Рішення від 14.05.2025 по справі 156/107/25

Справа № 156/107/25

Провадження № 2/156/121/25

Рядок статзвіту № 71

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2025 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

з секретарем судового засідання Степанець Т.В.,

за участі:

представника позивача

(органу опіки та піклування) Дудечка В.Ф.,

відповідача ОСОБА_1 ,

малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

педагога спеціальної школи ОСОБА_4 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду № 1 у сел. Іваничі Волинської області (із застосуванням засобів відеоконференції) цивільну справу (в порядку загального позовного провадження) за позовом органу опіки та піклування Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області, поданим в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 , третя особа, котра не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головненська спеціальна школа «Центр освіти» Волинської обласної ради, про позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітньої дитини та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача

1.1. Орган опіки та піклування Поромівської сільської ради, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 27.01.2025 до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітньої дитини та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

1.2. Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є рідним батьком малолітнього ОСОБА_2 , але внаслідок невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків створені умови, котрі шкодять інтересам дитини, подальше залишення хлопця під опікою батька було небезпечним для життя, здоров`я та морального виховання дитини. Мати малолітнього померла.

1.3. Згідно з рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 13.01.2023 у справі № 156/785/21, ухваленим за позовом органу опіки та піклування, малолітнього ОСОБА_2 було відібрано у батька без позбавлення відповідача батьківських прав, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини. У подальшому рішенням виконавчого комітету Поромівської сільської ради від 30.10.2024 затверджено висновок органу опік та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітнього сина.

1.4. Представник позивача посилається на положення п.8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 (зі змінами), вказує, що протягом року після ухвалення судом рішення про відібрання дитини у батька, не усунені причини, які сприяли неналежному вихованню дитини, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів для позбавлення батька батьківських прав. Орган опіки та піклування зазначає, що на теперішній час ОСОБА_1 був демобілізований зі складу Збройних Сил України за станом здоров`я, продовжує хворіти, не може влаштуватись на роботу, в засобах для існування обмежений, мешкає в літній кухні, оскільки не має можливості оплатити житлово-комунальні послуги в будинку. Зважаючи на це, представник позивача просить суд ухвалити рішення про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_2 . Також орган опіки та піклування посилається на норми ст. 150, 166, 180, 182-184 Сімейного кодексу України просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини на користь тієї установи, де буде перебувати малолітній як дитина, позбавлена батьківського піклування.

1.5. Представник позивача Дудечко В.Ф. під час судового розгляду справи заявлені вимоги підтримав, просили їх задовольнити, на обґрунтування власної позиції навів доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

2. Стислий виклад позиції відповідача

2.1. Відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду цивільної справи. На стадії підготовчого провадження в цивільній справі відповідач визнав частково заявлені до нього позовні вимоги, ОСОБА_1 не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання малолітнього сина на користь установи, в якій перебуває дитина. Водночас відповідач заперечував проти позбавлення його батьківських прав щодо сина ОСОБА_2 , зауважив, що мати дитини померла, ОСОБА_1 тривалий час утримував дитину самостійно, тяжко працював фізично, мав певні проблеми зі здоров`ям, проходив службу у складі Збройних Сил України за мобілізацією на особливий період, зараз звільнився зі служби, мешкає один, не працевлаштований, намагається оформити інвалідність внаслідок загального захворювання, отримує разові доходи від випадкових заробітків. За твердженнями відповідача, він намагається змінити своє життя та життя сина на краще, сподівається, що після оформлення пенсії та обладнання житлового будинку йому повернуть дитину.

2.2. Під час судового розгляду справи по суті у судовому засіданні 14.05.2025 ОСОБА_1 визнав позовні вимоги органу опіки та піклування повністю, пояснив, що він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, син ОСОБА_2 перебуває на теперішній час на території Республіки Польщі з причини евакуації вихованців Головненської спеціальної школи «Центр освіти» Волинської обласної ради після запровадження в Україні воєнного стану, дитина продовжує здобувати освіту, батько бажає, щоб його син поки що перебував у безпеці за межами України, а після завершення війни відповідач має намір вжити заходів щодо поновлення його батьківських прав.

3. Стислий виклад позиції третьої особи, котра не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

3.1. Головненську спеціальну школи «Центр освіти» Волинської обласної ради було залучено до участі у розгляді справи як третю особу, котра не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Третю особу було належним чином повідомлено про дату, час та місце здійснення судового розгляду справи (а. с. 53).

3.2. Представники третьої особи (з належним чином оформленими повноваженнями) не прибули для участі в судовому розгляді справи, не брали участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, не подавали клопотання щодо відкладення розгляду справи.

3.3. З огляду на це, за загальною згодою присутніх учасників справи відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України судовий розгляд здійснювався без участі уповноважених представників третьої особи.

3.4. Водночас третьою особою було забезпечено участь у судовому розгляді в режимі відеоконференції вихованця Головненської спеціальної школи малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в присутності педагога вказаного закладу освіти ОСОБА_4. Малолітній був опитаний судом з приводу предмета і підстав позову, котрий стосується прав та законних інтересів дитини.

4. Заяви (клопотання) учасників справи; інші процесуальні дії в справі

4.1. Ухвалою судді від 31.01.2025 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження в справі, ухвалено рішення щодо здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в справі на 24.03.2025 на 14 год 00 хв.

4.2. Ухвалою суду від 24.03.2025 за клопотанням відповідача ОСОБА_1 підготовче засідання в справі відкладено на 14.04.2025 на 14 год 00 хв, відповідачу встановлено строк до 13.04.2025 для його звернення за отриманням професійної правничої допомоги у справі № 156/107/25.

4.3.Ухвалою суду від 14.04.2025 закрито підготовче провадження в справі N 156/107/25, призначено справу до розгляду по суті на 14.05.2025 на 13 год 30 хв. Цією ж ухвалою залучено до участі в цивільній справі № 156/107/25 як третю особу, котра не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головненську спеціальну школу «Центр освіти» Волинської обласної ради, зобов`язано освітній заклад забезпечити участь малолітнього вихованця вказаного закладу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судовому розгляді справи (в присутності педагога) за допомогою засобів відеоконференції з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України.

4.4. Ухвалою судді від 14.05.2025 задоволено клопотання педагога Головненської спеціальної школи «Центр освіти» ОСОБА_4 щодо її участі та участі малолітнього ОСОБА_2 у судовому засіданні, призначеному на 14.05.2025 на 13 год 30 хв, в режимі відеоконференції.

5. Фактичні обставини, встановлені судом; докази, надані сторонами в справі

5.1. Згідно зі ст.4 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд відповідно до ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

5.2. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатись як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ст.81 ЦПК України); обставини, що мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

5.3. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст. 82 ЦПК України).

5.4. Суд, з`ясувавши думку сторін з приводу заявлених позовних вимог, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

5.5. Відповідач ОСОБА_1 є громадянином України, внесений до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Нововолинську Волинської області, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 8-10).

5.6. На підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.07.2023 № 207-од ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією до складу Збройних Сил України (а.с.24).

5.7. Відповідач посередньо характеризується територіальною громадою за місцем проживання, е бере участі у веденні особистого селянського господарства, у громадському житті села, постійної роботи не має, письмові скарги від сусідів та односельців щодо негативної поведінки ОСОБА_1 не надходили (а. с. 21).

5.8. Малолітній ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Будятичі Іваничівського району Волинської області (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 22.02.2012 виконкомом Старолішнянської сільської ради, батьками дитини є громадяни України ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а. с. 7). Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого (повторно) 22.07.2014 Відділом ДРАЦС РС Ківерцівського РУЮ Волинської області, мати дитини ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Нововолинську Волинської області (а.с.18).

5.9. Згідно з рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 13.01.2023 у справі № 156/785/21, ухваленим за позовом органу опіки та піклування, малолітнього ОСОБА_2 було відібрано у батька ОСОБА_1 без позбавлення відповідача батьківських прав, передано дитину органу опіки та піклування Поромівської сільської ради, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.09.2021 і до повноліття дитини (а. с. 11-13). Рішення набрало законної сили.

5.10. Згідно з актом обстеження умов проживання, складеним 17.11.2023 комісією, створеною органом опіки та піклування, умови проживання в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , є задовільними, ОСОБА_1 проходить військову службу в лавах Збройних Сил України, у будинку проживають переселенці, сам відповідач мешкає у літній кухні, алкогольних напоїв не вживає, для сина відповідача ОСОБА_2 відведена окрема кімната, в житлі чисто і прибрано, ОСОБА_2 перебуває в Республіці Польщі, куди було евакуйовано спеціальний навчальний заклад (а. с. 14).

5.11. Згідно з актом обстеження умов проживання, складеним 25.01.2025 комісією, створеною органом опіки та піклування, ОСОБА_1 мешкає сам у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , відповідач демобілізований з лав Збройних Сил України за станом здоров`я, продовжує хворіти, на роботу не може влаштуватись, є обмеженим у засобах до існування, через брак коштів ОСОБА_1 мешкає в літній кухні, оплатити комунальні послуги за проживання в будинку не має можливості, син відповідача ОСОБА_2 перебуває в Республіці Польщі, куди було евакуйовано спеціальний навчальний заклад, де навчається малолітній (а.с.15).

5.12. Відповідно до довідки виконавчого комітету Поромівської сільської ради від 30.01.2025 № 39 ОСОБА_1 мешкає у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , єдиним членом родини відповідача є малолітній син ОСОБА_2 , 2011 р. н. (а.с.16).

5.13. Рішенням виконавчого комітету Поромівської сільської ради від 24.02.2023 № 20 малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, малолітнього залишено в закладі інституційного догляду Головненська спеціальна школа «Центр освіти» Волинської обласної ради (а.с.19).

5.14. Згідно з наказом начальника Служби у справах дітей Поромівської сільської ради від 24.02.2023 № 7-од ОСОБА_2 поставлено на первинний облік дітей, позбавлених батьківського піклування, у зв`язку із набуттям відповідного статусу (а.с.20).

5.15. Згідно з рішенням виконавчого комітету Поромівської сільської ради від 03.03.2022 № 10, довідкою освітнього закладу від 16.01.2025 № 01-25/19 малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час є учнем Головненської спеціальної школи «Центр освіти» Волинської обласної ради, має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, перебуває в евакуації в Республіці Польщі (а. с. 17,25). Хлопець посередньо характеризується адміністрацією Головненської спеціальної школи «Центр освіти» Волинської обласної ради, має певні інтелектуальні порушення легкого ступеню, розлад дефіциту уваги, відчуває труднощі під час навчання, має сформовані базові навички щодо самообслуговування, потребує контролю і допомоги дорослого, веселий і доброзичливий до свого оточення (а.с.22-23).

5.16. Згідно з довідкою державного виконавця Іваничівського відділу ДВС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.03.2024 № 8497 здійснюється виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_2 , 06.02.2024 на рахунок дитини перераховано суму аліментів 839,31 грн., 13.03.2024 винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника у Військовій частині НОМЕР_3 (а.с.26).

5.17. Органом опіки та піклування Поромівської сільської ради підготовлений висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_2 (а. с. 28-29). Згідно з цим документом з`ясовано, що ОСОБА_1 не здійснює належного виховання свого сина, проведена профілактична робота з батьком не дала очікуваних результатів, з вересня 2023 року по червень 2024 року відповідач проходив службу в лавах Збройних Сил України, був демобілізований за станом здоров`я, на теперішній час мешкає у с. Будятичі. періодично проходить лікування, за станом здоров`я працювати не може, обмежений у засобах до існування (а. с. 28-29). Рішенням виконавчого комітету Поромівської сільської ради від 30.10.2024 № 104 вказаний висновок затверджено (а. с. 27).

5.18. У судовому засіданні 14.05.2025 малолітній ОСОБА_2 (в присутності батька, представника органу опіки та піклування, педагога спеціальної школи) був опитаний з приводу предмета та підстав спору, що розглядається судом. ОСОБА_2 повідомив, що на теперішній час навчається у спеціальній школі, перебуває на території Республіки Польщі у зв`язку з евакуацією дітей з освітнього закладу, сумує за батьком, спілкується з ним 2-3 рази на тиждень за допомогою відеозв`язку, хоче з ним спілкуватись і надалі. Зі слів ОСОБА_2 з`ясовано, що мама померла, а хлопець жив разом з татом у будинку в с. Будятичі, дитина згадує лише позитивні моменти свого життя з батьком (як їздили разом на КАМАЗі, коли ОСОБА_1 працював водієм, як батько навчав сина їздити на велосипеді, завели в родині собаку, ходили разом до магазину, грали разом у різні ігри тощо). ОСОБА_2 бажає і в подальшому жити з татом, частіше з ним спілкуватись, розуміє, що зараз цьому заважає війна, яка триває на території України. Хлопець зауважив, що з батьком у нього гарні стосунки, він піклувався про сина, не ображав ніколи дитину.

6. Оцінка суду

6.1. Вирішуючи по суті вимоги, заявлені органом опіки та піклування до ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

6.2. Згідно зі ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (ст. 22 Основного Закону). Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ст. 51 Конституції України).

6.3. Нормами ст.4 Сімейного кодексу (СК) України передбачено, що кожна особа має право на проживання в сім`ї; особа може бути примусово ізольована від сім`ї лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

6.4. Згідно зі ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

6.5. Відповідно до ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

6.6. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

6.7. Як зазначено у ст. 15 СК України, сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу; невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

6.8. Згідно зі ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану.

6.9. Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

6.10. Згідно зі ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

6.11. Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

6.12. У такому разі право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

6.13. Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

6.14. Відтак, загальні підстави позбавлення батьківських прав передбачені нормами ч.1 ст. 164 СК України. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

6.15. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, тощо), які надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

6.16. Положення п.2 ч.1 ст. 164 СК України визначають, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

6.17. Тлумачення п.2 ч.1 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

6.18. Як зазначено у ст. 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради 27.02.1991 № 789-ХІІ, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

6.19. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

6.20. Європейський суд з прав людини у п. 57,58 рішення у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04) наголосив на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці; факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

6.21. Верховним Судом у постанові від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) висловлена правова позиція, згідно з якою позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про існування інтересу до дитини.

6.22. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18).

6.23. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

6.24. Отже, при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідача необхідно впевнитись не лише у невиконання батьком обов`язків щодо виховання дитини, але й установити, що батько ухиляється від виконання своїх обов`язків свідомо, систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує нехтувати своїми батьківським обов`язками. Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою відповідальності, а це означає, що застосовується така міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявились безрезультатними.

6.25. Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставами для позбавлення відповідача батьківських прав орган опіки та піклування вважає відсутність участі батька у вихованні дитини.

6.26. Під час розгляду справи № 156/107/25 судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 бажає спілкуватися з дитиною, проти позбавлення його батьківських прав заперечує. Відповідач з незалежних від нього підстав (складна економічна ситуація в Україні, погіршення стану здоров`я) не може знайти роботу за фахом, у 2023-2024 рр. перебував на військовій службі у лавах Збройних Сил України, демобілізований за станом здоров`я, на теперішній час не є працевлаштованим і лише внаслідок цього обмежений у засобах для існування. Зіставлення змісту актів, складених комісією органу опіки та піклування 17.11.2023 та 25.01.2025, доводить, що ОСОБА_1 під час проходження військової служби зумів належним чином облаштувати власний побут в житлі.

6.27. ОСОБА_1 проживав з сином ОСОБА_2 з раннього дитинства, після смерті матері дитини фактично є для хлопця єдиною близькою особою, ОСОБА_2 сумує за батьком, хоче з ним спілкуватись і надалі, хоче жити разом, дитина згадує лише позитивні моменти свого життя з батьком стосунки, він піклувався про сина, не ображав ніколи дитину. Відповідач і тепер спілкується з сином 2-3 рази на день за допомогою відеозв`язку, оскільки хлопець був евакуйований разом з іншими вихованцями спеціальної школи на територію Республіки Польщі.

6.28. За таких обставин у тому, що батько не відвідує заклад, де навчається син ОСОБА_2 , не має достатніх коштів для облаштування власного житла та побуту, не вбачається вини відповідача.

6.29. Додатково суд звертає увагу на ту обставину, що відповідач під час розгляду справи займав активну позицію, прибував кожного разу за викликом у судові засідання, давав пояснення щодо предмета спору, просив суд надати йому можливість отримати професійну правничу допомогу.

6.30. Верховний Суд у постанові від 16.04.2018 у справі № 634/402/17 (провадження № 61-14442св18) зауважив, що підстави, передбачені ч.1 ст. 164 СК України для позбавлення відповідача батьківських прав, відсутні, якщо батько дитини бажає спілкуватися з дитиною, проти позбавлення батьківських прав заперечує; позбавлення батьківських прав слід розглядати як крайній захід сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, котрі не забезпечують належного виховання своїх дітей.

6.31. За таких обставин суд не вбачає втрати інтересу з боку відповідача до дитини, будь-якої потенційної чи реальної істотної небезпеки для життя та здоров`я дитини поведінка відповідача не становить, відтак, позбавлення батьківських прав слід як крайній захід сімейно-правового характеру до ОСОБА_1 не може бути застосований.

6.32. Висновок органу опіки та піклування Поромівської сільської ради, згідно з яким було визнано за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітньої дитини, має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду (ч.5, 6 ст. 19 СК України).

6.33. Суд не погоджується з наведеним висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, вбачає, що висновок є недостатньо ґрунтовним, не містить даних про те, що ОСОБА_1 був заслуханий органом опіки та піклування, висновок не містить встановлених підстав, котрі б свідчили, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідатиме інтересам малолітнього ОСОБА_2

6.34. Позиція відповідача впродовж розгляду справи, його намагання зберегти зв`язок з малолітнім сином, вияв інтересу до життя та умов виховання дитини у спеціальній школі при цьому свідчать, що ОСОБА_1 жодним чином не є тією особою, котра умисно ухиляється від виконання своїх обов`язків виховання дитини і щодо якої є нагальна необхідність позбавлення батьківських прав.

6.35. Умовою позбавлення будь-кого з батьків дитини батьківських прав може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків, свідомої відмови батька від власної дитини у матеріалах справи відсутні. Відповідач визнав позов у частині вимог щодо позбавлення батьківських прав лише тому, що, на його думку, перебування сина у спеціальному закладі, в евакуації на території Республіки Польщі, сприятиме гарантуванню безпеки дитини на період воєнного стану, запровадженого в Україні. Суд не може прийняти таке визнання позову відповідачем, оскільки до цього ОСОБА_1 фактично спонукало хибне уявлення про найкращі інтереси дитини та відсутність з об`єктивних причин коштів, достатніх для забезпечення належних умов проживання.

6.36. У п. 100 рішення у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

6.37. Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абз. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

6.38. Згідно з поясненнями малолітнього ОСОБА_2 , отриманими в судовому засіданні 14.05.20205, хлопець потребує виховання в умовах родини, ситуація з батьком його бентежить, син бажає надалі спілкуватися з батьком, жити з ним, коли закінчиться війна в Україні. З огляду на це, позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, котре тягнутиме за собою розірвання сімейних зв`язків сина з батьком, позбавлення дитини її коріння, не може бути оцінене як таке, що безумовно відповідатиме «якнайкращим інтересам» самої дитини.

6.39. Отже, з наведених підстав суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування. Згідно з ч.2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини; при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Оскільки позов про позбавлення відповідача батьківських прав у справі № 156/107/25 судом не було задоволено, під час розгляду цивільної справи було встановлено, що ОСОБА_1 вже здійснює сплату аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 на підставі рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 13.01.2023 у справі № 156/785/21, котре набрало законної сили, тому питання про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини у справі № 156/107/25 суд повторно не вирішує.

7. Розподіл судових витрат, понесених учасниками справи

7.1. Орган опіки та піклування Поромівської сільської ради на підставі п.12 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання позову про захист прав малолітньої особи. Про наявність інших понесених судових витрат сторона позивача не повідомляла.

7.2. Відповідач ОСОБА_1 не повідомляв суд про наявність понесених судових витрат у справі № 156/107/25.

7.3. Третя особа не заявляла про наявність понесених нею судових витрат.

7.4.Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Загальні правила розподілу судових витрат між сторонами визначені положеннями ст. 141 ЦПК України. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.5. Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

7.6. Оскільки рішенням суду від 14.05.2025 у справі № 156/107/25 у задоволенні позову органу опіки та піклування до ОСОБА_1 було відмовлено, витрати щодо сплати судового збору в цивільній справі підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 7,14,15,17,19,155,164-166 Сімейного кодексу України, ст. 3,4,5,10, 12,13,19, 133,141,258,259,264,265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області, заявлених в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_1 про позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітньої дитини та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини - відмовити.

Судові витрати в цивільній справі компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після спливу встановленого строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано ніким з учасників справи.

У разі подання апеляційної скарги будь-ким з учасників справи рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст цього рішення суду виготовлений 23.05.2025.

Учасники справи:

1) позивач - орган опіки та піклування Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області (юридична адреса: вул. Центральна, буд. 1-Б, с. Поромів, Володимирський район, Волинська область, Україна, поштовий індекс 45311; ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04333359);

2) відповідач - ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 );

3) третя особа - Головненська спеціальна школа «Центр освіти» Волинської обласної ради (юридична адреса: вул. Лесі Українки, 1, сел. Головне, Ковельський район, Волинська область, Україна, поштовий індекс 44323; ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 21732279).

Головуючий у справі суддя А.Є. Бєлоусов