Постанова від 14.05.2025 по справі 201/5446/25

Справа № 201/5446/25

Провадження №3/201/1978/2025

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2025 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Батуєв О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу протидії корупції Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

В судовому засіданні приймали участь:

Прокурор Карпенко Р.І.

Правопорушник ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Оперуповноваженим відділу протидії корупції Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України в суд направлені протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 69 від 02.05.2025, № 98 від 02.05.2025, № 64 від 02.05.2025, № 72 від 02.05.2025, № 78 від 02.05.2025, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, пов`язаної з корупцією, за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постановою судді Соборного районного суду міста Дніпра Батуєв О.В. від 15.05.2025 року об`єднані в одне провадження протокол про адміністративне правопорушення № 98 від 02.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (201/5446/25), протокол про адміністративне правопорушення № 69 від 02.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (201/5455/25), протокол про адміністративне правопорушення № 64 від 02.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (201/5467/25), протокол про адміністративне правопорушення № 72 від 02.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (201/5481/25), протокол про адміністративне правопорушення № 78 від 02.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (201/5490/25), присвоївши об`єднаній справі номер тієї справи, яка надійшла першою, а саме № 201/5446/25.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якому роз`яснено права передбачені ст. 268 КУпАП, свою вину у вчиненні зазначених правопорушень визнав, щиро розкаявся, просив про мінімальне покарання.

Прокурор Карпенко Р.І. у судовому засіданні висловив думку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 і ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, підтримав протоколи та просив притягнути його до адміністративної відповідальності, застосувавши штраф.

Справа технічними засобами на фіксувалась у зв`язку з відсутністю відповідного клопотання.

Суд, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення №№98, 69, 64, 72, 78 від 02.05.2025 року, складених оперуповноваженим відділу протидії корупції Дніпропетровського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо ОСОБА_1 , його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 651 Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до вимог абзацом третім частини другої статті 81 ЦК України передбачено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Встановлено, що Дніпропетровський регіональний центр з гідрометеорології (далі РЦГМ) є неприбутковою організацією, що належить до сфери управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій та безпосередньо підпорядковується Українському гідрометеорологічному центру ДСНС України (далі УкрГМЦ) (код ЄДРПОУ 19430915).

РЦГМ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та в банках України, печатку із зображенням Держаного гербу і своїм найменуванням.

Засновником РЦГМ є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі ДСНС України).

Також РЦГМ є юридичною особою публічного права з моменту його держаної реєстрації відповідно до положення про Дніпропетровський РЦГМ затвердженого головою ДСНС України від 19.03.2018.

Відповідно до абзацу 9 частини 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права (ч. 1 ст. 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3384-IX від 20.09.2023).

Згідно наказу № 114/к від 08.06.2023 ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника начальника Дніпропетровського РЦГМ.

Відповідно до наказу від 01.06.2022 № 10 «Про розподіл обов`язків між начальником і заступниками начальника Дніпропетровського РЦГМ», на заступника начальника центру покладені наступні обов`язки безпосереднє керівництво та персональну відповідальність за роботу:

-Метеорологічних станцій та аерологічних станцій;

-Відділу гідрології;

-Відділу автоматизованого прийому і передачі інформації;

-Завідувача господарства;

-Завідувача складом;

-Водія автотранспортного засобу РЦГМ.

Таким чином, заступник начальника Дніпропетровського РЦГМ ОСОБА_1 відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права і суб`єктом, на яку поширюється дія зазначеного Закону.

Відповідно до розділу 2 Положення «Про порядок преміювання працівників Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології» затвердженого наказом Дніпропетровського РЦГМ від 30.12.2024 № НС-57/994:

п. 2.2 преміювання працівників Дніпропетровського РЦГМ здійснюється щомісяця, відповідно до їх особистого внеску в загальний результат роботи Дніпропетровського РЦГМ у межах фонду преміювання;

п. 2.3 розмір премії працівникам Дніпропетровського РЦГМ встановлюється у відсотках до посадових окладів, надбавки за складність, напруженість в роботі та надбавки за вислугу років. Розмір премії залежить від особистого працівників в загальний результат роботи Дніпропетровського РЦГМ з урахуванням показників;

п. 2.4 преміювання здійснюється за підсумками роботи за звітній період. Підведення підсумків роботи і встановлення розміру відсотку премії працівникам кожного підрозділу здійснюється керівником структурного підрозділу з урахуванням показників підвищення і деприміювання. Результати оформлюються протоколом за встановленою формою (додаток 2). Комісія з преміювання (далі -комісія), яка призначається наказом начальника Дніпропетровського РЦГМ, розглядає протоколи преміювання структурних підрозділів та надає на затвердження начальнику дніпропетровського РЦГМ.

Стосовно протоколу про адміністративне правопорушення № 98 від 02.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

На виконання вищевказаних вимог для оцінки якості та повноти виконання планових завдань структурних підрозділів наказом начальника Дніпропетровського РЦГМ «від 15.01.2025 № НС-5/994 «Про затвердження складу комісії з преміювання» створено постійно діючу комісію, до складу якої серед інших увійшов заступник начальника центру ОСОБА_1 .

Також відповідно до пояснень ОСОБА_2 та начальника Дніпропетровського РЦГМ ОСОБА_3 , встановлено, що преміювання працівників Дніпропетровського РЦГМ відбувається на умовах передбачених Положенням Про преміювання працівників Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології» затвердженого наказом Дніпропетровського РЦГМ від 30.08.2022 № 23 наступним чином: до 5 числа кожного місяця на розгляд комісії з преміювання надходять протоколи від керівників підрозділів з КТУ (коефіцієнт трудової участі) щодо премії їх працівників. Після чого засідає комісія з преміювання і визначає КТУ (коефіцієнт трудової участі) для керівників підрозділів та погоджує наданні КТУ щодо премій працівникам Дніпропетровського РЦГМ ДСНС України, які оформлюються протоколом засідання комісії з преміювання, де усі учасники комісії ставлять свій особистий підпис щодо погодження премій. На заступника начальника ОСОБА_1 та начальника відділу-головного бухгалтера ОСОБА_2 премії пропонуються начальником установи ОСОБА_3 , які також розглядаються комісією з преміювання.

Після ухвалення рішення комісією, який встановлено розмір премії працівникам, начальник установи самостійно змінити його та на власний розсуд призначити інший розмір премій не може. Після засідання комісії готується проєкт наказу та надається на підпис керівнику.

Комісія з преміювання на своїх засіданнях розглядає всі протоколи щодо премій, погоджується або ні з ними та приймає рішення шляхом голосування, яке є підставою для підготовки та підпису наказу про преміювання. По результатам засідання комісії складається протокол засідання комісії.

На виконання вищевказаних вимог 23.01.2025 проходило засідання комісії Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології по розподілу загального преміального фонду за січень 2025 року (протокол № 1). Згідно з порядком денним протоколу засідання комісії розглядалось питання про встановлення коефіцієнту трудової участі у тому числі й заступнику начальника центру та питання «Про розподіл загального преміального фонду Дніпропетровського РЦГМ між структурними підрозділами за січень 2025 року», у тому числі заступнику начальника центру, якому запропоновано встановити розмір премії у 250 %, що становить 31324,00 грн.

Під час розгляду цього питання заступник начальника центру ОСОБА_1 , про наявний реальний конфлікт інтересів інших членів комісії не повідомив, про що відсутній запис в протоколі.

У подальшому вищевказане рішення щодо преміювання, прийняте 23.01.2025 на засіданні комісії з преміювання, стало підставою для винесення 28.01.2025 начальником Дніпропетровського РЦГМ наказу № 11-НК/994 «Про преміювання із загального фонду», яким ОСОБА_1 нарахована премія в розмірі 31324,00 грн.

Слід зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Згідно з ч.2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Як роз`яснило Національне агентство з питань запобігання корупції у своїх Методичних рекомендаціях від 21.10.2022 № 13 Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» (далі Методичні рекомендації), що основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.

Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, що типовими обставинами, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати сімейні та родинні стосунки, а також реалізацію службових або представницьких повноважень відносно себе.

Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій визначено, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те, чи інше рішення по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).

Теж саме було визначено в методичних рекомендаціях Національним агентством «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 02.04.2021 № 5, які були чинними на момент скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Тому навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується приватним майновим інтересом, зумовленим його бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії у визначеному розмірі, яка не є обов`язковою виплатою.

Суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов`язана з бажанням ОСОБА_1 , який має повноваження щодо розгляду питань про преміювання, покращити своє матеріальне становище, що свідчить про його зацікавленість у прийнятті такого рішення.

Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягає в наявності суперечності між приватним майновим інтересом особи, обумовленим бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії, та наявними службовими повноваженнями члена колегіального органу, уповноваженого на прийняття рішень щодо преміювання, які впливають на його об`єктивність та неупередженість під час розгляду питань щодо власного преміювання.

Об`єктивна сторона ч. 1 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення службових повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 щодо наявності реального конфлікту інтересів не повідомляла та самостійно прийняла рішення в умовах конфлікту інтересів.

З урахуванням викладеного, заходи щодо врегулювання наявного реального конфлікту інтересів не вживались.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника начальника Дніпропетровського РЦГМ, являючись суб`єктом, згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, на якого поширюється дія цього Закону та будучи членом комісії з преміювання вищезазначеної організації, в порушення вимог ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» 23.01.2025, не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів колегіальний орган - комісію з преміювання Дніпропетровського РЦГМ під час проведення засідання від 23.01.2025, на якому розглядалось питання порядку денного «Про розподілзагального преміальногофонду ДніпропетровськогоРЦГМ міжструктурними підрозділамиза січень2025року»,згідно зяким прийняторішення пройого особистепреміювання урозмірі 250%,що становить31324,00грн.,чим вчинивправопорушення,пов`язане зкорупцією,відповідальність заяке передбаченоч.1ст.172-7КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статті 172-7 КУпАП, є територія України, зокрема, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, 19 (місце засідання комісії з преміювання).

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 23.01.2025, - тобто день проведення засідання комісії з преміювання працівників Дніпропетровського РЦГМ.

Стосовно протоколу про адміністративне правопорушення № 64 від 02.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

На виконання вищевказаних вимог для оцінки якості та повноти виконання планових завдань структурних підрозділів наказом начальника Дніпропетровського РЦГМ «від 30.08.2022 № 22 «Про затвердження складу комісії з преміювання» створено постійно діючу комісію, до складу якої серед інших увійшов заступник начальника центру ОСОБА_1 .

Також відповідно до пояснень ОСОБА_2 та начальника Дніпропетровського РЦГМ ОСОБА_3 , встановлено, що преміювання працівників Дніпропетровського РЦГМ відбувається на умовах передбачених Положенням Про преміювання працівників Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології» затвердженого наказом Дніпропетровського РЦГМ від 30.08.2022 № 23 наступним чином: до 5 числа кожного місяця на розгляд комісії з преміювання надходять протоколи від керівників підрозділів з КТУ (коефіцієнт трудової участі) щодо премії їх працівників. Після чого засідає комісія з преміювання і визначає КТУ (коефіцієнт трудової участі) для керівників підрозділів та погоджує наданні КТУ щодо премій працівникам Дніпропетровського РЦГМ ДСНС України, які оформлюються протоколом засідання комісії з преміювання, де усі учасники комісії ставлять свій особистий підпис щодо погодження премій. На заступника начальника ОСОБА_1 та начальника відділу-головного бухгалтера ОСОБА_2 премії пропонуються начальником установи ОСОБА_3 , які також розглядаються комісією з преміювання.

Після ухвалення рішення комісією, який встановлено розмір премії працівникам, начальник установи самостійно змінити його та на власний розсуд призначити інший розмір премій не може. Після засідання комісії готується проєкт наказу та надається на підпис керівнику.

Комісія з преміювання на своїх засіданнях розглядає всі протоколи щодо премій, погоджується або ні з ними та приймає рішення шляхом голосування, яке є підставою для підготовки та підпису наказу про преміювання. По результатам засідання комісії складається протокол засідання комісії.

На виконання вищевказаних вимог 15.06.2023 проходило засідання комісії Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології по розподілу загального преміального фонду за червень 2023 року (протокол №6). Згідно з порядком денним протоколу засідання комісії розглядалось питання про встановлення коефіцієнту трудової участі у тому числі й заступнику начальника центру та питання «Про розподіл загального преміального фонду Дніпропетровського РЦГМ між підлеглими оперативно-виробничими групами і організаціями за червень 2023 року», у тому числі заступнику начальника центру, якому запропоновано встановити коефіцієнт трудової участі на рівні 1,60, який відповідає розміру премії у 140 %, що становить 15927,40 грн.

Під час розгляду цього питання заступник начальника центру ОСОБА_1 , про наявний реальний конфлікт інтересів інших членів комісії не повідомив, про що відсутній запис в протоколі.

У подальшому вищевказане рішення щодо преміювання, прийняте 15.06.2023 на засіданні комісії з преміювання, стало підставою для винесення 26.06.2023 начальником Дніпропетровського РЦГМ наказу № 121/к «Про преміювання із загального фонду», яким ОСОБА_1 нарахована премія в розмірі 15927,40 грн.

Слід зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Згідно з ч.2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Як роз`яснило Національне агентство з питань запобігання корупції у своїх Методичних рекомендаціях від 21.10.2022 № 13 Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» (далі Методичні рекомендації), що основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.

Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, що типовими обставинами, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати сімейні та родинні стосунки, а також реалізацію службових або представницьких повноважень відносно себе.

Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій визначено, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те, чи інше рішення по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).

Теж саме було визначено в методичних рекомендаціях Національним агентством «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 02.04.2021 № 5, які були чинними на момент скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Тому навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується приватним майновим інтересом, зумовленим його бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії у визначеному розмірі, яка не є обов`язковою виплатою.

Суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов`язана з бажанням ОСОБА_1 , який має повноваження щодо розгляду питань про преміювання, покращити своє матеріальне становище, що свідчить про його зацікавленість у прийнятті такого рішення.

Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягає в наявності суперечності між приватним майновим інтересом особи, обумовленим бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії, та наявними службовими повноваженнями члена колегіального органу, уповноваженого на прийняття рішень щодо преміювання, які впливають на його об`єктивність та неупередженість під час розгляду питань щодо власного преміювання.

Об`єктивна сторона ч. 1 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення службових повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 щодо наявності реального конфлікту інтересів не повідомляла та самостійно прийняла рішення в умовах конфлікту інтересів.

З урахуванням викладеного, заходи щодо врегулювання наявного реального конфлікту інтересів не вживались.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника начальника Дніпропетровського РЦГМ, являючись суб`єктом, згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, на якого поширюється дія цього Закону та будучи членом комісії з преміювання вищезазначеної організації, в порушення вимог ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» 15.06.2023 не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів колегіальний орган - комісію з преміювання Дніпропетровського РЦГМ під час проведення засідання від 15.06.2023, на якому розглядалось питання порядку денного «Про розподіл загального преміального фонду Дніпропетровського РЦГМ між підлеглими оперативно-виробничими групами і організаціями за червень 2023 року», згідно з яким прийнято рішення про його особисте преміювання у розмірі 140%, чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статті 172-7 КУпАП, є територія України, зокрема, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, 19 (місце засідання комісії з преміювання).

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 15.06.2023, - тобто день проведення засідання комісії з преміювання працівників Дніпропетровського РЦГМ.

Стосовно протоколу про адміністративне правопорушення № 72 від 02.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

На виконання вищевказаних вимог для оцінки якості та повноти виконання планових завдань структурних підрозділів наказом начальника Дніпропетровського РЦГМ «від 30.08.2022 № 22 «Про затвердження складу комісії з преміювання» створено постійно діючу комісію, до складу якої серед інших увійшов заступник начальника центру ОСОБА_1 .

Також відповідно до пояснень ОСОБА_2 та начальника Дніпропетровського РЦГМ ОСОБА_3 , встановлено, що преміювання працівників Дніпропетровського РЦГМ відбувається на умовах передбачених Положенням Про преміювання працівників Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології» затвердженого наказом Дніпропетровського РЦГМ від 30.08.2022 № 23 наступним чином: до 5 числа кожного місяця на розгляд комісії з преміювання надходять протоколи від керівників підрозділів з КТУ (коефіцієнт трудової участі) щодо премії їх працівників. Після чого засідає комісія з преміювання і визначає КТУ (коефіцієнт трудової участі) для керівників підрозділів та погоджує наданні КТУ щодо премій працівникам Дніпропетровського РЦГМ ДСНС України, які оформлюються протоколом засідання комісії з преміювання, де усі учасники комісії ставлять свій особистий підпис щодо погодження премій. На заступника начальника ОСОБА_1 та начальника відділу-головного бухгалтера ОСОБА_2 премії пропонуються начальником установи ОСОБА_3 , які також розглядаються комісією з преміювання.

Після ухвалення рішення комісією, який встановлено розмір премії працівникам, начальник установи самостійно змінити його та на власний розсуд призначити інший розмір премій не може. Після засідання комісії готується проєкт наказу та надається на підпис керівнику.

Комісія з преміювання на своїх засіданнях розглядає всі протоколи щодо премій, погоджується або ні з ними та приймає рішення шляхом голосування, яке є підставою для підготовки та підпису наказу про преміювання. По результатам засідання комісії складається протокол засідання комісії.

На виконання вищевказаних вимог 23.11.2023 проходило засідання комісії Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології по розподілу загального преміального фонду за листопада 2023 року (протокол № 11). Згідно з порядком денним протоколу засідання комісії розглядалось питання про встановлення коефіцієнту трудової участі у тому числі й заступнику начальника центру та питання «Про розподіл загального преміального фонду Дніпропетровського РЦГМ між підлеглими оперативно-виробничими групами і організаціями за листопада 2023 року», у тому числі заступнику начальника центру, якому запропоновано встановити коефіцієнт трудової участі на рівні 3,34, який відповідає розміру премії у 120 %, що становить 21982,10 грн.

Під час розгляду цього питання заступник начальника центру ОСОБА_1 , про наявний реальний конфлікт інтересів інших членів комісії не повідомив, про що відсутній запис в протоколі.

У подальшому вищевказане рішення щодо преміювання, прийняте 23.11.2023 на засіданні комісії з преміювання, стало підставою для винесення 24.11.2023 начальником Дніпропетровського РЦГМ наказу № 240/к «Про преміювання із загального фонду», яким ОСОБА_1 нарахована премія в розмірі 21982,10 грн.

Слід зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Згідно з ч.2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Як роз`яснило Національне агентство з питань запобігання корупції у своїх Методичних рекомендаціях від 21.10.2022 № 13 Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» (далі Методичні рекомендації), що основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.

Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, що типовими обставинами, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати сімейні та родинні стосунки, а також реалізацію службових або представницьких повноважень відносно себе.

Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій визначено, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те, чи інше рішення по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).

Теж саме було визначено в методичних рекомендаціях Національним агентством «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 02.04.2021 № 5, які були чинними на момент скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Тому навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується приватним майновим інтересом, зумовленим його бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії у визначеному розмірі, яка не є обов`язковою виплатою.

Суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов`язана з бажанням ОСОБА_1 , який має повноваження щодо розгляду питань про преміювання, покращити своє матеріальне становище, що свідчить про його зацікавленість у прийнятті такого рішення.

Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягає в наявності суперечності між приватним майновим інтересом особи, обумовленим бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії, та наявними службовими повноваженнями члена колегіального органу, уповноваженого на прийняття рішень щодо преміювання, які впливають на його об`єктивність та неупередженість під час розгляду питань щодо власного преміювання.

Об`єктивна сторона ч. 1 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення службових повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 щодо наявності реального конфлікту інтересів не повідомляла та самостійно прийняла рішення в умовах конфлікту інтересів.

З урахуванням викладеного, заходи щодо врегулювання наявного реального конфлікту інтересів не вживались.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника начальника Дніпропетровського РЦГМ, являючись суб`єктом, згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, на якого поширюється дія цього Закону та будучи членом комісії з преміювання вищезазначеної організації, в порушення вимог ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» 23.11.2023 не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів колегіальний орган - комісію з преміювання Дніпропетровського РЦГМ під час проведення засідання від 23.11.2023, на якому розглядалось питання порядку денного «Про розподіл загального преміального фонду Дніпропетровського РЦГМ між підлеглими оперативно-виробничими групами і організаціями за листопад 2023 року», згідно з яким прийнято рішення про його особисте преміювання у розмірі 120%, чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статті 172-7 КУпАП, є територія України, зокрема, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, 19 (місце засідання комісії з преміювання).

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 23.11.2023, - тобто день проведення засідання комісії з преміювання працівників Дніпропетровського РЦГМ.

Стосовно протоколу про адміністративне правопорушення № 78 від 02.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

На виконання вищевказаних вимог для оцінки якості та повноти виконання планових завдань структурних підрозділів наказом начальника Дніпропетровського РЦГМ «від 30.08.2022 № 22 «Про затвердження складу комісії з преміювання» створено постійно діючу комісію, до складу якої серед інших увійшов заступник начальника центру ОСОБА_1 .

Також відповідно до пояснень ОСОБА_2 та начальника Дніпропетровського РЦГМ ОСОБА_3 , встановлено, що преміювання працівників Дніпропетровського РЦГМ відбувається на умовах передбачених Положенням Про преміювання працівників Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології» затвердженого наказом Дніпропетровського РЦГМ від 30.08.2022 № 23 наступним чином: до 5 числа кожного місяця на розгляд комісії з преміювання надходять протоколи від керівників підрозділів з КТУ (коефіцієнт трудової участі) щодо премії їх працівників. Після чого засідає комісія з преміювання і визначає КТУ (коефіцієнт трудової участі) для керівників підрозділів та погоджує наданні КТУ щодо премій працівникам Дніпропетровського РЦГМ ДСНС України, які оформлюються протоколом засідання комісії з преміювання, де усі учасники комісії ставлять свій особистий підпис щодо погодження премій. На заступника начальника ОСОБА_1 та начальника відділу-головного бухгалтера ОСОБА_2 премії пропонуються начальником установи ОСОБА_3 , які також розглядаються комісією з преміювання.

Після ухвалення рішення комісією, який встановлено розмір премії працівникам, начальник установи самостійно змінити його та на власний розсуд призначити інший розмір премій не може. Після засідання комісії готується проєкт наказу та надається на підпис керівнику.

Комісія з преміювання на своїх засіданнях розглядає всі протоколи щодо премій, погоджується або ні з ними та приймає рішення шляхом голосування, яке є підставою для підготовки та підпису наказу про преміювання. По результатам засідання комісії складається протокол засідання комісії.

На виконання вищевказаних вимог 22.02.2024 проходило засідання комісії Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології по розподілу загального преміального фонду за лютий 2024 року (протокол № 2). Згідно з порядком денним протоколу засідання комісії розглядалось питання про встановлення коефіцієнту трудової участі у тому числі й заступнику начальника центру та питання «Про розподіл загального преміального фонду Дніпропетровського РЦГМ між підлеглими оперативно-виробничими групами і організаціями за лютий 2024 року», у тому числі заступнику начальника центру, якому запропоновано встановити коефіцієнт трудової участі на рівні 1,50, який відповідає розміру премії у 85 %, що становить 9116,30 грн.

Під час розгляду цього питання заступник начальника центру ОСОБА_1 , про наявний реальний конфлікт інтересів інших членів комісії не повідомив, про що відсутній запис в протоколі.

У подальшому вищевказане рішення щодо преміювання, прийняте 22.02.2024 на засіданні комісії з преміювання, стало підставою для винесення 23.02.2024 начальником Дніпропетровського РЦГМ наказу № 29/к «Про преміювання із загального фонду», яким ОСОБА_1 нарахована премія в розмірі 9116,30 грн.

Слід зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Згідно з ч.2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Як роз`яснило Національне агентство з питань запобігання корупції у своїх Методичних рекомендаціях від 21.10.2022 № 13 Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» (далі Методичні рекомендації), що основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.

Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, що типовими обставинами, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати сімейні та родинні стосунки, а також реалізацію службових або представницьких повноважень відносно себе.

Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій визначено, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те, чи інше рішення по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).

Теж саме було визначено в методичних рекомендаціях Національним агентством «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 02.04.2021 № 5, які були чинними на момент скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Тому навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується приватним майновим інтересом, зумовленим його бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії у визначеному розмірі, яка не є обов`язковою виплатою.

Суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов`язана з бажанням ОСОБА_1 , який має повноваження щодо розгляду питань про преміювання, покращити своє матеріальне становище, що свідчить про його зацікавленість у прийнятті такого рішення.

Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягає в наявності суперечності між приватним майновим інтересом особи, обумовленим бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії, та наявними службовими повноваженнями члена колегіального органу, уповноваженого на прийняття рішень щодо преміювання, які впливають на його об`єктивність та неупередженість під час розгляду питань щодо власного преміювання.

Об`єктивна сторона ч. 1 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення службових повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 щодо наявності реального конфлікту інтересів не повідомляла та самостійно прийняла рішення в умовах конфлікту інтересів.

З урахуванням викладеного, заходи щодо врегулювання наявного реального конфлікту інтересів не вживались.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника начальника Дніпропетровського РЦГМ, являючись суб`єктом, згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, на якого поширюється дія цього Закону та будучи членом комісії з преміювання вищезазначеної організації, в порушення вимог ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» 22.02.2024 не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів колегіальний орган - комісію з преміювання Дніпропетровського РЦГМ під час проведення засідання від 22.02.2024, на якому розглядалось питання порядку денного «Про розподіл загального преміального фонду Дніпропетровського РЦГМ між підлеглими оперативно-виробничими групами і організаціями за лютий 2024 року», згідно з яким прийнято рішення про його особисте преміювання у розмірі 85%, чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статті 172-7 КУпАП, є територія України, зокрема, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, 19 (місце засідання комісії з преміювання).

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 22.02.2024, - тобто день проведення засідання комісії з преміювання працівників Дніпропетровського РЦГМ.

Стосовно протоколу про адміністративне правопорушення № 69 від 02.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

На виконання вищевказаних вимог для оцінки якості та повноти виконання планових завдань структурних підрозділів наказом начальника Дніпропетровського РЦГМ «від 30.08.2022 № 22 «Про затвердження складу комісії з преміювання» створено постійно діючу комісію, до складу якої серед інших увійшов заступник начальника центру ОСОБА_1 .

Також відповідно до пояснень ОСОБА_2 та начальника Дніпропетровського РЦГМ ОСОБА_3 , встановлено, що преміювання працівників Дніпропетровського РЦГМ відбувається на умовах передбачених Положенням Про преміювання працівників Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології» затвердженого наказом Дніпропетровського РЦГМ від 30.08.2022 № 23 наступним чином: до 5 числа кожного місяця на розгляд комісії з преміювання надходять протоколи від керівників підрозділів з КТУ (коефіцієнт трудової участі) щодо премії їх працівників. Після чого засідає комісія з преміювання і визначає КТУ (коефіцієнт трудової участі) для керівників підрозділів та погоджує наданні КТУ щодо премій працівникам Дніпропетровського РЦГМ ДСНС України, які оформлюються протоколом засідання комісії з преміювання, де усі учасники комісії ставлять свій особистий підпис щодо погодження премій. На заступника начальника ОСОБА_1 та начальника відділу-головного бухгалтера ОСОБА_2 премії пропонуються начальником установи ОСОБА_3 , які також розглядаються комісією з преміювання.

Після ухвалення рішення комісією, який встановлено розмір премії працівникам, начальник установи самостійно змінити його та на власний розсуд призначити інший розмір премій не може. Після засідання комісії готується проєкт наказу та надається на підпис керівнику.

Комісія з преміювання на своїх засіданнях розглядає всі протоколи щодо премій, погоджується або ні з ними та приймає рішення шляхом голосування, яке є підставою для підготовки та підпису наказу про преміювання. По результатам засідання комісії складається протокол засідання комісії.

На виконання вищевказаних вимог 23.08.2023 проходило засідання комісії Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології по розподілу загального преміального фонду за серпень 2023 року (протокол № 8). Згідно з порядком денним протоколу засідання комісії розглядалось питання про встановлення коефіцієнту трудової участі у тому числі й заступнику начальника центру та питання «Про розподіл загального преміального фонду Дніпропетровського РЦГМ між підлеглими оперативно-виробничими групами і організаціями за серпень 2023 року», у тому числі заступнику начальника центру, якому запропоновано встановити коефіцієнт трудової участі на рівні 2,14, який відповідає розміру премії у 145 %, що становить 21982,10 грн.

Під час розгляду цього питання заступник начальника центру ОСОБА_1 , про наявний реальний конфлікт інтересів інших членів комісії не повідомив, про що відсутній запис в протоколі.

У подальшому вищевказане рішення щодо преміювання, прийняте 23.08.2023 на засіданні комісії з преміювання, стало підставою для винесення 28.08.2023 начальником Дніпропетровського РЦГМ наказу № 181/к «Про преміювання із загального фонду», яким ОСОБА_1 нарахована премія в розмірі 21982,10 грн.

Слід зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Згідно з ч.2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Як роз`яснило Національне агентство з питань запобігання корупції у своїх Методичних рекомендаціях від 21.10.2022 № 13 Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» (далі Методичні рекомендації), що основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові або представницькі повноваження, а суперечність між приватним інтересом та службовими або представницькими повноваженнями є основною складовою реального конфлікту інтересів.

Приватним інтересом може вважатися будь-який майновий чи немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу. При цьому слід зауважити, що типовими обставинами, що свідчать про наявність приватного інтересу слід вважати сімейні та родинні стосунки, а також реалізацію службових або представницьких повноважень відносно себе.

Пунктом 2.4 Методичних рекомендацій визначено, що суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки або представницькі повноваження в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те, чи інше рішення по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).

Теж саме було визначено в методичних рекомендаціях Національним агентством «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» від 02.04.2021 № 5, які були чинними на момент скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Тому навіть за умови, що особа маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується приватним майновим інтересом, зумовленим його бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії у визначеному розмірі, яка не є обов`язковою виплатою.

Суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових повноважень пов`язана з бажанням ОСОБА_1 , який має повноваження щодо розгляду питань про преміювання, покращити своє матеріальне становище, що свідчить про його зацікавленість у прийнятті такого рішення.

Реальний конфлікт інтересів ОСОБА_1 полягає в наявності суперечності між приватним майновим інтересом особи, обумовленим бажанням покращити своє матеріальне становище шляхом отримання премії, та наявними службовими повноваженнями члена колегіального органу, уповноваженого на прийняття рішень щодо преміювання, які впливають на його об`єктивність та неупередженість під час розгляду питань щодо власного преміювання.

Об`єктивна сторона ч. 2 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів: вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в діяльності особи, (розгляд заяв, преміювання, підписання наказу, відносно близької особи), знаючи про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість вчинення нею дії при здійсненні службових та представницьких повноважень, не повідомленні в установленому законом порядку про наявний реальний конфлікт інтересів та не виконанні обов`язку щодо невчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 заходи щодо врегулювання наявного реального конфлікту інтересів не вживались.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника начальника Дніпропетровського РЦГМ, являючись суб`єктом, згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, на яку поширюється дія цього Закону та будучи членом комісії з преміювання вищезазначеної організації, в порушення вимог ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» 23.08.2023 на засіданні колегіального органу - комісії з преміювання Дніпропетровського РЦГМ вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме:

- надав оцінку особистому внеску в загальний результат роботи, встановив собі коефіцієнт трудової участі на рівні 2,14;

- визначив собі розмір премії у 145 %, що становить 21982,10 грн та проголосував «ЗА» (поставив особистий підпис) питання порядку денного «Про розподіл загального преміального фонду Дніпропетровського РЦГМ між підлеглими оперативно-виробничими групами і організаціями за серпень 2023 року», чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого статті 172-7 КУпАП, є територія України, зокрема, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, 19 (місце засідання комісії з преміювання).

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 23.08.2023, - тобто день проведення засідання комісії з преміювання працівників Дніпропетровського РЦГМ.

Підсумок.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

При визначенні міри адміністративного стягнення суд враховує обставини справи, особу ОСОБА_1 , який виключно позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, тривалий час займається суспільно-корисною працею, бездоганно виконує свої службові обов`язки, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, тяжких наслідків від скоєного не настало, а також думку прокурора, який просив остаточно накласти нанього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа скоєних, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доході громадян.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З врахуванням зазначених обставин суд вважає за необхідне остаточно визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в мінімальному розмірі, встановленому санкціями ч. 1 і ч. 2 ст. 172-7 КУпАП і відповідно до ст.36КУпАП остаточно накласти нанього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа скоєних, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доході громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1, 2 ст. 172-7, ст.ст.283-285,287, КУпАП, п. 1-4 ч. 1 ст. 28, ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 172-7Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти адміністративне стягнення:

-за ч. 1 ст. 172-7КУпАП у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доході громадян, що становить 1700 гривень;

-за ч. 2 ст. 172-7КУпАП у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доході громадян, що становить 3400 гривень;

Відповідно до ст.36КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа скоєних, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доході громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі605,60 грн.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення, особою, щодо якої її винесено, її захисником - протягомдесятиднівздня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду черезСоборний районний суд міста Дніпра.

Суддя О.В. Батуєв