заявою в якій просив провести перерахунок раніше виплаченої пенсії з жовтня 2011 року з врахуванням всієї суми заробітної плати виплаченої за відповідний період з липня 2000 року по вересень 2011 року (а.с. 164-168 т. 1).

При цьому, матеріали справи не містять звернень позивача та відмови відповідача щодо врахування всіх складових заробітної плати виплаченої за інший період при нарахуванні пенсії у відповідності до Закону України № 1058.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач підтвердив, що в складі заробітної плати для обчислення пенсії йому враховані складові заробітної плати, що зазначені в довідці № 4833, а також враховані виплати зазначені в стовпчиках довідки за № 4834 «надбавка за роботу з таємними документами», «надбавка за високі досягнення..» та «інші виплати індексація..».

Колегія суддів зазначає, що серед виплат позивачу за період з 01.07.2000 р. по 31.08.2011 року відсутня премія.

В той же час позивач і в судовому засіданні і в письмових поясненнях від 18.05.2025 року зазначив, що в стовпчику «Інші виплати повернуті утримані податки та збори, ухвала Борівського районного суду Харківської області від 14.07.2016 рок № 6-а/614/6/16» наведено саме суму середньої заробітної плати, котра включає місячну премію та індексацію заробітної плати, факт врахування яких при нарахуванні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу встановлено судовими рішеннями, в тому числі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 року по справі № 623/2002/ 16-а.

Так, з ухвали Борівського районного суду Харківської області від 14.07.2016 р. справа № 2005/1595/12 (провадження № 6-а/614/6/16) встановлено, 04.07.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про повторну видачу виконавчого листа по справі, в якій просив, враховуючи постанову від 17.02.2016 р. та ухвалу від 24.03.2016 р. Борівського районного суду Харківської обл. по справі №2005/1595/12, якими встановлено факт не виконання постанови Борівського районного суду Харківської обл. від 18.12.2012 р. по справі №2005/1595/12, та факту не здійснення стягнення ІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь частини не виплаченої боржником середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, в сумі 95617,30 грн., повторно видати виконавчий лист від 16.01.2015 р. по справі №2005/1595/12, для пред`явлення його Ізюмському управлінню Державної казначейської служби України Харківської обл., з метою його виконання в повному обсязі, а саме: стягнення не виплаченої боржником Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради частини середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 95617,30 грн.

Вказаною ухвалою заяву ОСОБА_1 про повторну видачу виконавчого листа задоволено.

Видано повторно ОСОБА_3 виконавчий лист по справі №2005/1595/12 від 16.01.2015 р. про стягнення з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської обл. на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31 липня 2008 р. (з урахуванням ухвали Борівського районного суду Харківської області від 29.01.2015 року про виправлення описки) станом на день звільнення (по 5350,46 грн. щомісяця) з урахуванням виплаченої суми за розпорядженням по Виконкому Ізюмської міської ради №175-К від 11.09.2008 р. для пред`явлення його до виконання Ізюмському управлінню Державної казначейської служби України Харківської області.

При цьому згідно довідки від 17.12.2021 р. за № 4834 загальна сума виплат на виконання наведеної ухвали суду у стовпчику «Інші виплати повернуті утримані податки та збори, ухвала Борівського районного суду Харківської області від 14.07.2016 рок № 6-а/614/6/16» становить 95617, 30 грн. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивачем зазначено, що саме вказану суму не враховано відповідачем при нарахуванні йому пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ( далі по тексту Закон України № 1058).

Між тим, вказана виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу не враховується відповідачем при виплаті пенсії позивачу з огляду на не відображення її в персоніфікованому обліку та відсутності даних про сплату страхових внесків.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 Закону України № 1058 заробітна плата (дохід) за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Однак, дані персоніфікованого обліку формуються як зазначалося вище за даними звітів страхувальника, а обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок згідно із частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" покладено на платника єдиного внеску.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 64 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду здійснюють контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

З огляду на викладені вище положення Закону вбачається, що обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску; ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на платника єдиного внеску виконавчий комітет Ізюмської міської ради, а контролюючі функції покладено на органи Пенсійного фонду України.

Такі висновки відповідають правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року за № 295/10671/16-а.

При цьому пунктом 3 розд.IV Положення №10-1 визначено, що відомості до реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 5 розд.IV Положення №10-1у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.

Отже, зміна до реєстру застрахованих може бути внесена на підставі звітності, що подається страхувальниками про суми нарахованого доходу застрахованій особі та суми нарахованого єдиного внеску або внаслідок виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб.

При цьому, позивач після подання вказаного позову 9 грудня 2024 року звертався з заявою до ГУПФУ в Харківській області з заявою про проведення перевірки достовірності внесення виконавчим комітетом Ізюмської міської ради заробітної плати у звітах та сум нарахованого єдиного внеску за загальнообов`язковим страхуванням та вжиття заходів щодо зобов`язання виконавчого комітету вжити заходів щодо внесення у звіти всі суми та всі складові сплаченої йому заробітної плати та нарахованих страхових внесків.

Як встановлено з пояснень відповідача від 07.02.2025 року на вказане звернення позивача ГУПФУ в Харківській області на адресу Виконавчого комітету Ізюмської міської ради вдруге направлено листа від 24.12.2024 р. про необхідність надання ними письмової заяви відповідно до п. 1 сь. 6 Закону України № 877 на проведення позапланової перевірки індивідуальних даних застрахованої особи ОСОБА_1 за період з вересня 2008 року по вересень 2015 року.

У відповідь на наведений лист Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради листом від 13.01.2025 року повідомлено про відсутність будь-якої документації для звернення з письмовою заявою до пенсійного органу у зв`язку з тим, що адміністративна будівля Виконавчого комітету Ізюмської міської ради була повністю знищена внаслідок збройної агресії РФ.

За вказаних обставин перевірка Виконавчого комітету Ізюмської міської ради по застрахованій особі ОСОБА_1 не проводилася.

Листом Виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 15.01.2025 року повідомлено ГУПФУ у Харківській області про неможливість надання для перевірки первинних документів, на підставі яких надавалися довідки для оформлення пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що вся документація була повністю знищена.

Відтак, відсутність інформації в реєстрі застрахованих осіб повної інформації про суми заробітної плати (доходу) за період перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Виконкомом Ізюмської міської ради не є виною позивача. При цьому достовірність відомостей зазначених Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради у звітах на даний час перевірити неможливо, у зв`язку зі знищенням первинних документів внаслідок військової агресії рф.

Відтак, права позивача на отримання пенсії у відповідному розмірі залежать від правильності інформації наданої страхувальником у звітах, перевірити яку на даний час неможливо у зв`язку зі знищенням відповідної документації, а відтак позивач позбавлений соціальної захищеності та можливості врахування заробітної плати за період роботи в Виконавчому комітеті Ізюмської міської ради, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення позивача права на пенсію.

Подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі за №295/6361/17.

За таких обставин право позивача має бути захищене шляхом задоволення його позову в частині покладення обов`язку на ГУПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за період з березня 2018 року з врахуванням суми заробітної плати, зазначеної у довідки Виконачого комітету Ізюмської міської ради від 17.12.2021 року за № 4834 за період з вересня 2008 року по жовтень 2011 в графі «Інші виплати Повернуті утримані податки та збори, ухвала Борівського районного суду Харківської області від 14.07.2016» з врахуванням вже виплачених сум пенсії.

При цьому, згідно даних вказаної довідки за № 4834 компенсація втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати виплачена у період з грудня 2014 року по лютий 2017 року, в той час як відповідачем враховується заробітна плата за період з 01.07.2000 р. по 31.10.2011 року, а тому вказані виплати врахуванню у складі заробітної плати для обрахунку пенсії не підлягають.

Колегія суддів також зазначає, що наявна в матеріалах справи Довідка про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 4834 від 17.12.2021 року не містить окремо відомостей про розмір премії позивача, а відтак доводи апеляційної скарги позивача про необхідність врахування щомісячної премії позивача є безпідставними.

Щодо вимог позову про зобов`язання відповідача в подальшому проводити нарахування та виплату пенсії, у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням всієї суми заробітної плати виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, на виконання судових рішень, за час вимушеного прогулу за період з вересня 2008 року по вересень 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.2ст.55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1ст.5 КАС України).

Згідно з вимогами ч.1ст.9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінніКАС Українизахист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

Гарантованестаттею 55 Конституції Україний конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваногозакономінтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №825/1549/17, від 14.09.2020 року у справі №560/2120/20.

Таким чином, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюванихзакономінтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

На момент розгляду справи перерахунок пенсії з березня 2023 р. не проведений, правовідносини між сторонами в частині умов такого перерахунку та виплати перерахованої пенсії в майбутньому не виникли.

Оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, вищевказана позовна вимога не підлягає захисту судом і у її задоволенні слід відмовити у зв`язку з передчасністю її заявлення.

Також, у разі незгоди позивача з подальшими діями відповідача, останній не позбавлений права звернутися з захистом порушених прав з відповідним позовом до суду.

Щодо вимог апеляційної скарги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нанесеної матеріальної шкоди колегія суддів зазначає таке.

У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява N 40450/04, п. 64, від 15 жовтня 2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Отже, адекватне відшкодування шкоди за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв?язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

У відповідності до положень частини першої статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом 2 частини другої цієї ж статті передбачено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Наведені норми вказують на те, що матеріальною шкодою є, в тому числі, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, для відшкодування шкоди в порядку 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода); в) причинний зв?язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов?язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об?єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов?язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Позивачу для доведення обґрунтованості своїх вимог необхідно підтвердити наявність шкоди та причинно-наслідковий зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою як обов?язкову умову відповідальності за її спричинення.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Тобто, між діями органу та наслідками у вигляді шкоди має бути причинно-наслідковий зв`язок.

Проте, матеріалами справи не підтверджено протиправність бездіяльності відповідача, відповідно наявні в матеріалах справи докази не свідчать про наявність винних дій відповідача у завданні збитків позивачу, їх причинно-наслідкового зв?язку.

З огляду на вказане, вимоги апеляційної скарги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема п. 2 ч. 4 ст. 257 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 257 КАС України врегульовано питання щодо справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб?єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об?єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб?єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб п?ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Позивач, обґрунтовуючи свою позицію в цій частині зазначає про те, що суд розглянув дану адміністративну справу №520/32338/23 в порядку спрощеного позовного провадження, чим порушив п. 2 ч. 4 ст. 257 КАС України, що в свою чергу призвело до прийняття незаконного оскаржуваного судового рішення від 14.11.2024 року.

Разом з тим, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги в цій частині помилковими, оскільки на момент звернення позивача з позовом до суду та постановлення судом першої інстанції ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття спрощеного провадження у справі від 05 березня 2024 р., пунктом 2 частини 4 статті 257 КАС України було передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема: 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб?єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п?ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зміни до ст. 257 КАС України, зокрема п. 2 ч. 4, було внесено на підставі Закон України від 19.06.2024 р. № 3831-IX «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», який набрав чинності 19.07.2024 р.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX установлено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум працездатних осіб 3028 гривень.

Отже, на момент відкриття провадження по справі (05.03.2024 р.) п. 2 ч. 4 ст. 257 КАС визначав, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб?єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п?ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1514 000 грн. (500*3028).

Таким чином, колегією суддів, за наслідками розгляду апеляційної скарги в частині доводів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не встановлено порушення п. 2 ч. 4 ст. 257 КАС України.

З урахуванням вищенаведеного, усі інші доводи і заперечення сторін по справі на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Оскільки суд першої інстанції не з`ясував обставини, мають значення для правильного вирішення справи, порушив норми матеріального і процесуального права, то за таких обставин колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Щодо вимоги позивача про постановляння окремої ухвали, суд апеляційної інстанції зазначив, що окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунуті ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів. Окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду справи порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунуті шляхом розв`язання спору по суті.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлений такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

З урахуванням того, що постановлення окремої ухвали є правом суду, а не обов`язком, та в межах цієї справи суд, оцінюючи дії відповідача, не встановлював умов згідно статті 249 КАС України, суд не знайшов підстав для прийняття окремої ухвали.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 по справі № 520/32338/23 скасувати.

Прийняти постанову якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання неправомірної бездіяльності, стягнення матеріальної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з березня 2018 року з врахуванням суми заробітної плати, зазначеної у довідці Виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 17.12.2021 року за № 4834, за період з вересня 2008 року по жовтень 2011 в графі «Інші виплати Повернуті утримані податки та збори, ухвала Борівського районного суду Харківської області від 14.07.2016» з врахуванням вже виплаченого розміру пенсії.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. МакаренкоСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 27.05.2025 року