Ухвала

від 27.05.2025 по справі 910/19899/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/19899/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» - Скирда В.Є., адвокат (ордер від 14.05.2025),

відповідача-1 - відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - не з`явився,

відповідача-2 - Державної казначейської служби України - не з`явився,

відповідача-3 - держави Україна в особі Міністерства юстиції України - не з`явився,

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» - не з`явився,

розглядаючи касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 (головуючий суддя: Станік С.Р., судді Сибіга О.М., Гончаров С.А.)

у справі № 910/19899/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест»)

до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ), Державної казначейської служби України (далі - Казначейство), держави Україна в особі Міністерства юстиції України (далі - держава Україна в особі Міністерства)

про визнання протиправними та скасування постанов від 24.07.2019 № 55827491 та від 18.02.2016 № 49849512, стягнення 5 573 595,90 грн,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс»)

до Відділу, Казначейства, держави Україна в особі Міністерства

про визнання протиправними та скасування постанов від 24.07.2019 № 55827491 та від 18.02.2016 № 49849512, стягнення 2 633 564,57 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» звернулося до суду з позовом до відповідачів (з урахуванням заяви про зміну предмета спору) про визнання протиправною та скасування постанови Відділу від 24.07.2019 № 55827491 про стягнення виконавчого збору; визнання протиправною та скасування постанови Відділу від 18.02.2016 № 49849512 про стягнення виконавчого збору; стягнення з Міністерства за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» 5 573 595,90 грн компенсації за заподіяну шкоду.

Позовні вимоги обґрунтовані з посилання на незаконні дії Відділу у зведеному виконавчому провадженні, внаслідок яких вся стягнута з боржника сума була направлена на погашення вимог виконавчого збору, і позивач не отримав законну частку фактично стягнутої заборгованості, а саме 5 573 595,90 грн від стягнутої суми 9 119 067,19 грн.

ТОВ «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» звернулося до суду як третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу від 24.07.2019 № 55827491 про стягнення виконавчого збору; визнати протиправною та скасувати постанову Відділу від 18.02.2016 № 49849512 про стягнення виконавчого збору; стягнути з Міністерства за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» 2 633 564,57 грн компенсації за заподіяну шкоду.

Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору обґрунтовані з посиланням на незаконні дії Відділу у зведеному виконавчому провадженні, внаслідок яких вся стягнута з боржника сума була направлена на погашення вимог виконавчого збору, і третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору не отримала законну частку фактично стягнутої заборгованості, а саме 2 633 564,57 грн від стягнутої суми 9 119 067,19 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2024 зі справи № 910/19899/23 (суддя Марченко О.В.) провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ТОВ «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс», закрито.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано, зокрема тим, що заявлені ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» та ТОВ «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» вимоги про визнання протиправними та скасування постанов від 24.07.2019 № 55827491 і від 18.02.2016 № 49849512 про стягнення виконавчого збору (основна вимога) підлягають розгляду виключно в порядку адміністративного судочинства, а вимоги про стягнення компенсації за заподіяну шкоду (похідна вимога) можуть бути розглянуті в порядку господарського судочинства, проте, оскільки задоволення вимог про стягнення компенсації за заподіяну шкоду залежить від задоволення вимог про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору, то даний спір не може бути розглянутий в порядку господарського судочинства. Таким чином, заявлені ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» та ТОВ «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» вимоги можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства та не підлягають розгляду господарським судом.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 зі справи ухвалу суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» до Відділу, Казначейства та держави Україна в особі Міністерства про стягнення 5 573 595,90 грн та в частині закриття провадження у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ТОВ «Фінансова компанія «Альтарес Фінанс» про стягнення 2 633 564,57 грн скасовано, а справу у цій частині направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції. У решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 зі справи, до Верховного Суду звернулося Міністерство з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга обґрунтована з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В обґрунтування доводів касаційної скарги, скаржник зазначає, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення апеляційним господарським судом порушено норми процесуального права, зокрема приписи статей 20, 173, 231 ГПК України та положення статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2025 зі справи № 910/19899/23 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства на постанову суду апеляційної інстанції; призначено розгляд касаційної скарги у судовому засіданні на 27.05.2025.

Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2025 зі справи № 910/19899/23 задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» про участь у судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно з розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.05.2025 № 32.2-01/916 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/19899/23, у зв`язку з відпусткою судді Ємця А.А.

Від ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» 21.05.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на касаційну скаргу. У відзиві міститься клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання відзиву на касаційну скаргу та про поновлення строку, у зв`язку з тим, що з матеріалами касаційної скарги представник ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» ознайомився лише 16.05.2025 і пропустив строк на подання відзиву на касаційну скаргу на 1 день.

За змістом частин першої та другої статті 119 ГПК України поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно із частиною четвертою статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

В ухвалі Суду від 05.05.2025 строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу був визначений до 20.05.2025.

Верховний Суд зазначає, що строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється судом та відповідно до вимог процесуального закону може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Водночас вказані ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» причини пропуску строку (зокрема пізнє ознайомлення з матеріалами касаційної скарги представником товариства) Верховний Суд визнає такими, що не свідчать про об`єктивну неможливість вчинення процесуальної дії учасником справи вчасно, а, отже, неповажними.

З урахуванням викладеного вище, у судовому засіданні 27.05.2025 Суд протокольною ухвалою постановив: клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест» про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу залишити без задоволення, а відзив на касаційну скаргу - без розгляду з урахуванням приписів статей 118, 295 ГПК України.

Від Міністерства 26.05.2025 надійшла заява про розгляд касаційної скарги у справі без участі представника Міністерства.

З огляду на те, що участь представників учасників справи у судовому засіданні не визнавалася обов'язковою, Суд вважав за можливе розглядати касаційну скаргу у справі за відсутності як представника Міністерства, так і представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання.

При підготовці справи № 910/19899/23 до розгляду Верховний Суд установив, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 367/252/24 (провадження № 14-21цс25) (ухвала про прийняття на розгляд Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2025).

Предметом касаційного оскарження у справі № 367/252/24 є: ухвала апеляційного суду від 06.02.2024, якою апеляційну скаргу приватного виконавця на ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 11.01.2024 повернуто особі, яка її подала; постанова від 19.05.2024, якою апеляційний суд скасував ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 16.02.2024 року (про повернення позовної заяви приватного виконавця) і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

У рішення ЄСПЛ від 15.05.2012 у справі «ТОВ "Фірма Верітас" проти України», суд вказав, що, враховуючи положення норми ГПК України та компетенційну складову у понятті «суд, встановлений законом», колегія суддів дійшла висновку, що повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції, є помилковим.

Колегія суддів бере до уваги, що ЄСПЛ у справі «DIYA 97 v. UKRAINE» (№ 19164/04, §47, від 21.10.2010) зазначив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що реалізація конституційного права, зокрема, на касаційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, у цьому випадку - норм ГПК України та компетенційної складової у понятті «суд, встановлений законом».

Отже, у цій справі (№ 910/19899/23) та у справі № 367/252/24 предметом оскарження є постанова апеляційної інстанції, якою ухвала суду першої інстанції [у справі № 910/19899/23 ухвала про закриття провадження; у справі № 367/252/24 про повернення позовної заяви] скасована апеляційним судом, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що у справах № 280/5691/24, № 350/413/24, які також передані на розгляд Великої Палати Верховного Суду, є схожі предмет оскарження та питання застосування норм процесуального права. Проте інформація щодо прийняття вказаних справ до розгляду Великою Палатою Верховного Суду відсутня.

З огляду на предмет касаційного оскарження, застосовні до нього повноваження судом касаційної інстанції, можливості реалізації конституційного права, зокрема на касаційне оскарження судового рішення (постанови апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції) виникає необхідність у формуванні єдиного підходу до правозастосування положень ГПК України, зокрема в частині визначення можливості касаційного оскарження постанови апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню, а справу передано для продовження розгляду, та компетенції Верховного Суду розглядати такі касаційні скарги.

Вказане питання є першочерговим і ключовим, а відтак правовідносини щодо застосування цих норм права є подібними. Адже скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 910/19899/23, якою скасовано ухвалу господарського міста Києва від 09.09.2024 про закриття провадження у справі.

Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пункту 7 частини першої та частини третьої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному поряду палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на викладене вище, беручи до уваги предмет касаційної скарги та її вимоги, Суд дійшов висновку про те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 367/252/24 може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у цій справі, з точки зору компетенційної складової у понятті «суд, встановлений законом» та реалізації конституційного права на касаційне оскарження постанов апеляційного суду, якими скасовано ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви/закриття провадження/залишення позову без розгляду, які за свою природою є ухвалами, що перешкоджають провадженню у справі, а справи передано для продовження розгляду, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, та зважаючи на висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 05.03.2025 у справі № 910/13175/23 щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, та завдання Верховного Суду щодо забезпечення єдності судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 910/19899/23, відповідно до пункту 7 частини першої статті 228, пункту 11 частини першої статті 229 ГПК України, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/252/24.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 910/19899/23 зупинити до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 367/252/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова