Ухвала
від 27.05.2025 по справі 160/11791/24
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

27 травня 2025 року

м. Київ

справа № 160/11791/24

адміністративне провадження № К/990/22645/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 у справі №160/11791/24 за позовом ОСОБА_1 до Петриківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Екомаркет плюс» про визнання протиправним та скасування рішення ( в частині), зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Петриківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Екомаркет плюс», в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про затвердження технічних документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу їх у власність від 16.11.2023 №618-20/VIII в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати Петриківську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та передати земельну ділянку кадастровий номер 1223780800:02:003:0072 у приватну власність ОСОБА_1 .

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 20.11.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025, у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позову і в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції судове рішення ухвалене за неправильного застосування норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.

Також у касаційній скарзі скаржник зазначає про незгоду із встановленими фактичними обставинами у цій справі.

Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника про неврахування судами висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 17.10.2024 у справі №539/372/21, від 05.01.2024 у справі №736/1435/21, від 08.05.2023 у справі №160/4378/21, від 05.06.2028 у справі №720/1716/15-ц, від 31.05.2025 у справі №354/473/21, від 19.06.2025 у справі №495/1432/18, від 25.09.2024 у справі №495/1243/21, від 19.02.2025 у справі №495/1259/21 з огляду на їх нерелевантність до правовідносин у цій справі та з підстав ухвалення цих рішень за інших фактичних обставин у справі.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 334 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 у справі №160/11791/24 повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

СудСьомий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.05.2025
Оприлюднено29.05.2025
Номер документу127668420
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них

Судовий реєстр по справі —160/11791/24

Ухвала від 27.05.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єзеров А.А.

Постанова від 24.04.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Коршун А.О.

Ухвала від 10.01.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Коршун А.О.

Ухвала від 01.01.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Коршун А.О.

Рішення від 20.11.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Лозицька Ірина Олександрівна

Рішення від 20.11.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Лозицька Ірина Олександрівна

Ухвала від 30.10.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Лозицька Ірина Олександрівна

Ухвала від 28.10.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Лозицька Ірина Олександрівна

Ухвала від 10.10.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Лозицька Ірина Олександрівна

Ухвала від 10.07.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Сидоренко Дмитро Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні