Постанова

від 13.05.2025 по справі 910/18248/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2025 р. Справа № 910/18248/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Пирогівський В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 (повна ухвала складена та підписана 12.02.2025)

про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення (суддя Шкурдова Л.М.)

у справі № 910/18248/21 Господарського суду міста Києва

за позовом Акціонерного товариства "Антонов"

до Державного підприємства "Завод 410 ЦА"

про стягнення 13 584 548,83 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави заяви про відстрочення виконання рішення

10.01.2025 Державне підприємство "Завод 410 ЦА" (відповідач) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою, в якій просило суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/18248/21 строком на один рік.

Зазначена заява обґрунтована фінансовим станом відповідача, тією обставиною, що матеріали даної справи не містять документів, які б указували на ухилення боржника від виконання рішення суду. Зазначене, на думку заявника, є винятковим випадком у розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що свідчить про наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/18248/21 відмовлено Державному підприємству "Завод 410 ЦА" у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 у справі № 910/18248/21.

Ухвалу суду мотивовано тим, що рішення у даній справі ухвалене 15.02.2022, а відповідач звернувся із заявою про відстрочення виконання рішення суду лише 10.01.2025, у зв`язку із чим відсутні процесуальні підстави для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 у справі № 910/18248/21, оскільки з дня ухвалення такого рішення пройшло більше одного року, тобто сплив присічний строк, на який виконання даного судового рішення могло бути відстрочене.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/18248/21, Державне підприємство "Завод 410 цивільної авіації" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому скаржник зазначає, що ухвала суду ускладнює відновлення його господарської діяльності, що може призвести до банкрутства підприємства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 (колегія суддів: головуючий суддя - Демидова А.М., судді: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/18248/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 13.05.2025 о 10:40; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 02.05.2025.

Позиції учасників справи

Акціонерне товариство "Антонов" (позивач) подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу залишити в силі, посилаючись на те, що незадовільний майновий стан боржника не є безумовною підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 13.05.2025 з`явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника позивача.

У судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У листопаді 2021 року Державне підприємство "Антонов" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Завод 410 цивільної авіації" про стягнення 13 584 548,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1.1629.2019 від 08.04.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 у справі № 910/18248/21 позов задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" на користь Державного підприємства "Антонов" 10 908 334,00 грн основного боргу, 163 625,01 грн пені, 13 448,63 грн 3 % річних, 76 358,34 грн штрафу, 14 189,50 грн інфляційних втрат та 203 768,23 грн витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 у справі № 910/18248/21 за заявою Акціонерного товариства "Антонов" замінено стягувача - Державне підприємство "Антонов" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Антонов".

13.01.2025 до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства "Завод 410 ЦА" надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/18248/21 строком на один рік.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як визначено у статті 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що відстрочення виконання рішення судового рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав. При вирішенні питання про відстрочку виконання судового рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, законодавець пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

Для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду в постанові 18.09.2024 у справі № 905/271/24, в якій також зазначено, що на державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші, ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Судом першої інстанції правильно враховано, що рішення суду в даній справі ухвалене 15.02.2022, в апеляційному порядку оскаржене не було, в той же час, відповідач звернувся із заявою про відстрочення виконання рішення суду лише 10.01.2025, тобто майже через три роки після ухвалення рішення суду.

Як встановлено в ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Тобто, господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Така правова позиція Верховного Суду викладена зокрема, в постанові від 29.04.2025 у справі № 917/1131/24.

Як правильно враховано судом першої інстанції, визначений ч. 5 ст. 331 ГПК України строк для відстрочення виконання судового рішення є присічним, та чинним законодавством не передбачена можливість його поновлення чи продовження.

Посилання скаржника на статтю 33 Закону України "Про виконавче провадження" судом апеляційної інстанції не приймається до уваги з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Разом із тим, наведені положення повинні застосовуватись з урахуванням приписів ч. 5 ст. 331 ГПК України, і відстрочення судового рішення не може перевищувати одного року з дня його ухвалення (див. постанову Верховного Суду від 27.05.2022 у справі № 920/720/18).

З огляду на викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 у справі № 910/18248/21, а відтак, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у даній справі постановлено з дотриманням норм процесуального права, і підстави для її скасування відсутні.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали відсутні.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод 410 ЦА" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі № 910/18248/21 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна постанова складена - 26.05.2025.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко