Рішення від 26.05.2025 по справі 938/492/25

Справа№938/492/25

Провадження № 2-о/938/41/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2025 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу

за заявою: ОСОБА_1 ,

заінтересована особа №1: Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області,

заінтересована особа №2: Верховинська державна нотаріальна контора,

заінтересована особа №3: ОСОБА_2 ,

про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не менше п`яти років до часу відкриття спадщини,

за участю:

від заявника: ОСОБА_1 , Атаманюк Р.І. (адвокат);

від заінтересованої особи №1: не з`явився;

від заінтересованої особи №2: не з`явився;

від заінтересованої особи №3: не з`явився;

Обставини справи.

заявник ОСОБА_1 , за участю: заінтересованих осіб: Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області, Верховинської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , звернулася до Верховинського районного суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, у якій просить, встановити факт її, ОСОБА_1 , проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , а саме з 01.01.1986 і до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Верховина, присілок Підсиниці Верховинського району Івано-Франківської області.

Ухвалою суду від 07.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01.05.2025 в порядку окремого провадження. Задоволено клопотання заявника та витребувано від Верховинської районної державної нотаріальної контори та Верховинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції додаткові докази в справі. Також задоволено клопотання заявника про виклик свідків.

16.04.2025 та 23.04.2025 від Верховинської районної державної нотаріальної контори та Верховинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Верховинського районного суду надійшли витребувані судом докази в справі.

В судовому засіданні 01.05.2025, заслухано вступне слово представника заявника та заінтересованої особи №3, та відкладено розгляд справи на 21.05.2025 з підстав повторного витребування з Верховинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції доказів, що витребовувалися судом ухвалою від 07.04.2025.

07.05.2025 від Верховинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Верховинського районного суду надійшла витребувана судом інформація.

В судове засідання 21.05.2025 з`явився заявник та його представник. Також в судове засідання з`явилися свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Заінтересовані особи №1 та №2 не забезпечили явки представників в судове засідання, причин неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Попередньо ними було подано заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Заінтересована особа №3, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутністю заінтересованих осіб.

У відповідності до положень ч.2 ст.244 ЦПК України, ухвалення та проголошення судового рішення у справі було відкладено на 26.05.2025 о 11год. 00хв.

В судове засідання 26.05.2025, учасники справи не з`явились.

Згідно ч.4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Правова позиція заявника.

Обґрунтовуючи подану заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіки та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_3 , а саме з 01.01.1986 і до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Верховина, присілок Підсиниці Верховинського району Івано-Франківської області, заявник посилається на те, що в 1986 році вона познайомилась із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вони почали проживати з ним однією сім`єю як чоловік і дружина. На той час вже було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та його першою дружиною ОСОБА_6 . Спочатку вони проживали разом у старому будинку ОСОБА_3 , а в 1991 році спільно розпочали будівництво нового будинку в селищі Верховина, присілок Підсиниці. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_7 . Однак, ІНФОРМАЦІЯ_4 син помер.

Після закінчення будівництва ОСОБА_3 зареєстрував право власності на житловий будинок на своє ім`я. Також на ім`я ОСОБА_3 , 11.12.2008 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Після оформлення документів було заведено будинкову книгу на будинок за адресою: АДРЕСА_1 та з 30.09.2010 в цьому будинку було проведено реєстрацію їх місця проживання. Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно та вона вважається такою, що прийняла дану спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Однак, оформити у встановленому законом порядку спадщину, вона зможе лише як спадкоємець четвертої черги за законом, а саме як особа, що проживала із спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини, у разі встановлення цього факту в судовому порядку.

Зазначає, що із ОСОБА_3 вони вели спільно господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, народили та виховували спільну дитину, фактично виконували права та обов`язки подружжя, разом проживаючи в одному домогосподарстві з 01.01.1986 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 (більше 36 років).

В судовому засіданні заявниця та її представник підтримали вимоги заяви, просили її задовільнити.

Правова позиція заінтересованої особи №1.

Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області подала заяву, в якій не заперечує проти задоволення вимог заявника про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Правова позиція заінтересованої особи №2.

Верховинська державна нотаріальна контора Івано-Франківської області подала заяву, в якій при вирішенні заяви покладається на розсуд суду.

Правова позиція заінтересованої особи №3.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що померлий ОСОБА_3 був його батьком. ОСОБА_3 розлучився з його матір`ю десь приблизно 1982-1983 роках. Після цього, батько дійсно проживав більше п`яти років із заявницею однією сім`єю як чоловік та дружина. В них в 1988 році народився спільний син, його брат, з яким він був знайомий. Також він приходив до них додому, а саме в будинок батька, де вони проживали, вели спільне господарство. Спочатку це був старий будинок, а потім вони побудували новий. Він особисто не претендує на спадщину, що відкрилася після батька та із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався. А тому не заперечує проти задоволення заяви.

Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно копії паспорта громадянина України, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області, зареєстрованим місцем її проживання є селище Верховина, прис.Підсиниці (а.с.5).

З Витягу з реєстру територіальної громади Верховинської територіальної громади від 13.03.2025 №2025/003438717 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).

З свідоцтва про вінчання вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 провели таїнство вінчання, яке у храмі Успіння Пресвятої Богородиці селища Верховина, 01.09.2014 здійснив о. ОСОБА_8 (а.с.19).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.7).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01.04.2024, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_7 , батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 від 01.04.2025, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 01.12.1970, ІНФОРМАЦІЯ_12 народився ОСОБА_2 , батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.11).

Згідно листа Верховинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.04.2025 №197/32.1.6-18/10, актовий запис про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в архіві відділу відсутні (а.с.36).

Також, з листа Верховинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.05.2025 №233/32.1.6-18/11 вбачається, що шлюб між гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , укладений 01.12.1970 року виконавчим комітетом Криворівнянської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, актовий запис про шлюб №13, припинений 28.02.2000 Верховинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис про розірвання шлюбу №8. Свідоцтво про розірвання шлюбу отримала тільки гр. ОСОБА_6 . Громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для отримання свідоцтва про розірвання шлюбу, у відділ не звертався. Також зазначено, що актового запису про шлюб на гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в архіві відділу не виявлено. Не виявлено в архіві відділу також актових записів про шлюб на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з іншими особами (а.с.50).

З будинкової книги для прописки (реєстрації) громадян, які проживають у буд. АДРЕСА_1 вбачається, що в будинку зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.15-16).

З свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.12.2007 вбачається, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-14).

З Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №149399, вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в смт.Верховина, присілок Підсиниці (а.с.12).

З довідки Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 13.03.2025 №567 вбачається, що до складу зареєстрованих осіб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті входили ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з якою проживали однією сім`єю протягом 36 років (а.с.17).

З акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 від 13.03.2025, комісією встановлено, що ОСОБА_1 являється пенсіонером, проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_3 на протязі 36 років в одному будинку і вона робила похорон ОСОБА_3 (а.с.18).

Оцінка суду.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження -це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно ч.2, 4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ст.25 СК України, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

При цьому, до вимог заяви ОСОБА_1 , підлягають також застосуванню норми Кодексу про шлюб та сім`ю України (далі КпШС України), які діяли на момент виникнення у 1986 році між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 сімейних відносин, оскільки відповідно до прикінцевих та перехідних положень Сімейного Кодексу України, цей кодекс набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Згідно ст.3 КпШС України, відповідно до закріпленої Конституцією України рівності прав жінки і чоловіка в Україні вони мають у сімейних відносинах рівні особисті і майнові права.

Відповідно до ч.2 ст.6 КпШС України визнається тільки шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану. Релігійний обряд шлюбу, так само, як і інші релігійні обряди, не має правового значення і є особистою справою громадян.

Згідно ст. 6-2 КпШС України, захист прав, що виникають із шлюбних та сімейних відносин, здійснюється судом, органами опіки і піклування та органами реєстрації актів громадянського стану.

Згідно ст.13 КпШС України реєстрація шлюбу встановлюється як в інтересах державних і громадських, так і з метою охорони особистих і майнових прав та інтересів подружжя і дітей. Права і обов`язки подружжя породжує лише шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану. Час виникнення прав і обов`язків подружжя визначається моментом реєстрації.

Згідно ст.44 КпШС України шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану.

Згідно з ст.158 КпШС України народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміні прізвища, імені, по батькові підлягають реєстрації в державних органах реєстрації актів громадянського стану. Про зроблений запис акта громадянського стану видається відповідне свідоцтво. Актові записи, вчинені в органах реєстрації актів громадянського стану, до спростування їх по суду є безспірними доказами посвідчуваних ними актів.

Конституційним Судом України у рішенні від 03 червня 1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у поняття домогосподарства, закріпленому у ст.1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» від 19 жовтня 2000 року. Цим законом визначено, що домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Згідно з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Отже для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Про проживання однією сім`єю можуть свідчити, у сукупності, наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги також можуть братися показання свідків про спільне проживання та ведення спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фото/відео матеріали, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено судом, заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , були батьками їх спільної дитини ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У зареєстрованому шлюбі між собою, вони не перебували.

Заявниця ОСОБА_1 стверджує, що починаючи з 01.01.1986 вона проживала із ОСОБА_3 спільно в АДРЕСА_1 спочатку в старому житловому будинку ОСОБА_3 , а пізніше у перебудованому ними разом, житловому будинку.

Згідно копії паспорта громадянина України, витягу з реєстру територіальної громади Верховинської територіальної громади встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також з будинкової книги для прописки (реєстрації) громадян, які проживають у буд. АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належав ОСОБА_3 , вбачається, що в будинку зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

З довідки Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 13.03.2025 №567 вбачається, що до складу зареєстрованих осіб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті входили ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з якою вони проживали однією сім`єю протягом 36 років.

Актом обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 від 13.03.2025, комісією встановлено, що ОСОБА_1 проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_3 на протязі 36 років в одному будинку і вона робила похорон ОСОБА_3 .

Факт проживання заявниці ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 однією сім`єю, зокрема в АДРЕСА_1 , було підтверджено заінтересованою особою ОСОБА_2 , який є сином ОСОБА_3 від першого шлюбу, а також свідками.

Зокрема, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , пояснила, що проживає у АДРЕСА_1 , по сусідству із заявницею, яка приблизно 37 років проживала із ОСОБА_3 , який помер. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали як чоловік і дружина, мали спільну дитину, а саме сина, який помер. Спочатку вони проживали в старому житловому будинку, а потім побудували новий, та стали проживати в ньому.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що проживає у АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 проживав із першою дружиною ОСОБА_1 в с.Криворівня, а потім розлучився та переїхав проживати в селище Верховина до своєї матері. Він працював в колгоспі та там познайомився з ОСОБА_1 і в них зав`язалися стосунки та вони стали проживати разом, точно не пам`ятає, але це було десь у 80-х роках. Пізніше в них народився син, який проживав разом з ними до своєї смерті. Спочатку вони жили в старому будинку вітчима ОСОБА_3 , а пізніше самі перебудували його та продовжили там проживати. Йому не відомо, чи вони проживали в зареєстрованому шлюбі, йому лише відомо, що вони жили як чоловік та дружина, не сварились, вони дружили сім`ями, допомагали одні одним. Також в них було господарство, яке вони разом доглядали його.

Наведене свідчить, що заявницею надано достатньо доказів спільного проживання її та ОСОБА_2 однією сім`єю до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , які мали певні взаємні права та обов`язки як дружини та чоловіка.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявником та підтверджених документами. Також, матеріалами справи наявність спору або будь-яких фактів, які можуть вплинути на і права й обов`язки інших осіб не встановлено.

В той же час, при визначенні періоду з якого підлягає встановленню факт спільного проживання заявниці разом із ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Як встановлено судом із листа Верховинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.05.2025 №233/32.1.6-18/11, шлюб між гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , укладений 01.12.1970 року виконавчим комітетом Криворівнянської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, актовий запис про шлюб №13, припинений 28.02.2000 Верховинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис про розірвання шлюбу №8. Свідоцтво про розірвання шлюбу отримала тільки гр. ОСОБА_6 . Громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для отримання свідоцтва про розірвання шлюбу, у відділ не звертався.

Таким чином, з наведеного вбачається, що ОСОБА_3 у період з 01.12.1970 по 28.02.2000 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , який було припинено Верховинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис про розірвання шлюбу №8.

При цьому, суд враховує, що факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу може бути встановлено судом лише з 01 січня 2004 року (після набрання чинності СК України), оскільки КпШС України не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 163/754/17).

Оскільки, згідно вимог ст.44 КпШС України, шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану, враховуючи, що норми КпШС України на час виникнення спірних правовідносин, не передбачали юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу, а тому період з якого суд встановлює факт, проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_1 , є період часу з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Враховуючи наведене встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у зазначений ОСОБА_1 період, а саме з 01.01.1986 по 01.01.2004 задоволенню, не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, оскільки встановлення факту, про який просить заявниця, має для неї юридичне значення та дає підстави для звернення із заявою про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , а чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту ніж як у судовому, враховуючи, що заявником надані належні та допустимі докази на підтвердження даного факту, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухвалені судом рішення в справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, судові витрати у справі не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Встановити факт, проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця смт Верховина, Верховинського району Івано-Франківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с. Криворівня, Верховинського району Івано-Франківської області, в період часу з 01 січня 2004 року по 12 травня 2022 року.

В задоволенні решти вимог заявника ОСОБА_1 - відмовити.

Витрати заявника по сплаті судового збору залишити за заявником.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

Заінтересовані особи:

Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області, юридична адреса: Україна, 78701, селище Верховина, вул.Франка, 3, Івано-Франківської області; ЄДРПОУ 04357294;

Верховинська державна нотаріальна контора, юридична адреса: Україна, 78701, селище Верховина, вул.Жаб`євська, 57, Івано-Франківської області; ЄДРПОУ 02891782;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3.

Повне рішення складено 26.05.2025.

Суддя Роман ДЖУС