Постанова від 27.05.2025 по справі 300/9321/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Микитин Н.М.

27 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/9321/24 пров. № А/857/12962/25Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі № 300/9321/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

12.12.2024р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просила суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення від 29.11.2024р. №926210199484,

- зобов`язати провести перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2024р. (з першого числа наступного місяця після звернення із заявою про перерахунок пенсії), зарахувати до стажу період роботи з 15.02.2010р. - 30.08.2023р. у комунальному некомерційному підприємстві "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради" (на сьогодні - КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області" ) в подвійному розмірі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2025р. позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення від 29.11.2024р. №926210199484 .

Крім того, суд зобов`язав провести перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2024р. (з першого числа наступного місяця після звернення із заявою про перерахунок пенсії), зарахувати до стажу період роботи з 15.02.2010р. - 30.08.2023р. у комунальному некомерційному підприємстві "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради", за винятком періоду перебування у відпусці без збереження заробітної плати з 01.05.2022р.-15.05.2022р. в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з врахуванням проведених платежів. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2025р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком призначену відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що визнається та не заперечується сторонами.

25.11.2024р. ОСОБА_1 звернулась із заявою від 11.11.2024р. до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії, в якій просила дорахувати до її страхового стажу період роботи з 15.02.2010р. - 30.08.2023р. у Комунальному некомерційному підприємстві "Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вказана заява за принципом екстериторіальності передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

29.11.2024р. за результатами розгляду заяви про перерахунок пенсії від 25.11.2024р. Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняв рішення №926210199484 про відмову в проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, зазначено, що період роботи з 15.02.2010р.- 30.08.2023р. у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». №1058-IV (а.с.17).

ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право громадян України на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, конкретизовано п.6 ч.1 ст.92 Конституції України і з 01.01.2004р. деталізовано нормами, насамперед, Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".

01.01.2004р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до його Преамбули цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

ч.4 ст.24 цього Закону (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, за правилами п.16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення", в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

В ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» видно, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Із змісту записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, чітко видно, що ОСОБА_1 з 15.02.2010р. на підставі наказу №20 від 15.02.2010р. прийнята на роботу в Івано-Франківську міську клінічну інфекційну лікарню (в подальшому, реорганізована у Комунальне некомерційне підприємство Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради та на сьогодні перейменована у комунальне некомерційне підприємство Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської області), де працює по теперішній час.

Довідкою комунального некомерційного підприємства Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради від 29.10.2024р. №1920/01-19 підтверджено періоди роботи позивача у КНП Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради. У такій довідці зазначено, що робота за вказані періоди відповідно до ст.60 Закону України Про пенсійне забезпечення зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Також довідка містить відомості про перебування ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати з 01.05.2022р. - 15.05.2022 р.

Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788.

Отже, за правилами ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів п.16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи у психіатричному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, які викладені у постанові від 20.04.2022р. у справі № 214/3705/17.

Як встановлено судом першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не зарахував до страхового стажу позивача період її роботи з 15.02.2010р. - 30.08.2023р. у подвійному розмірі, оскільки такий обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Однак, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що у п 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування зазначено про зарахування періодів трудової діяльності до набрання чинності цим Законом, до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Крім того, ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення є чинною на теперішній час, а ст.24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не скасовує ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XII та не зупиняє її дію.

Така позиція викладена Верховним Судом у постановах від 04.12.2019р. у справі №689/872/17 та від 27.02.2020р. у справі №462/1713/17.

Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати, що за правилами ст.60 Закону України Про пенсійне забезпечення та в силу приписів п.16 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування період роботи у інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладеним в постановах від 22.12.2021р. в справі №688/2916/17, від 20.04.2022р. в справі №214/3705/17, від 08.06.2022р. в справі №510/1593/16-а, від 27.04.2023р. в справі №160/14078/22.

При цьому, надаючи оцінку позовним вимогам щодо необхідності зарахування стажу роботи у подвійному розмірі ОСОБА_1 періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 01.05.2022р. - 15.05.2022р., колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до довідки комунального некомерційного підприємства Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради від 01.11.2024р. №1920/01-19 позивач перебувала у відпустках без збереження заробітної плати з 01.05.2022р. - 15.05.2022р.

Застосовуючи у спірних правовідносинах норми щодо пільг по обчисленню стажу за роботи в деяких медичних закладах, визначених ст.60 Закону №1788-ХІІ, слід мати на увазі, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

ст.21 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

В ст.30 КЗпП України передбачено, що працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Отже, робота в розумінні ст.ст.21, 30 КЗпП України є виконання певних дій працівником в межах трудових правовідносин за трудовим договором.

Аналіз наведених норм прав свідчить про те, що пільги, передбачені ст.60 Закону №1788-ХІІ, стосуються саме часу фактичного виконання роботи в деяких медичних закладах, вказаних у цій статті, а тому період перебування осіб, які працюють у цих закладах, у відпустці без збереження заробітної плати зараховується до спеціального стажу роботи, проте в одинарному розмірі.

Зважаючи на вищевикладене, вірним є висновки суду першої інстанції, що період перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 01.05.2022р. - 15.05.2022р. зараховується до стажу роботи лише в одинарному розмірі, а отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Зважаючи на конституційне право на соціальний захист який включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що стаж роботи позивача в Комунальному некомерційному підприємстві Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради, зокрема з 15.02.2010р. - 30.08.2023р., за винятком періодів перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 01.05.2022р. - 15.05.2022р., повинен зараховуватися у подвійному розмірі, а тому Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправно не враховано вказані періоди у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Як наслідок, рішення від 29.11.2024р. №926210199484, яке прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області слід скасувати.

Стосовно зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2024р., зарахувавши до стажу період роботи з 15.02.2010р. - 30.08.2023р. у Комунальному некомерційному підприємстві Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради в подвійному розмірі, колегія суддів зазначає про таке.

ч.4 ст.45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Таким чином, зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2024р. - з першого числа наступного місяця, в якому позивач звернулася за перерахунком пенсії, зарахувавши до стажу період роботи з 15.02.2010р. - 30.08.2023р. у Комунальному некомерційному підприємстві Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня Івано-Франківської обласної ради за винятком періодів перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 01.05,2022р. - 15.05.2022р., в подвійному розмірі згідно зі ст.60 Закону України Про пенсійне забезпечення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області діяв не у спосіб визначений законами та Конституції України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі № 300/9321/24- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель