Рішення

від 23.05.2025 по справі 536/464/25

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 536/464/25

Провадження № 2/536/592/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2025 року позивач, Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості посилаючись, що між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитні договори: 08 травня 2019 року № 1001306444701, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 51 000 грн, 14 серпня 2019 року № 2001379869501, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 19 900 грн та 20 січня 2020 року № 1001529024401, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 34 184 грн. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань станом на 01 грудня 2024 року утворилась заборгованість на загальну суму 101 144 грн 63 коп, а саме: за кредитним договором від 08.05.2019 34 133 грн 33 коп, з яких: заборгованість за кредитом 17 354 грн 76 коп, заборгованість за процентами 4 грн 67 коп, заборгованість за комісією 16 773 грн 90 коп, за кредитним договором від 14.08.2019 в сумі 31 713 грн 34 коп, з яких: заборгованість за кредитом 19 897 грн 56 коп, заборгованість за процентами 11 815 грн 78 коп, за кредитним договором від 20.01.2020 в сумі 35 297 грн 96 коп, з яких: заборгованість за кредитом 19 722 грн 07 коп, заборгованість за процентами 5 грн 90 коп, заборгованість за комісією 15 569 грн 99 коп, що і просили стягнути з відповідача та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.

Ухвалою судді від 24 лютого 2025 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 12 статті 11 Закону України ''Про електронну комерцію'' передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Згідно з вимогами ст. 12 Закону України ''Про електронну комерцію'', якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис'', за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 526, 1054 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ст.1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.

Установлено, що між Акціонерним товариством «Перший міжнародний банк» та відповідачем ОСОБА_1 08 травня 2019 року шляхом підписання заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб був укладений кредитний договір № 1001306444701, на підставі якого Банк відкрив на її ім`я поточний рахунок у гривнях та надав кредитну картку зі встановленим кредитним лімітом у сумі 51 000 грн, 14 серпня 2019 року року між банком та відповідачем шляхом підписання Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб укладено договір № 2001379869501, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 19 900 грн та 20 сісня 2020 року договір 1001529024401, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 34 184 грн.

Позивач АТ «ПУМБ» свої зобов`язання перед відповідачем виконав, надавши йому грошові кошти в сумі 51 000 грн, 19 900 грн та 34 184 грн, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту, платіжною інструкцією від 08.05.2019 та від 20.01.2020.

З виписки по особовому рахунку з 08.05.2019 по 01.12.2024 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і користувався ними, однак в порушення вимог ст. 526 ЦК України взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, кредит, проценти, не сплачував.

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, станом на 01.12.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед Банком становить 101 144 грн 63 коп, а саме: за кредитним договором №1001306444701 від 08.05.2019 34 133 грн 33 коп, з яких: заборгованість за кредитом 17 354 грн 76 коп, заборгованість за процентами 4 грн 67 коп, заборгованість за комісією 16 773 грн 90 коп, за кредитним договором № 2001379869501 від 14.08.2019 в сумі 31 713 грн 34 коп, з яких: заборгованість за кредитом 19 897 грн 56 коп, заборгованість за процентами 11 815 грн 78 коп, за кредитним договором № 1001529024401 від 20.01.2020 в сумі 35 297 грн 96 коп, з яких: заборгованість за кредитом 19 722 грн 07 коп, заборгованість за процентами 5 грн 90 коп, заборгованість за комісією 15 569 грн 99 коп.

Так, суд частково погоджується з вказаними розрахунками заборгованості в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та процентів в загальному розмірі 68 800 грн 74 коп, а саме: за кредитним договором від 08.05.2019 №1001306444701 у сумі 17 359 грн 43 коп, з яких 17 354 грн 76 коп заборгованість за кредитом, 4 грн 67 коп заборгованість за процентами; за кредитним договором № 2001379869501 від 14 серпня 2019 року у сумі 31 713 грн 34 коп, з яких: заборгованість за кредитом 19 897 грн 56 коп, заборгованість за процентами 11 815 грн 78 коп; за кредитним договором №1001529024401 від 20 січня 2020 року в сумі 19 727 грн 97 коп, з яких 19 722 грн 07 коп заборгованість за кредитом, 5,90 грн заборгованість за процентами.

Щодо стягнення комісії за договорами від 08.05.2019 №1001306444701 в сумі 16 773 грн 90 коп та від 20 січня 2020 року №1001529024401 в сумі 15 569 грн 99 коп, суд не вбачає підстав для їх стягнення з відповідача, оскільки аналіз змісту цих договорів свідчить, що в них не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надається відповідачу, та за які банком встановлена комісія, відсутні докази наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення договору про споживчий кредит щодо обов`язку позичальника сплатити таку комісію, є нікчемними відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування».

Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин.

Так як позов задоволено частково, то в відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідачки понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 647 грн 77 коп.

Керуючись статями 13, 81, ч. 2 ст.141, 259, 263-265,279 ЦПК України, на підставі статей 525, 526 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість в сумі 68 800 (шістдесят вісім тисяч вісімсот) грн 74 коп та судовий збір в сумі 1 647 (одна тисяча шістсот сорок сім) грн 77 коп.

Відмовити в решті позовних вимог.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

СуддяС. М. Клименко