Рішення від 28.05.2025 по справі 705/7031/24

Справа №705/7031/24

2/705/1264/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2025 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , поданим адвокатом Трепаком Олександром Івановичем, до ОСОБА_2 про виділ в натурі в особисту приватну власність частини житлового будинку,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ТрепакО.І.,який дієвід іменіта вінтересах позивача ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовною заявоюдо Уманськоїміської радипро виділ внатурі в особисту приватнувласність частинижитлового будинку.Позовні вимогиобґрунтовані тим,що відповіднодо Договорударування від25.05.1995,посвідченого Уманськоюміською державноюнотаріальною конторою, ОСОБА_1 євласником 13/25частин житловогобудинку АДРЕСА_1 ,розміщених наприсадибній земельнійділянці розміром1200кв.м.Відповідно доІнформаційної довідкивід 11.07.2024№ 11571о,виданої Уманськимвідділком Комунальногопідприємства Черкаськеобласне об`єднанебюро технічноїінвентаризації» станомна 01.01.2013право власностіна житловийбудинок АДРЕСА_1 зареєстровано за: ОСОБА_3 частка 12/25та ОСОБА_1 частка13/25.Крім того,позивачу направі приватноївласності належатьземельні ділянкиплощею 0,052га,кадастровий №7110800000:05:005:0157,з цільовимпризначенням для обслуговуванняжитлового будинкута площею0,0243га,кадастровий №7110800000:05:005:0818,з цільовимпризначенням для веденняособистого селянськогогосподарства,які розташованіза адресою: АДРЕСА_1 .У 2000році ОСОБА_1 здійснила будівництвожитлової добудовидо своєїчастки вказаногожитлового будинку,а саме:веранди площею5,3кв.м.та житловоїкімнати площею38,8кв.м.,що підтверджуєтьсяБудівельним паспортомвід 11.07.1996та Декларацієюпро готовністьоб`єкта доексплуатації від25.12.2013. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а післяїї смертів частинібудинку АДРЕСА_1 ,яка їйналежала,проживала їїплемінниця ОСОБА_4 ,яка такожпомерла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 вирішила виділити в натурі свою частку із спільної часткової власності житлового будинку АДРЕСА_1 та отримати на свою частку окрему поштову адресу, тому не маючи змоги з?ясувати чи прийняла будь-яка інша особа спадщину на частину будинку, належну ОСОБА_3 , вона через свого представника звернулася до суду з даним позовом, зазначивши в якості відповідача Уманську міську раду.

Ухвалою судді від 20.01.2025 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями.

Також, ухвалою судді від 20.01.2025 задоволено заяву позивача та витребувано від Першої уманської державної нотаріальної контори відомості: чи була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ?; у разі, якщо спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була заведена хто являвся спадкоємцем?; чи була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ?; у разі, якщо спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була заведена хто являвся спадкоємцем?

На виконання ухвали судді від 20.01.2025 від завідувача Першої уманської державної нотаріальної контори Кравець Г. надійшла інформація, з якої вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . заведена спадкова справа №91/2012 на підставі заяви про прийняття спадщини від 03.03.2012 ОСОБА_2 , 1956 р.н., яка є спадкоємицею за заповітом, посвідченим Уманською міською державною нотаріальною конторою 16.06.2009 за реєстровим №2-2767.

Ухвалою судді від 11.02.2025 замінено неналежного відповідача Уманську міську раду у вказаній цивільній справі на належного відповідача ОСОБА_2 .

Копію вказаної ухвали та копію позову з додатками направлено за адресою проживання ОСОБА_2 .

Станом на день розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2 не надходило.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом вказаних процесуальних норм, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1,ч.2, ч.3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що на підставі Договору дарування від 25.05.1995, посвідченого Уманською міською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 є власником 13/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , розміщеного на присадибній земельній ділянці розміром 1200 кв.м.

Відповідно до Інформаційної довідки від 11.07.2024 № 11571о, виданої Уманським відділком Комунального підприємства Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» станом на 01.01.2013 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за: ОСОБА_3 частка 12/25; та ОСОБА_1 частка 13/25.

Згідно з наданою завідувачем Першої уманської державної нотаріальної контори Кравець Г. інформацією, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа №91/2012 на підставі заяви про прийняття спадщини від 03.03.2012, ОСОБА_2 , 1956 р.н., яка є спадкоємицею за заповітом, посвідченим Уманською міською державною нотаріальною конторою 16.06.2009 за реєстровим №2-2767.

Також, позивачу на праві приватної власності належать земельні ділянки площею 0,052 га, кадастровий № 7110800000:05:005:0157, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та площею 0,0243 га, кадастровий № 7110800000:05:005:0818, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 14.01.2004 № 041032 та Витягами з Державного реєстру речових прав від 16.09.2024 № 395126250 та № 395130199.

У 2000 році ОСОБА_1 здійснила будівництво житлової добудови до своєї частки вказаного житлового будинку, а саме: веранди площею 5,3 кв.м. та житлової кімнати площею 38,8 кв.м., що підтверджується Будівельним паспортом від 11.07.1996 та Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 25.12.2013.

У позивача ОСОБА_1 виникло питання щодо виділення в натурі своєї частки із спільної часткової власності житлового будинку АДРЕСА_1 та отримання на свою частку окремої поштової адреси. Тому, через свого представника вона звернулася з даним позовом до суду, в якому зазначає, що відповідно до Технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 від 09.07.2024 у ньому влаштовано два окремих входи: 1) вхід через веранду, позначену на схематичному платі а2, на плані поверху цифрами «1-1» площею 4,0 кв.м., який веде в частину житлового будинку позначену на плані поверху цифрами «1-2» площею 10,2 кв.м. та «1-3» площею 13,6 кв.м., що належали на праві власності ОСОБА_3 ; 2) вхід через веранду, позначену на схематичному платі а5, а на плані поверху цифрами «2-1» площею 5,3 кв.м., який веде в частину житлового будинку позначену на плані поверху цифрами «2-2» площею 12,6 кв.м., цифрами «2-3» площею 22,1 кв.м., цифрами «2-4» площею 13,0 кв.м., цифрами «2-5» площею 9,5 кв.м., цифрами «2-6» площею 14,0 кв.м., цифрами «2-7» площею 4,6 кв.м., цифрами «2-8» площею 3,0 кв.м., цифрами «2-9» площею 3,12 кв.м., цифрами «2-10» площею 21,9 кв.м., цифрами «2-11» площею 1,6 кв.м., цифрами «2-12» площею 12,7 кв.м. та які належать ОСОБА_1 .

У позові також зазначено, що незважаючи на те, що в будинку АДРЕСА_1 облаштовано два окремих входи, тобто будинок фактично розділений між співвласниками, для підтвердження обгрунтованості та законності позовних вимог, під час розгляду справи за даним позовом позивачем буде ініційоване клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи для встановлення технічної можливості виділу частки в натурі об`єкта нерухомого майна та встановлення того, що даним виділом не порушуються будівельні норми та правила, а частка ОСОБА_1 може бути виділена в окремий об`єкт і такий виділ є технічно можливим.

При цьому позивач посилається на Постанову Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 495/6053/19, в якій вказано, що «кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі. Статтею 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен зі співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Проте, станом на день розгляду справи ні позивач чи її представник, ні відповідач не зверталися до суду з відповідним клопотанням стосовно призначення та проведення будівельно-технічної експертизи для встановлення технічної можливості виділу частки в натурі об`єкта нерухомого майна та встановлення того, що даним виділом не порушуються будівельні норми та правила, а частка ОСОБА_1 може бути виділена в окремий об`єкт і такий виділ є технічно можливим.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Доказиє будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні доказами; висновки експертів; показання свідків.

Відповідно до статей 77 - 80ЦПК Українидокази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Положеннямистатті 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною четвертоюстатті 10ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинствасуду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності в такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

З урахуванням зазначеного та дослідивши надані позивачем докази, суд позбавлений можливості провести реальний розподіл часток співвласників житлового будинку по АДРЕСА_1 з урахуванням технічної можливості виділу частки в натурі об`єкта нерухомого майна та встановлення того, що даним виділом не будуть порушуваться будівельні норми та правила, а частка ОСОБА_1 може бути виділена в окремий об`єкт і такий виділ є технічно можливим, а також з урахуванням того, що кожній зі сторін повинно бути виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи принцип змагальності сторін, суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними. Таким чином, при викладених обставинах, у зв`язку з тим, що позивачем не надано необхідних та обґрунтованих доказів щодо можливості визначення та виділення часток в натурі у спільній власності сторін, позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 83, 84, 258-259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , поданої адвокатом Трепаком Олександром Івановичем, до ОСОБА_2 про виділ в натурі в особисту приватну власність частини житлового будинку відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції.

СуддяЛеся Сергіївна Годік