Постанова від 27.05.2025 по справі 120/13156/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/13156/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик В.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

27 травня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Думанського В.О.,

представників відповідачів: Сергійчука С.Л., Алейнікова Г.І., Кислицької Ю.О.,

представника третьої особи: Ізвєкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Міністерства охорони здоров`я України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування протоколу виборчої комісії з виборів ректора закладу вищої освіти Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова №17 від 10.04.2024 року та наказу Міністерства охорони здоров`я України "Про призначення ОСОБА_2 " від 30.05.2024 року,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Міністерства охорони здоров`я України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому просила суд:

- визнати незаконним та скасувати протокол виборчої комісії з виборів ректора закладу вищої освіти Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова №17 від 10.04.2024 року;

- визнати такими, що не відбулись вибори ректора закладу вищої освіти Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, які були проведені 10.04.2024 року Вінницьким національним медичним університетом ім. М.І. Пирогова;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони здоров`я України від 30.05.2024 року "Про призначення ОСОБА_2 ", яким ОСОБА_2 призначено ректором Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова з 30.05.2024 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач стверджує, що організаційним комітетом та виборчою комісією порушено її право на участь у виборах керівника закладу вищої освіти, а вибори ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова відбулись з чисельними порушеннями.

Відповідачами та третьою особою подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони заперечили наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача та позивач доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представники позивачів та третьої особи в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Міністерством охорони здоров`я України 04.01.2024 року видано наказ №22 "Про оголошення та проведення конкурсу на зміщення посади ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова". Організацію виборів на заміщення посади ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова покладено на адміністрацію університету.

05.01.2024 року на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров`я України опубліковано оголошення про конкурс на заміщення посади ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Наказом в.о. ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова №08 від 12.01.2024 року "Про організацію виборів ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова", затверджено персональний склад організаційного комітету з проведення виборів ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова та персональний склад виборчої комісії з проведення виборів ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова.

Листом №11.3-15/11291/2-24 від 13.03.2024 року Міністерство освіти і науки України внесло кандидатури претендентів на посаду ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7

Вибори ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова проходили у два тури. Перший тур відбувся 03.04.2024 року, другий тур відбувся 10.04.2024 року.

За результатом першого туру виборів, відповідно до протоколу виборчої комісії №12 від 03.04.2024 року, при підрахунку голосів виборців встановлено, що жоден з кандидатів на посаду ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова не набрав більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, з огляду на що, прийнято рішення про проведення другого туру виборів ректора закладу вищої освіти.

10.04.2024 року відбувся другий тур виборів, відповідно до протоколу виборчої комісії про результати голосування №17 від 10.04.2024 року, участь у другому турі виборів шляхом таємного голосування взяли 1106 осіб, що становить 92,62% від загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах ректора (1194 особи).

За результатами виборів, згідно протоколу виборчої комісії №17 від 10.04.2024 року, ОСОБА_2 отримала 578 (52,26 %); ОСОБА_3 отримав 478 (43,22 %); не підтримало жодного кандидата 43 виборці (3,89%), кількість недійсних бюлетенів 7; не з`явились - 88.

Наказом Міністерством охорони здоров`я України №41-0 від 30.05.2024 року, ОСОБА_2 призначено ректором Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

На переконання позивача, вибори ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова є незаконними, оскільки відбулися з порушенням вимог Закону України "Про вищу освіту" та Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти, у зв`язку із чим звернулась з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ймовірні порушення, на які позивач вказує у позовній заяві та заявах по суті спору, не є достатньою підставою для задоволення позову, оскільки обов`язковою умовою надання правового захисту судом є доведеність позивачем порушення її прав та охоронюваних законом інтересів діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Також судом першої інстанції для дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі проаналізував доводи позивача щодо порушення під час виборів ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова та дійшов висновку про не підтвердження їх.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 року №1556-V11 (далі - Закон №1556-V11):

7) заклад вищої освіти - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей;

10) засновник закладу вищої освіти - органи державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад вищої освіти. Права засновника, передбачені цим Законом, набуваються також на підставах, передбачених цивільним законодавством;

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №1556-V11 управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Статтею 34 Закону №1556-V11 встановлено, що безпосереднє управління діяльністю закладу вищої освіти здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов`язки та відповідальність визначаються законодавством і статутом закладу вищої освіти.

Згідно статті 40 Закону №1556-V11 у закладах вищої освіти та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід`ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів. Студентське самоврядування - це право і можливість студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні закладом вищої освіти.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, інституту (факультету), відділення, гуртожитку, закладу вищої освіти. Залежно від контингенту студентів (курсантів), типу та специфіки закладу вищої освіти студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів закладу вищої освіти.

Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (парламент, сенат, старостат, студентський ректорат, студентські деканати, студентські ради тощо).

Представницькі, виконавчі та контрольно-ревізійні органи студентського самоврядування обираються строком на один рік. Студенти (курсанти), обрані до складу органів студентського самоврядування, можуть бути усунені із своїх посад за результатами загального таємного голосування студентів. Для ініціювання такого голосування потрібно зібрати підписи не менш як 10 відсотків студентів (курсантів) закладу вищої освіти.

Керівник студентського самоврядування та його заступники можуть перебувати на посаді не більш як два строки.

З припиненням особою навчання у закладі вищої освіти припиняється її участь в органі студентського самоврядування у порядку, передбаченому положенням про студентське самоврядування закладу вищої освіти.

У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, статутом закладу вищої освіти та положенням про студентське самоврядування закладу вищої освіти.

Згідно частини 3 статті 42 Закону №1556-V11 засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов`язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника закладу вищої освіти не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника закладу вищої освіти конкурс оголошується протягом тижня з дня утворення вакансії.

Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) протягом двох місяців з дня оголошення конкурсу на посаду керівника закладу вищої освіти приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника закладу вищої освіти і протягом 10 днів з дня завершення терміну подання відповідних пропозицій вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до закладу вищої освіти для голосування.

Керівник закладу вищої освіти обирається шляхом таємного голосування строком на п`ять років у порядку, передбаченому цим Законом і статутом закладу вищої освіти.

Брати участь у виборах керівника закладу вищої освіти мають право:

- кожен науковий, науково-педагогічний та педагогічний штатний працівник закладу вищої освіти;

- представники з числа інших штатних працівників, які обираються відповідними працівниками шляхом прямих таємних виборів;

- виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.

При цьому загальна кількість (повний склад) наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладу вищої освіти повинна становити не менше 75 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах; кількість виборних представників з числа інших працівників закладу вищої освіти - до 10 відсотків, а кількість виборних представників з числа студентів (курсантів) - не менше 15 відсотків осіб, які мають право брати участь у виборах.

Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, кожен з яких має один голос і голосує особисто.

Обраною керівником закладу вищої освіти вважається особа (кандидатура), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, а в разі проведення другого туру - більше 50 відсотків голосів осіб, які взяли участь у голосуванні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2014 №726 "Деякі питання реалізації статті 42 Закону України "Про вищу освіту" затверджені Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи, порядку обрання керівника закладу вищої освіти.

Так, відповідно до пункту 1 Методичних рекомендацій керівник обирається за конкурсом на заміщення посади керівника шляхом таємного голосування строком на п`ять років відповідно до Закону України "Про вищу освіту", статуту закладу вищої освіти та з урахуванням цих Методичних рекомендацій.

Пунктом 3 Методичних рекомендацій передбачено, що вибори керівника проводяться з дотриманням таких принципів: відкритості; гласності; таємного та вільного волевиявлення; добровільної участі у виборах; демократичності; забезпечення рівності прав учасників виборів.

Згідно з пунктом 4 Методичних рекомендацій забезпечення проведення виборів здійснюється засновником (засновниками) закладу вищої освіти або уповноваженим ним (ними) органом (особою).

Згідно з пунктом 23 Методичних рекомендацій керівник навчального закладу протягом семи календарних днів з дати публікації оголошення про проведення конкурсу видає наказ про організацію виборів, в якому, зокрема, визначається: персональний склад організаційного комітету з проведення виборів (далі - організаційний комітет); персональний склад виборчої комісії; кінцевий строк обрання представників для участі у виборах з числа інших штатних працівників закладу вищої освіти, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками, а також виборних представників з числа студентів (курсантів).

Організаційний комітет і виборча комісія діють відповідно до статуту закладу вищої освіти та положень про них, які затверджуються вченою радою закладу вищої освіти за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації закладу вищої освіти.

Надаючи правову оцінку доводам позивача щодо порушень організації та проведення виборів ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова, судом першої інстанції правомірно враховано правові позиції викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

Так, суд зазначає, що ймовірні порушення, на які позивач вказує як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, не є достатньою підставою для задоволення позову, оскільки обов`язковою умовою надання правового захисту судом є доведеність позивачем порушення її прав та охоронюваних законом інтересів діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Враховуючи принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне проаналізувати можливі порушення під час виборів ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова, а також оцінити їхній зв`язок із суб`єктивним матеріальним правом або законним інтересом позивача.

Щодо перешкоджання організаційним комітетом з проведення виборів ректора у реалізації права позивача бути присутньою на засіданні, суд зазначає наступне.

11.03.2024 року відбулось засідання організаційного комітету, яке стосувалось визначення квот делегатів штатних працівників, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками ВНМУ ім. М.І. Пирогова.

З протоколу засідання організаційного комітету №5 від 11.03.2024 року слідує, що на ньому була присутня ОСОБА_1 та здійснювала відеозйомку. При цьому, у протоколі зазначено, що позивач представила себе як претендент в кандидати, журналіст та доцент кафедри.

При цьому, судом встановлено, що прямої заборони бути присутнім на засіданні організаційного комітету, жодним нормативно-правовим актом не встановлено.

Разом з тим, з протоколу засідання від 11.03.2024 року слідує, що саме поведінка ОСОБА_1 , яка перешкоджала роботі організаційного комітету, слугувала підставою для прийняття комітетом рішення подати колективну заяву до поліції про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що основним завданням організаційного комітету є підготовка та проведення виборів ректора Університету з дотриманням таких принципів: відкритості; гласності; таємного та вільного волевиявлення; добровільної участі у виборах; демократичності; забезпечення рівності прав учасників виборів.

На підставі аналізу протоколу засідання організаційного комітету №5 від 11.03.2024 року та встановлених обставин, суд вважає, що організаційним комітетом жодних дій, спрямованих на перешкоджання реалізації права позивача бути присутньою на засіданні не вчинялось. Фактичне перебування позивача на засіданні було забезпечене, а обмежувальні заходи, що вживалися, були наслідком дій самої ОСОБА_1 , які створювали перешкоди у роботі комітету.

При цьому, суд враховує дискреційні повноваження організаційного комітету на вжиття обмежувальних заходів з метою забезпечення належного підготовки та проведення виборів ректора Університету. У межах своєї компетенції комітет вправі приймати рішення щодо припинення дій, що перешкоджають його роботі, включаючи звернення до правоохоронних органів у разі порушення громадського порядку або перешкоджання виконанню комітетом його обов`язків. Такі дії не суперечать принципам виборчого процесу, оскільки спрямовані на його належну організацію та проведення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії організаційного комітету були правомірними та відповідали завданням забезпечення відкритості, гласності та дотримання встановленого порядку проведення виборів ректора.

Щодо доводів позивача про порушення її права бути присутньою на зборах колективу штатних працівників з обрання делегатів штатних працівників, які не є науковими, науково-педагогічними, педагогічними працівниками на вибори ректора та бути присутньою на виборах представників з числа студентів на вибори ректора, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1. Положення про вибори представників штатних працівників, вибори представників проводяться на зборах колективу штатних працівників підрозділів (груп структурних підрозділів) шляхом таємного голосування.

На зборах штатних працівників груп структурних підрозділів повинен бути присутній працівник відділу кадрів та член організаційного комітету (п. 3.3. Положення про вибори представників штатних працівників).

Суд звертає увагу, що позивач не відноситься до штатних працівників, які не є педагогічними, не відноситься до працівників відділу кадрів та не є членом організаційного комітету. Інших осіб, що можуть бути присутні на зборах штатних працівників груп структурних підрозділів, вказаним Положенням не визначено.

Крім того, згідно п. 6.17 Порядку обрання представників з числа студентів, які мають право брати участь у виборах ректора, під час голосування, а також під час підрахунку голосів право бути присутніми мають члени Комісії, члени організаційного комітету з проведення виборів ректора ВНМУ ім. М. І. Пирогова, члени виборчої комісії з проведення виборів ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова та керівники органів студентського самоврядування.

Згідно п. 6.21 Порядку обрання представників з числа студентів, які мають право брати участь у виборах ректора, під час підрахунку ведеться протокол та можуть бути присутні члени організаційного комітету, члени виборчої комісії з проведення виборів ректора керівники органів студентського самоврядування.

Таким чином, доводи позивача щодо порушення її права бути присутньою на вищевказаних зборах є безпідставними, оскільки Положенням про студентське самоврядування та Порядком обрання представників з числа студентів, які мають право брати участь у виборах ректора чітко визначено перелік осіб, які можуть бути присутніми при обранні представників з числа студентів на вибори ректора закладу вищої освіти.

Щодо доводів позивача про те, що організаційний комітет з виборів ректора відмовив кандидату на посаду ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова ОСОБА_4 в реєстрації ОСОБА_1 , в якості спостерігача від кандидата.

Разом з тим, суд вважає, що такі дії організаційного комітету жодним чином не порушують прав та законних інтересів ОСОБА_1 , оскільки стосуються саме кандидата на посаду ректора, який не є позивачем у справі.

Щодо посилань позивача на порушення організаційним комітетом з виборів ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова порядку акредитації та реєстрації громадських спостерігачів, обмеження кількості та здійснення реєстрації громадських спостерігачів згідно черговості надходження документів на реєстрацію, то суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 34 Методичних рекомендацій під час голосування та підрахунку голосів мають право бути присутніми не більше двох спостерігачів від кожного кандидата, а також не більше трьох громадських спостерігачів, акредитованих організаційним комітетом, а в разі утворення виборчих дільниць - не більше двох спостерігачів від кожного кандидата і трьох громадських спостерігачів на кожній виборчій дільниці.

Порядок акредитації громадських спостерігачів визначається організаційним комітетом.

Організаційним комітетом з виборів ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова затверджено Порядок акредитації та організації роботи громадських спостерігачів на виборах ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова.

Відповідно до п. 2.1 Порядку акредитації та організації роботи громадських спостерігачів під час виготовлення бюлетенів, голосування та підрахунку голосів мають право бути присутніми не більше трьох громадських спостерігачів, акредитованих організаційним комітетом з проведення виборів ректора університету.

Громадським спостерігачем на виборах ректора університету може бути будь-яка особа, крім членів виборчої комісії з проведення виборів ректора університету та членів організаційного комітету з проведення виборів ректора університету, яка є представником певної громадської організації. Від однієї громадської організації може бути акредитованим лише один громадський спостерігач.

Пунктом 2.7 Порядку акредитації та організації роботи громадських спостерігачів встановлено, що акредитації громадським спостерігачем на виборах ректора університету підлягають лише представники трьох громадських організацій, в черговості надходженням і реєстрації клопотань від громадських організацій, при відповідності наданих ними документів Порядку, а саме до статутної діяльності якої належать питання виборчого процесу та спостереження за ним, або вищої та вищої медичної освіти, а також питання зі сфери медицини (надання медичних послуг), зареєстрована в установленому законом порядку.

Про акредитацію громадських спостерігачів секретарем оргкомітету вноситься запис до журналу реєстрації акредитованих громадських спостерігачів на виборах ректора університету.

Згідно п. 2.9 Порядку акредитації та організації роботи громадських спостерігачів у разі прийняття рішення про акредитацію громадського спостерігача, оргкомітет одночасно із ознайомленням про акредитацію громадським спостерігачем, видає йому посвідчення за встановленою додатком 4 до даного Порядку формою. У разі відмови в акредитації Оргкомітет не пізніше ніж через 3 (три) робочі дні після отримання клопотання письмово повідомляє про це громадську організацію із зазначенням причини відмови. Підставою для відмови може бути порушення даного Порядку або вимог чинного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться у журналі реєстрації акредитованих громадських спостерігачів, 29.03.2024 року в порядку черговості організаційним комітетом акредитовано трьох громадських спостерігачів, а саме: ОСОБА_8 , благодійний фонд "Протектор 4.5.0", ОСОБА_9 , громадська організація "Всеукраїнська спілка парамедиків" та ОСОБА_10 , громадська організація "Ми-Вінничани", що вказує на відповідність наданих ними документів Порядку акредитації та організації роботи громадських спостерігачів.

Таким чином, доводи позивача, в цій частині є безпідставними, оскільки акредитація та організація роботи громадських спостерігачів на виборах ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова відбулась у відповідності до вимог чинного законодавства та згідно норм передбачених визначеним Порядком.

Щодо доводів позивача про порушення організаційним комітетом визначення квот виборних представників з числа студентів, суд зазначає наступне.

Так, статтею 42 Закону України "Про вищу освіту" встановлено, що брати участь у виборах керівника закладу вищої освіти мають право: кожен науковий, науково-педагогічний та педагогічний штатний працівник закладу вищої освіти; представники з числа інших штатних працівників, які обираються відповідними працівниками шляхом прямих таємних виборів; виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.

При цьому загальна кількість (повний склад) наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладу вищої освіти повинна становити не менше 75 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах; кількість виборних представників з числа інших працівників закладу вищої освіти - до 10 відсотків, а кількість виборних представників з числа студентів (курсантів) - не менше 15 відсотків осіб, які мають право брати участь у виборах.

Відповідно до п. 3.3 розділу 3 Положення про організаційний комітет з проведення виборів ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова, організаційний комітет на етапі підготовки виборів ректора університету: отримує з навчального відділу відомості про чисельний склад студентів; визначає і доводить квоти представництва штатних працівників університету (які не належать до наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників) та студентів для організації прямих таємних виборів для обрання представників для участі у виборах ректора університету; координує проведення виборів представників від працівників, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками, і студентів, приймає документацію щодо обрання представників для організації подальшого їх зберігання в установленому порядку, після проведення зборів з обрання представників для участі у голосуванні формує загальний по університету список представників для передачі його виборчій комісії; складає та подає виборчій комісії список осіб, які мають право брати участь у виборах, не пізніше ніж за сім календарних днів до дати проведення виборів ректора університету.

При цьому, відповідно до протоколу засідання організаційного комітету з проведення виборів ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова №3 від 15.02.2024 року встановлено, кількісний склад осіб, які мають право брати участь у виборах ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова, а саме, педагогічні та науково-педагогічні працівники 908 осіб, що складає 75,98%; штатні працівники, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками 84 особи, що складає 7,03%; виборні представники з числа студентів - 203 особи, що складає 16,99%).

Вказані обставини підтверджують, що квота науково-педагогічних та педагогічних працівників складала 75,98%, тобто не менше 75%; квота виборних представників з числа штатних працівників, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками, складала 7,03%, тобто не більше 10%; квота виборних представників з числа студентів складала 16,99%, тобто не менше ніж 15%.

Отже при визначенні квот, відповідачем дотримано вимог статті 42 Закону України "Про вищу освіту".

Поряд з цим, суд вважає за необхідне вказати, що згідно з пунктом 22 Методичних рекомендацій, порядок обрання представників для участі у виборах з числа студентів закладу вищої освіти визначається положенням про студентське самоврядування, яке ухвалюється відповідно до статті 40 Закону України "Про вищу освіту".

Так, розділом 6 Положення про студентське самоврядування у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова встановлено порядок обрання представників з числа студентів, які мають право брати участь у виборах ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова.

Згідно п. 6.2. Положення про студентське самоврядування, виборні представники з числа студентів Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, які мають право брати участь у виборах ректора Університету, обираються студентами прямими таємними виборами. Кількість Представників складає не менше 15 відсотків від осіб, які мають право брати участь у виборах згідно ст. 42 Закону України "Про вищу освіту".

Усі студенти, які навчаються в університеті, мають рівні права та можуть обиратися та бути обраними до числа представників (п. 6.4. Положення)

Відповідно до п. 6.7 Положення про студентське самоврядування контроль та організація процесу обрання представників покладається на Студентську виборчу комісію та Дільничні виборчі комісії.

Адміністрація Університету не має права втручатися в процес формування виборчих комісій студентів та процес виборів представників (п. 6.8. Положення).

Згідно п. 6.9 Положення про студентське самоврядування, вибори представників відбуваються окремо на кожному факультеті університету пропорційно до кількості студентів, які навчаються на факультеті та в межах квот, визначених на підставі ст. 42 Закону України "Про вищу освіту".

Відповідно до п. 6.10 Положення про студентське самоврядування кількісний розподіл представників відповідно до кількості студентів факультетів доводиться студентській раді організаційним комітетом з проведення виборів ректора ВНМУ ім. М. І. Пирогова.

Отже, студентське самоврядування ВНМУ ім. Пирогова має повну автономію в організації та проведенні виборів представників. До його повноважень належить: створення виборчих комісій, забезпечення таємного голосування, контроль за дотриманням рівних прав студентів (обрати/бути обраним) та захист процесу від впливу адміністрації.

При цьому, саме на студентське самоврядування ВНМУ ім. Пирогова покладено обов`язок організувати вибори представників окремо для кожного факультету, враховуючи пропорційність до кількості студентів на кожному з них.

Визначення організаційним комітетом загальної кількості виборних представників з числа студентів, не виключає обов`язок студентського самоврядування розподілити цю кількості між факультетами пропорційно до чисельності їхніх студентів, відповідно до п. 6.9 Положення та ст. 42 Закону "Про вищу освіту".

Зазначене, на думку суду, не те що спростовує доводи позивача, однак вказує на відсутність фундаментальних порушень при визначені квот виборних представників з числа студентів організаційним комітетом з проведення виборів ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова.

Твердження позивача про те, що загальна кількість студентів станом на 01.01.2024 року, які мали право брати участь у виборах ректора закладу вищої освіти, становила 5026 осіб, суд вважає помилковими, оскільки таке право є не у всіх студентів, а лише у виборних представників, які обираються з числа студентів та саме від їх кількості вираховується мінімальний 15-відсотковий поріг.

Твердження позивача про те, що адміністрацією університету здійснено підкуп представників з числа студентів в інтересах ОСОБА_2 , шляхом вибіркових виплат студентам, матеріального заохочення у вигляді премій, суд вважає такими, що не підтвердженні жодними доказами.

Поряд з цим, слід вказати, що встановлення таких обставин, як ймовірний підкуп виборців, не належить до компетенції Вінницького окружного адміністративного суду, оскільки такі обставини можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, встановлення яких віднесено до компетенції правоохоронних органів чи суду.

Про такий висновок суду додатково свідчить п.1. ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно якої у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Щодо доводів позивача про порушення організаційним комітетом порушено порядку обрання представників з числа штатних працівників, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками для участі у виборах ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова, а саме зазначення в протоколі засідання лічильної комісії щодо результатів таємного голосування за представників з числа штатних працівників, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками "Лаборанти кафедри" від 13.03.2024 року, кількість членів лічильної комісії 7 осіб, позаяк у вказаному протоколі містяться підписи лише 5 членів лічильної комісії, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 21 Методичних рекомендацій порядок обрання представників для участі у виборах з числа штатних працівників, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками закладу вищої освіти, визначається положенням, яке затверджується вченою радою закладу вищої освіти.

Відповідно до п. 3.1 Положення про порядок обрання представників з числа штатних працівників, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними, для участі у виборах ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова, вибори представників проводяться на зборах колективу штатних працівників підрозділів (груп структурних підрозділів) шляхом таємного голосування.

Пунктом 3.4. Положення встановлено, що учасники зборів шляхом відкритого голосування обирають зі свого складу головуючого та секретаря, який веде протокол зборів і лічильну комісію у складі 3 або 5 осіб. Голову лічильної комісії обирають члени лічильної комісії з її складу.

Згідно п. 4.7 Положення результати підрахунку голосів вносяться до протоколу зборів, який підписують голова, секретар та члени лічильної комісії. Протокол передається члену організаційного комітету.

Як вбачається з протоколу засідання лічильної комісії щодо результатів таємного голосування за представників з числа штатних працівників, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками "Лаборанти кафедри" від 13.03.2024 року, такий підписаний головою лічильної комісії, секретарем та 3 членами лічильної комісії.

Оскільки вказаний протокол підписаний у кількості осіб, яка передбачена Положенням про порядок обрання представників з числа штатних працівників, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними, для участі у виборах ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова, то такий протокол відповідає приписам відповідних положень та вимогам чинного законодавства.

Щодо доводів позивача про відсутність у протоколі зборів лічильної комісії двох підписів членів лічильної комісії, то такі обставини мають місце, однак враховуючи, що протокол підписаний головуючим, секретарем та лічильною комісією у складі 3, а не 5 осіб, вказане не може свідчити про його нікчемність.

Що стосується доводів позивача про те, що прізвища членів лічильної комісії у протоколі надруковані, а не написані власноруч, то суд вважає, що таке порушення не може свідчити про протиправність проведених виборів та, як наслідок, визнання їх такими, що не відбулись.

Що стосується доводів позивача про наявність у протоколі засідання лічильної комісії "Адміністративно-господарська частина" від 14.03.2024 року, підписів, які на думку позивача є підробленими, то суд зауважує, що жодних доказів, які свідчать про вказані обставини суду не доведено.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи позивача спростовуються заявами власників підписів ОСОБА_11 від 25.04.2024 року та ОСОБА_12 від 22.04.2024 року, якими останні визнали свої підписи на протоколі зборів лічильної комісії від 14.03.2024 року дійсними.

В даному випадку, крім іншого, слід вказати, що не кожен дефект акта робить його неправомірним. Лише фундаментальні порушення, допущення істотної помилки при складанні певного акту, може мати наслідком недійсності подальших дій спрямованих на його реалізацію.

В той же час, оскільки мова іде про протоколи лічильних комісій, якими фіксуються результати таємного голосування за представників для участі у виборах ректора з числа штатних працівників, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками, одночасно питання про недостовірність таких (результатів) позивачем не ставиться, певні помилки, допущені під час складання таких протоколів, не можуть слугувати безумовною та самостійною підставою для визнання виборів такими, що не відбулись.

Щодо твердження позивача про невідповідність довідки про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_2 , яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідного або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, суд зазначає наступне.

Статтею 56 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

Механізм проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком визначено Порядком проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 №171 (далі - Порядок).

Згідно пункту 4 Порядку, не пізніше наступного робочого дня після одержання письмової згоди претендента на посаду на проведення спеціальної перевірки орган, на посаду в якому претендує особа, надсилає до відповідних державних органів, до компетенції яких належить проведення спеціальної перевірки, або до їх територіальних органів (за наявності) запит про перевірку відомостей щодо претендента на посаду за формою згідно з додатком 2.

Запит підписує керівник органу, на посаду в якому претендує особа, а в разі його відсутності - особа, яка виконує обов`язки керівника, або один з його заступників відповідно до розподілу функціональних обов`язків.

Пунктом 6 Порядку визначено, що інформація про результати спеціальної перевірки, підписана керівником органу, який проводив перевірку, а в разі його відсутності - особою, яка виконує обов`язки керівника, або його заступником відповідно до розподілу функціональних обов`язків, надсилається до органу, що надіслав відповідний запит, протягом семи днів з дня надходження запиту.

У відповідності до п. 9 Порядку орган, на посаду в якому претендує особа, або НАДС відповідно до абзацу четвертого пункту 3 цього Порядку на підставі одержаної інформації готує довідку про результати спеціальної перевірки за формою згідно з додатком 3.

Таким чином форму (зразок) довідки про результати спеціальної перевірки із відповідними вимогами та даними, необхідними для заповнення графами, викладено у додатку до Порядку.

Враховуючи вищевикладене, довідка про результати спеціальної перевірки складена начальником управління по роботі з персоналом ОСОБА_13 в межах повноважень і у спосіб, що визначені Конституцією та чинним законодавством України. Її зміст у повному обсязі відповідає вимогам, визначеним у додатку до Порядку № 171, і містіть всі передбачені формою обов`язкові для заповнення дані.

При цьому, відсутність у довідці реєстраційного номеру МОЗ України та відсутність витягу із журналу реєстрації системи документообігу МОЗ жодним чином не вказує на безпідставність видання наказу про призначення ОСОБА_2 .

Доводи позивача щодо факсимільного відтворення підпису начальника управління по роботі з персоналом ОСОБА_14 на довідці про результати спеціальної перевірки є лише припущеннями, а тому не можуть бути враховані судом.

Щодо твердження апелянта про відсутність доказів проведення перевірки Міністерства освіти та науки України слід зазначити, що дане твердження спростостовується Самою ОСОБА_1 : "На запит позивачки від 01.04.2025 (вх. № С-3539/0-25 від 02.04.2025 року) МОН відповіддю № 15/97-25 від 09.04.2025 повідомило стосовно проведення спеціальної перевірки ОСОБА_2 наступні обставини: «10.05.2025 року МОН отримало запит від МОЗ стосовно перевірки ОСОБА_2 13.05.2025 року була опрацьована та надіслана інформація про результат спеціальної перевірки відомостей щодо освіти, наявності у кандидата наукового ступеня, вченого звання на вказану у запиті адресу до органу, який надіслав відповідний запит». Прошу зазначити, що МОН надіслало відповідь без реєстраційного номера (що виклакає сумніви в його надсиланні) та вже після видачі Довідки щодо проведення спецперевірки ОСОБА_2 . Отже, МОЗ не дочекавшись відповіді МОН, видало Довідку 10.05.2025 року."

Щодо дати видачі Довідки, колегія суддів зазначає наступне.

Так, під час судового засідання було встановлено, що після надходження до МОЗ численних скарг ОСОБА_1 , МОЗ було проведено перевірку фактів, викладених у скаргах апелянта щодо Довідки проведення спеціальної перевірки ОСОБА_2 , яка претендувала на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком від 10.05.2024 року та встановлено, що під час складання даної довідки було допущено технічну помилку в частині дати формування Довідки, про що складено відповідний акт.

Згідно вказаного акту встановлено факт допущення технічної помилки у Довідці та необхідності ії виправлення шляхом внесення змін в частині дати формування Довідки, замінивши "10 травня 2024 року" на "20 травня 2024 року".

Стосовно долученого позивачем листа Національного агентства з питань запобігання корупції "205-02/42077-25 від 14.05.2025 р., то колегія суддів не приймає його до уваги, оскільки невчасне подання ОСОБА_2 декларації за 2022 рік не є предметом вказаного позову та не стосується порушених прав ОСОБА_1 .

Як вже зазначено судом вище, вимоги процесуального закону та усталена практика Верховного Суду вказують на те, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про вплив рішень дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на права та законні інтереси позивача та їх порушення внаслідок такого впливу.

Тобто, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Водночас, законодавство України не передбачає можливості подання позову «в інтересах правопорядку», який відомий у теорії права як actio popularis, без обов`язку підтвердити, що відповідний акт, рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо зачіпає права та інтереси самого позивача.

Суд першої інстанції, керуючись принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, провів детальний аналіз можливих порушень, які могли мати місце під час виборів ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Особливу увагу приділено оцінці того, чи вплинули зазначені порушення на суб`єктивне матеріальне право або законний інтерес позивача.

У ході розгляду справи, як судом першої так і судом апеляційної інстанцій ретельно досліджено надані докази, нормативно-правову базу та обставини, пов`язані з виборчим процесом керівника закладу вищої освіти. Оцінюючи можливі порушення, суд врахував їхній характер, масштаби та потенційні наслідки для позивача.

Однак, за результатами аналізу встановлено, що жодне з можливих порушень не спричинило безпосереднього або опосередкованого впливу на матеріальне право чи законний інтерес позивача, а всі доводи зводяться виключно до суб`єктивного несприйняття позивачем результатів виборів керівника закладу вищої освіти.

Інші порушення проведення виборів ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова судом не встановлено, а виключно незгода позивача із результатами виборів ректора, не є належною та законною підставою для скасування їх результатів в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що позивач не довела, що її права або законні інтереси були порушені під час виборів керівника закладу вищої освіти, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 травня 2025 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.