Рішення від 21.05.2025 по справі 755/12251/24

Справа №:755/12251/24

Провадження №: 2-о/755/191/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

присяжних - Шевченко М.В., Цвік Г.Й.,

за участі секретаря - Лазоришин А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -

у с т а н о в и в:

12.07.2024 року заявник звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, у якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити над ним опіку та призначити заявника його опікуном.

Вимоги заяви мотивовано тим, що ОСОБА_2 перебуває на диспансерному обліку, а також перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чоботарьова НАМН України». Згідно медичної документації батько заявника ОСОБА_2 має вікові патології нервової системи. Після виписки з лікарні ОСОБА_2 перебуває на домашньому лікуванні, знаходиться під наглядом лікаря-невропатолога, але стан його здоров`я після лікування покращився лише тимчасово, до теперішнього часу хвороба не відступила, а лише почала прогресувати, переросла в стадію хронічного захворювання та потребує медикаментозного стаціонарного лікування. За своїм станом здоров`я ОСОБА_2 потребує постійного догляду, нагляду та допомоги. ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними: часто забуває, що мав зробити; може заблукати біля свого ж будинку; не усвідомлює яка пора року, як правильно одягнутись, як їсти. Психічний стан здоров`я ОСОБА_2 істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Про ОСОБА_2 турбується, доглядає, лікує його син ОСОБА_1 . Саме він, як член сім`ї виявив бажання бути опікуном свого хворого батька.

Ухвалою суду від 16.07.2024 року відкрите провадження у справі, призначений розгляд справи за правилами окремого провадження у складі одного судді та двох присяжних.

Ухвалою суду від 05.09.2024 року у справі призначено проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, витребувано необхідну для проведення експертизи медичну інформацію та зупинене провадження у справі до отримання висновку експерта.

Ухвалою суду від 19.12.2024 року відновлене провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні, а також залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 30.01.2025 року задоволене клопотання заінтересованої особи ОСОБА_5 про її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.02.2025 року задоволене клопотання заінтересованої особи ОСОБА_3 про її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.02.2025 року задоволене клопотання заявника ОСОБА_1 про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 30.04.2025 року закрите підготовче провадження у справі та суд перейшов до судового розгляду справи по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 19.05.2025 року задоволене клопотання представника заінтересованої особи Кравченко Володимира Тимофійовича про участь указаної заінтересованої особи в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні заявник підтримав вимоги своєї заяви з підстав викладених у ній і додатково пояснив суду, що його батько хворіє та потребує постійного догляду і опіки, через такі хвороби, як деменція та хвороба паркінсона. Стан батька з часом погіршується, у 2024 році він перебував на стаціонарному лікуванні. Заявник вказує, що саме в нього склались добрі стосунки з батьком, на противагу стосункам батька з його донькою. Оскільки заявник має гарні відносини з батьком, а інші родичі таких відносин не мають і не бажають бути опікунами, саме заявника слід призначити опікуном його батька, який потребує постійної допомоги.

Представник заявника в судовому засіданні підтримала вимоги заяви з підстав викладених у ній, просить заяву задовольнити і додатково пояснила суду, ОСОБА_2 хворіє протягом тривалого часу, приблизно з 2016 року та у зв`язку із цим перебуває на обліку. У 2021 році стан здоров`я ОСОБА_2 значно погіршився і його стали інтенсивно лікувати, а в 2024 році ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування. ОСОБА_2 потребує цілодобового догляду та нагляду через хворобу паркінсона. Навіть після проведеного стаціонарного лікування стан здоров`я ОСОБА_2 лишається поганим, а тому заявник був змушений звернутись до суду. Заявник у всьому допомагає своєму батькові, опікується ним, але опікунство має бути офіційним аби заявник мав право від імені батька звертатись до Пенсійного фонду та інших державних установ.

Представник Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в судовому засіданні підтримав вимоги заяви та додатково пояснив суду, що кандидатуру заявника в якості опікуна було розглянуто на засіданні, перевірено всі його документи та зроблено висновок, що він повністю відповідає вимогам до опікуна. Заявник до кримінальної відповідальності не притягувався, в розшуку не перебуває, має задовільний стан здоров`я, характеризується позитивно. Інші члени сім`ї не можуть виконувати функції опікуна, оскільки дружина ОСОБА_2 проживає за кордоном, як і його невістка. Одна донька ОСОБА_2 разом з батьком не проживає, має поганий стан здоров`я та має на утриманні неповнолітню дитину, а інша проживає за межами України, як і невістка ОСОБА_2 . Представник зазначає, що особисто відвідував квартиру у якій проживає ОСОБА_2 та його син і побачив, що між ними дійсно гарні стосунки. В присутності представника органу опіки та піклування Кравченко В.Т. просив призначити його опікуном саме сина ОСОБА_1 .

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав вимоги заяви та пояснив, що ОСОБА_2 потребує опіки над ним. ОСОБА_2 бажає аби саме син був його опікуном. Заявник відповідає вимогам законодавства щодо призначення його опікуном, а інші члени сім`ї таким вимогам не відповідають.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , стосовно якої ставиться питання про визнання недієздатним та призначення опікуна, в судовому засіданні вказав, що буде дуже добре якщо його син буде опікуном, саме цього він чекав із самого початку. ОСОБА_2 зазначає, що буде дуже радий якщо заявник буде його опікуном і не відмовитися від батька. ОСОБА_2 вказав, що має дуже добрі відносини зі своїм сином і іншої кандидатури опікуна не бажає.

Заінтересована особа ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала вимоги заяви та пояснила суду, що вона є донькою ОСОБА_2 , але не має змоги бути опікуном свого батька, оскільки має поганий стан здоров`я, працює повний робочий день та має на утриманні неповнолітнього сина. Саме заявник є найближчою для батька людиною, а на саму заінтересовану особу ОСОБА_2 реагує негативно.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала вимоги заяви та пояснила суду, що вона є донькою ОСОБА_2 , але не має змоги бути його опікуном, оскільки проживає та працює в Німеччині і повертатись до України не збирається, а тому не заперечує аби заявник був опікуном їх батька.

Заінтересована особа ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала вимоги заяви та пояснила, що вона є дружиною заявника і не має заперечень проти того аби її чоловік був опікуном свого батька, оскільки у них добрі відносини. Сама заінтересована особа разом з дітьми проживає в Німеччині.

Представник заінтересованих осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав вимоги заяви та пояснив суду, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживають в Німеччині і донька ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не збирається повертатись до України, а дружина заявника не збирається повертатись до України до часу закінчення війни. Заінтересовані особи не заперечують проти призначення заявника опікуном свого батька, тому представник заяву ОСОБА_1 підтримує.

Суд, вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

За наявними в матеріалах справи медичним документами ОСОБА_2 має незадовільний стан здоров`я, у тому числі йому діагностовано хвороба паркінсона та деменцію (Т. 1, а.с. 10-14, 61).

За змістом ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Згідно ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення свої дій та (або) керувати ними.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Відповідно до ст. 298 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №1598 від 19.11.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на стійкий хронічний психічний розлад у вигляді - Деменції при хворобі Паркінсона (F20.3 згідно МКХ-10). Даний психічний розлад носить характер стійкого хронічного розладу. ОСОБА_2 за своїм психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (Т. 1, а.с. 88-92).

Таким чином, зібрані по справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява в частині заявлених вимог щодо визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним підлягає задоволенню.

При визнанні особи недієздатною суд також виходить із положень ч. 6 ст. 300 ЦПК України, якою передбачено, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

В рішенні у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини першої статті 13 Закону України "Про психіатричну допомогу" (справа про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу) від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації (абзаци перший, третій, четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Відповідно до ст. 41 ЦК України, правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-які правочини. Такі дії від імені недієздатної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Згідно норм ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Аналізуючи при цьому як норми ЦК України так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також убачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, та саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Отже призначення опікуна недієздатній особі, на думку суду, переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена можливості самостійно здійснювати свої права у суспільстві.

Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов`язків та звільнення від повноважень опікуна визначений Главою 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88 (далі - Правила).

Згідно ст. 55 ЦК України та п. 1.2 Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

У відповідності до приписів ст. 67 ЦК України та Розділу 4 Правил, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Статтею 58 ЦК України визначено коло осіб над якими встановлюється опіка, зокрема у ній зазначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун та піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Як передбачено ч. 5 ст. 63 ЦК України, фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів або піклувальників.

Заявляючи вимогу про визнання фізичної особи недієздатною, заявник просить також призначити його опікуном.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник є рідним сином ОСОБА_2 і вони зареєстровані за однією адресою. При цьому, квартира в якій проживають заявник та ОСОБА_2 належить заявнику на праві особистої приватної власності (а.с. 5-7, 9, 21, 69-72).

Заявник має задовільний стан здоров`я, незнятої або непогашеної судимості не має, працює, має стабільний дохід, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, одружений (Т. 1, а.с. 58-59, 62-68).

ОСОБА_4 , яка є донькою ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; має захворювання на остеопороз; працює вчителем англійської мови; має на утриманні сина, який є студентом 1-го курсу денної форми навчання (Т. 1, а.с. 73-81, 95, 106-108, 243).

Донька ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та дружина заявника і невістка ОСОБА_2 - ОСОБА_5 проживають в Німеччині (Т. 1, а.с. 121-122, 130-131, 181-184, 186-187, 190-193, 196, 198, 209-212, 214-215, 217-218, 220-221, 223-224, 226-227, 231-233).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 19.08.2024 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають разом у кв. АДРЕСА_2 , житлово-побутові умови задовільні (Т. 1, а.с. 160).

Обмежень, визначених ст. 64 ЦК України щодо призначення заявника опікуном, судом не встановлено.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Статтею 56 ЦК України встановлено, що органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 60 ЦК України передбачено встановлення судом опіки над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначення опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Отже призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства по захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Відповідно до змісту подання органу опіки та піклування від 02.09.2024 року та витягу з протоколу засідання опікунської ради від 02.09.2024 року, ОСОБА_2 встановлено діагноз: деменція важкого ступеню внаслідок хвороби паркінсона, галюцинаторно-параноїдний синдром. Навички самообслуговування частково втрачені, потребує постійного стороннього догляду та нагляду. ОСОБА_1 разом з батьком ОСОБА_2 зареєстровані та проживають в кв. АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 . Житлово-побутові умови задовільні. ОСОБА_1 одружений, працює, за місцем проживання характеризується позитивно. Медичних протипоказань щодо призначення ОСОБА_1 опікуном над своїм батьком немає. ОСОБА_1 незнятої чи непогашеної судимості немає. ОСОБА_3 (сестра ОСОБА_1 ) не заперечує проти виконання ОСОБА_1 функцій опікуна над їх батьком та відмовляється бути опікуном, оскільки проживає за кордоном. ОСОБА_4 (сестра ОСОБА_1 ) не заперечує проти виконання ОСОБА_1 функцій опікуна над їх батьком та відмовляється бути опікуном, оскільки має поганий стан здоров`я, зайнята на роботі та має на утриманні сина. ОСОБА_5 (дружина ОСОБА_1 ) не заперечує проти виконання її чоловіком функцій опікуна стосовно його батька та відмовляється бути опікуном останнього, оскільки проживає за кордоном. Інших осіб, які б виявили бажання бути опікуном ОСОБА_2 , немає. ОСОБА_2 не зможе без опікуна самостійно здійснювати та забезпечувати свої права згідно чинного законодавства України, як наслідок буде позбавлений можливості повноцінного життя. Орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над його батьком ОСОБА_2 , в разі визнання останнього рішенням суду недієздатною особою (а.с. 52-55).

Враховуючи, що заявник ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , зареєстрований та проживає разом з батьком, здійснює за ним догляд, медичних протипоказань щодо призначення його опікуном не має, не знятої чи не погашеної судимості також не має, характеризується позитивно, має дохід та у власності нерухоме майно, а також враховуючи особисті стосунки між сином та батьком, які є близькими родичами, беручі до уваги, що одна з доньок ОСОБА_2 з останнім не проживає та має незадовільний стан здоров`я, а інші донька проживає закордоном, будь-які інші особи не виявили бажання виконувати обов`язки опікуна, наведене в сукупності дає підстави вважати можливим виконання ОСОБА_1 обов`язків опікуна над недієздатним батьком, тому суд убачає визначені законом підстави призначити заявника опікуном над його недієздатним батьком ОСОБА_2 .

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна підлягає задоволенню в повному обсязі.

В силу положень ч. 5 ст. 300 ЦПК України, рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 294-300, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 39, 41, 55, 56, 58, 60, 62, 63 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Звенигородка, Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 - визнати недієздатним.

Встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити його опікуном - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною суд визначає протягом двох років від дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 27.05.2025 року.

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Заінтересована особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ, бул. Івана Котляревського, 1/1, код ЄДРПОУ 37203257);

Заінтересована особа - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Заінтересована особа - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Заінтересована особа - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Заінтересована особа/Особа стосовно якої розглянуто справу - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя -

Присяжні -