Рішення

від 20.05.2025 по справі 701/254/25

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/254/25

Номер провадження2/701/215/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2025 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - І.Д.Калієвського

за участю секретаря - Г.І.Байдужої

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Маньківка справу за позовом Уманської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі: Маньківської селищної ради, Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третьої особи: "Маньківської багатопрофільної лікарні" Маньківської селищної ради Черкаської області про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача та третіх осіб про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину.

На підставу своїх вимог спирається на те, що фактичні обставини справи: сектором дізнання ВП №1 Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024255370000199 від 23.09.2024 за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України. У ході досудового розслідування установлено, що 30.08.2024 близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні житлового будинку, що розташовується по АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин зі своєю дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою спричинення останній тілесних ушкоджень, діючи умисно і цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою дерев`яної палиці завдав близько п`яти ударів в ділянку її голови, один удар в ділянку кисті правої руки та близько десяти ударів в область тулуба, в результаті чого, спричинив потерпілій ОСОБА_2 , тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми з струсом головного мозку, забійної рани м`яких тканин лівої скроневої ділянки, саден в області лівої вушної раковини, які згідно висновку експерта в галузі судово-медичної експертизи від 24.09.2024 року №05-9-01/321 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Вироком Маньківського районного суду від 01.10.2024 ОСОБА_1 , визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу. Ухвалений відносно ОСОБА_1 , вирок має преюдиційне значення у даній справі та є обов`язковим для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності засудженої особи в питанні чи мали місце події та чи вчинені вони цією особою. Внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_2 , отримала тілесні ушкодження, з якими перебувала на лікуванні у КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради Черкаської області, у період із 30.08.2024 по 06.09.2024. Відповідно до наданого КНП «Маньківська багатопрофівльна лікарня» розрахунку від 15.01.2025 року №20 загальна вартість лікування потерпілої ОСОБА_2 , у цей період склала 7207,69 грн., з яких 892,22 грн., кошти місцевого бюджету, у тому числі: 49,07 грн., госопдарські витрати та оплата послуг; 117,11 грн., продукти харчування; 127,05 грн., медикаменти; 598,99 грн., оплата комунальних послуг; 6315,47 грн., кошти Національної служби здоров`я України, із яких: 4718,28 грн., заробітна плата з нрахуваннями; 315,28 грн., господарські витрати та оплата послуг; 86,10 грн., продукти харчування; 508,20 грн., медикаменти; 687,61 грн., капітальні видатки. На даний час відповідачем спричинена шкода у добровільному порядку не відшкодована. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення. Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко - днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко - день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко - днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання. Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я. Відповідно до статті 3 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» закладом охорони здоров`я є юридична особа будь - якої форми власності та організаційно - правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації. Згідно Статуту КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня Маньківської селищної ради, затвердженого рішенням Маньківської селищної ради 23.11.2020 за №23-11-VІІІ, лікарня є закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги будь-яким способом в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом. Майно Підприємства є власністю Маньківської селищної територіальної громади в особі Маньківської селищної ради. Підприємство передане зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Маньківського району у комунальну власність Маньківської селищної територіальної громади згідно рішення від 12.11.2020 року №51-6/VII «Про безоплатну передачу закладів охорони здоров`я із спільної власності територіальних громад сіл, селищ району до комунальної власності Маньківської селищної ради (об`єднаної територіальної громади)». Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків КНП «Маньківська центральна районна лікарня» Маньківської районної ради Черкаської області. За змістом пункту 1.2 Статуту підприємство здійснює господарську діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. При цьому, у відповідності до п. 4 Статуту підприємство організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, затвердженого засновником, тобто Маньківською селищною радою. Відповідно до п. 5.3 Статуту джерелами формування майна та коштів Підприємства є комунальне майно, передане Підприємству в оперативне управління, кошти місцевого бюджету, кошти отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Згідно «Положення про Національну службу здоров`я України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1101, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення є Національна служба здоров`я України (НСЗУ). Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України. Таким чином, медичні послуги надано КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного з НЗСУ (замовник). Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій. Тобто, послуги КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради, пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України. Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року №1086. НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми. В той же час, оскільки НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг - лікування потерпілої, котра перебувала на стаціонарному лікуванні у період із 30.08.2024 по 06.09.2024 з вини ОСОБА_1 , на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовник) та КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради, дані кошти необхідно стягнути з ОСОБА_1 , та зарахувати частину з них до Державного бюджету України, а ті кошти, які витрачені за рахунок місцевого бюджету до місцевого бюджету, що і змусило звернутися з відповідним позовом до суду.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити в повному обсязі.

Представник Маньківської селищної ради в судове засідання не з"явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник Національної служби здоров`я України в судове засідання не з"явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідач всудове засіданняне з`явився,про часта місцерозгляду справиповідомлений належнимчином упроцесуальний спосіб,причини неявкисуду неповідомив,заяви пророзгляд справив йоговідсутність чивідкладення судовогозасідання ненадходило,але заданих обставинйого неявкане перешкоджаєрозгляду справипо сутіу йоговідсутність напідставі зібранихдоказів.. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Представник третьої особи: Комунального некомерційного підприємства "Маньківська багатопрофільна лікарня" в підготовче засідання не з"явився, але згідно письмової заяви не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить проводити розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положеньст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Зазначене узгоджується у позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №806/1000/17 (адміністративне провадження №К/9901/2562/17) від 25.04.2018.

Разом з цим, більш широке тлумачення зазначених понять наводить Верховний Суд при розгляді справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі №910/18283/17, від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, від 13.06.2018 у справі №687/379/17-ц).

На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЦПК Україниу випадках встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК Україниу визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною 1, 2 ст. 57 ЦПК України встановлено, що органи та інші особи, які відповідно до ст. 56 цього Кодексузвернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. Відмова органів та інших осіб, які відповідно достатті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.

Зі змісту п. 2 резолютивної частиниРішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99вбачається, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у ч. 2 ст. 4 ЦПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь - яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру`дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Згідно вироку Маньківського районного суду Черкаської області від 01.11.01.2024 року ОСОБА_1 , засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі шістдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1105 грн. 00 коп. Потерпілою особою по даному кримінальному провадженню є ОСОБА_2 (а.с.18).

Судом встановлено, що у ході досудового розслідування установлено, що 30.08.2024 близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні житлового будинку, що розташовується по АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин зі своєю дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою спричинення останній тілесних ушкоджень, діючи умисно і цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою дерев`яної палиці завдав близько п`яти ударів в ділянку її голови, один удар в ділянку кисті правої руки та близько десяти ударів в область тулуба, в результаті чого, спричинив потерпілій ОСОБА_2 , тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми з струсом головного мозку, забійної рани м`яких тканин лівої скроневої ділянки, саден в області лівої вушної раковини, які згідно висновку експерта в галузі судово-медичної експертизи від 24.09.2024 року №05-9-01/321 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Вироком Маньківського районного суду від 01.10.2024 ОСОБА_1 , визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу.

Ухвалений відносно ОСОБА_1 , вирок має преюдиційне значення у даній справі та є обов`язковим для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності засудженої особи в питанні чи мали місце події та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_2 , отримала тілесні ушкодження, з якими перебувала на лікуванні у КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради Черкаської області, у період із 30.08.2024 по 06.09.2024.

Відповідно до наданого КНП «Маньківська багатопрофівльна лікарня» розрахунку від 15.01.2025 року №20 загальна вартість лікування потерпілої ОСОБА_2 , у цей період склала 7207,69 грн., з яких 892,22 грн., кошти місцевого бюджету, у тому числі: 49,07 грн., господарські витрати та оплата послуг; 117,11 грн., продукти харчування; 127,05 грн., медикаменти; 598,99 грн., оплата комунальних послуг; 6315,47 грн., кошти Національної служби здоров`я України, із яких: 4718,28 грн., заробітна плата з нрахуваннями; 315,28 грн., господарські витрати та оплата послуг; 86,10 грн., продукти харчування; 508,20 грн., медикаменти; 687,61 грн., капітальні видатки.

На даний час відповідачем спричинена шкода у добровільному порядку не відшкодована.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко - день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко - днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» закладом охорони здоров`я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Згідно Статуту КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня Маньківської селищної ради, затвердженого рішенням Маньківської селищної ради 23.11.2020 за №23-11-VІІІ, лікарня є закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги будь-яким способом в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.

Майно Підприємства є власністю Маньківської селищної територіальної громади в особі Маньківської селищної ради. Підприємство передане зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Маньківського району у комунальну власність Маньківської селищної територіальної громади згідно рішення від 12.11.2020 року №51-6/VII «Про безоплатну передачу закладів охорони здоров`я із спільної власності територіальних громад сіл, селищ району до комунальної власності Маньківської селищної ради (об`єднаної територіальної громади)». Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків КНП «Маньківська центральна районна лікарня» Маньківської районної ради Черкаської області.

За змістом пункту 1.2 Статуту підприємство здійснює господарську діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. При цьому, у відповідності до п. 4 Статуту підприємство організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, затвердженого засновником, тобто Маньківською селищною радою.

Відповідно до п. 5.3 Статуту джерелами формування майна та коштів Підприємства є комунальне майно, передане Підприємству в оперативне управління, кошти місцевого бюджету, кошти отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Згідно «Положення про Національну службу здоров`я України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1101, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення є Національна служба здоров`я України (НСЗУ).

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Таким чином, медичні послуги надано КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного з НЗСУ (замовник).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Тобто, послуги КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради, пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року №1086.

НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми.

В той же час, оскільки НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг - лікування потерпілої, котра перебувала на стаціонарному лікуванні у період із 30.08.2024 по 06.09.2024 з вини ОСОБА_1 , на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовник) та КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради, дані кошти необхідно стягнути з ОСОБА_1 , та зарахувати частину з них до Державного бюджету України, а ті кошти, які витрачені за рахунок місцевого бюджету до місцевого бюджету.

Уманською окружною листом №53/3-49 вих. 25 від 21.01.2025 повідомлено Національну службу здоров`я України про виявлені порушення та тим самим надано можливість відреагувати на порушення інтересів держави.

Однак, Національна служба здоров`я України у листі №9797/2-16-25 від 06.03.2025 зазначила про невжиття заходів претензійно - позовного характеру, спрямованих на стягнення із винної особи витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_1 та послалась на те, що відповідно до норм Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 року №1101, НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у даних категоріях справ. Одночасно у листі вказано про те, що НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду з відповідним позовом окружною прокуратурою.

Вказане свідчить про бездіяльність Національної служби здоров`я України та відсутність наміру звернення до суду, оскільки до цього часу позов про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення у сумі 6315,47 грн., (кошти Державного бюджету України) до суду не пред`явлений та відповідні витрати не відшкодовані.

Таким чином, прокурором доведено належними та допустимими доказами факт витрат, понесених медичним закладом на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, вчиненого ОСОБА_1 , відтак наявний причинний зв`язок між злочинними діями винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні, а тому понесені медичним закладом витрати на лікування потерпілого підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільний позов в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений належними та допустимими доказами, а тому підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому судові витрати підлягають стягненню із відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1191, 1206 ЦК України, ч. 7 ст. 128 КПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України, ст. 18 Закону України «Основ законодавства про охорону здоров`я», ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ), на користь держави в особі: Національної служби здоров`я України (ЄДРПОУ42032422,просп.Степана Бандери,буд.19,м.Київ,04073)кошти навідшкодування витратна лікуванняпотерпілого відкримінального правопорушенняв розмірі 6315 грн., (шість тисяч триста п`ятнадцять гривень) 47 копійок, які зарахувати до Державного бюджету України за кодом класифікації доходів 24060300, на рахунок UA978999980313080115000026011, отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський р-он /24060300, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків: НОМЕР_1 ,зареєстрованого тажителя АДРЕСА_1 ),на користьдержави вособі: Маньківськоїселищної ради (ЄДРПОУ 25659958, вул. Шевченка, буд. 9, с-ще Маньківка Уманського району Черкаської області, 20101) кошти на відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в розмірі 892 грн., (вісімсот дев`яносто дві гривні) 22 копійки, які зарахувати до місцевого бюджету Маньківської територіальної громадина за реквізитами одержувач: ДКСУ м. Київ, р/р НОМЕР_2 ).

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 )на користь держави (ГУК у Черк. обл./Черкаська обл./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA338999980313191206000023757; код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлений 28.05.2025 р.

Суддя І.Д.Калієвський