Ухвала

від 27.05.2025 по справі 917/1178/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

27 травня 2025 року м. Харків Справа №917/1178/24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Хачатрян В.С.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 (вх.№1104П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 року у справі №917/1178/24,

за позовом Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Героїв Маріуполя, буд. 35-А, м.Кременчук, Полтавська область, 39623,

до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

про стягнення суми основного боргу,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати наданих послуг з водопостачання в розмірі 717,91 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 року у справі №917/1178/24 (суддя Сірош Д.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 (серія та номер паспорта НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39605,Україна, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Героїв Маріуполя, буд. 35А) 717,91 грн заборгованості та витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Відповідач з вказаними рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:

1. скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 року у справі №917/1178/24 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог;

2. визнати поважними причини неподання до суду першої інстанції доказів та прийняти, як виняток, не подані до суду першої інстанції докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, а саме:

- копію діючого договору №1648 від 01.01.2013 року на водопостачання та водовідведення, умовами якого не передбачено оплати за абонентське обслуговування;

- копію протоколу розбіжностей від 10.01.2013 року до договору №1648 від 01.01.2013 року;

- копії платіжок за послугу водопостачання та водовідведення за період з 2022 року по 2023 рік;

- оригінали других примірників звернень до КП «Кременчукводоканал» з приводу виконання зобов`язань по договору №1648 від 01.01.2013 року на водопостачання та водовідведення і про надання інформації;

- копії відповідей КП «Кременчукводоканал» на звернення;

- фотокопії з оригіналів еталонних паперових титульної і останніх сторінок (з підписом Президента України скріпленим Великою Державною Печаткою України і підписом Голови Верховної Ради України скріпленим гербовою печаткою Верховної Ради України) Законів України від 22.06.2017 року №2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та від 09.11.2017 року №2189-VIII «Про житлово- комунальні послуги», та Постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року за №690 та Постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2019 року за №85;

- копію постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року за №690.

3. у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувати з Апарату Верховної Ради України (вул. М. Грушевського, буд. 5, м. Київ, 01008) фотокопії з оригіналів еталонних паперових титульної і останніх сторінок (з підписом Президента України скріпленим Великою Державною Печаткою України і підписом Голови Верховної Ради України скріпленим гербовою печаткою Верховної Ради України) Законів України від 22.06.2017 року №2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та від 09.11.2017 року №2189-УІІІ «Про житлово-комунальні послуги» для дослідження і оцінки на предмет додержання процедури їх підписання Головою Верховної Ради України і Президентом України.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд поновити строк на апеляційне оскарження.

Заявник вказує, що не отримував жодних процесуальних документів ні від позивача КП «Кременчукводоканал», ні від суду, йому не вручались судові повістки про виклик до суду у зв`язку з розглядом справи, тому він не знав про розгляд справи судом і не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення рішення господарського суду. Таким чином, у зв`язку з неотриманням ні від позивача - КП «Кременчукводоканал» будь-яких заяв по суті справи чи інших процесуальних документів, ні від Господарського суду Полтавської області ухвали про відкриття провадження у справі чи повісток про виклик до суду, заявник не був обізнаний про існування судового провадження у справі, що розглядається, а тому не мав жодних передумов вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження, про яке не було відомо, а тому строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції був пропущений на думку скаржника з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 року у справі №917/1178/24 об`єктивно непереборними і поважними, у зв`язку із чим поновити строк на оскарження рішення суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 року витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1178/24; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

22.05.2025 року матеріали справи №917/1178/24 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, за подання до господарського суду позовної заяви, яка містить вимогу майнового характеру розмір судового збору становить: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Частина 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи характер вимог апеляційної скарги, а також вимоги діючого законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, слід відзначити, що судовий збір за подання наразі відповідачем апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 4542,00 грн.

Проте, апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання, в якому останній просить суд звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на приписи ст.8 Закону України «Про судовий збір», а саме, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Як вказує заявник, у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.12.2023 року за номером 2009950060008000930 було внесено відповідний запис, що підтверджується доданою до апеляційної скарги копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого(перерахованого) податку та військового збору станом на 14.02.2025 року, сформованих Кременчуцькою державною податковою інспекцією Головного управління ДПС у Полтавській області за №1603-25-02865, копія яких додана до апеляційної скарги, річний дохід за попередній календарний 2024 рік склав 30000,00 грн за кодом «ознаки доходу 105 - продаж рухомого майна». А згідно з випискою індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-7), сформованою Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 14.02.2025 року, протягом попереднього календарного 2024 року відсутні фактичний заробіток/дохід від трудових або цивільно-правових відносин чи від проходження військової служби.

Розглянувши клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Оцінивши доводи, наведені апелянтом в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції вбачає, у даному випадку, наявність обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям. Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем визначено фізичну особу, а з наданих в обґрунтування документів вбачається, що розмір судового збору наразі перевищує 5% від суми річного доходу за попередній рік (2024 рік).

Отже клопотання є вмотивованим, а викладені в ньому обставини доведеними, що є підставою для задоволення такого клопотання.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частина 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України визначає, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Законодавцем чітко визначено, що саме опис вкладення до цінного листа є належним і допустимим доказом у підтвердження факту виконання апелянтом вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України. При цьому такий обов`язок надсилання копії скарги і доданих документів, покладається саме на апелянта.

Проте, в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази на підтвердження дотримання заявником приписів п.3 ч.3 ст. 258 та ст. 259 Господарського процесуального кодексу України, адже апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів про надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі позивачу, зокрема опису вкладення у цінний лист. Надана у якості додатку до апеляційної скарги накладна «Укрпошта» не є тотожними опису вкладення у цінний лист.

Таким чином, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог п.3 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Матеріали справи свідчать, що розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, а оскаржуване рішення прийнято 29.10.2024 року, повний текст підписано 30.10.2024 року та направлено відповідачу засобами поштового зв`язку за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте поштове відправлення повернулось до суду з позначкою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

За текстом апеляційної скарги та в прохальній частині апелянт не заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення з апеляційною скаргою і вказує про поважність причини такого пропущення те, що він не був належним чином повідомлений про судовий розгляд.

Однак, перевіркою матеріалів справи встановлено, що 07.08.2024 року Господарським судом Полтавської області винесено у справі №917/1178/24 ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Вказана ухвала була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, оскільки у останнього відсутній зареєстрований кабінет у підсистемі Електронний суд, і вручена йому 15.08.2024 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Отже посилання заявника, що він не повідомлявся про судовий розгляд справи спростовуються матеріалами справи.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі №904/2584/19).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі №902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Наразі апелянтом пропущений встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строк, а наведені у клопотанні доводи щодо поважності пропущення строку спростовуються матеріалами справи і не можуть визнаватись неповажними.

Відповідно до ч.3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, в силу приписів ч.3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України вищевказані обставини є підставою для залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 року у справі №917/1178/24 без руху.

Відповідно до частини 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо заявник не усунув недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись чч. 1, 2 ст. 174, ст. 234, п.3 ч.3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 року у справі №917/1178/24 залишити без руху.

2. ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки (надати докази направлення апеляційної скарги позивачу та належним чином мотивоване клопотання про поновлення строку) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Роз`яснити апелянту про можливість надання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами через особистий кабінет в системі «Електронний суд».

4.Роз`яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Хачатрян