Рішення
від 19.05.2025 по справі 922/354/25
ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/354/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бойко О.Н.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" (місцезнаходження: 40020, місто Суми, вулиця Машинобудівників, будинок 1; код ЄДРПОУ: 36437713) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій" (місцезнаходження: 61072, місто Харків, вулиця Тобольська, будинок 42; код ЄДРПОУ: 36988243) про та за зустрічним позовом до про розірвання договору та стягнення коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій" (місцезнаходження: 61072, місто Харків, вулиця Тобольська, будинок 42; код ЄДРПОУ: 36988243) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" (місцезнаходження: 40020, місто Суми, вулиця Машинобудівників, будинок 1; код ЄДРПОУ: 36437713) стягнення 127 821,04 грн.за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Тітаренко О.О. (ордер серії АО №1161158 від 02.02.2025, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1593 від 08.08.2018);

відповідача за первісним (позивача за зустрічним): Букін О.С. (ордер серії АВ №1185429 від 21.02.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН №000430 від 28.02.2019)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій просить суд розірвати Договір поставки № П-30/5-24 від 30.05.2024 укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій" (відповідач), стягнути з відповідача пеню у розмірі 45 771,82 грн., попередню оплату у розмірі 374 986,56 грн. та збитки у розмірі 118 484,40 грн.

Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Інвентум Україна" вказує на те, що між ним та ТОВ "ТД" Центром вимірювальних технологій", укладено Договір поставки № П-30/5-24 від 30.05.2024 року (далі - Договір). Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов`язується передати належний йому на праві власності товар, у кількості та за характеристиками, зазначеними в Специфікації (Додатку № 1 до Договору), у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах цього Договору. При цьому, сторони погодили, що загальна сума договору становить 787 113,60 грн. Оплата, у відповідності до умов договору здійснюється наступними платежами: передоплата у розмірі 70% після підписання Договору згідно рахунку-фактури постачальника та доплати у розмірі 30% вартості товару, яка зазначена в специфікації після отримання повідомлення від постачальника пр оготовність товару до відправлення. Позивач за первісним позовом вказав, що ним було здійснено оплати за товар 31.05.2024 у розмірі 550 979,52 грн. та 08.10.2024 у розмірі 118 067,04 грн. Крім того, первісний позивач вказує, що сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 10.06.2024, відповідно до якої змінено термін поставки товару за договором, а саме: викладено п.5.3 Договору в новій редакції, відповідно до якої термін постачання - протягом 60 робочих днів з дати здійснення передплати та передачі технічної документації. Крім того, ТОВ "Інвентум Україна" зазначає, що 24.06.2024 відповідачем за первісним позовом було отримано заповнені опитувальні листи та технічну документацію, а отже на думку первісного позивача термін постачання обладнання становив з 25.06.2024 по 16.09.2024, проте товар у вказаний строк поставлено не було.

Крім того, обґрунтовуючи первісні позовні вимоги ТОВ "Інвентум Україна" стверджує, що між сторонами велося електронне листування щодо погодження технічної документації, шо свідчить, на думку первісного позивача, про затягування постачальником строків поставки товару, оскільки первісний позивач вважає, що всі технічні характеристики були погоджені сторонами саме 24.06.2024. В подальшому ТОВ "Інвентум Україна" вказує на те, що постачальником все ж таки було поставлено товар 09.10.2024 та 10.10.2024, проте не в повному обсязі. Крім того, вказаний товар мав дефекти та недоліки, про що сторонами було складено відповідний акт прийому-передачі виконаних робіт. Разом з цим, не отримавши увесь товар за договором, первісний позивач 11.11.2024 звернувся до первісного відповідача з претензією про термінове відвантаження товару, проте постачальником товар не було відвантажено. На підставі цього, ТОВ "Інвентум Україна" було змушено звернутися до інших постачальників задля придбання у них аналогічного товару, а тому потреба у відвантаженні спірного товару за договором поставки відпала. У зв`язку з вказаними обставинами, первісний позивач (ТОВ "Інвентум Україна") звернувся 20.12.2024 до первісного відповідача (ТОВ "ТД "Центр вимірювальних технологій" ) з вимогою повернути надмірно слпачені кошти та розірвати договір поставки. Проте відповіді на вказу вимогу ТОВ "Інвентум Україна" не отримало. Крім того, первісний позивач зазначає, що 24.12.2024 він звернувся до постачальника з вимогою про усунення недоліків поставленого йому товару. Разом з цим, такі недоліки усунуто не було. У зв`язку з наведеним вище, ТОВ "Інвентум Україна" вимушене було звернутися до Господарського суду задля захисту своїх прав та законних інтересів та заявити позовні вимоги щодо розірвання Договору поставки № П-30/5-24 від 30.05.2024, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій" (відповідач), стягнення з відповідача пені у розмірі 45 771,82 грн., попередньої оплати у розмірі 374 986,56 грн. та збитків у розмірі 118 484,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.02.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/354/25. Встановлено відповідачу - п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, із доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

21.02.2025 до Господарського суду Харківської області надійшов зустрічний позов (вх.№4758 від 21.02.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД"Центр вимірювальних технологій", в якому останній просить суд стягнути з ТОВ "Інвентум Україна":

- 118 067,04 грн. основного бору за товар, пеню у сумі 7286,76 грн., інфляційне збільшення боргу у сумі 1652,94 грн., три відсотки річних у сумі 814,30 грн.;

- нарахувати до моменту виконання ТОВ «ІНВЕНТУМ УКРАЇНА» рішення суду в частині основного боргу: пеню за формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100 (де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення), інфляційне збільшення боргу за формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) х ( ІІ2 : 100 ) х ( ІІ3 : 100) х ... ( ІК : 100 ) Де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІК - індекс інфляції за останній місяць прострочення, 3% річних за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, (де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення).

- стягнути з ТОВ «ІНВЕНТУМ УКРАЇНА» судові витрати.

Заперечуючи проти вимог первісного позивача, ТОВ "ТД"Центр вимірювальних технологій" зазначає, що погоджену технічну документацію за договором постачальник отримав 27.09.2024, а не 24.06.2024 (як зазначає первісний позивач), а отже строки поставки порушені не були, оскільки на думку Товариства строк такої поставки порушено не було. Крім того, ТОВ "ТД"Центр вимірювальних технологій" вказує, що первісним позивачем порушено порядок оплати за договором та недоплачено 15% суми за договором. Разом з цим, не дивлячись на ці обставини, постачальником було поставлено частину продукції, а покупцем її прийнято, при цьому не підписано видаткові накладні та акти приймання передачі з боку покупця. Також, ТОВ "ТД"Центр вимірювальних технологій" стверджує, що покупець не звертався відповідно до положень договору до постачальника задля усунення недоліків чи дефектів поставленого товару. Крім того, постачальник акцентує увагу суду на тому, що останнє відвантаження товару не відбулося з вини покупця, який у відповідності до положень договору не надав заявку з даними, які є необхідними для такої поставки (адреса, № складу НП, уповноважена на отримання товару особа). На підставі зазначеного, ТОВ "ТД"Центр вимірювальних технологій" вимушений звернутися до суду зі зустрічною позовною заявою.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.03.2025 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій" прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження із первісним позовом у справі № 922/354/25.

Крім того, сторонами до суду були подані відзив на первісний позов позов (том 1, арк. спр. 170-175), відповідь на відзив на первісний позов ( том 1, арк.спр.236-239), відзив на зустрічний позов (Т.2, а.с.13-18), заперечення на відповідь на відзив за первісним позовом (Т.2, а.с.24-25), відповідь на відзив на зустрічний позов (Т.2, а.с.32-34).

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Присутній у судовому засіданні 19.05.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" первісний позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити, в задоволенні зустрічних позовних вимог просив суд відмовити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД"Центр вимірювальних технологій", присутній у судовому засіданні 19.05.2025, у свою чергу, проти первісного позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. Зустрічний позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги первісного та зустрічного позовів та заперечення проти них, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвентум Україна (Покупець) укладено Договір поставки №П-30/5-24.

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов`язується передати належний йому на праві власності товар, у кількості та за характеристиками, зазначеними в Специфікації (Додатку № 1 до Договору), у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1 сторони погодили, що назва, кількість товару та ціна одиниці товару зазначаються у специфікації (додаток № 1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Постачальник за цим Договором передає товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.(п.2.2 Договору).

Згідно п.2.3 Договору, гарантійний строк експлуатації (придатності, зберігання) товару з моменту отримання його покупцем становить 24 (двадцять чотири) місяці.

Відповідно до п.2.4 Договору, постачальник гарантує якість та комплектність Товару. У випадку, виявлення непрацездатності Товару, Покупець складає «Акт про виявлення непрацездатності Товару», в якому повинні бути вказані зовнішні прояви відмови Товару (у вигляді короткого опису), зовнішній вид Товару (фото), який повинен бути підписаний Сторонами Договору.

В пункті 2.5 Договору сторонами визначено, що Покупець може заявити Постачальнику претензії відносно якості Товару протягом гарантійного терміну придатності та відносно кількості/комплектності Товару (недопоставка/перевищення кількості Товару або комплектності Товару, що не відповідає Специфікації) протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту продажу Товару.

Відповідно до п.4.2 Договору, доставка товару здійснюється перевізником НОВА ПОШТА. Приймання Товару здійснюється уповноваженим представником Покупця. Вартість доставки товару Покупець сплачує перевізнику згідно оформленої товаро-транспортної накладної.

Згідно п.4.3 Договору,Постачальник зобов`язаний:

-передати товар Покупцю у повному обсязі протягом 60 (шістдесяти) робочих днів від дати здійснення передплати згідно п. 5.3 Договору;

-забезпечити Покупця документами на Товар: видаткова накладна, рахунок-фактура;

-скласти податкову накладну в день виникнення податкових зобов`язань (згідно п. 201.1 ст.

201 Податкового кодексу України) та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповілно до п.4.4 Договору Покупець зобов`язаний:

-прийняти товар протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту повідомлення Постачальника про готовність Товару до відправлення;

-надати Постачальнику письмову заявку на відправлення Товару з визначенням перевізника (додаток № 2 до Договору). Заявка на перевізника має містити: повну назву та адресу транспортного перевізника, код ЄДРПОУ перевізника, а також точну адресу пункту призначення ( в тому числі № складу).

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що право власності на Товар переходить до Покупця з моменту передачі Товару Постачальником Покупцю. За умови доставки товару перевізником право власності на Товар переходить до Покупця з моменту передачі Товару Постачальником перевізнику, який вказаний у письмовій заявці Покупця, та оформленням товаро-транспортної накладної.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що назва, кількість та ціна за одиницю Товару наведена у Додатку №1 - Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.5.3 Договору, Оплата за Товар здійснюється Покупцем в національній валюті України - гривні, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в два етапи:

-передплата в розмірі 70% вартості товару, яка зазначена в Додатку № 1 до Договору (Специфікації), після підписання Договору згідно рахунку-фактури Постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою до договору.

-доплата в розмірі .30% вартості товару, яка зазначена в Додатку № 1 до Договору (Специфікації), після отримання повідомлення від Постачальника про готовність товару до відправлення.

Розділом 6 Договору «Права та обов`язки сторін», передбачено таке.

Згідно п.6.1 Договору Обов`язки Постачальника:

-передати Покупцю товар, визначений цим Договором;

-надати супровідні документи на Товар, зазначені у п.4.1; п.4.2;

-скласти податкову накладну в день виникнення податкових зобов`язань (згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України);

-зареєструвати податкову накладну та / або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

-надати необхідну консультацію Покупцю (в телефонному режимі) щодо придбаного товару.

Згідно п.6.2 Договору Обов`язки Покупця:

-прийняти товар, визначений цим Договором;

-сплатити за товар згідно з умовами визначеними в розділі 5 Договору;

-надати Постачальнику наступну інформацію:

повне найменування та адресу (юридичну та фактичну) Покупця;

копію виписки про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи підприємця;

копію свідоцтва платника єдиного податку (за наявності);

Пунктом 6.3 Договору погоджені сторонами Права Постачальника:

-вимагати від Покупця прийняття товару, що відповідає умовам визначеним в розділі 2 Договору;

-вимагати від Покупця виконання зобов`язань по сплаті за товар згідно умов Договору;

-вимагати від Покупця відшкодування збитків, що спричинені затримкою виконання зобов`язань Покупцем;

Відповідно до п.6.4 Договору Правами Покупця є:

-вимагати від Постачальника передачі товару, що відповідає умовам визначеним в розділі 2 Договору у строк, передбачений пунктом 4.2. цього Договору;

-вимагати заміну Товару неналежної якості або усунення недоліків придбаного Товару протягом його гарантійного терміну використання.

-вимагати від Постачальника виконання інших зобов`язань зазначених у Договорі.

У пункті 7.1 Договору закріплено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно п.7.4 Договору за необгрунтовану відмову від розрахунку за отриманий товар Покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення оплати.

Згідно п.7.5 Договору, за порушення строку постачання товару Продавець виплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п.10.1 Договору кожна із сторін має право в односторонньому порядку розірвати Договір у разі, якщо:

-Сторона, та/або учасника іншої Сторони, та/або кінцевого бенефіціарного власника іншої Сторони внесено до списку санкцій OF АС Сполучених Штатів Америки (переліку осіб, до яких застосовані санкції, що визначається The Office of Foreign Assets Control of the US Department of the Treasury);

-до іншої Сторони, та/або учасника іншої Сторони, та/або кінцевого бенефіціарного власника іншої Сторони, та/або товарів чи послуг іншої Сторони застосовано обмеження (санкції) інших, ніж OF АС, державних органів США, режим дотримання яких може бути порушено виконанням Договору;

-інша Сторона, та/або учасника іншої Сторони, та/або кінцевого бенефіціарного власника іншої Сторони внесено до списку санкцій Європейського Союзу (Consolidated list of persons, groups and entities subject to EU financial sanctions);

-інша Сторона, та/або учасника іншої Сторони, та/або кінцевого бенефіціарного власника іншої Сторони внесено до списку санкцій Her Majestys Treasury Великої Британії (список осіб, включених до Consolidated list of financial sanctions targets in the UK та до List of persons subject to restrictive measures in view of Russias actions destabilising the situation in Ukraine, що ведеться the UK Office of Financial Sanctions Implementation (OFSI) of the Her Majestys Treasury);

-інша Сторона, та/або учасника іншої Сторони, та/або кінцевого бенефіціарного власника іншої Сторони внесено до списку санкцій Ради Безпеки ООН (зведений список санкцій Ради Безпеки Організації Об`єднаних Націй (Consolidated.United Nations Security Council Sanctions List), до якого включено фізичних та юридичних осіб, щодо яких застосовано санкційні заходи Ради Безпеки ООН).

Згідно п.10.2 Договору Сторона має право в односторонньому порядку розірвати Договір у разі, якщо:

-іншу Сторону, та/або учасника іншої Сторони, та/або кінцевого бенефіціарного власника іншої Сторони внесено до списку санкцій Ради національної безпеки і оборони України (переліку осіб, до яких рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України Про санкції), якщо виконання Договору суперечитиме дотриманню санкцій Ради національної безпеки і оборони України;

-щодо товарів, та/або послуг за Договором, та/або щодо виконання інших умов Договору рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України Про санкції), якщо виконання Договору суперечитиме дотриманню санкцій Ради національної безпеки і оборони України.

Пунктом 11.1 Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до «31» грудня 2024р., а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за Договором.

Умови даного Договору можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін з обов`язковим складанням письмового документу.(п.11.2 Договору).

Згіжно п.11.3 Договору, дострокове розірвання Договору можливе лише за письмовою згодою Сторін, якщо інше не встановлено Договором або законодавством України.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Згідно Специфікації №1 ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технологій» прийнято зобов`язання щодо постачання витратомірів води та мазуту, зокрема:

-Витратоміра води "Дніпро-7У" ультразвукового двоканального із функцією теплолічильника з вимірювальною ділянкою фланцевого DN50, РN16, 4-20 мА, частотний вихідний сигнал від 0 до 1000 Гц, RS-485, 220 В (позиція №1 Специфікації №1) - у кількості 2 штук.

-Витратоміра води "Дніпро-7У" ультразвукового двоканального із функцією теплолічильника з врізними датчиками (два комплекти) на трубопровід DN600, PN16, 4-20 мА, частотний вихідний сигнал від 0 до 1000 Гц, RS-485, 220 В (позиція №2 Специфікації №1) - у кількості 1 штуки.

-Витратоміра води "Дніпро-7У" ультразвукового із функцією теплолічильника врізного на трубопровід DN300, PN16, 4-20 мА, частотний вихідний сигнал від 0 до 1000 Гц, RS-485, 220 В (позиція №3 Специфікації №1) - у кількості 2 штук.

-Витратоміра мазуту мДніпро-7Ум ультразвукового двоканального із функцією теплолічильника фланцевого DN25, PN16, 4-20 мА, (в комплекті 2 вимірювальні ділянки) (позиція №4 Специфікації №1) - у кількості 2 штук.

Відповідно до п.1.2 Специфікації тремін постачання протягом 60 робочих днів від дати здійснення передплати згідно п.5.3 Договору.

Гарантійний строк товару складає 24 місяця (п.1.3 Специфікації).

Відповідно до п.1.4 Специфікації сторонами встановлено наступний порядок розрахунків:

-Передплата в розмірі 70% вартості товару, яка зазначена в Додатку №1 до Договору (Специфікації), після підписання Договору згідно рахунку-фактури Постачальника, якщо інше не передбачено додатково угодою до договору.

-Доплата в розмірі 30% вартості товару, яка зазначена в Додатку №1 до Договору (Специфікації), після отримання повідомлення від Постачальника про готовність товару до відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2024р. ТОВ «Інвентум Україна» здійснено передоплату у розмірі 550 979,52 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №22214 (Т.1 а.с.25) та 08.10.2024р. ТОВ «Інвентум Україна» здійснено оплату у розмірі 118 067,04 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №23338 (Т.1 а.с.26), тобто виконано зобов`язання щодо здійснення попередньої оплати за Товар, та загальна сума сплачених за Товар коштів становить 669 046,56 грн.

Разом з цим, 24.06.2024 ТОВ «Інвентум Україна» отримано від ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технологій» електронний лист із вкладенням - Звернення ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технології» вих.№10/6-4 від 10.06.2024р. та додаткової угоди від 10.06.2024р.(Т.1.а.с.27), відповідно до якого відповідач за первісним позовом запропонував підписати Додаткову угоду №1 від 10.06.2024 до Договору, в якій погодити термін постачання обладнання протягом 60 робочих днів від дати здійснення передплати згідно п.5.3 Договору та передачі технічної документації.

Вказана Додаткова угода була підписана ТОВ «Інвентум» та скріплена печаткою підприємства (Т.1 а.с.111).

На виконання умов Договору та Додаткової угоди №1 до нього, 12.07.2024 від постачальника на електронну адресу покупця надійшов лист (Т.1 а.с.30), відповідно до якого постачальник зазначив, що направляє покупцю Технічне завдання для ознайомлення і підпису, просить заповнити данні в опитувальних листах, надіслати підписані скани на електронну пошту, а оригінали - Новою поштою.

10.09.2024 постачальником на електронну адресу покупця направлено лист (Т.1 а.с.31), відповідно до якого постачальник зазначив, що направляє покупцю Технічне завдання для ознайомлення і підпису, просить заповнити данні в опитувальних листах, надіслати підписані скани на електронну пошту, а оригінали - Новою поштою.

Як вбачається зі скріншота за стосунку «Вайбер» (Т.1. а.с.35), 13.09.2024 ТОВ «Інвентум» повідомив постачальника про те, що ним було відправлено акти, та відправив фіскальний чек Нової пошти з номером ТТН 59001219796068.

13.09.2024 від постачальника на електронну адресу покупця надійшов лист (Т.1 а.с.32), в якому ТОВ «ТД`ЦВТ» підтверджує отримання в застосунку «Вайбер» фіскального чека Нової Пошти з ТТН №590001219796068 та інформує, що із моменту отримання актів приймання передачі повністю заповненої ТЗ будуть проведені завершальні роботи, а самі акти будуть підписані після виправлень та заповненої інформації, зазначеної у цьому листі. 24.09.2024.

24.09.2024 від постачальника на електронну адресу покупця надійшов лист (Т.1 а.с.36) із фінальним технічним завданням.

24.09.2024 від постачальника на електронну адресу покупця надійшов лист (Т.1 а.с.33) із кресленням вимірювальних секцій.

Як вбачається зі скріншота за стосунку «Вайбер» (Т.1. а.с.35), 25.09.2024 ТОВ «Інвентум» повідомив постачальника про те, що ним було відправлено акти, та відправив фіскальний чек Нової пошти з номером ТТН 59001227248806.

27.09.2024 вказані акти (погоджені, підписані та скріплені печатками ТОВ «Інвентум Україна») отримані ТОВ «ТД»»ЦВТ», що підтверджується скріншотом повної інформації про посилку з сайту «Нова Пошта» за ТТН 59001227248806. (Т.1 а.с.124).

08.10.2024 від покупця на електронну адресу постачальника надійшов лист (Т.1 а.с.39) з вимогою про відвантаження 09.10.2024 витратомірів DN300 2 шт., DN600-2 шт., а 10.10.2024 відвантажити витратоміри DN50 за наступною адресою: Київ, нова пошта №15, безготівковий розрахунок на ТОВ «Інвентум Україна».

09.10.2024 постачальником було відправлено вантаж засобами доставки «Нова Пошта» на адресу покупця, зазначену в його заявці відповідно до ТТН 59001236154142 (т.1, а.с.127). 11.10.2024 товар отриманий покупцем, про що свідчить трекінг з сайту «Нова Пошта» (Т.1 а.с.128-129).

10.10.2024 постачальником було відправлено вантаж засобами доставки «Нова Пошта» на адресу покупця, зазначену в його заявці відповідно до ТТН 59001236947283 (Т.1 а.с.130). 11.10.2024 товар отриманий покупцем 11.10.2024, про що свідчить трекінг з сайту «Нова Пошта» (Т.1 а.с.131-132).

11.11.2024 від покупця на адресу постачальника надійшов електронний лист (Т.1 а.с.42), з вимогою терміново відвантажити витратоміри мазуту DN25,PN16, 4-20Ma,220B-2 на адресу «Інвентум Україна».

14.11.2024 на електронну адресу покупця від постачальника надійшов лист (Т.1 а.с.44) з пропозицією укласти та підписати Додаткову угоду №2, відповідно до якої скоротити термін постання товару фактично до кінця листопада 2024 року у зв`язку з необхідністю покупця введення в експлуатацію обладнання до кінця поточного місяця.

29.11.2024 від постачальника на електронну адресу покупця надійшов лист (Т.1 а.с.45), в якому останній повідомляє, що питання поставки залишку товару, а саме витратомірів для обліку мазуту знаходиться на контролі постачальника. Крім того, постачальник зазначає, що в оригіналі технічної документації, наданої покупцем 12.09.2024 (ТТН НП 59001219796068) вказано дані, що свідчать про розбіжності приладу технічним умовам покупця, у зв`язку з чим постачальник просить невідкладно повідомити який саме розмір труби DN прийнято до виконання, а також надати дані для коректного програмування електронних блоків витратомірів-лічильників для обліку мазуту. Також постачальник зазначив, що відвантаження двох витратомірів мазуту планується 30.11.2024.

29.11.2024 2024 від постачальника на електронну адресу покупця надійшов лист (Т.1 а.с.148), відповідно до якого останній просив здійнити доплату у розмірі 15%, яка вказана у специфікації №1 та надати довіреність на відповідальну особу, яка буде отримувати зазначені вище витратоміри для оформлення видаткової накладної, а також надіслати листа з повною інформацією про перевізника та адресу доставки остаточної партії витратомірів.

20.12.2024 ТОВ «Інвентум Україна» засобами поштового зв`язку направлено на адресу ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технологій» вимогу щодо повернення надміру сплачених коштів та пропозицію щодо розірвання договору №П-30/5-24 від 30.05.2024 (Т.1 а.с. 53-56)., в якій останні зазначив, що станом на 17.12.2024 потреба покупця у постачанні товарної позиції №3 специфікації №1 у кількості 1-єї штуки та товарної позиції №4 специфікації №1 у кількості 2 штук відпала, у зв`язку з чим покупець вимагає здійснити повернення надміру сплачених коштів у розмірі 244349,76 грн. та підписати проект додаткової угоди №2 щодо розірвання договору.

24.12.2024 ТОВ «Інвентум Україна» засобами поштового зв`язку направлено на адресу ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технологій» вимогу щодо усунення недоліків обладнання (Т.1 а.с.50, докази надіслання Т.1 а.с.243), в якій останні вимагав протягом 7 днів з моменту отримання даної вимоги усунути недоліки витратомірів DN50 с/н1650, DN600 с/н 1652, DN300 с/н 1653,DN300 с/н 1654.

20.01.2025 ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технологій» засобами поштового зв`язку надіслано на адресу ТОВ «Інвентум Україна» відповідь на лист (Т.1 а.с.153-154), в якому останній зазначив про те, що пішовши на зустріч покупцю постачальник 09.10.2024 та 10.10.2024 частково достроково віджвантажим товар. Але 15% суми договору покупцем сплачено не було. Крім того, постачальник повідомив покупця, що невідправлені витратоміри готові до відправлення, що раніше було підтверджено листами від 28.11.2024 та 29.11.2024, у зв`язку з чим постачальник просить заповнити форму до договору, вказавши місце постачання ПІБ, паспортні дані та номер телефону відповідальної особи і надіслати довіреність на отримання товару.

Щодо вимог первісного позову суд зазначає таке.

Оцінка доказів з посиланням на норми права, якими керувався суд. Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обув`язку.

Частина 2 цієї статті передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 689 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару, продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 4 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України (ст. 663 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст.538 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 697 Цивільного кодексу України, договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові № 927/211/22 від 18.08.2023 визачає, що оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов`язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, яка встановлює обов`язок продавця передати товар саме у власність покупця.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір купівлі-продажу крім основного зобов`язання продавця передати у власність товар, а покупця - оплатити його, може передбачати низку додаткових зобов`язань, встановлювати певну послідовність вчинення дій продавцем та покупцем.

Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.538 ЦК України).

Правилами зустрічного виконання зобов`язання, встановленими ст. 538 Цивільного кодексу України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3 ст.538 ЦК України).

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (ч. 4 ст. 538 ЦК України).

У разі прострочення оплати товару, продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. При цьому суд повинен враховувати заперечення іншої сторони (покупця) щодо невиконання продавцем своїх інших зустрічних зобов`язань, передбачених договором (не виставлення рахунку-фактури, неповідомлення інформації про готовність товару до відправки, передбаченої договором, недопуск представників покупця для огляду та перевірки товару тощо). Покупець, заперечуючи проти вимоги продавця про стягнення попередньої оплати, також може доводити очікувану неможливість виконання продавцем свого зобов`язання з передачі товару в натурі (знищення, втрату товару) або істотну затримку у виконанні продавцем своїх обов`язків з передачі товару (очікуване істотне порушення).

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові № 927/211/22 від 18.08.2023.

Розгянувши первісний позов ТОВ «Інвентум Україна», суд зазначає таке.

Первісний позивач просить суд, зокрема:

- розірвати Договір поставки № П-30/5-24 від 30.05.2024 укладений між ТОВ "Інвентум Україна" позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій" (відповідач);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій" пеню у розмірі 45 771,82 грн., попередню оплату у розмірі 374 986,56 грн. та збитки у розмірі 118 484,40 грн.

Щодо стягнення пені, суд зазначає, що правові підстави стягнення пені визначені у договорі, відповідно до п.7.5 якого, за порушення СТРОКУ постачання товару Продавець виплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення.

Щодо стягнення попередньої оплати, то відповідно ло ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений СТРОК, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Щодо стягнення збитків, то для застосування такого заходу відповідальності необхідна наявність УСІХ елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки, 2) шкідливого результату такої поведінки (власне збитків), 3) причинного зав`язку між такою протиправною поведінкою та збитками, 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. При цьому, первісний позивач, як протиправність поведінки первісного відповідача зазначає те, що товарні позиції №3 та №4 не поставлено у встановлені договором СТРОКИ.

Враховуючи викладене вирішальним у питанні встановлення наявності або відсутності підстав, для стягнення з первісного відповідача пені, попередньої оплати та збитків є перевірка судом факту наявності порушення первісним відповідачем СТРОКІВ такої поставки товару, що входить до предмету доказування у даній справі.

Суд установив, що строк, умови поставки та оплати товару визначений у п.1.2 специфікації №1 від 30.05.2024 відповідно до якого термін постачання протягом 60 робочих днів від дати здійснення передплати, згідно п.5.3. Договору.

РАЗОМ З ЦИМ, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ними було укладено додаткову угоду №1 від 10.06.2024, відповідно до якої постачальник з одного боку, а покупець з іншого боку, домовились про термін постачання обладнання: протягом 60 робочих днів від дати здійснення передплати згідно п.5.3. Договору ТА ПЕРЕДАЧІ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, ТОВ «Інвентум Україна» посилається на те, що 24.06.2024р. ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технологій» було отримано заповнені опитувальні листи ТОВ «Інвентум Україна» щодо Товару, який мав бути поставленим згідно Специфікації №1., а отже було отримано технічну документацію на виготовлення замовленого Позивачем Товару. Отже термін постачання обладнання, на думку первісного позивача, становив з 25.06.2024р. по 16.09.2024р. (60 робочих днів з моменту отримання передплати та передачі технічної документації опитувальних листів)

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонамим велося електронне листування.

Суд вказує, що договором, укладеним між сторонами, не передбачено ведення електронного листування, проте вважає за необхідне зазначити таке.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до ст. 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами в месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності й допустимості таких доказів, а також обсягу обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.

Відповідно до частин першої, другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону № 851-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

З наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для того, щоб його змінювати.

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів даної справи та не заперечуєтсья сторонами, між ними велося електронне листуванння за допомогою засобів електронної пошти та застосунку "Viber". При цьому, відповідно до наданих первісним позивачем скріншотів з застосунку "Viber" (Т.1. а.с.35) вбачається, що листування велося між ним та акаунтом з назвою "Дніпро" (телефонний номер +380675457709), саме цей номер зазначений в договорі поставки, як контактний номер ТОВ "ТД" Центр вимірювальних технологій". Що стосується листування засобами електронноої пошти, сторони не заперечують, що авторами такого листування теж є вони, а електронні адреси (емейли) були погоджені ними в процесі співпраці.

При цьому, суд враховує, що договір не містить застережень щодо заборони сторонам спілкуватись за допомогою електронної пошти або електронних месенджерів, як позивач, так і відповідач використовував такий спосіб спілкування та надіслання документів.

На підставі зазначеного вище, суд зазначає, що всі вказані докази у сукупності дають суду змогу встановити, що авторами електронного листування, скріншоти якого наявні в матеріалах справи були саме ТОВ "Інвентум Україна" та ТОВ "ТД "Центр вимірювальних технологій".

Дослідивши електронне листування сторін, суд зазначає, що протягом майже 4 місяців ними велося листування, зокрема, з погодження технічних характеристик товару, про що свідчать електронні листи 12.07.2024, 10.09.2024, 13.09.2024.

При цьому, в листі відповідача за первісним позовом від 13.09.2024 зазначено, що із моменту отримання актів приймання-передачі повністю заповненої технічної документації будуть проведенні завершальні роботи, а саме: підготовка і опресування кабельної продукції, зварювання вимірювальних секцій. виготовлення інформаційних шильдів, програмування, пролив приладів з подальшим проходженням метрологічної повірки для оцінки якості засобів ЗВТ. При цьому, ТОВ «ТД «Цент вимірювальних технологій» вказував, що в надісланій позивачем за первісним позовом технічній документації є розбіжності з технічних характеристиках, а саме: внутрішній діаметр труби та товщину стінки в опитувальних листах 4.1-4.4 просимо вказати параметри як у технічному завданні 4.1-4.4.(табл. 4.1,4.2,4.3,4.4) труба 38х3 мм і товщина стінки 3 мм відповідно.

Також, не виконанні рекомендації та зауваження, які були надіслані на електрону адресу, а саме: не заповненні дані про Замовника (реквізити) у опитувальних листах і незаповненні дані по прямолінійним ділянкам у опитувальних листах 1.1,1.2,4.1,4.2,4.3,,4.4 та не надана температура у зворотному: трубопроводі в таблиці 2.

ТОВ «ТД «Цент вимірювальнмх технологій» наголошував у своєму листі, що Акти приймання-передачі технічної документації можуть бути підписанні після виправлень та заповнення інформації, зазначеної у цьому листі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтведжно, що тільки 24.09.2024 ТОВ «Інвентум Україна» відправило на поштову адесу відповідача за первісним позовом підписаний акт приймання-передачі технічної документації, опитувальні листи та фінальне технічне завдання, що спростовує доводи первісного позивача стосовно того, що інформації, наданої ним в опитувальних листах 24.06.2024 було достатньо для виготовлення витратомірів.

Крім того, первісний позивач посилається на те, що підписана ним технічна документація від 13.09.2024 в повній мірі відповідає тим опитувальним листам, які первісно надавались відповідачу за первісним позовом 24.06.2024 в якості електронних документів, проте відповідних доказів для порівняння таких опитувальних листів та документів первісний позивач до суду не надав, в матеріалах справи відсутні копії опитувальних листів, заповнених ТОВ "Інвентум Україна" станом на 24.06.2024 та направлених останнім на адресу ТОВ "ТД" Центр вимірювальних технологій" саме 24.06.2024 .

Первісним позивачем до позову надано скріншот листування з застосунку "Viber" (Т.1 а.с. 29), відповідно до якого ТОВ "Інвентум Україна" 24.06.2024 направлял ТОВ "ТД" Центр вимірювальних технологій" вкладення з назвою: "опитувальний тепломережа.doc", "опитувальний підживлення. doc", "опитувальний 24 (мазут).doc", "опитувальний котли.doc". Однак суд не може взяти до уваги як належний доказ таке листування (скріншот Т.1 а.с.29), оскільки НЕМОЖЛИВО ІДЕНТИФІКУВАТИ зміст такого вкладення, та перевірити, що саме відправляв позивач за первісним позовом, порівняти зміст таких вкладень з останньою редакцією технічного завдання та опитувальних листів. Також в противагу зазначеного, ТОВ "Інвентум Україна" не надає інших належних та допустимих доказів (наприклад, роздруківок з вказаних вкладень).

Суд зазначає, що відповідно до Малої гірничої енциклопедії, витратоміри це прилади, що використовуються для вимірювання витрати рідин або газів у трубопроводах. Вони широко застосовуються в промисловості, енергетиці, водопостачанні, сільському господарстві та інших галузях, де потрібно точно контролювати обсяг переміщуваних середовищ. При цьому, витратоміри виготовляються за індивідуальними ознаками це досить поширена практика, особливо в галузях з нестандартними умовами експлуатації або специфічними вимогами до точності, матеріалів та монтажу. Індивідуальні ознаки можуть включати: Тип середовища: для агресивних, в`язких, вибухонебезпечних або забруднених рідин і газів потрібні спеціальні матеріали корпусу та ущільнень. Температурний і тисковий діапазон: нестандартні умови роботи потребують посиленого виконання або спеціального проєктування. Діаметр трубопроводу: можуть бути потрібні витратоміри для нестандартних діаметрів або з нестандартними з`єднаннями. Тип сигналу на виході: аналоговий, імпульсний, цифровий (наприклад, Modbus, HART) - залежить від системи автоматизації. Монтажні умови: обмежений простір, особливе розташування (вертикальне, горизонтальне), можливість демонтажу. Калібрування: можлива заводська калібровка під конкретні умови експлуатації.

Отже, індиівідуальні параметри при виготовденні витратомірів грають ключову роль, оскільки від цього залежить правильність та точність їх показань при експлуатації.

З матеріалів справи вбачається, що підписаний ТОВ "Інвентум Україна" акт приймання-передачі технічної документації до договору разом з опитувальними листами та технічним завданням було направлено поштовим відправником "Нова Пошта" 25.09.2024, а отримано ТОВ "ТД"Центр вимірювальних технологій" 27.09.2024 про що свідчить ТТН накладна № 59001227248806 (Т.1 а.с.124).

А отже, відповідно до п.1.Додаткової угоди №1 кінцевим терміном поставки товару було 20.12.2024 (60 робочих днів з 27.09.2024 - дати отримання підписаної технічної документації.)

Суд відзначає, що однією із загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, підписавши Додаткову Угоду №1, ТОВ "Інвентум Україна" погодився із запропонованими умовами, які були відмінними від умов укладеного між сторонами договору, оскільки пов`язували строк поставки із передачею технічної документації, необхідної для виготовлення витратомірів за індивідуальними ознаками.

На підставі зазначеного вище та поданих сторонами до матеріалів справи письмових доказів, суд дійшов висновку про те, що СТРОК ПОСТАВКИ товару ТОВ "ТД "Центр вимірювальних технологій" порушено не було, кінцевим терміном поставки товару було 20.12.2024, відповідно до договору в редакції Додаткової угоди №1 від 10.06.2024.

Крім того, відповідно до п.4.4 Договору покупець зобов`язаний, зокрема, надати постачальнику письмову заявку на відправлення товару з визначенням перевізника. Заявка на перевізника має містити: повну назву та адресу транспортного перевізника, код ЄДРПОУ перевізника, а також точну адресу пункту призначення (в тому числі № складу).

Як вбачається з матеріалів справи, листом за вих.№1428 від 11.11.2024 ТОВ "Інвентум" просило постачальника терміново відвантажити витратоміри мазуту у кількості двох комплектів на адресу покупця.

Разом з цим, суд акцентує увагу, що положеннями Договору (п.4.4), ЯКИЙ СТОРОНИ ПІДПИСАЛИ, А ОТЖЕ УЗГОДИЛИ УМОВИ ВКАЗАНОГО ДОГОВОРУ, саме ОБОВ`ЯЗКОМ ПОКУПЦЯ є надання заявки, яка містить повну назву та адресу транспортного перевізника, код ЄДРПОУ перевізника, а також точну адресу пункту призначення (в тому числі № складу).

Отже, судом критично оцінюється лист позивача за первісним позовом, з вимогою про відвантаження товару за його адресою, оскільки вказане нівелює додержання ТОВ "Інвентум" вимог укладеного ним договору, оскільки по-перше товариством не складено відповідну заявку, по-друге не визначено точну адресу з найменуванням міста, вулиці, № складу, телефону відповідальної за отримання товару особи, по-третє, в попередніх заявках позивача за первісним позовом ним було вказано адресу в м. Київ, відділення Нова пошта №15, та відповідальну особу - Віталія Дятька, що свідчить про те, що попередня доставка товару відбувалася не за адресою покупця і що покупець обізнаний з умовами договору про зазначення необхідних умов доставки.

Щодо тверджень позивача за первісним позовом стосовно того, що він 05.12.2024, 19.12.2024 вимушений був придбати витратоміри в інших постачальників, суд оцінює критично з огляду на те, що це було тільки ініціативою ТОВ "Інвентум Україна", а строк поставки витратомірів за договором та Додатковою угодою №1 ще не закінчився, а отже первісний позивач на власний ризик вирішив укладати договірні зобовязання з іншими постачальниками.

Стосовно твердежнь позивача за первісним позовом, щодо дефектів та недоліків витратомірів води, поставлених 10.10.2024, суд зазначає таке.

Як зазначається ТОВ "Інвентум Україна", 08.11.2024 між ним та ТОВ "ТД "Центр вимірювальних технологій" було укладено акт прийому - передачі виконаних робіт, в якому було зазначено про дефекти обладнання. Теж саме, первісний позивач повторно зазначив у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Суд, дослідивши вказаний акт прийому - передачі виконаних робіт, наявний в матеріалах справі у Томі 1 на а.с.41, оцінює критично доводи ТОВ "Інвентум Україна", виходячи з наступного.

Вказаний акт укладено між ТОВ "Інвентум Україна", як замовником та ТОВ "Дніпро - Україна", як виконавцем, твердження позивача за первісним позовом стосовно того, що акт укладено між ним та ТОВ "ТД "Центр вимірювальних теїхнологій" не знайшли підтвердження. Суд не бере вказаний доказ до уваги, оскільки ТОВ "Дніпро-Україна" не є стороною у справі, не є стороною укладеного позивачем та відповідачем договору, крім того, як позивачем так і відповідачем пояснень в обґрунтування вказаного акту не надано.

Стосовно претензій первісного позивача щодо якості товару, суд ВКОТРЕ констатує та звертає увагу на положення укладеного та підписаного первісним позивачем Договору, відповідно до якого, гарантійний строк експлуатації (придатності, зберігання) товару з моменту отримання його покупцем становить 24 (двадцять чотири) місяці. Постачальник гарантує якість та комплектність Товару. У випадку, виявлення непрацездатності Товару, Покупець складає «Акт про виявлення непрацездатності Товару», в якому повинні бути вказані зовнішні прояви відмови Товару (у вигляді короткого опису), зовнішній вид Товару (фото), який повинен бути підписаний Сторонами Договору. Покупець може заявити Постачальнику претензії відносно якості Товару протягом гарантійного терміну придатності та відносно кількості/комплектності Товару (недопоставка/перевищення кількості Товару або комплектності Товару, що не відповідає Специфікації) протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту продажу Товару.(п.2.3-2.5). Разом з цим, первісним позивачем до матеріалів справи не надано відповідного Акту про виявлення непрацездатності Товару, в якому були б вказані зовнішні прояви відмови Товару (у вигляді короткого опису), зовнішній вид Товару (фото), який повинен бути підписаний СТОРОНАМИ Договору (суд акцентує увагу, що саме СТОРОНАМИ ДОГОВОРУ). Більш того, не надано доказів того, що ТОВ "Інвентум Україна" зверталось до ТОВ "ТД "Центр вимірювальних технологій" із зауваженнями чи пропозиціями щодо складення такого акту.

Підсумовуючи наведене, дослідивши всі докази, надані первісним позивачем у сукупності та виходячи з обставин справи, суд встановив, що первісним відповідачем - ТОВ "ТД"Центр вимірювальних технологій" НЕ БУЛО ПОРУШЕНО строку поставки товару, у первісній позовній заяві не наведено доказів, які підтвердили б наявність завданих первісним відповідачем первісному позивачу збитків та шкоди та не надано доказів вини первісного відповідача, у зв`зку з чим суд не вбачає підстав для задоволення первісних вимог ТОВ "Інвентум Україна" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій" пені у розмірі 45 771,82 грн., попередньої оплати у розмірі 374 986,56 грн. та збитків у розмірі 118 484,40 грн.

Щодо вимоги ТОВ "Інвентум Україна" про розірвання Договору поставки № П-30/5-24 від 30.05.2024, укладеного між ТОВ "Інвентум Україна" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій" (відповідач), суд зазначає таке.

Як вбачається з п.11.1 Договору, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань.

Крім того, п.11.3 Договору передбачено, що дострокове розірвання договору можливо лише за письмовою згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законодавством України.

При цьому, первісну позовну заяву подано ТОВ "Інвентум Україна" 05.02.2025, згідно вхідного штампу Господарського суду Харківської області, який міститься на першій сторінці позовної заяви ТОВ "Інвентум Україна" (а.с. 1) тобто більш ніж через місяць після того, як договір припинив свою дію.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1 і 4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Суд зазначає, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України. Проте поняття «строк дії договору» та «строк виконання зобов`язання» не є тотожними.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Отже, суд констатує, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), у зв`язку з чим вимога первісного позивача про розірвання договору поставки № П-30/5-24 від 30.05.2024 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Про цьому, статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 95)).

З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

При цьому, закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Отже, на підставі зазначеного вище та враховуючи, що Договір припинив свою дію 31.12.2024, ще до подачі первісного позову у даній справі, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №922/354/25, в частині вимог ТОВ "Інвентум Україна" про розірвання договору поставки №П-30/5-24 від 30.05.2024 у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги ТОВ "ТД "Центр вимірювальних технологій" зазначає, що 08.10.2024року ТОВ «Інвентум Україна» здійснило доплату за Договором № П-30/5-24 у розмірі 118 067,04 грн. Таким чином, станом на 08.10.2024 року ТОВ «Інвентум Україна» оплатило 85 % вартості товару за Договором № П-30/5-24.

При цьому, позивач за зустрічним позовм вказує, що ним було здійснено поставку витратомірів 09.10.2024 та 10.10.2024. Вказані обставини суд досліджував при розгляді первісного позову та не вважає за необхідне дублювати ці обставини справи.

Разом з цим, зустрічний позивач зазначає, що хоча поставку і було здійснено 09.10.2024 та 10.10.2024 і цей факт підтверджується первісним позивачем, проте ТОВ "Інвентум Україна" не підписано належних документів на підтвердження факту отримання наведеного товару (як в письмовому та і в електронному вигляді), а саме:

-Видаткових накладних № РН-0000009 від 09.10.2024 та РН-0000010 від 10.10.2024 (Т.1 а.с.133, 134)

-Пакувальних листів від 09.10.2024 та 10.10.2024 (Т.1 а.с.135-136,137)

-Актів приймання-передачі ТМЦ від 09.10.2024 та 10.10.2024 (Т.1 а.с.138139,140).

Позивач за первісним позовом також вказує на те, що покупцем не заявлялося до постачальника будь-яких претензій щодо якості та коплектності отриманого товару, відповідно до п.2.4 Договору.

Враховуючи наведене, відповідно до п. 4.5 Договору № П-30/5-24 право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі постачальником покупцю. За умови доставки товару перевізником право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару постачальником перевізнику, який вказаний у письмовій заявці покупця, та оформлення товарно-транспортної накладної. Таким чином, на думку ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технологій» в повному обсязі виконано вимоги Договору № П-30/5-24, а право власності на товар, що був відправлений постачальником 09.10.2024 та 10.10.2024 року перейшло до ТОВ «Інвентум Україна» з моменту передачі товару постачальником перевізнику.

Листом № 129 від 30.09.2024, Листом № 28/11 від 28.11.2024, Листом № 29/11 від 29.11.2024та Листом № 17/1 від 20.01.2025 року ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технологій»:

-просило ТОВ «Інвентум Україна» на виконання умов п. 5.3 Договору № П-30/5-24 здійснити доплату залишку вартості товару (15 % вартості - 118 067,04 грн.);

-повідомляло ТОВ «Інвентум Україна» про готовність до відвантаження 2 витратомірів мазуту «Дніпро-7У» на виконання п. 4.4 Договору;

-просило ТОВ «Інвентум Україна» надіслати листа з повною інформацією про перевізника та адресу доставки остаточної партії витратомірів на виконання п. 4.4 Договору.

Зокрема Лист-повідомлення про готовність товару від ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технологій» № 29/11 від 29.11.2024 до ТОВ «Інвентум Україна» було направлено цінним листом з описом вкладення (трек номер для відстеження відправлення Укрпошти № 6107200049587) на юридичну адресу ТОВ «Інвентум Україна» (40024, м. Суми, вул. Машинобудівна, 1). Відповідне повідомлення про готовність товару було отримане ТОВ «Інвентум Україна» 20.12.2024 року.

Крім того, Лист-повідомлення про готовність товару від ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технологій» № 29/11 від 29.11.2024 до ТОВ «Інвентум Україна» було направлено також на електронну пошту первісного позивача.

Разом з цим, ТОВ "ТД "Центр вимірювальних технологій" зазначає, що в порушення вимог п. 5.3 та 6.2 Договору не здійснило оплату залишку 15 % вартості товару після отримання від ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технологій» повідомлення про готовність товару до відправлення; а в порушення вимог п. 4.4 Договору не надало ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технологій» письмову заявку на відправлення товару з визначенням перевізника (додаток № 2 до Договору). Заявка на перевізника має містити: повну назву та адресу транспортного перевізника, код ЄДРПОУ перевізника, а також точну адресу пункту призначення (в тому числі № складу).

На думку позивача за зустрічним позовом, у ТОВ «Інвентум Україна» в силу вимог п. 5.3 Договору поставки після отримання повідомлення про готовність товару до відправлення (29.11.2024) виник обов`язок щодо здійснення доплати залишку несплаченої суми у розмірі 118 067,04 грн. Крім того, на думку позивача за зустрічним позовом наявні підстави для застосування до ТОВ "Інвентум Україна" штрафних санкцій на незалежне виконання Господарських зобов`язань, а саме пені у розмірі 7 286,76 грн., інфляційного збільшення у сумі 1652,94 грн., 3% річних у сумі 814,30 грн.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.3 Договору Оплата за Товар здійснюється Покупцем в національній валюті України - гривні, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в два етапи:

-доплата в розмірі 30% вартості товару, яка зазначена в Додатку № 1 до Договору (Специфікації), після отримання повідомлення від Постачальника про готовність товару до відправлення.

Згідно п.6.2 Договору Обов`язки Покупця:

-прийняти товар, визначений цим Договором;

-сплатити за товар згідно з умовами визначеними в розділі 5 Договору;

-надати Постачальнику наступну інформацію:

повне найменування та адресу (юридичну та фактичну) Покупця;

копію виписки про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи підприємця;

копію свідоцтва платника єдиного податку (за наявності);

Як вже було встановлено судом при розгляді первісного позову, товар ТОВ "Інвентум Україна" не було поставлено НЕ З ВИНИ ТОВ "ТД "Центр вимірювальних технологій" оскільки, відповідачем за зустрічним позовом (ТОВ "Інвентум Україна") порушено п.4.4 Договору та не надано письмову заявку з відповідними даними, строк такої поставки також порушено не було. Крім того, судом також було встановлено, що щодо наявності дефектів товару у встановлений договором спосіб ТОВ "Інвентум Україна" позивача за зустрічним позовом не повідомляло, відповідний Акт про виявлення непрацездатності товару сторонами не складено та сторонами не піписано, з такими пропозиціями покупець до постачальника не звертався.

Відповідно до п.5.1. Договору загальна сума договору становить 787 113,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Інвентум Україна" сплачено на користь ТД "Центр вимірювальних технологій" 550 979,52 грн. , що підтверджується платіжною інструкцією №22214 від 31.05.2024 (Т.1 а.с.25) та 118 067,04 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №23338 від 08.10.2024 (Т.1 а.с.26).

Відтак сума, яку повинен був доплатити покупець дорівнює 118 067,04 грн. (787 113,60 - (550 979,52 грн.+118 067,04 грн.)).

У відповідності до п.4.3. Договору ( з урахуванням Додаткової угоди №1) постачальником виконано всі умови:

- забезпечення покупця видатковими накладними та рахунком фактурою;

- складення податковиї накладних та їх реєстрація у Єдиному державному реєстрі податкових накладних (Т.1 а.с.210-213);

- звернення до покупця з листом від 29.11.24 та вимогою здійснити доплату 15% та надати данні для відправки товару.

Разом з цим, покупцем в порушення умов договору не надано письмової заявки на відправлення товару з необхідними даними та не зазначено точну адресу пункту відвантаження (№ складу).

Крім того, в порушення п. 5.3 Договору доплата в розмірі 30% вартості товару здійснюється покупцем після отримання повідомлення від постачальника про готовність товару.

Лист повідомлення про готовність товару від ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технологій» № 29/11 від 29.11.2024 до ТОВ «Інвентум Україна» було направлено цінним листом з описом вкладення (трек номер для відстеження відправлення Укрпошти № 6107200049587 на юридичну адресу ТОВ «Інвентум Україна» (40024, м. Суми, вул. Машинобудівна, 1). Відповідне повідомлення про готовність товару було отримане ТОВ «Інвентум Україна» 20.12.2024 року.

Крім того, Лист повідомлення про готовність товару від ТОВ «ТД «Центр вимірювальних технологій» № 29/11 від 29.11.2024 до ТОВ «Інвентум Україна» було направлено також на електронну пошта, зокрема на електронні поштові адреси.

Разом з цим, доплату у розмірі 15% товару покупцем не здійснено, дані для отримання товару не надані.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Крім того, суд звертається до усталеної практики Верховного суду, а саме Постанови Об`єднаної палати КГС від 18.08.2023 у справі №927/211/22.

Верховний Суд у постановах від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19 зазначив, що виходячи з вимог ст.538 ЦК, у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару.

Однак таке тлумачення приписів ч.3 ст.538 ЦК є помилковим, оскільки ця норма спрямована на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право (а не зобов`язана) зупинити виконання свого обов`язку або відмовитися від його виконання у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов`язання з боку іншої сторони.

Вказівка "має право" означає, що сторона може скористатися таким додатковим захистом, але ця норма не може тлумачитися як така, що звільняє іншу сторону від виконання зобов`язання.

Верховний Суд вважає, що таке тлумачення приписів ст.538 ЦК по суті прирівнює невнесення передоплати до розірвання договору покупцем в односторонньому порядку (відмови від договору), що є неприпустимим, адже договір є дійсним. І право на його розірвання внаслідок неотримання попередньої оплати виникає саме у продавця, а не покупця.

Відповідно до наведених вище приписів чинного законодавства продавець, який не отримав попередню оплату за товар, який ще не перейшов у власність покупця, має право скористатися одним із наступних способів захисту: 1) стягнути суму попередньої оплати відповідно з умовами договору і продовжувати виконувати договір; 2) розірвати договір та вимагати компенсації збитків.

Покупець, який не здійснив попередню оплату відповідно до умов договору, є стороною, яка порушила зобов`язання. Втім, керуючись вказаним висновком Верховного Суду, суд має відмовити продавцю у стягненні попередньої оплати за товар, мотивуючи це тим, що до покупця ще не перейшло право власності на товар (не виконано поставку). Надання покупцю, який порушив умови договору, такого додаткового захисту порушує розумний баланс між захистом інтересів сторін договору, адже суд має захистити права та інтереси саме тієї сторони, щодо якої відбулося порушення договору (постраждалої сторони), а не тієї, яка порушила договір (порушника).

Відмовляючи у стягненні попередньої оплати, суд позбавляє продавця права вибору, передбаченого ЦК - наполягати на виконанні в натурі укладеного договору чи вимагати його розірвання та стягнення збитків.

Більше того, така правова Суду по суті змушує продавця, зацікавленого у виконанні договору, на власний ризик здійснити виконання (поставку товару) без отримання попередньої оплати, що суперечить приписам частин 3, 4 ст.538, частинам 3, 4 ст. 292 ЦК та умовам договору.

У ст.620 ЦК передбачені правові наслідки невиконання обов`язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками. У разі невиконання боржником обов`язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов`язання (ч.1 ст.620 ЦК).

Аналогічні приписи містяться у ст.665 ЦК щодо договору купівлі-продажу.

Отже, права покупця, який попередньо оплатив товар (або з якого суд стягнув суму попередньої оплати), захищені можливістю вимагати у продавця передати йому цей товар у власність.

Інше тлумачення ст.538 ЦК нівелює зміст норм щодо належного виконання зобов`язання за договором, та щодо розірвання договору (відмови від договору) в передбаченому законом та договором порядку.

У ст.193 ГК передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом (ч.7).

Залежно від моменту, з якого договір вважається укладеним, розрізняють консенсуальні договори - вважаються укладеними з моменту, як тільки сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору, що має знайти відображення у формі, яка передбачена для даного виду договору; та реальні договори - є дійсними лише після вчинення на основі досягнутої згоди певної дії з передачі предмета договору (перевезення вантажу, позика, дарування).

Договір купівлі-продажу є консенсуальним договором, який вважається укладеним з моменту досягнення згоди щодо істотних умов договору, що підтверджується його підписанням сторонами. Отже, сторона, яка не здійснила попередню оплату за договором купівлі-продажу, всупереч своїм договірним обов`язкам не може вважати договір неукладеним, а обов`язки зі здійснення попередньої оплати неіснуючими.

Якщо сторона втратила інтерес до виконання договору, зокрема до придбання товару, або не вносить попередню оплату через порушення своїх обов`язків продавцем, то така сторона може скористатися правом розірвання договору. Без здійснення відповідних дій її обов`язки з внесення попередньої оплати, передбачені договором, не є припиненими або виконаними, і відповідно інша сторона може звернутися до суду для стягнення відповідних сум заборгованості за договором в примусовому порядку.

З огляду на зазначене, Об`єднана палата дійшла висновку про наявність підстав для відступу (уточнення) висновків щодо застосування ст.538 ЦК, викладених в постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 29.01.2020 у справі №903/154/19, від 25.02.2020 у справі №922/1705/19. Системне тлумачення ст.538, ч.2 ст.625, ч.1 ст.655, ст.692, ч.1 ст.697 ЦК дозволяє дійти висновку про те, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. При цьому суд повинен враховувати заперечення іншої сторони (покупця) щодо невиконання продавцем своїх інших зустрічних зобов`язань, передбачених договором (не виставлення рахунку-фактури, неповідомлення інформації про готовність товару до відправки, передбаченої договором, недопуск представників покупця для огляду та перевірки товару тощо). Покупець, заперечуючи проти вимоги продавця про стягнення попередньої оплати, також може доводити очікувану неможливість виконання продавцем свого зобов`язання з передачі товару в натурі (знищення, втрату товару) або істотну затримку у виконанні продавцем своїх обов`язків з передачі товару (очікуване істотне порушення).

Отже, оскільки судом встановлено, що покупець порушив своє зобов`язання з попередньої оплати товару, передбачене договором, тоді як продавець виконав своє зобов`язання передати товар покупцю (09.10.2024 та 10.10.2024), що підтверджено ТТН Нова пошта, податковими накладними, видатковими накладними ТА САМИМ ПОКУПЦЕМ, а також повідомив покупця щодо готовність відвантажити залишку товару, а тому суд дійшов висновку, що продавець обґрунтовано скористався таким способом захисту як стягнення суми попередньої оплати відповідно до умов договору та обґрунтовано нарахував пеню, 3% ті інфляційне збільшення.

Первіривши розрахунок пені, 3% та інфляційного збільшення наданого ТОВ "ТД "Центр вимірювальних технологій" суд зазначає, що такий розрахунок є арифметично вірним, коректно враховує періоди прострочення та відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак зустрічні позовні вимоги ТОВ "ТД "Центр вимірювальних технологій" щодо стягнення заборгованості у розмірі 118 067,04 грн., пені у розмірі 7 268,76 грн., інфляційного збільшення у розмірі 1 652,94 грн. та 3% річних у розмірі 814,30 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача за зустрічним позовом про нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних до моменту виконання відповідачем рішення суду в частині стягнення основного боргу суд зазначає.

Частиною 10 ст. 238 ГПК України встановлено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз положень ст. ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

За змістом ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до приписів ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення. Такі проценти розрахує і стягне з них виконавець, що також передбачається і ч. ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд зауважує, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених ст. 625 ЦК, не є додатковими вимогами в розумінні ст. 266 ЦК, стягнення 3% річних можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити таку вимогу позивача за зустрічним позовом.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Принцип змагальності полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні первісних позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 45 771,82 грн., попередньої оплати у розмірі 374 986,56 грн. та збитків у розмірі 118 484,40 грн. та закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору щодо вимоги про розірвання Договору поставки № П-30/5-24 від 30.05.2024 укладеного між ТОВ "Інвентум Україна" позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій".

Зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, керуючись статті 129 ГПК України, суд зазначає наступне.

Враховуючи висновки суду про повне задоволення зустрічного позову, витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом покладаються ТОВ "Інвентум Україна" у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 42, 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій" про стягнення пені у розмірі 45771,82 грн., попередньої оплати у розмірі 374986,56 грн. та збитків у розмірі 118484,40 грн. - відмовити.

2. В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" про розірвання договору №П-30/5-24 від 30.05.2024 провадження у справі закрити.

3. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій" задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" (місцезнаходження: 40020, місто Суми, вулиця Машинобудівників, будинок 1; код ЄДРПОУ: 36437713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій" (місцезнаходження: 61072, місто Харків, вулиця Тобольська, будинок 42; код ЄДРПОУ: 36988243) заборгованість у сумі 127 821,04 грн., з яких основна заборгованість - 118 067,04 грн., пеня у сумі 7286,76 грн., інфляційне збільшення боргу у сумі 1652,94 грн., три відсотки річних у сумі 814,30 грн.

5. Особі, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати до моменту виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" рішення суду в частині основного боргу: пеню за формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100 (де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення), інфляційне збільшення боргу за формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) х ( ІІ2 : 100 ) х ( ІІ3 : 100) х ... ( ІК : 100 ) Де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІК - індекс інфляції за останній місяць прострочення, 3% річних за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, (де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення).

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" (місцезнаходження: 40020, місто Суми, вулиця Машинобудівників, будинок 1; код ЄДРПОУ: 36437713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Центр вимірювальних технологій" (місцезнаходження: 61072, місто Харків, вулиця Тобольська, будинок 42; код ЄДРПОУ: 36988243) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "28" травня 2025 р.

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/354/25


Суд	Дворічанський районний суд Харківської області
Дата ухвалення рішення	19.05.2025
Оприлюднено	29.05.2025
Номер документу	127677836
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них

Рильова В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.05.2025 по справі 922/354/25ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —922/354/25

Ухвала від 28.05.2025

Рішення від 19.05.2025

Рішення від 19.05.2025

Ухвала від 12.05.2025

Ухвала від 03.03.2025

Ухвала від 03.03.2025

Ухвала від 12.02.2025

Ухвала від 06.02.2025

Рішення
від 19.05.2025 по справі 922/354/25
ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ