Рішення

від 13.05.2025 по справі 351/1889/24

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №351/1889/24

Номер провадження №2/351/185/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сегіна І.Р.,

за участі секретаря - Бабшинської К.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіСнятині справуза позовом ОСОБА_1 доЗаболотівської селищної ради, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Заболотівської селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом. Позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , 1923 року народження, про що в Іллінецькій сільській раді Снятинського району в Книзі реєстрації актів зроблено запис за N 43 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

За ОСОБА_2 числиться спадкове майно, а саме: земельна ділянка загальною площею 1,0009 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Заповіт від імені померлої ОСОБА_2 у виконкомі Іллінецької сільської ради не посвідчувався. З дня смерті матері вона вступила в управління спадковим майном, провела похорон померлої, за якою здійснювала догляд, зробила поминальний обід, оплачує комунальні послуги та залишилась проживати у будинку матері.

Як спадкоємець за законом першої черги, яка після смерті спадкодавця вступила в управління спадковим майном, з метою оформлення спадщини вона звернулася до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину. Відповідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 318/02-31 від 10.07.2024 року, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка до дня своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 - залишилося нерухоме майно, яке складається із: - земельної ділянки, площею 1,0009 га, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту с. Іллінці (колишній Снятинський район Іллінецька сільська рада Івано-Франківської області).

Проте, оформити належним чином спадщину після смерті матері вона не має змоги, оскільки за життя, спадкодавець отримала Державний акт на землю, але в Державному акті на право приватної власності на землю серії І-Ф N? 038513, який виданий ОСОБА_2 відсутня дата його видачі, що перешкоджає їй отримати свідоцтво про право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Заболотівської селищної ради та вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Просить визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 1,0009 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Заболотівської селищної ради, після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити.

Представник відповідача Заболотівської селищної ради подав до суду заяву, в якій просив розглянути дану справу без участі представника, рішення винести на розсуд суду.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2 .

Згідно рішення Снятинського районного суду від 06.08.2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Іллінецької сільської ради про встановлення права власності № 2-507/2009р., позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Коломийського МБТІ від 01.03.2010р. житловий будинок по АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Заболотівської селищної ради від 25.04.2024р. згідно із записом у погосподарській книзі по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , числився земельний пай. На день смерті ОСОБА_2 разом з нею проживала її дочка ОСОБА_1 , яка здійснювала за матір`ю догляд до дня її смерті, здійснювала її поховання та вступила в управління спадковим майном. Заповіт від імені ОСОБА_2 у виконкомі Іллінецької сільської ради не посвідчувався.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 038513 ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,0009 га, що розташована на території села Іллінці Снятинської міської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 26. Дата видачі державного акту відсутня.

Згідно постанови Приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Курилюк Л.М. від 10.07.2024р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,0009 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв`язку з тим, що державинй акт на право приватної власності на землю серії ІФ № 038513 виданий Іллінецькою сільською радою ОСОБА_2 , не містить дати його видачі, а тому неможливо встановити час набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, яка надійшла на адресу суду 25.03.2025р., згідно наявних у архіві Відділу Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі, станом на 01.01.2013р. на території колишнього Снятинського району Івано-Франківської області у Відділі відсутня інформація про реєстрацію Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 038513 ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,0009 га. Також, в архіві Відділу відсутній архівний примірник державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ № 038513, виданий на ім`я ОСОБА_2 .

Згідно сертифікату на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частки серії ІФ №1 ОСОБА_2 на підставі рішення Іллінецької сільської ради від 20.02.1996р. № 11 отримує у приватну власність земельну ділянку в розмірі /1.33/33.250 умовних кадастрових гектарів на території Іллінецької сільської ради в межах середньої земельної частки без визначення на місцевості.

Відповідно до архівного витягу з рішення сімнадцятої сесії, третього демократичного скликання Іллінецької сільської ради від 30.10.2000р., наданого Архівним відділом №2 Коломийської РДА Івано-Франківуської області 15.04.2024р., вирішено затвердити проект передачі земельної частки і виділити її в натурі жителям с. Іллінці згідно кадастрової оцінки в урочищах: ... б/ урочище "Зарінки" - рілля, ... ОСОБА_2 , з/с ІФ.

Згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ІФ Колектовному сільськогосподарському підприємству "Прут" с. Іллінці, Іллінецькою сільською радою передано у колективну власність землю в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно Списку громадян членів колективного сільськогоспродарського підприєжмтсва, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що є Додатком 1 до державного акту на право колективної власності на землю, до списку включена за № 3 ОСОБА_2 .

Відповідно до технічної документації по виготовленню державного акту на право колективної власності на землю КСП "Прут" Іллінецької сільської ради Снятинського району до списку громадян на роздержавлення земель КСП "Прут" за № 3 включена ОСОБА_2 .

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно ст.3 цього Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості)земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

За правилами Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" моментом виникнення права на земельну частку (пай) є момент виникнення відповідного права колективної власності на земельну ділянку та існує незалежно від його посвідчення сертифікатом.

Згідно положення ст.3 ЦК України випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Згідно із ч.ч. 2, 3, 5 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності та користуванні громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1ст.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула право власності на земельну частку (пай), яка перебувалау колективнійвласності КСП"Прут"с.Іллінці розміром/1.33/33.250в умовнихкадастрових гектарахбез визначенямежі цієїчастки внатурі (намісцевості),однакдержавного актуна правона земельнуділянку неоформила. Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем належної їй на праві власності земельної частки (паю) за законом стала її дочка ОСОБА_1 , яка у встановлений законом термін звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а отже вважається такою, що прийняла спадщину.

Атому, суд вважає, що за позивачкою слід визнати право власності на земельну частку (пай) у землі,яка перебувалау колективнійвласності КСП"Прут"с.Іллінці,розміром /1.33/33.250в умовнихкадастрових гектарахбез визначенямеж цієїчастки внатурі (намісцевості),яка згідносертифіката наземельну частку(пай)серії ІФ№1від 20.03.1996р.належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведенного,ст.158ЗК України,ст.ст.321,328,1216,1217,1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП "Прут" с. Іллінці, розміром /1.33/33.250 в умовних кадастрових гектарах без визначеня меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка згідно сертифіката на земельну частку (пай) серії ІФ №1 від 20.03.1996р. належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції здня йогопроголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Ігор СЕГІН