Рішення від 19.05.2025 по справі 405/2448/24

Справа № 405/2448/24

Номер провадження 2/404/1162/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кіровоградська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України про скасування арешту на майно

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року до Ленінського районного суду м. Кіровограда звернувся представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Подосінов А.О. з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кіровоградська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України про скасування арешту на майно, просив суд скасувати арешт, накладений 15 жовтня 2011 року, постановою слідчого військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Давидова Є.О., на майно ОСОБА_1 , а саме на квартиру, 1/3 частини, свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 07 листопада 2002 року, адреса: АДРЕСА_1 .

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 22 вересня 2011 військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону стосовно ОСОБА_1 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

22 вересня 2011 року ОСОБА_1 затриманий як підозрюваний в порядку статей 106, 115 Кримінально-процесуального кодексу України, а 29 вересня 2011 року ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення, у грудні 2011 року справа з обвинувальним висновком за частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 366, частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 410 КК направлена до Ленінського райсуду м. Кіровограда для розгляду по суті.

15 жовтня 2011 року під час досудового розслідування кримінальної справи постановою слідчого військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Давидова Є.О. накладено арешт на майно ОСОБА_1 , а саме на квартиру, 1/3 частини, свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 07.11.2002, адреса: АДРЕСА_1 .

02 липня 2014 року апеляційний суд Кіровоградської області скасував вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2013 року щодо ОСОБА_1 , засудженого за частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 366, частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 410 КК, а справу направив на додаткове розслідування Кіровоградському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України (правонаступник військової прокуратури Кіровоградського гарнізону).

02 вересня 2014 року по отриманню на додаткове розслідування вказаної вище кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 366, частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 410 КК внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про дані кримінальні правопорушення за № 42014120050000019.

27 грудня 2016 року заступник військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України Поляков Д.І. перекваліфікував дії ОСОБА_1 за фактом отримання грошової індексації за дружину в сумі 9207,13 грн. та надання у борг приватному підприємцю ОСОБА_2 талонів на пальне на суму 18058,70 грн. за частини 2 статті 410 КК на частину 1 статті 423 КК.

У подальшому досудове розслідування доручено слідчим Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, процесуальне керівництво здійснювали прокурори військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону, правонаступником якої є Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону (на правах окружної), підпорядкована Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону.

27 червня 2018 року постановою слідчого відділу Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Балацького Віталія Петровича, кримінальне провадження № 42014120050000019 від 02 вересня 2014 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених за частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 366, частиною 3 статті 368, частиною 1 статті 423 КК закрито на підставі пункту 2 частини 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України - у зв`язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

Під час закриття кримінального провадження прокурор у кримінальному провадженні, в порушення вимог статті 174 КПК питання про скасування арешту майна не вирішив.

Отже, оскільки не було вирішено питання про скасування арешту, накладений арешт порушує право позивача на вільне розпорядження власним майном, тому позивач для захисту порушеного права звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 квітня 2024 року справу передано на розгляд до Кіровського районного суду м. Кіровограда за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2024 року справу передано на розгляд судді Івановій Н.Ю.

Ухвалою судді від 15 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 30 травня 2024 року прийнято з Ленінського районного суду м. Кіровограда до розгляду матеріали справи, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

13 червня 2024 року від представника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву, Вказано, що КПК України 1960 року, так само як і чинний КПК України, не передбачають застосування слідчим, слідчим суддею процесуальних норм у закритій кримінальній справі. Арешт на майно ОСОБА_1 було накладено за нормами КПК України 1960 року. Але відповідно до ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 02 липня 2014 року справу направлено на додаткове розслідування. У зазначений час вже діяв КПК України 2012 року. Тому матеріали кримінальної справи відносно позивача було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014120050000019 від 02 вересня 2014 р. Подальше досудове розслідування і винесення постанови про закриття зазначеного кримінального провадження від 27 червня 2018 року здійснювалося відповідно до норм КПК України 2012 року. У зв`язку із чим, питання про скасування арешту майна, не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.

18 червня 2024 року до суду надійшов відзив на позову заяву від представника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. Вказано, що предметом позову, що розглядається є вимога ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного постановою слідчого військової прокуратури Кіровоградського гарнізону від 15 жовтня 2011 р. у кримінальній справі № 2011305000012, у тому числі для забезпечення конфіскації майна в рамках цієї кримінальної справи по обвинуваченню позивача.

Вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2013 року у справі № 1111/4070/12 ОСОБА_1 засуджений: - за ч. 1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі; - за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки 6 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади пов`язані з військовою службою строком на 1 рік; - за ч. 3 ст. 368 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади пов`язані з військовою службою строком на 3 роки з конфіскацією майна належного йому на праві власності; - за ч. 2 ст. 410 КК України на 5 років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 02 липня 2014 р. № 1111/4070/12 вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2013 р. у цій справі скасований, а справа направлена Кіровоградському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України на додаткове розслідування. При цьому, судом питання про скасування арешту майна не вирішувалося.

У подальшому, відповідно до п.п. 11, 12 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, у зв`язку з поверненням судом кримінальної справи № 2011305000012 прокурору для проведення додаткового розслідування, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 вересня 2014 р. стосовно ОСОБА_1 внесені відомості про дані кримінальні правопорушення за № 42014120050000019.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014120050000019 доручено слідчим Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області за процесуального керівництва прокурорів Військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону (наразі Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону).

Постановою слідчого відділу Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 27 червня 2018 р. кримінальне провадження № 42014120050000019 від 02 вересня 2014 р. закрито на підставі п. 2 ч. 1ст. 284 КПК України. При цьому, під час закриття кримінального провадження № 42014120050000019 не вирішувалося питання про скасування арешту майна, накладеного у тому числі для забезпечення конфіскації майна.

Вважає, що належним відповідачем у справі, що розглядається, є відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України (щодо вимог про зняття арешту майна, який накладено слідчим в межах кримінальної справи для забезпечення конфіскації майна на користь держави). Разом із тим, відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України як відповідач до участі у справі № 405/2448/24 не залучений.

Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону (на правах окружної прокуратури) не є структурним підрозділом СП СО ПР (на правах обласної прокуратури), а є окремим органом прокуратури у системі прокуратури України. При цьому, нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 здійснювався саме Кропивницькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону. СП СО ПР у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 не накладала арешт на його майно, жодним чином на майнові права останнього не посягала та їх не обмежувала.

Ухвалою суду від 23 січня 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

03 лютого 2025 року від представника позивача, адвоката Подосінова А.О. до суду надійшла відповідь на відзив Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. Зазначено, що спірний арешт на майно позивача накладений слідчим 15 жовтня 2011 р. під час досудового розслідування в порядку Кримінально-процесуального кодексу України. Тому правовий висновок Великої Палати Верховного Суду сформульований у пункті 49 постанови 15 травня 2019 р. у справі № 372/2904/17-ц [2] та у пункті 51 постанови від 30 червня 2020 р. у справі № 727/2878/19 [1] є релевантним у давній справі та підлягає застосуванню, оскільки спірний арешт накладений в порядку КПК 1960 року та не знятий після закриття кримінального провадження (справи).

03 лютого 2025 року від представника позивача, адвоката Подосінова А.О. до суду надійшла відповідь на відзив Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. Вказано, що предметом позову у даній справі є вимога про зняття арешту з майна, накладеного слідчим під час досудового розслідування кримінальної справи, яка у подальшому закрита за реабілітуючих підстав позивача - на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення (пункт 8 позову). Закриття кримінальної справи за реабілітуючих підстав припиняють кримінальні процесуальні правовідносини, після прийняття процесуального рішення про закриття кримінальної справи арешт майна, застосований у кримінальному провадженні (кримінальній справі) як засіб його забезпечення, утрачає відповідну концептуальну властивість та необхідність існування. Після закриття кримінальної справи (провадження) не має значення мета, з якою накладався арешт на майно, з огляду на втрату ним (арештом) своєї концептуальної властивості та необхідності існування. Тому арешт накладений у закритій кримінальній справі не породжує будь-яких прав та обов`язків для Державної податкової служби України, яка не може задовольнити позовні вимоги (рішення про ліквідацію Державної фіскальної служби України прийнято Законом України «Про Бюро економічної безпеки України» 28.01.2021 № 1150-IX).

Відповідний територіальний орган Державної податкової служби України не може бути залученим як відповідач у даній справі.

Відповідач на обґрунтування своєї позиції в цій частині (залучення Державної фіскальної служби України у справах про скасування арешту майна накладеного з метою конфіскації) посилається на правовий висновок Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постановах від 18 серпня 2021 у справі № 522/7321/18 [1] та від 11 березня 2020 у справі № 299/2931/17 [2].

Указані вище у пункті 8 правові висновки Верховного Суду не є релевантним для даної справи. Предметом позову у справах № 522/7321/18 та № 299/2931/17 є вимога про зняття арешту з майна, конфіскованого на користь держави у межах виконання вироку, постановленого судом у кримінальному провадженні (справі), а не арешту на стадії досудового розслідування у закритій кримінальній справі (провадженні).

Вказано, що прокурор як особа, яка здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, наділена певними процесуальними повноваженнями до цього часу, а тому орган прокуратури є відповідачем у справі.

Кропивницька спеціалізована прокуратури у сфері оборони Південного регіону немає власного банківського рахунку та не зареєстрована в Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України, а отже у неї відсутня цивільна правоздатність та дієздатність, а тому не може бути відповідачем у даній справі. Тому, Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону є належним відповідачем у даній справі.

07 лютого 2025 року від представника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшли письмові заперечення (на відповідь на відзив). Вказано, що у справі № 405/2448/24 спірними правовідносинами є наявність підстав для скасування арешту на майно накладеного у кримінальному провадженні для забезпечення конфіскації майна на користь держави. У справах № 522/7321/18, № 299/2931/17 спірними правовідносинами також є наявність підстав для скасування арешту на майно накладеного у кримінальному провадженні для забезпечення конфіскації майна на користь держави. У порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин (власники арештованого майна), предмети позовів (скасування арешту на майно) і відповідне правове регулювання є такими самими, тобто тотожними. Отже, правовідносини у вказаних справах і справі № 405/2448/24 є подібними.

Наведені у відзиві висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у зазначених постановах Верховного Суду, підлягають врахуванню судом під час розгляду справи № 405/2448/24.

СП СО ПР у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 не накладала арешт на його майно, жодним чином на майнові права останнього не посягала та їх не обмежувала, а отже є неналежним відповідачем у справі № 405/2448/24.

Бездіяльність прокурора щодо вирішення питання про скасування арешту майна під час закриття кримінального провадження № 42014120050000019 від 02 вересня 2014 р. є предметом оскарження відповідно до вимог КПК України.

11 березня 2025 року до суду від представника ДП «НАІС» надійшли письмові пояснення по справі. Вказано, що належною третьою особою у справі має бути ДП «Національні інформаційні системи». ДП «НАІС», засновано на підставі наказу МЮ України від 07 травня 2015 року № 657/5 та діє відповідно до постанови КМУ від 04 липня 1999 року № 1272 без будь-яких прав правонаступництва за правами і обов`язками Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Представник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у судовому засіданні заперечив проти позовних вимоги та просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як установлено судом, позивачу на підставі свідоцтва про право власності на житло на праві спільної сумісної власності належить 1/3 частка квартири, що розташована у АДРЕСА_1 .

З інформації державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що постановою б/н 15.10.2011 року слідчим військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Давидовим Є.О. на нерухоме майно ОСОБА_1 , накладено арешт, а саме на 1/3 частини квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 11824485.

Встановлено, що 22 вересня 2011 військовою прокуратурою Кіровоградського гарнізону стосовно ОСОБА_1 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

22 вересня 2011 року ОСОБА_1 затриманий як підозрюваний в порядку статей 106, 115 Кримінально-процесуального кодексу України, а 29 вересня 2011 року ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення, у грудні 2011 року справа з обвинувальним висновком за частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 366, частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 410 КК направлена до Ленінського райсуду м. Кіровограда для розгляду по суті.

15 жовтня 2011 року під час досудового розслідування кримінальної справи постановою слідчого військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Давидова Є.О. накладено арешт на майно ОСОБА_1 , а саме на квартиру, 1/3 частини, свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 07.11.2002, адреса: АДРЕСА_1 .

02 липня 2014 року апеляційний суд Кіровоградської області скасував вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2013 року щодо ОСОБА_1 , засудженого за частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 366, частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 410 КК, а справу направив на додаткове розслідування Кіровоградському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України (правонаступник військової прокуратури Кіровоградського гарнізону).

02 вересня 2014 року по отриманню на додаткове розслідування вказаної вище кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 366, частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 410 КК внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про дані кримінальні правопорушення за № 42014120050000019.

27 грудня 2016 року заступник військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України Поляков Д.І. перекваліфікував дії ОСОБА_1 за фактом отримання грошової індексації за дружину в сумі 9207,13 грн. та надання у борг приватному підприємцю ОСОБА_2 талонів на пальне на суму 18058,70 грн. за частини 2 статті 410 КК на частину 1 статті 423 КК.

У подальшому досудове розслідування доручено слідчим Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, процесуальне керівництво здійснювали прокурори військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону, правонаступником якої є Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону (на правах окружної), підпорядкована Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону.

27 червня 2018 року постановою слідчого відділу Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Балацького Віталія Петровича, кримінальне провадження № 42014120050000019 від 02 вересня 2014 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених за частиною 1 статті 263, частиною 1 статті 366, частиною 3 статті 368, частиною 1 статті 423 КК закрито на підставі пункту 2 частини 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України - у зв`язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

Питання про скасування арешту майна не вирішено.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, що передбачений цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних та оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому відповідно до ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки їх порушення. Перелік способів захисту прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

У силу положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні встановлено, що не було вирішено питання про скасування арешту, на даний час відпала необхідність в арешті частини квартири, тому суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та вважає за необхідне скасувати арешт, накладений постановою б/н 15.10.2011 року слідчим військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Давидовим Є.О. на нерухоме майно позивача ОСОБА_1 , а саме на 1/3 частини квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 11824485.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.4, 11, 12, 13, 77-83, 89, 95, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою б/н 15.10.2011 року слідчим військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Давидовим Є.О. на нерухоме майно ОСОБА_1 , а саме на 1/3 частини квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 11824485.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, буд. 41, код ЄДРПОУ 240108709.

Відповідач: Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 11, код ЄДРПОУ 38296363.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кіровоградська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Олексія Єгорова, буд. 18, код ЄДРПОУ 39881846.

Повний текст судового рішення складено 28.05.2025 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова