Ухвала

від 27.05.2025 по справі 607/10490/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

27.05.2025

Справа № 607/10490/25

У ХВ АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2025 року м.Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М. при вирішенні питання про прийняття позовної заяви Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Управління соціальної політики Тернопільської міської ради звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи.

Ознайомившись зі змістом заяви та доданими до неї документами, доходжу такого висновку.

В силу вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1407215 від 23 травня 2025 року, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради від 22 травня 2025 року, відомості про місце реєстрації ОСОБА_1 в реєстрі Тернопільської міської об`єднаної територіальної громади відсутні.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.

Судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 .

Відповідно довимог статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.

Місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

Місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Відповідно до вимог пункту 4 Порядку

декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі Порядку), затвердженого постановою КМУ №265 від 07 лютого 2022 року, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених допереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

Особа, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) якої знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених допереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.

Відомості про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), що знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених допереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, вносяться до реєстру територіальної громади, яка здійснила відповідну реєстраційну дію за межами таких територій.

В абзаці 1 підпункту 5 пункту 35 Порядку зазначено, що для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім`ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них.

Згідно з вимогами підпункту 6 пункту 21 Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, до реєстру територіальної громади вносяться такі відомості про особу, місце проживання (перебування) якої задекларовано/зареєстровано: відомості про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених допереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (за наявності).

Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.

Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 (провадження №61-5805сво23).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у вказаній постанові зробила правовий висновок, який полягає у вирішенні питання щодо положень частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України, зазначивши при цьому те, що в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод внутрішньопереміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, згідно з вимогами ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав, свобод внутрішньо переміщених осіб», засвідчує лише місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону, однак не свідчить про місце реєстрації, як того вимагає ч.1 ст. 27 ЦПК України.

При цьому з вказаної довідки вбачається, що відповідач зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Доказів того, що відповідач офіційно зареєстрував своє місце проживання чи перебування в місті Тернополі суду не надано, а фактичне місце проживання не має значення, оскільки статтями 27, 28 ЦПК України передбачено право звернення до суду саме за зареєстрованим місцем проживанням чи перебуванням.

Враховуючи те, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , вважаю, що дана справа підсудна Горностаївському районному суду Херсонської області за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Вирішуючи питання про направлення справи за територіальною підсудністю, слід зазначити наступне.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу 180 від 03 липня 2024 року), вся територія Гроностаївської територіальної громади Горностаївського району Херсонської області, до якої входить село Ольгине Каховського району Херсонської області, тимчасово окупована російською федерацією з 24 лютого 2022 року.

Рішенням Вищої Ради Правосуддя №566/0/15-23 від 30 травня 2023 року, змінено з 01 червня 2023 року територіальну підсудність судових справ Горностаївського районного суду Херсонської області Нововоронцовському районному суду Херсонської області.

Відтак, дана справа підлягає передачі за підсудністю до Нововоронцовського районного суду Херсонської області.

При цьому роз`яснюю, що направлення справи за підсудністю є обов`язком, а не правом суду у разі, якщо справа належить до територіальної юрисдикції іншого суду. Крім цього, направлення справи за підсудністю не є обмеженням заявника у праві доступу до правосуддя, оскільки учасники справи не позбавлені можливості приймати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції або через уповноваженого представника, а також подавати заяви про розгляд справи за їх відсутності.

В силу вимог статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, про що постановляється ухвала (п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) .

Керуючись ст. ст. 27, 31, 353-354 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Цивільну справу за позовною заявою Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи передати на розгляд до Нововоронцовського районного суду Херсонської області (адреса: 74200, вул.Тітова,2А, смт. Нововоронцовка, Херсонської області).

Передати справу на розгляд іншого суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 27 травня 2025 року.

Суддя І.М. Черніцька