Постанова від 27.05.2025 по справі 910/12301/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2025 р. Справа№ 910/12301/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги

Громадської організації "Центральний антикорупційний комітет"

на рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2024

у справі № 910/12301/24 (суддя Л. Шкурдова)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція"

до Громадської організації "Центральний антикорупційний комітет"

про стягнення 156 810,93 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Центральний антикорупційний комітет" про стягнення 156 810,93 грн, з яких: 104 519,65 грн заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії/централізованого опалення; 41 698,79 грн інфляційних втрат; 10592,49 грн три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води у період з листопада 2017 по березень 2024 року в частині своєчасної оплату за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі № 910/12301/24 позов задоволено повністю та стягнуто з Громадської організації "Центральний антикорупційний комітет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" 104 519 грн 65 коп. боргу, 41 698 грн 79 коп. інфляційних втрат, 10 592 грн 49 коп. 3% річних та 3028 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем документально підтверджений та відповідачем не спростовний.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі № 910/12301/24, Громадська організація "Центральний антикорупційний комітет" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права (зокрема, ст.ст. 641, 642, 1047, 1053, п.п. 15 та 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України), та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Зокрема, скаржник зазначає, що позивачем не було надано належних доказів, які доводять обставини, на які він посилається, зокрема, не доведено обсягів споживання відповідачем теплової енергії і, відповідно, наявність боргу.

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на те, що факт надання позивачем послуги з централізованого теплопостачання будинку, у якому знаходяться належні відповідачу приміщення, підтверджується належними доказами. Облік здійснюється приладом комерційного (будинкового) обліку теплової енергії, встановленого відповідно до чинного законодавства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 (колегія суддів у складі: головуючої Ходаківської І. П., суддів Демидової А. М., Владимиренко С. В.) за клопотанням Громадської організації "Центральний антикорупційний комітет" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2024, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/12301/24 та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи; зупинено дію оскарженого рішення.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, послуга з постачання теплової енергії/централізованого опалення до будівлі 46/2 по вул. Гетьмана Павла Полуботка в місті Києві надається Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція", як виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для споживачів встановленої зони теплопостачання Дніпровського та Дарницького районів міста Києва. Вказана інформація є публічною.

Нежитлові приміщення з № 1 по № 9 (групи приміщень № 9) (в літ. А) загальною площею 76,6 кв.м. в будинку № 46/2 по вул. Гетьмана Павла Полуботка (колишня назва вул. Попудренка) в м. Києві належать Громадській організації "Центральний антикорупційний комітет" на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2014, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.08.2024.

Договір про надання послуг з постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем не укладався, заява-приєднання до умов індивідуальних типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води споживачем послуг до ТОВ "Євро-Реконструкція" з метою ідентифікації не надавалася.

Облік теплової енергії на потреби централізованого опалення будинку по вул. Гетьмана Павла Полуботка, буд. 46/2, в місті Києві здійснюється приладом комерційного (будинкового) обліку теплової енергії AXIS SKS 3 заводський номер 19476, що підтверджується актом постановки на облік та акти готовності приладу обліку до роботи в опалювальні періоди.

Доказів сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за надані позивачем послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у період з листопада 2017 по березень 2024 року включно суду не надано.

Отже, причиною виникнення спору зі справи стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 104 519 грн 65 коп. боргу, 41 698 грн 79 коп. інфляційних втрат та 10 592 грн 49 коп. 3% річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Приписами частини шостої статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (№2189-VIII від 09.11.2017) встановлено, що індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Як передбачено п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач зобов`язаний - оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами. встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Якщо за особою на праві господарського відання закріплене нежитлове приміщення, ця особа має права та обов`язки власника такого майна, але з обмеженою можливістю розпоряджання. Відповідно, у розумінні Закону "Про житлово-комунальні послуги" , зазначена особа є індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (пункт 5 частини другої статті 7 Закону "Про житлово-комунальні послуги".

Споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказана позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц, від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, 25.09.2019 у справі №522/401/15-ц та 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 26.04.2018 у справі №904/6293/17.

Згідно з пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (чинних на момент виникнення заборгованості), розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно з частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як обґрунтовано встановлено судом, факт надання послуг з постачання теплової енергії, що надавалися безперервно, в межах опалювальних періодів підтверджується актом постановки на облік комерційного (будинкового) засобу обліку теплової енергії, актами про готовність вузла комерційного (будинкового) обліку теплової енергії до роботи в опалювальні періоди 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 роки, показниками відомостей комерційного (будинкового) засобу обліку спожитих послуг теплової енергії в опалювальні періоди за період часу з 30.10.2017 по 27.03.2024, нарядами на підключення та відключення Споживача до послуги з постачання теплової енергії/централізованого опалення у будинку в опалювальні періоди 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 роки.

Облік теплової енергії на потреби централізованого опалення будинку по вул. Гетьмана Павла Полуботка, буд. 46/2, в місті Києві здійснюється приладом комерційного (будинкового) обліку теплової енергії AXIS SKS 3 заводський номер 19476, що підтверджується актом постановки на облік та акти готовності приладу обліку до роботи в опалювальні періоди.

В той же час, доказів сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за надані позивачем послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у період з листопада 2017 по березень 2024 року включно суду не надано.

В частині розміру займаної відповідачем опалювальної площі судом вірно визначено, що загальна опалювальна площа будинку становить 1130 кв.м. (квартири 565,4 кв.м + нежитлові приміщення 471,60 кв.м. + 93,00 кв.м місця загального користування), при цьому за надані послуги з постачання теплової енергії до місць загального користування у будинку по вул. Гетьмана Павла Полуботка, буд. 46/2 в місті Києві (93,00 кв.м) сплачують споживачі послуг (власники квартир та нежитлових приміщень), а тому розрахунок позивача с вірним.

В частині посилання скаржника, що будинковий прилад обліку не пройшов повірку, спростовуються наданими до матеріалів справи актом постановки на облік та актами готовності приладу обліку до роботи в опалювальні періоди, в яких зазначено дати проведення повірки, у встановлені законодавством терміни.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем документально підтверджений та відповідачем не спростовний, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 104 519, 65 грн боргу є обґрунтованою та доведеною.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17 тощо).

Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким він наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Оскільки відповідачем було прострочено оплату поставленої теплової енергії, обґрунтованими визнані судом вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат. Відповідний розрахунок перевірений судом і є арифметично вірним. Стягненню підлягає 41 698, 79 грн інфляційних втрат та 10 592, 49 грн 3 % річних.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Громадської організації "Центральний антикорупційний комітет" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі №910/12301/24 залишити без змін та поновити його дію.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повна постанова складена 28.05.2025.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко