Рішення

від 26.03.2025 по справі 911/2608/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2608/24

Розглянувши матеріли справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаш-Калина»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро плюс»

про стягнення 755 320,00 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

За участю представників:

від позивача: Базалицький Р.В.;

від відповідача: не з`явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаш-Калина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро плюс» про стягнення 755 320,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.10.2024 відкрито провадження у справі № 911/2608/24 за правилами загального позовного провадження.

В ході підготовчого провадження у справі № 911/2608/24 судові засідання відкладались з метою з`ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

В ході підготовчого провадження позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач в ході підготовчого провадження у судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечував та не спростував.

На виконання вимог ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України судом під час підготовчого провадження у справі № 911/2608/24 вирішено питання та вчинено усі дії, необхідні для підготовки справи до розгляду по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.03.2025.

У зв`язку з перебуванням судді Карпечкіна Т.П. на лікарняному, судове засідання 10.03.2025 не відбулося і було перенесено на 26.03.2025.

У судовому засіданні 26.03.2025 позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач у судове засідання не прибув, в ході розгляду спору відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 26.03.2025 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромаш-Калина» подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро плюс» 755 320,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу.

В ході розгляду спору відповідач у судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Судом досліджено подані позивачем докази та встановлено наступні обставини.

23.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромаш-Калина» (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро плюс» (покупець, відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу продукції, виробленої ТОВ «Агромаш-Калина». Сторони домовились про купівлю-продаж продукції: Дискового лущильника (дискатора) DEFT 8,0 вартістю 1 075 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 179 233,33 грн.

23.07.2021 позивачем (ТОВ «Агромаш-Калина», продавцем) було надано покупцю (ТОВ «Трипілля Агро плюс», відповідач) рахунок № АК-000965 від 23.07.2021 на оплату продукції - Дискового лущильника (дискатора) DEFT 8,0 вартістю 1 075 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 179 233,33 грн.

30.07.2021 Дисковий лущильник (дискатор) DEFT 8,0 вартістю 1 075 400,00 грн. передано ТОВ «Трипілля Агро плюс». Покупець ТОВ «Трипілля Агро плюс» отримав товар, про що свідчить видаткова накладна № АК-0000801 від 30.07.2021.

31.07.2023 ТОВ «Агромаш-Калина» зареєстровано податкову накладну № 1078 від 30.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9215595272 та направлена ТОВ «Трипілля Агро плюс».

Покупець ТОВ «Трипілля Агро плюс» сплатило ТОВ «Агромаш-Калина» за Дисковий лущильник (дискатор) DEFT 8,0 на підставі рахунку № АК-000965 від 23.07.2021 загальну суму у розмірі 320 080,00 грн.: 215 080,00 грн. платіжною інструкцією від 13.08.2021 № 25; 50 000 грн. платіжною інструкцією від 21.10.2021 № 27; 30 000 грн. платіжною інструкцією від 24.01.2023 № 1377; 25 000 грн. платіжною інструкцією від 01.02.2023 № 10.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків від 06.12.2022 ТОВ «Трипілля Агро плюс» підтвердило заборгованість перед ТОВ «Агромаш-Калина» у розмірі 810 320,00 грн.

У зв`язку з припиненням подальшої оплати отриманого товару позивач надсилав відповідачу претензію (від 11.01.2023) про сплату боргу покупцем. На претензію позивача відповідачем здійснено часткові оплати товару: 30 000 грн. платіжною інструкцією від 24.01.2023 № 1377; 25 000 грн. платіжною інструкцією від 01.02.2023 № 10.

В подальшому відповідач припинив оплачувати отриманий товар - Дисковий лущильник (дискатор) DEFT 8,0 загальною вартістю 1 075 400,00 грн., не сплативши 755 320,00 грн.

Як зазначає позивача, ТОВ «Трипілля Агро плюс» ухиляється від подальшої оплати заборгованості, не відповідає на жодні листи та вимоги продавця ТОВ «Агромаш-Калина», телефон керівника ( ОСОБА_1 ) не відповідає. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду за стягненням заборгованості, яка на момент подання позову складає 755 320,00 грн.

Також позивач у позові повідомив суду про втрату частини оригіналів первинних документів, ймовірно, при переміщенні документів у 2022 році в інші приміщення власника підприємства за іншими адресами у зв`язку із агресією російської федерації, атаками дронів по місту Калинівка Вінницької області.

Позивачем вживались заходи щодо відновлення втрачених оригіналів первинних документів шляхом звернення до відповідача, які залишились безрезультатними.

Як визначено ч.ч. 1, 2, 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідачем не заперечено факту існування господарських правовідносин з позивачем за Договором № 316 купівлі-продажу продукції від 23.07.2021 та не поставлено під сумнів подані позивачем копії частини первинних документів.

В сукупності наявних у справі доказів та встановлених обставин, у суду відсутні підстави ставити під сумнів надані позивачем докази в підтвердження факту укладення з відповідачем Договору та поставки товару.

Зокрема, до матеріалів справи надано копії Договору №316 купівлі-продажу продукції від 23.07.2021, акту приймання-передачі товару від 30.07.2021 та довіреності на отримання ТМЦ № 18 від 27.07.2021. Відповідні докази не поставлені відповідачем під сумнів.

Безпосередньо факт передачі відповідачу товару - Дискового лущильника (дискатора) DEFT 8,0 підтверджено оригіналом видаткової накладної № АК-0000801 від 30.07.2021, за відповідною господарською операцією позивачем складено та зареєстровано податкову накладну № 1078 від 30.07.2021.

Також, про існування господарських відносин за Договором № 316 купівлі-продажу продукції від 23.07.2021 та рахунком № АК-000965 від 23.07.2021 щодо купівлі-продажу Дискового лущильника (дискатора) DEFT 8,0, свідчать часткові оплати відповідача, де в призначенні платежів вказувалось про оплату за дисковий лущильник зг.рах. № АК-965 від 23.07.2021.

ТОВ «Агромаш-Калина» отримано від ТОВ «АФ Прогрес» оригінал товарно- транспортної накладної № 30 від 30.07.2021, яка засвідчує перевезення дискового лущильника (дискатора) DEFT 8.0 (серійний номер 202012007) у кількості 1 шт. із документами до ТОВ «Трипілля Агро Плюс» вантажовідправником ТОВ «АФ Прогрес».

Існування заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується Актом звірки від 06.12.2022, який підписаний сторонами і скріплений їх печатками.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про підтвердженість позивачем факту продажу відповідачу Дискового лущильника (дискатора) DEFT 8,0 загальною вартістю 1 075 400,00 грн., заборгованість з оплати якого складає 755 320,00 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

В порядку досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачу претензію (від 11.01.2023) про сплату боргу покупцем. На претензію позивача відповідачем здійснено часткові оплати товару, однак отриманий товар - Дисковий лущильник (дискатор) DEFT 8,0, що додатково свідчить про визнання відповідачем свого обов`язку. Решта вартості товару відповідачем своєчасно та у повному обсязі не оплачена, заборгованість відповідача складає 755 320,00 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 755 320,00 грн. з оплати за придбаний товар.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипілля Агро плюс» (08722, Київська область, Обухівський район, с. Трипілля, вул. Дружби, 6, код 36349093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаш-Калина» (22400, Вінницька область, м. Калинівка, вул. Незалежності, 46, код 32320510) 755 320,00 грн. боргу та 9 063,84 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 27.05.2025.

Суддя Т.П. Карпечкін