Справа № 644/5355/23
Провадження № 1-кп/645/62/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,-
в с т а н о в и в:
В провадженні Немишлянського районногосуду м.Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засідання звернулася із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів посилаючись на ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив суд змінити запобіжний захід на домашній арешт, вказуючи, що ризики, на які посилається прокурор, не доведені, зокрема всі свідки в даному кримінальному провадженні - працівники поліції та не зрозуміло, яким чином обвинувачений буде на них впливати. Також, захисник вказав на різке погіршення стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 та зазначив, що ним не отримується належне лікування в слідчому ізоляторі.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника в повному обсязі, та зазначив, що у розшуку він не перебував, на разі через погіршення стану здоров`я ходить з палицею, тому ризик втечі на який посилається прокурор є недоведеним. Також обвинувачений вказує, що матеріали справи не містять жодних доказів, що він займався збутом наркотичних засобів та вважає, що справа щодо нього є сфабрикованою. Враховуючи викладене, просить суд змінити його запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.
Зі змісту ст. 197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
В цьому кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.
Вирішуючи питання щодо існування ризиків вчинення обвинуваченим дій, визначених статтею 177 КПК, суд виходить з наступного.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Прокурор посилалася як на підставу застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений матиме можливість: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити новий злочин, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Суд вважає, що ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним оскільки обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, усвідомлюючи реальну можливість та побоюючись отримати значний термін покарання у вигляді позбавлення волі, так як обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких законом, передбачені покарання у виді позбавлення волі на строки від 6 до 10 років з конфіскацією майна та від 9 до 12 років з конфіскацією майна.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також є реальним, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходів, а отже наявні достатні підстави вважати, що обвинувачений при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під ватрою, у подальшому може скоїти нові злочини.
Аналізуючи наведені вище обґрунтування, враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, можна прийти до вмотивованого висновку про те, що ризики, які існували на час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 є актуальними і наразі, що дає обґрунтовані підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому суд вважає доцільним продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що зазначені ризики зменшились, або ж відпали, наразі відсутні, тому підстави для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на більш м`який - відсутні, застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить запобігання вищезазначеним ризикам.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
Посилання обвинуваченого на погіршення стану здоров`я та неможливість через це утримання ОСОБА_5 під вартою не підтверджується відповідями ДУ "Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України" Філій у Харківській та Луганській областях Харківської міської медичної частини № 27, які надані на неодноразові запити суду.
З врахуванням наведеного та особи обвинуваченого ОСОБА_5 , тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, віку та стану його здоров`я, суд відхиляє клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки вважає його недостатньо обґрунтованим, виходячи з існуючих на даний час ризиків, вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігти можливості настання таких ризиків, відтак, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 (шістдесят) днів.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. В суду зазначаються, які обов`язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає можливим зменшити розмір застави визначений раніше, та визначає розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, його віку, ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає за необхідне визначитиобвинуваченому розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240,00 грн. (3028 х 80), та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 315 КПК України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовахДержавної установи«Харківський слідчийізолятор» строком на 60 днів - до 24 липня 2025року включно.
Обрати раніше визначений розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2025 рік.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі 242240 грн.,що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області до спливу терміну тримання під вартою.
Реквізити для внесення застави: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA208201720355299002000006674.
У разівнесення заставив розмірі 242240 грн. ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) повідомляти прокурора, суд про необхідність зміни свого місця проживання або місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України, в разі їх наявності;
4) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу суду.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у разі невиконання покладених на обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, та до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід.
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немишлянський районний суд м. Харкова протягом 5 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2025 |
Оприлюднено | 29.05.2025 |
Номер документу | 127674684 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів |
Кримінальне
Фрунзенський районний суд м.Харкова
Федорова О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні