Рішення

від 22.05.2025 по справі 462/8125/23

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 462/8125/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Іванюк І.Д.

присяжних Волошина В.П., Опалінської О.І.

секретаря Деми К.С.

з участю заявника ОСОБА_1

та представника заінтересованої особи Соломонко Ж.В.

представника недієздатної ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

встановив:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним з моменту набрання законної сили рішенням суду, встановити опіку та призначити його ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як брата недієздатного, опікуном над недієздатним. В обґрунтування заяви покликається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю II групи з дитинства, з 06.09.2007 року знаходиться на обліку у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» у зв`язку із розумовою відсталістю. Психічне захворювання виникло внаслідок родової травми, з 2007 року він почав лікуватись в психлікарні. На даний час він не здатний до самообслуговування, не має навиків спілкування та контролю своєї поведінки. Захворювання ОСОБА_1 призвело до того, що він не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійної сторонньої допомоги та нагляду. Оскільки він зареєстрований і проживає разом із братом, а тому, враховуючи те, що його останній потребує опіки, просить суд подану ним заяву задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10.11.2023 року у даній справі відкрито окреме провадження.

В судовому засіданні заявник заяву підтримав та просив таку задовольнити, додатково зазначив, що він зареєстрований та проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом із дружиною та двома дітьми. Вказаний будинок розділений на 2 частини, та у 2 частині такого зареєстровані та проживають його матір ОСОБА_3 , брат ОСОБА_4 та його син ОСОБА_5 , і з ними також зареєстрований та проживає брат ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у будинку. ОСОБА_1 визнаний особою з інвалідністю 2 групи безтерімново, страждає тяжким психічним розладом у вигляді розумової відсталості в ступені вираженої дебільності із значними емоційно вольовими розладами та поведінковими порушеннями, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому його слід визнати недієздатним. Оскільки він із братом ОСОБА_1 проживає в одному будинку, тому допомагає матері здійснювати догляд за ним. Матір ОСОБА_3 є особою похилого віку, страждає на перепади артеріального тиску, в той час як він за станом здоров`я здоровий та може бути опікуном, тому просить також призначити його опікуном брата.

Захисник заінтересованої особи ОСОБА_1 Столяр О. та представник органу опіки та піклування ЗРА ЛМР проти задоволення заяви не заперечили.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Згідно із ст.30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.2 ст.293 ЦПК України справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає в порядку окремого провадження. Ч. 3 ст. 296 ЦПК України врегульовано, що заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Як встановлено судом, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження /а.с. 10, 11/

Згідно із довідкою ЛКП «Левандівка» від 06.10.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , братом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сином брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с. 20/.

Згідно із довідкою ЛКП «Левандівка» від 06.10.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також із синами ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_8

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання з дитинства безтерміново, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 та довідкою до акту огляду МСЕК від 22.12.2014 /а.с. 10, 11/.

Згідно з довідкою КНП ЛОР «ЛОКПНД» ОСОБА_1 встановлено діагноз: помірна розумова відсталість (не глибока імбецильність) з вираженими емоційно-вольовими розладами, поведінковими порушеннями та психотичними включеннями /а.с. 18/.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 683 від 07.07.2023 на даний час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним, стійким психічним розладом у вигляді розумової відсталості в ступені вираженої дебільності із значними емоційно вольовими розладами та поведінковими порушеннями, не може усвідомлювати своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом потребує опіки /а.с. 61-63/.

Підстав для заперечення вказаних висновків судово-психіатричної експертизи немає. Висновок судової експертизи узгоджується з іншими матеріалами справи.

Таким чином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід визнати недієздатним та встановити над ним опіку.

Згідно з статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Статтею 58 ЦК України визначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Як передбачено частиною першою статті 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з частиною четвертою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Статтею 300 ЦПК України передбачено встановлення опіки над недієздатною особою та призначення опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Виходячи з аналізу ч.1 ст.60 ЦК України та ч.1 ст.300 ЦПК України, обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

В постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), 29 березня 2021 року у справі №184/858/19 (провадження № 61-13874св20), від 19 квітня 2021 року у справі №755/12409/15-ц (провадження № 61-22566св19), від 28 листопада 2021 року у справі №751/9572/19 (провадження № 61-3053св21) викладено висновок, що відсутність подання та/або висновку органу опіки та піклування з приводу призначення фізичної особи опікуном унеможливлює вирішення судом вказаного питання, оскільки саме на орган опіки та піклування покладено обов`язок дослідження обставин щодо можливості особи виконувати обов`язки піклувальника чи опікуна.

Відповідно до подання Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 11.04.2025 року орган опіки та піклування просить, у разі визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, його опікуном призначити ОСОБА_1 .

При вирішенні питання щодо призначення опікуна суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що подання органу опіки та піклування про призначення опікуна не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути врахований на розсуд суду.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Станом на сьогоднішній день, саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений в державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення такої особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

Одночасно, на переконання суду, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном недієздатної особи за обставин існування в останньої інших членів сім`ї, які також можуть бути опікунами.

У даній справі подання органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним братом ОСОБА_1 не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном.

У вказаному поданні зазначено, що у недієздатного ОСОБА_1 наявні інші повнолітні родичі, які б могли виконувати обов`язки опікуна, зокрема брат заявника ОСОБА_4 , дружина заявника ОСОБА_6 , матір заявника ОСОБА_3 , однак такі не заперечують проти призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного. Водночас, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості виконання вказаними особами опікунських обов`язків над недієздатним ОСОБА_1 суду не надано.

Отже, обґрунтування подання органу опіки та піклування щодо призначення опікуном саме ОСОБА_1 належним чином не мотивовано, що, на переконання суду, свідчить про застосування суто формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном ОСОБА_1 .

Крім цього, суд звертає увагу на той факт, що другу групу інвалідності ОСОБА_1 було встановлено ще у 2014 році, тобто останній хворіє тривалий час, проте заявник ОСОБА_1 виявив бажання стати опікуном свого брата лише під час проведення загальної мобілізації, яка оголошена у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України.

За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи, вимоги законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення заяви в частині призначення заявника опікуном над недієздатним ОСОБА_1 , а висновок органу опіки та піклування щодо можливості призначення його опікуном суд оцінює як такий, що винесений передчасно, без повного дослідження всіх обставин, та ґрунтується виключно на даних отриманих від заявника.

Згідно з частиною шостою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що у задоволенні подання про призначення ОСОБА_1 над недієздатним ОСОБА_1 слід відмовити за його необґрунтованістю.

У постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) Верховним Судом сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов`язку суду визнання особи недієздатною і призначення опікуна в єдиному судовому процесі.

З огляду на вищевикладене, до встановлення опіки і призначення опікуна недієздатному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснення обов`язків з опіки над останнім необхідно покласти на орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради.

Відповідно до вимог частини шостої статті 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Враховуючи положення цієї статті та встановлені у справі обставин, суд визначає строк дії рішення у 2 (два) роки та роз`яснює заінтересованим особам положення частин сьомої та восьмої статті 300 ЦПК України, згідно з якими клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Згідно ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 258, 259, 293, 294, 295-300 ЦПК України, ст.ст.39, 55, 60, 63 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Визнати недієздатним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради обов`язки зі здійснення опіки над ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті вимог відмовити.

Встановити строкдії рішення- 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи :

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Особа, щодо якої розглядається справа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Заінтересована особа: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, ЄДРПОУ 04056084, місцезнаходження: м. Львів, вул. Виговського, 34.

Повний текст складено 28.05.2025 року.

Суддя Іванюк І.Д.

Присяжні: Волошин В.П.

Опалінська О.І.