Рішення від 28.05.2025 по справі 905/1300/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.05.2025р. Справа №905/1300/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; код ЄДРПОУ 14360570) в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" (84302 Донецька область, Краматорський район, м.Краматорськ, вул. Сіверська, буд 54, код ЄДРПОУ 09334702)

до відповідача 1: фізичної особи-підприємця Кашуби Артема Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача 2: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 )

про солідарне стягнення 195 640,85 грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 125 000,00 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 70 359,51 грн., заборгованість з комісії в сумі 281,34 грн., -

без повідомлення (виклику) учасників справи

С У Т Ь С П О Р У

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Кашуби Артема Володимировича та фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення 195 640,85 грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 125 000,00 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 70 359,51 грн., заборгованість з комісії в сумі 281,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 1 умов договору кредитної лінії №104.10-35/К-111/21 від 17.06.2021 в частині своєчасного та в повному обсязі повернення кредитних коштів.

Враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії №104.10-35/К-111/21 від 17.06.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", Кашубою Артемом Володимировичем та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №104.10-35/П-202/21 від 17.06.2021, позивач просить стягнути заборгованість з фізичної особи-підприємця Кашуби Артема Володимировича та фізичної особи ОСОБА_1 як солідарних боржників.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.10.2024 року відкрито провадження у справі № 905/1300/24, яку вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що позивач зареєстрував свій електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», тому відповідно до ч. 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд вручає будь-які документи у справі виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету таких осіб.

Ухвала про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету вказаного учасника справи в підсистемі "Електронний суд" про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету.

Також судом встановлено, що місцем реєстрації відповідача 1 та відповідача 2 є місто Маріуполь Донецької області, яке згідно з Переліком, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, є тимчасово окупованою територією з 05.03.2022, у зв`язку з чим ухвалою від 24.10.2024 судом було витребувано у Міністерства соціальної політики України відомостей про реєстрацію в якості внутрішньо переміщених осіб Кашуби Артема Володимировича та ОСОБА_1 .

18.02.2025 на адресу суду від Міністерства соціальної політки України надійшов лист, згідно якого станом на 10.02.2025 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб відсутня інформація щодо Кашуби Артема Володимировича та ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1 ст.12.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи на офіційному сайті суду https://dn.arbitr.gov.ua 24.10.2024 було розміщено відповідні оголошення.

Про хід розгляду справи відповідач також міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України ""://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Крім того, ухвала суду направлялась відповідачу 2 на електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Ухвала суду направлялась відповідачу 1 на електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), проте не була доставлена, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про помилку доставки електронного листа.

Також в матеріалах справи наявні телефонограми від 24.10.2024 та від 28.10.2024, зроблені секретарем судового засідання Левкович Ю.Р., згідно яких у вказані дати не вдалося встановити зв`язок з Кашубою А.В. (телефон НОМЕР_3 ) та ОСОБА_1 (телефон НОМЕР_4 ) та передати інформацію про рух справи №905/1300/24.

14.02.2025 на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначено про те, що АТ «Ощадбанк» у жовтні 2024 звернувся до Господарського суду Донецької області про солідарне стягнення заборгованості перед державою за кредитним договором, залученим під державну гарантію на портфельній основі у розмірі 124 981,90 грн. з ФОП Кашуби А.В. та ОСОБА_1 . Так, рішенням від 18.12.2024 у справі №905/1301/24 позовні вимоги задоволено та стягнуто солідарно з ФОП Кашуби А.В. та ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» саме прострочену заборгованість перед державою за кредитним договором, залученим під державну гарантію на портфельній основі, у розмірі 124 981,90 грн. та судовий збір по 1514,00 грн. з кожного. Відтак, прострочена заборгованість перед державою за кредитним договором, залученим під державну гарантію на портфельній основі .у розмірі 124 981,90 грн. (яка була заявлена банком у справі №905/1301/24) не є предметом розгляду у цій справі №905/1300/24, що підтверджується розрахунками заборгованості за кредитним договором та банківськими виписками по рахункам позичальника, наданими банком в рамках справи №905/1300/24.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачами не надано відзивів на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

На думку суду, враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Крім того слід зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

На думку суду, враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

17.06.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - банк, позивач) та фізичною особою - підприємцем Кашубою Артемом Володимировичем (далі - позичальник, відповідач-1) був укладений договір кредитної лінії №104.10-35/К-ІІІ/21 (далі - договір) за державними програмами "Доступні кредити 5-7-9%", "Державні гарантії на портфельній основі на 2020 рік".

Відповідно до пунктів 2.1, 3.1, 3.2, 3.8 договору банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник - отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором. Сума та валюта максимального ліміту кредитування 250000,00грн. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 16 червня 2024 року.

У пункті 3.3 договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:

- до 15.04.2022 діючий ліміт 250000,00грн;

- 16.04.2022 - 15.05.2022 (включно) діючий ліміт 166 666,00грн;

- 16.05.2022 - 15.06.2022 (включно) діючий ліміт 83 332,00грн;

- 16.06.2022 (включно) діючий ліміт 0,00грн;

- 17.06.2022 - 15.04.2023 (включно) діючий ліміт 250 000,00грн;

- 16.04.2023 - 15.05.2023 (включно) діючий ліміт 166 666,00грн;

- 16.05.2023 - 15.06.2023 (включно) діючий ліміт 83 332,00грн;

- 16.06.2023 (включно) діючий ліміт 0,00грн;

- 17.06.2023 - 15.04.2024 (включно) діючий ліміт 250 000,00грн;

- 16.04.2024 - 15.05.2024 (включно) діючий ліміт 166 666,00грн;

- 16.05.2024 - 15.06.2024 (включно) діючий ліміт 83 332,00грн.

Згідно з пунктом 3.4. договору виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується порукою поручителя.

Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (пункт 3.9 договору).

Відповідно до підпункту 3.5.1. договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули: БПС = Індекс UІRD (3m) + Маржа, де: БПС - розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором; Індекс UІRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб; Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.

На момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату Індексу UІRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої пп. 3.5.1. цього договору, розмір базової процентної ставки становить 13,8% річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов`язання позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до пункту 3.5.3. цього договору (п.3.5.2. договору).

Перегляд базової процентної ставки та її зміна розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої пп.3.5.1 цього договору) здійснюється банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього договору до повного виконання

позичальником зобов`язань за цим договором. При цьому, застосовується індекс UIRD (3 m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на: 01 січня, 01 квітня, 01 липня та 01 жовтня відповідного року (пп.3.5.3 договору кредитної лінії).

Загальний порядок нарахування та сплати процентів визначений у пунктах 3.5, 3.16 договору.

Умовами пункту 3.6. договору кредитної лінії також встановлений особливий порядок виконання позичальником зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів.

Зокрема, згідно з підпунктом 3.6.1. договору кредитної лінії, приймаючи до уваги умови Програми (програма фінансової державної підтримки суб`єктів малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%», реалізація якої здійснюється на підставі «Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам малого та середнього підприємництва», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 та договору про співробітництво), користуючись принципом свободи договору та керуючись ч.2 ст. 526 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання позичальником умов Програми та належного виконання ним умов кредитного договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності Програмі, позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку).

Період повної компенсації процентів - це період часу, що припадає на строк дії Програми, та який починається з дати укладення цього договору та триває протягом строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів, пов`язаних з її поширенням, та протягом 90 днів з дня його (їx) відміни включно ((підп.17) п. 1.1. договору).

Пунктом 3.7. договору кредитної лінії передбачено, що позичальник сплачує банку:

- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору;

- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,35% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору.

Пунктом 3.11. та підп. 3.11.1. договору кредитної лінії встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору, позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором. Позичальник зобов`язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з підпунктом 3.3. цього договору.

За змістом підп.3.13.2. п.3.13. договору банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, в наступних випадках, зокрема, у разі коли позичальник вчасно не здійснив погашення суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором.

Пунктом 3.14. договору передбачено, що відкликання банком кредиту з підстав, визначених п. 3.13., цього договору здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4. цього договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього договору.

Згідно п. 3.15 договору після отримання від банку зазначеної вище вимоги про відкликання кредиту, позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору).

Відповідно до пп. 3.16.1. договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі Базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною суму боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється: 1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і таких день до розрахунку процентів не включається; 2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом.

Проценти нараховані за користування кредитом у відповідному місяці (звітному місяці) протягом строку дії договору сплачуються: за рахунок коштів позичальника з 10 по 15 число (включно) місяця, наступного за звітним місяцем, а у випадку розірвання цього договору, дострокового погашення всієї суми кредиту або настання остаточного терміну повернення кредиту одночасно з погашенням всієї основної суми боргу (п. 3.16.2 договору).

Відповідно до п. 3.16.5. договору сторони засвідчують розуміння того, що позичальник забезпечує сплату повної суми процентів шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений у п. 3.19. цього договору, у випадках та за періоди, визначені пп. 3.16.2 договору.

Підпунктом 3.16.6. договору встановлено, що якщо дата закінчення строку/терміну встановлена цим договором для здійснення будь-якого платежу з метою виконання позичальником зобов`язання за цим договором припадає на день, що не є банківським днем, то такий платіж має бути здійснений наступного банківського дня.

Згідно з пп.3.18.1. договору з урахуванням умов вищевказаної Програми призупиняється надання компенсації позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів виконання зобов`язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми.

Відповідно до п. 3.19 договору з метою виконання зобов`язання позичальник здійснює перерахування коштів для погашення заборгованості за цим договором (крім випадку, коли погашення заборгованості здійснюється шляхом договірного списання банком коштів з рахунку (-ів) позичальника або випадків, коли кошти для оплати частини процентів списується з рахунку ескроу. Виконання зобов`язань за цим договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку НОМЕР_5 (код Банку 335106) у валюті, що передбачена умовами цього договору для кожного виду платежу та банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням. Підписанням цього договору позичальник доручає банку здійснити зарахування коштів в погашення заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням в порядку (черговості), визначеному п. 3.20 цього договору.

Згідно п. 3.20 договору виконання зобов`язання позичальником та погашення заборгованості за цим договором здійснюється в такій послідовності (черговості):

- сплата несплачених своєчасно процентів за користування кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце);

- сплата несплаченої своєчасно частин основної суми боргу у випадках, якщо прострочення буде мати місце);

- сплата строкових нарахованих процентів за користування кредитом в порядку, визначеному пп. 3.6.3 договору;

- сплата пені за непогашення у строк основної суми боргу (якщо непогашення буде мати місце);

- сплата пені за непогашення у строк процентів за користування кредитом (якщо непогашення буде мати місце);

- сплата інших платежів та/або штрафних санкцій, що будуть належати до сплати відповідно до умов цього договору;

- сплата строкової частини основної суми боргу.

Погашення позичальником заборгованості кожної наступної черги повинне відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги.

Банк має право самостійно без отримання попередньої згоди позичальника змінювати послідовність (черговість) виконання позичальником зобов`язання та погашення заборгованості за цим договором і спрямовувати кошти, отримані від позичальника/поручителя/майнового поручителя та/або від реалізації майна, переданого позичальником/майновим поручителем/будь-якою третьою особою в заставу/іпотеку банку в забезпечення виконання зобов`язання за цим договором, на виконання зобов`язання позичальника без дотримання послідовності (черговості), передбаченої п. 3.20 цього договору. У випадку зміни послідовності (черговості) виконання зобов`язання та погашення заборгованості за цим договором за письмовим запитом позичальника/поручителя/майнового поручителя банк інформує позичальника/поручителя/майнового поручителя про застосовану послідовність (черговість) виконання зобов`язання за цим договором (п. 3.21).

Згідно з пунктами 4.3.1, 4.3.2 договору, позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з банком. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Відповідно до п. 6.5 договору у разі прострочення позичальником повернення основної суми боргу або її частини, в т.ч. після спливу строку, встановленого для дострокового погашення в повному обсязі основної суми боргу у випадках відкликання банком кредиту, передбачених цим договором, на прострочену основну суму боргу або її частину припиняють нараховуватись проценти за користування кредитом, та згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за весь час прострочення нараховуються проценти річних у валюті суми боргу в наступному розмірі:

а) що розраховується аналогічно до порядку, вказаного в пп. 3.5.1. цього договору, з додаванням до результату розрахунку 3 (трьох) процентних пунктів у разі прострочення повернення основної суми боргу або відповідної її частини, яке позичальник повинен здійснити у зв`язку з відкликанням кредиту в порядку, передбаченому п. 13.3 договору, або у зв`язку з настанням остаточного терміну повернення кредиту, визначеному п. 3.2 договору;

б) що розраховується аналогічно до порядку, вказаного в пп. 3.5.1. цього договору у разі прострочення повернення основної суми боргу або відповідної її частини в інших випадках, відмінних від тих, які визначені пп. а) пп.6.5 цього договору,

які підлягають сплаті за весь час прострочення до дня фактичного повернення простроченої основної суми боргу або відповідної її частини. Зазначені в цьому підпункті проценти не є неустойкою, штрафом, пенею та сплачуються щомісячно у строки, аналогічні тим, які визначені в пп.3.16.2. цього договору.

Проценти за вказаною в п. 6.5. цього договору ставкою нараховуються методом факт/факт на суму простроченої основної суми боргу або відповідної її частини починаючи з дня (включно), наступного за днем, в який відповідно до умов цього договору основна сума боргу або відповідна її частина підлягала поверненню позичальником, в тому числі, але не виключно, у зв`язку з: настанням термінів/спливу строків повернення основної суми боргу або відповідної її частини, визначених відповідно до п. 3.2. цього договору; настанням термінів/спливу строків виконання вимоги банку про відкликання кредиту, визначених п. 3.15. цього договору; виникненням інших обставин/подій, у зв`язку з якими відповідно до цього договору або законодавства термін повернення кредиту або його частини вважається таким, що настав (п. 6.5.1 договору).

Відповідно до п. 8.4. договору сторони за взаємною згодою встановили, що будь-які повідомлення, вимоги, згоди та інший обмін інформацією, що направляються сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату кур`єром або відправлені цінним листом (з описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в п. 9 договору (якщо інша адреса не повідомлена однією стороною іншій відповідно до цього договору), або отримані однією стороною від іншої особисто під розпис, крім випадків, коли інший спосіб відправлення повідомлень прямо передбачений умовами цього договору. Датою направлення таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку відправника.

Згідно п. 8.5. договору повідомлення/вимоги можуть направлятись і на електронну адресу, зазначену в п. 9 договору або факсимільним зв`язком із наступним направленням таких повідомлень/вимог у паперовому вигляді в порядку п. 8.4 договору. При цьому, сторони домовились, що необхідність у кожної з сторін здійснення необхідної дії та виконання необхідних зобов`язань встановлених цих договором виникають з моменту направлення іншій стороні повідомлення/вимоги про необхідність такого виконання у паперовому вигляді в порядку, визначеному у п.8.4. договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (пункт 8.6. договору).

Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень та заперечень.

Також 17.06.2021 між АТ "Ощадбанк" (кредитор, банк, позивач у справі), фізичною особою - підприємцем Кашубою Артемом Володимировичем (боржник, відповідач -1 у справі) та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №104.10-35/П-202/21 (далі - договір поруки), відповідно до п.2.1. якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Згідно п.2.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором.

Відповідно до п. 3.2.2 договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Підпунктом 3.2.3 договору поруки встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) поручителю вимогу (підпункт 3.2.4 договору поруки).

Згідно п. 3.2.6 договору поруки порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за кредитним договором. Кредитор не зобов`язаний перед відправленням вимоги та/або реалізацією будь-яких інших прав відповідно до умов цього договору та інших договорів, укладених з поручителем:

1) пред`являти будь-які вимоги/претензії, подавати будь-які позови та/або отримувати будь-які судові рішення щодо боржника;

2) стягувати заборгованість за кредитним договором за рахунок будь-якого іншого виду забезпечення виконання зобов`язання;

3) вчиняти будь-які інші дії щодо боржника та/або попередньо звертатися до боржника з вимогою про виконання порушеного зобов`язання.

Відповідно до п. 3.2.7 договору поруки у випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв`язку при відправленні кредитором поручителю зазначеної вище вимоги листом з повідомленням про вручення або дата, зазначена поручителем (представником поручителя) на другому примірнику вказаної вище вимоги, при особистому отриманні першого примірника поручителем (представником поручителя) від кредитора.

У випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним пп. 3.2.4 цього договору, та направив поручителю вимогу, вимога є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (п. 3.2.8 договору поруки).

Згідно п. 3.3.5 договору поруки виконання зобов`язання здійснюється поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора. Зобов`язання поручителя вважаються виконаними в день надходження грошових коштів на відповідний рахунок кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості за ним або у вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього договору.

Поручитель набуває всіх прав кредитора по кредитному договору, в тому числі й тих, що забезпечували його виконання, лише після повного виконання зобов`язання та взятих на себе зобов`язань по цьому договору. Часткове виконання зобов`язання та взятих на себе зобов`язань по цьому договору не надає поручителю зазначених прав (п. 3.4.1 договору поруки).

Відповідно до п. 10.1.1 договору поруки він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 (десяти) років з моменту його підписання сторонами.

Згідно п. 10.1.2 договору поруки до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов`язань поручителя - повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених кредитором за рахунок власних коштів за кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) відповідно до умов кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 (десять) років.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, якщо такі мали місце при виконанні договору (п. 10.1.3 договору поруки).

Відповідно до п. 10.3.1 договору поруки дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України становить 10 (десять) років з моменту підписання його договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням).

Порука за цим договором припиняється закінченням строку, вказаного в пп.10.3.1 цього договору, або з моменту повного виконання зобов`язання за кредитним договором (п. 10.3.2 договору поруки).

Договір поруки підписаний банком, ФОП Кашубою А.В. та ОСОБА_1 без зауважень та заперечень.

Окрім поруки, виконання позичальником зобов`язання за договором, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту, забезпечено гарантією держави.

Так, на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» (далі - Порядок №1151), в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб`єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.

Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:

- агент Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;

- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;

- позичальники - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов`язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

Як вбачається з матеріалів справи, кредит був включений АТ "Ощадбанк" до портфелю кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією, у зв`язку з чим 17.06.2021 АТ "Ощадбанк" уклав з позичальником додатковий договір №1 (далі - додатковий договір) до договору, в якому сторони доповнили останній наступними положеннями:

- позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (пункт 2.2.1.2 додаткового договору);

- позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком №1151 та договором про надання гарантії (пункт 2.2.1.3 додаткового договору);

- позичальнику відомо, що на суму простроченої заборгованості позичальника перед державою нараховується за кожен календарний день прострочення пеня у розмірі 120% річної облікової ставки Національного банку України (пункт 2.2.1.4 додаткового договору);

- позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм Порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену заборгованість перед державою та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника

перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені (пункт 2.2.1.5 додаткового договору);

- позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум та нарахованої пені (пункт 2.2.1.6 додаткового договору).

Відповідно до п. 2.7 вищезазначеного додаткового договору в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, позичальник сплачує комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята) відсотків річних від діючого ліміту кредитування, помноженого на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній банківський день кожного місяця/останній банківський день користування позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до Портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Вищезазначений додатковий договір підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов`язання в частині надання кредитних коштів відповідачу 1 в сумі 250 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку відповідача 1 та останнім не спростовано. Разом із тим, відповідач 1 у встановлений договором кредитної лінії №104.10-35/К-111/21 від 17.06.2021 строк (не пізніше 16.06.2024) кошти не повернув та не сплатив проценти за користування кредитом.

У зв`язку з цим 25.09.2023 банком на електронну адресу було направлено позичальнику вимогу про відкликання кредиту. Даною вимогою банк повідомив про розмір простроченої заборгованості та встановлював строк для погашення заборгованості в сумі 311 815,59грн. - протягом 25 днів з дати направлення банком цієї вимоги. Проте, вимога банку залишилася без виконання.

У зв`язку із настанням гарантійного випадку (а саме - позичальник прострочив виконання зобов`язань більше 90 календарних днів), АТ "Ощадбанк" в порядку, передбаченому пунктами 2.7, 5.1 договору гарантії, направив Гаранту (з копією Агенту) вимогу №31 від 04.12.2023 про сплату за гарантією суми в розмірі 125 000,00грн.

03.01.2024 за результатами розгляду зазначеної вимоги Гарант перерахував Банку суму у розмірі 125 000,00грн. для відшкодування за кредитною операцією.

На виконання п. 6.1 договору гарантії банк спрямував отримані кошти у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виникнення простроченої заборгованості 125 000,00грн.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2024 банк направив на адресу позичальника та поручителя повідомлення про виникнення простроченої заборгованості та вимагав її погашення у встановлений строк. У повідомленнях банк повідомляв позичальника та поручителя про виникнення з 03.01.2024 за договором кредитної лінії №104.10-35/К-111/21 від 17.06.2021 простроченої заборгованості перед державою на суму 124981,90грн та перехід до держави прав кредитора за договором кредитної лінії №104.10-35/К-111/21 від 17.06.2021, договором поруки №104.10-35/П-202/21 від 17.06.2021 (у розмірі частини обов`язку, що була виконана гарантом) та вимагав погашення заборгованості у встановлений строк. Проте, зазначені повідомлення залишені адресатами без будь-якого задоволення або реагування.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем 1 грошових зобов`язань за договором кредитної лінії №104.10-35/К-111/21 від 17.06.2021, внаслідок чого станом на 16.09.2024 утворилась заборгованість у розмірі 195 640,85 грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 125 000,00 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 70 359,51 грн., заборгованість з комісії в сумі 281,34 грн., та невиконання відповідачем 2 зобов`язань за договором поруки №104.10-35/П-202/21 від 17.06.2021, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи позовні вимоги суд виходить з наступного

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Дослідивши умови договору кредитної лінії №104.10-35/К-111/21 від 17.06.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір має ознаки кредитного договору, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У силу вимог ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України врегульовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Отже, зобов`язання з кредитного договору передбачає єдиний обов`язок боржника - повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок та зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 18.06.2021 позивачем надано відповідачу кредит в розмірі 250 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

В подальшому, позичальником допущено порушення умов договору в частині своєчасної сплати відсотків за користування кредитом (порушення пунктів 3.5, 3.6, 3.7, 3.16 договору), а також в подальшому сплати тіла кредиту (порушення пунктів 3.3, 3.11 договору) у відповідності до графіка зменшення діючого ліміту кредитування.

Позивач під час розгляду даної справи надав пояснення, що банк звертався до Господарського суду Донецької області про стягнення заборгованості перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, таким чином у провадженні суду перебувала справа №905/1301/24 із спору між тими самими сторонами, але про інший предмет і з інших підстав в розумінні п.3 ч. 1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України. За результатами розгляду даного позову було прийнято 18.12.2024 рішення, яким позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 124 981,90грн за договором кредитної лінії №104.10-35/К-111/21 від 17.06.2021 задоволені. Разом із тим, як зазначає позивач, стягнення заборгованості перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі не є предметом розгляду справи №905/1300/24.

Судом встановлено, що Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.12.2024 по справі №905/1301/24, яке набрало законної сили 08.01.2025, позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецьке обласне управління АТ "Ощадбанк" до Фізичної особи - підприємця Кашуби Артема Володимировича та ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в сумі 124 981,90 грн. задоволено у повному обсязі. Як вбачається зі змісту вказаного рішення, банк просив стягнути солідарно з позичальника та поручителя заборгованість перед державою за договором, яка виникла 03.01.2024 внаслідок сплати Гарантом суми за гарантією в розмірі 124 981,90грн

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Сплати заборгованості за тілом кредиту в сумі 125 000,00 грн. за кредитним договором у встановлений договором строк відповідачем 1 не здійснено, доказів її сплати під час розгляду даної справи суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем 1 своїх договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем 1, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 125 000,00 грн.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками у сумі 70 359,51 грн. за період з 17.06.2021 по 30.10.2023 та заборгованості за комісією в розмірі 281,34 грн за період з 28.02.2022 по 31.08.2024, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося, відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому вказано, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Суд зазначає, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно їх не сплачує) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 ЦК України.

За наведеним у ст. 625 ЦК України регулюванням відповідальності за порушення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема, за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України й охоронна норма ч. 2 ст. 625 ЦК України не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають

стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2010 у справі № 912/1120/16.

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 910/4518/16).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 уточнила висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким висновком, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20) вказав, що приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України, речення ч. 1 ст. 1050 ЦК України та ч. 1 ст. 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (ч. 1 ст. 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.

Саме тому, що приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України та ч. 1 ст. 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за ст. 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за ст. 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін).

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи умови кредитного договору № 104.10-35/К-111/21 від 17.06.2021 відповідач мав обов`язок повернути всю заборгованість за договором не пізніше 16.06.2024.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався правом, передбаченим п. 3.13 кредитного договору та 25.09.2023 в порядку, передбаченого умовами п. 8.4 - 8.5 кредитного договору, направив на адресу відповідача 1 вимогу про відкликання кредиту.

Як зазначалось, умовами п. 3.15 договору сторони передбачили, що після отримання від банку зазначеної вище вимоги про відкликання кредиту, позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору).

Отже обов`язок відповідача достроково виконати зобов`язання настав 30.10.2023. Саме з вказаним моментом пов`язується закінчення строку кредитування і, як наслідок, право на нарахування процентів та комісії.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан неодноразово було продовжено.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, з 24.02.2022 включно і до припинення воєнного стану в Україні, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України в силу п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що позичальник відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, беручи до уваги те, що кінцевий термін погашення кредиту, враховуючи направлення банком 25.09.2023 вимоги про дострокове повернення кредиту настав 30.10.2023 (згідно умов кредитного договору), то належним є нарахування процентів за період до 30.10.2023 (включно), що складає 70 359,51 грн. та комісії в сумі 211,77 грн., що відповідає сумам, зазначеним у розрахунку позивача станом на 30.10.2023, при цьому нарахування позивачем процентів за користування кредитом та комісії після настання строку для дострокового повернення кредиту, тобто після вказаної дати, є безпідставним.

Як встановлено судом, з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії №104.10-35/К-111/21 від 17.06.2021 між позивачем та відповідачем 2 укладено договір поруки №104.10-35/П-202/21 від 17.06.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами 1 та 2 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у

повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Як зазначалося вище, відповідач 2 прийняв на себе зобов`язання щодо солідарної відповідальності за виконання відповідачем 1 грошових зобов`язань за кредитним договором. Прийнятий відповідачем 2 обов`язок надає кредиторові (позивачу) право, при порушенні позичальником зобов`язання, вимагати його виконання від будь-якої зобов`язаної особи - позичальника або/та поручителя.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що у даному випадку відповідачі мають відповідати перед позивачем за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором як солідарні боржники.

Беручи до уваги встановлений судом факт видачі кредиту та наявність солідарного обов`язку відповідачів щодо виконання грошового зобов`язання за спірним договором, вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором від 17.06.2021 в сумі 195 571,28 грн., з яких заборгованість за кредитом в сумі 125 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 70 359,51 грн., заборгованість з комісії в сумі 211,77 грн., є правомірними, доведені належним чином та відповідачами не спростовані.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" до фізичної особи-підприємця Кашуби Артема Володимировича та фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення 195 640,85 грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 125 000,00 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 70 359,51 грн., заборгованість з комісії в сумі 281,34 грн., задовольнити частково.

Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця Кашуби Артема Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; код ЄДРПОУ 14360570) в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" (84302 Донецька область, Краматорський район, м.Краматорськ, вул. Сіверська, буд 54, код ЄДРПОУ 09334702) заборгованість за кредитом в сумі 125 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 70 359,51 грн., заборгованість з комісії в сумі 211,77 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Кашуби Артема Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; код ЄДРПОУ 14360570) в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" (84302 Донецька область, Краматорський район, м.Краматорськ, вул. Сіверська, буд 54, код ЄДРПОУ 09334702) судовий збір в сумі 3026,92 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 28.05.2025.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.С. Зельман