Ухвала

від 27.05.2025 по справі 560/1143/25

КРИМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 560/1143/25

27 травня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Китайгородської сільської ради у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Китайгородської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Китайгородської сільської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Китайгородської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

15.05.2025 до суду від Китайгородської сільської ради надійшло клопотання про залишення відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання заявник вказує про порушення п. 2 ч. 2 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки згідно вищезазначеної норми відзив на апеляційну скаргу має містити: ім`я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, за наявності, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В свою чергу, відзив ОСОБА_1 не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, що на думку заявника, свідчить про наявність підстав для залишення поданого відзиву на апеляційну скаргу без розгляду.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 304 КАС України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відзив на апеляційну скаргу має містити: 1) найменування суду апеляційної інстанції; 2) ім`я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, за наявності, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; 4) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; 5) перелік матеріалів, що додаються.

У відзиві на апеляційну скаргу може міститися клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

До відзиву на апеляційну скаргу додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

До відзиву на апеляційну скаргу застосовуються правила, встановлені частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як вже зазначалось судом, 08.05.2025 Сьомий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження в даній справі та запропонував учасникам справи протягом 5 днів з моменту отримання вказаної ухвали, подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.

13.05.2025 (вх. 28979/25) до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 , до якого долучено доказ направлення примірника відзиву апелянту.

Викладене свідчить про дотримання позивачем встановленого судом строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.

В свою чергу, надаючи оцінку доводам апелянта в частині не зазначення відомостей про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Можливість (право) оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пункти 50-51, 69, та «Walchli v. France», №35787/03, пункт 29).

Одночасно, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» заява №23805/94, рішення від 04 грудня 1995 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» заява №28090/95, пункт 45).

Отже, при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Аналогічна позиція також підтримана Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 15 січня 2020 року у справі №145/1330/17 та від 30 вересня 2020 року у справі №9901/144/20.

Враховуючи викладене, а також відсутність у позивача обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку залишення відзиву на апеляційну скаргу без розгляду з заявлених підстав буде проявом надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

Як передбачено абз.1 ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Отже, з огляду на вказане, колегія суддів вважає, що клопотання Китайгородської сільської ради про залишення відзиву на апеляційну скаргу є безпідставним та підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст. 167 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

клопотання Китайгородської сільської ради про залишення відзиву на апеляційну скаргу без розгляду, повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.