Ухвала

від 27.05.2025 по справі 915/1195/24

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

27 травня 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/1195/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Миколаївської обласної ради: Зотіков С.Є.,

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія": Компанієць О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 року, суддя в І інстанції Ільєва Л.М., повний текст якого складено 07.03.2025, в м. Миколаєві

у справі №915/1195/24

за позовом: Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Миколаївської обласної ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 436 912,59 грн

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія"

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Миколаївської обласної ради

про визнання недійсними додаткових угод

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року Комунальне некомерційне підприємство Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр Миколаївської обласної ради звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, в якій просило суд:

- визнати недійсними з моменту укладення додаткові угоди №2а від 10.02.2021, №2б від 10.03.2021, №3а від 17.08.2021, №3б від 06.09.2021, №3в від 08.10.2021, № 3д від 30.11.2021, №4а від 20.12.2021, №5а від 20.12.2021, №7 від 29.12.2021 до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020 №38/37;

- стягнути з відповідача на користь позивача 436 912,59 грн зайво сплачених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом 2021 року ціна електричної енергії була збільшена загалом на 66,95 % від первісної договірної ціни, що, на думку позивача, суперечить пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" відносно обмеження максимального збільшення ціни договору про закупівлю (10%). Підвищення ціни товару проведено безпідставно, що призвело до зайвої сплати позивачем 436912,14 грн., тобто безпідставної втрати бюджетних коштів.

У жовтні 2024 року ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія звернулося до Господарського суду Миколаївської області із зустрічною позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр Миколаївської обласної ради, в якій просило суд:

- визнати недійсними додаткові угоди № 2а від 10.02.2021, № 2б від 10.03.2021, № 3а від 17.08.2021, № 3б від 06.09.2021, № 3в від 08.10.2021, № 3д від 30.11.2021, № 4а від 20.12.2021, № 5а від 20.12.2021, № 7 від 29.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020 р. № 38/37 в частині постачання електричної енергії та відновлення становища, яке існувало до їх укладення шляхом застосування до сторін по договору про постачання електричної енергії від 30.12.2020 №38/37 двосторонньої реституції у частині обсягів поставленої електричної енергії внаслідок укладення додаткових угод №2а від 10.02.2021, №2б від 10.03.2021, №3а від 17.08.2021, №3б від 06.09.2021, №3в від 08.10.2021, №3д від 30.11.2021, №4а від 20.12.2021, №5а від 20.12.2021, №7 від 29.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020 року №38/37.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що при підписанні додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару відповідач за зустрічним позовом навмисно ввів постачальника в оману щодо обставин, які мають істотне значення та можуть перешкодити вчиненню правочину, та замовчав їх існування. На думку позивача за зустрічним позовом, спірні додаткові угоди були підписані з метою продовжувати споживання електричної енергії, а після виконання договору звернутися з позовною заявою про визнання недійсними підписаних додаткових угод, та повернути кошти, які були сплачені за електричну енергію по тарифам, вказаним у додаткових угодах.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 у справі №915/1195/24 первісний позов задоволено частково. Визнано недійсними з моменту укладення додаткові угоди №2а від 10.02.2021, №2б від 10.03.2021, №3а від 17.08.2021, №3б від 06.09.2021, №3в від 08.10.2021, №3д від 30.11.2021, №4а від 20.12.2021, №5а від 20.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2020 №38/37, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" та Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Миколаївської обласної ради. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" на користь Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Миколаївської обласної ради 436 912,59 грн зайво сплачених коштів та витрати по сплаті судового збору в розмірі 24622,15 грн. У задоволенні решти частини позовних вимог Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Миколаївської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" до Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Миколаївської обласної ради про визнання недійсними додаткових угод відмовлено.

Щодо первісного позову суд дійшов висновку, що додатковими угодами до договору змінювались істотні умови договору - ціна на одиницю товару, в результаті чого було збільшено ціну за одиницю товару в порівнянні з первісною ціною 1,85 грн. до 3,73705 грн., тобто удвічі фактично, більше ніж на 10%, що не узгоджується із п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". З урахуванням викладеного, спірні додаткові угоди (окрім додаткової угоди № 7 від 29.12.2021) підлягають визнанню недійсними, як такі, що суперечать приписам ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Щодо додаткової угоди № 7 від 29.12.2021, суд зазначив, що при її укладанні зміна ціни за одиницю товару не відбулась, сторони фактично відобразили зміни в кількості закупленої електричної енергії відповідно до цін, встановлених попередніми додатковими угодами, а не збільшили ціну за одиницю товару, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Щодо вимоги про стягнення, суд зазначив, що грошові кошти в сумі 436912,59 грн. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Щодо зустрічного позову суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наміру відповідача за зустрічним позовом визнавати недійсними додаткові угоди до договору від 30.12.2020 № 38/37, з вказаним позовом відповідач за зустрічним позовом звернувся після спливу майже 2,5 року після закінчення його дії. Отже позивач за зустрічним позовом не довів належними та допустимими доказами, що його було введено в оману. Позивачем не доведено одночасно наявності трьох складових (наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обман) для встановлення обставин вчинення оспорюваного правочину під впливом обману. Позивач за зустрічним позовом на навів обґрунтування порушення його прав, обмежившись посиланням лише на введення відповідачем позивача в оману щодо можливого наміру визнати додаткові угоди до договору недійсними та стягнення зайво сплачених коштів. Тому, враховуючи, що спірні додаткові угоди не були вчинені сторонами під впливом обману шляхом цілеспрямованого введення позивача в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача за зустрічним позовом.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", в якій останнє просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 у справі №915/1195/24 скасувати в частині задоволених вимог.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що сторони за Договором та безпосередньо Постачальник діяли у відповідності до законодавчо визначених можливостей застосування зміни істотних умов договору про закупівлю, та користувалися правовими позиціями уповноважених органів. Жодного тиску та впливу на підписанта додаткових угод з боку споживача Відповідач не здійснював. Отже волевиявлення Споживача (Позивача по справі) при підписанні додаткових угод було вільним та відповідало його внутрішній волі. Необхідність та правомірність підписання додаткових угод про збільшення ціни не ставилась Позивачем під сумнів. Навпаки Позивач продовжував сплачувати рахунки за отриману електричну енергію, у тому числі, за зміненими цінами. Окрім того, Позивач жодного разу не відмовився від підписання запропонованої додаткової угоди, чим фактично позбавив Постачальника можливості для ініціювання розірвання економічно невигідного для подальшого виконання договору.

З огляду на вказане, апелянт наполягає, що діяв у відповідності до норм Закону та договору, а тому за вказаних обставин покладення на нього обов`язку у вигляді повернення коштів та, фактично, зобов`язання його поставити товар (електроенергії) за економічно невигідними та необґрунтованими цінами, не відповідає критеріям щодо втручання у право мирного володіння майном.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанцій доказів, що збільшення ціни товару на ринку РДН дійсно було істотним порівняно з тією ціною РДН, яка була на час проведення закупівлі чи укладення Договору № 38/87, ні доказів того, яку суму коштів він фактично сплатив своєму постачальнику за обсяг електроенергії, поставлений позивачу згідно Договору №38/37.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" у справі №915/1195/24 та призначено справу до розгляду на 27.05.2025 об 11:30.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №915/1195/24 до прийняття рішення за результатами перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду у справі №920/19/24.

В обґрунтування необхідності зупинення провадження у даній справі заявник зазначає, що обґрунтовуючи задоволення позовної заяви суд посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 року у справі №922/232/22. У вказаній Постанові Велика Палата Верховний Суд зазначає, що Закон України «Про публічні закупівлі» надає можливість Постачальнику збільшувати ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 % за весь час дії договору. Верховним Судом у складі колегії судів Касаційного господарського суду 29.01.2025 року було прийнято Ухвалу про справі №920/19/24 відповідно до якої справу було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Передаючи справу № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, які врахували суди попередніх інстанцій. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09.04.2025 року прийняла справу № 920/19/24 до свого провадження.

Враховуючи вищенаведене вважає, що з метою забезпечення однакового застосування судами норм статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є потреба в зупиненні розгляду апеляційної скарги по справи № 915/1195/24 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду.

В судовому засіданні 27.05.2025 представник відповідача наполягав на задоволенні заяви про зупинення провадження, представник позивача поклався на розсуд суду.

За результатами розгляду клопотання про зупинення провадження у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Так, апеляційним судом встановлено, що 29.01.2025 Верховний Суд постановив ухвалу про передачу справи № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу (шляхом уточнення) від висновків про застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону №922-VIII, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, які врахував суд першої інстанції при вирішенні спору у справі, яка розглядається.

Предметом розгляду у справі №920/19/24 були вимоги керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до ТОВ Енергетичне партнерство про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, укладеного за результатами публічної закупівлі, та стягнення коштів, аналогічно справі, яка розглядається.

Так, вказана справа № 920/19/24 передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з наступних підстав: 1) зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції Закону №114-ІХ, втім не робила висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" в редакції із змінами, внесеними Законом №1530-IX від 03.06.2021; 2) порушення принципу належного урядування з огляду на неоднакове праворозуміння п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі": Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, в той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.

Колегією суддів встановлено, що предмет і підстави позову, суб`єктивний склад учасників та обставини справи № 920/19/24 є подібними зі справою №915/1195/24, так як спір у справі №920/19/24 виник як і у даній справі №915/1195/24, через стягнення з Постачальника грошових коштів (надміру сплачених коштів) внаслідок заявлених вимог щодо визнання додаткових угод до договору недійсними.

Спір у справі №920/19/24, як і у справі, що переглядається №915/1195/24, виник у зв`язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії вартість 1кВт-год електроенергії сукупно зросла, і це призвело до підвищення ціни на понад 10% від тієї, яка визначена основним договором, з одночасним зменшенням обсягів постачання

У справі №920/19/24, так і у даній справі №915/1195/24 підставою для визнання додаткових угод недійсними, у позовні заяві зазначено - порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно судом надається правова оцінка правовідносинам за договором про постачання, правомірності і обґрунтованості дій сторін при внесенні змін до договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару (укладення додаткових угод до договору).

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що правовий висновок за результатами розгляду справи №920/19/24 щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", може вплинути на висновки суду у справі №915/1195/24.

Отже, справи №920/19/24 та №915/1195/24 є подібними, а відтак вирішення спору у справі №920/19/24 матиме безпосередній вплив на результат розгляду справи №915/1195/24 у разі формування або уточнення Великою Палатою Верховного Суду відповідних правових висновків щодо питання застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки підставою укладення додаткових угод до, укладеного між сторонами по справі, які просить визнати позивач недійсними, була саме вказана правова норма.

При цьому, судова колегія зазначає, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 прийнято до розгляду справу № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичне партнерство про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692 623,48 грн за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичне партнерство на рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024.

Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України та частиною 6 статті 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як уже зазначалося, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу (частина 3 вказаної статті).

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках встановлених пунктом 7 частини 1 статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на подібність правовідносин у справі №915/1195/24 та у справі №920/19/24, з метою забезпечення єдності судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 у справі №915/1195/24 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234, 269, 270, 273, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" про зупинення провадження у справі №915/1195/24 - задовольнити.

Зупинити провадження у справі №915/1195/24 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

Зобов`язати сторони повідомити Південно-західний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст.286 - 289 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 28.05.2025.

Головуючий суддяА.І. Ярош

Судді:Я.Ф. Савицький

Н.М. Принцевська