Ухвала

від 05.05.2025 по справі 496/1842/25

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1842/25

Провадження № 1-кп/496/472/25

У Х В А Л А

05 травня 2025 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2025 року у справі №496/4724/23 (провадження 1-кс/496/382/25) -

УСТАНОВИВ:

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотання, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2025 у справі №496/4724/23 (провадження № 1- кс/496/382/25) на майно ОСОБА_5 , а саме на: автомобіль марки «ВАЗ 21104» р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; автомобіль марки «ГАЗ 2752» р.н. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ; автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 4502» р.н. НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 .

Своє клопотання обґрунтовує тим, що в рамках кримінального провадження №12023162250000454 транспортні засоби, на які накладено арешт ухвалою суду від 27.02.2025 року, не є предметом чи знаряддям вчинення будь-якого злочину та речовими доказами не визнавались, а метою застосування арешту слугувало забезпечення цивільного позову, який заявлено в рамках кримінального провадження Державною-екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на суму 4 756 966, 68 грн. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України, з метою забезпечення цивільного позову, Державна-екологічна інспекція Південно-Західного округу до слідчого судді з відповідним клопотанням не зверталась.

Таким чином, ухвала слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2025 у справі №496/4724/23 (провадження № 1-кс/496/382/25) про накладення арешту із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , а саме на: автомобіль марки «ВАЗ 21104» р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; автомобіль марки «ГАЗ 2752» р.н. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ; автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 4502» р.н. НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Крім того, станом на теперішній час органом досудового слідства транспортні засоби із розпорядження ОСОБА_5 не вилучались, у зв`язку із чим на даний час не зрозуміла та відсутня мета сторони обвинувачення у наявній забороні на користування та розпорядження транспортними засобами.

ОСОБА_5 є керівником КП «Наш дім», яке відповідно до розпорядження голови (начальника) Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 12.02.2025 року №113/А-2025 визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області. При здійсненні своїх посадових обов`язків та реалізації повноважень ОСОБА_5 використовував до накладення арешту власні транспортні засоби для особистого переміщення територією громади, залучав вантажний автомобіль для вирішення соціально-побутових потреб громади, в тому числі для розбору завалів у результаті настання надзвичайних обставин спричинених ворожою агресією РФ, тощо.

Оскільки на даний час обставини, які підтверджують, що незастосування арешту майна призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна та потреба в застосуванні цього заходу забезпечення у органу досудового розслідування відсутні, а цивільний позивач Державна-екологічна інспекція Південно-Західного округу до теперішнього часу до слідчого судді з відповідним клопотанням не зверталась, на підставі вищевикладеного просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді.

В судому обвинувачений та його захисник наполягали на задоволенні клопотання.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту майна, посилаючись на те, що даний захід забезпечення кримінального провадження необхідний для забезпечення цивільного позову.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно доч.3ст.315КК Українипід часпідготовчого судовогозасідання судза клопотаннямучасників судовогопровадження маєправо обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також суд застосовує і враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за якими, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В силу положень частини 2 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду, під час судового провадження клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Абзацом 2 частини 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 27.02.2025 року у справі №496/4724/23 (провадження № 1- кс/496/382/25) накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_5 , а саме на: автомобіль марки «ВАЗ 21104» р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; автомобіль марки «ГАЗ 2752» р.н. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ; автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 4502» р.н. НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 .

Відповідно до вищевказаної ухвали, з метою забезпечення цивільного позову, який заявлений у даному кримінальному провадження було накладено арешт на вище вказані автомобілі.

Вищевикладене вказує на те, що арешт на майно було накладено обґрунтовано.

Разом з тим, що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на вище вказані автомобілі суд приходить до того, що вказане майно на теперішній час не вилучено з володіння обвинуваченого, прокурором не надано доказів реальної загрози його втрати, знищення або відчуження, а також враховуючи, що зазначені транспортні засоби також використовуються для забезпечення діяльності критично важливого підприємства в умовах воєнного стану, а легковий автомобіль обвинуваченим для особистого пересування, а тому суд приходить до висновку, що потреба у подальшому застосуванні арешту в частині заборони у користуванні та розпорядженні цим майном відпала.

У задоволенні клопотання в частині скасування арешту щодо заборони відчуження майном слід відмовити, з огляду на необхідність забезпечення цивільного позову та збереження балансу між інтересами кримінального провадження, та правами законноговолодільця.

Керуючись ст. ст. 174, 175, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2025 року у справі №496/4724/23 (провадження 1-кс/496/382/25) - задовольнити частково.

Скасувати арешт із забороною користування та розпорядження, який накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 27 лютого 2025 року у справі №496/4724/23 (провадження 1-кс/496/382/25), а саме на:

- автомобіль марки «ВАЗ 21104» р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ;

- автомобіль марки «ГАЗ 2752» р.н. НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 ;

- автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 4502» р.н. НОМЕР_5 , VIN: НОМЕР_6 .

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Cуддя ОСОБА_1