Ухвала від 23.05.2025 по справі 569/2339/25

Справа № 569/2339/25

1-кс/569/2317/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представників власників майна адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах КП «Спецкомбінат-ритуальна служба» РМР про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_5 в інтересах КП «Спецкомбінат-ритуальна служба» РМР звернулася до слідчого судді Рівненського міського суду із вказаним клопотанням у якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07 лютого 2025 року на майно, вилучене в ході проведення обшуку у будівлях КП «Спецкомбінат-ритуальна служба» РМР.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 повністю підтримала клопотання та просила його задоволити з викладених у ньому підстав, посилаючись на те, що на даний час органом досудового розслідування не встановлено будь-яку причетність посадових осіб КП «Спецкомбінат-ритуальна служба» РМР, до протиправних дій, які є об`єктом кваліфікації у даному кримінальному провадженні.

Слідчий та прокурор просили відмовити у задоволенні клопотання, вказавши на те, що вилучене під час обшуку майно являється матеріальним об`єктом, що зберегло на собі сліди вчиненого злочину та відповідає вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України. Досудове розслідування даного кримінального провадження на даний час триває, а вказане арештоване майно необхідне для з`ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, забезпечення збереження речових доказів.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024180000000064 від 04.10.2024 за ч. 4 ст. 191 КК України.

05.02.2025 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду проведено обшук у будівляхКП «Спецкомбінат-ритуальнаслужба» РМР,які розташованіза адресами:м.Рівне,вул.В.Стельмаха,24(адмінбудівля)та повул.Енергетиків,33(кладовище) в ході якого було виявлено та вилучено майно, серед іншого мобільний телефон ОРРО, який належить ОСОБА_6 , мобільний телефон HUAWEI, який належить ОСОБА_7 та мобільний телефон Galaxy H33 5G, який належить ОСОБА_8 .

Вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки в них можуть міститись відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також були отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення.

За результатами розгляду клопотання слідчого, ухвалою слідчого судді від 07 лютого 2025 року накладено арешт на вищевказане майно, яке було вилучене під час обшуків у будівлях КП «Спецкомбінат-ритуальна служба» РМР, які розташовані за адресами: м. Рівне, вул. В. Стельмаха, 24 (адмінбудівля) та по вул. Енергетиків, 33 (кладовище).

Відповідно до ухвали суду про накладення арешту на майно слідує, що підставою для цього слугувала необхідність збереження речового доказу з метою повного, всебічного та неупередженого проведення слідчий (розшукових) дій, що в свою чергу може позбавити можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, а також проведення судових експертиз.

Ухвала про накладення арешту на майно в апеляційному порядку не оскаржена.

Під час розгляду клопотання встановлено, що вилучені мобільні телефони, являються знаряддям вчинення злочину та відповідають вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України. Досудове розслідування даного кримінального провадження на даний час триває, а вказане арештоване майно необхідне для з`ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, забезпечення збереження речових доказів.

Тому, слідчий суддя вважає, твердження заявника, що вказане арештоване майно підлягає поверненню їх власникам не заслуговує на увагу оскільки, на даний час у даному кримінальному провадженні з метою з`ясування всіх обставин його вчинення є об`єктивна необхідність у проведенні слідчих (розшукових) дій, зокрема огляду вилученого арештованого майна та вирішення питання про можливого призначення та проведення судових експертиз.

Окрім того, вилучене майно може містити на собі інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення, фактичні дані, на підставі яких можливо встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, які мають значення для даного кримінального провадження і підлягають доказуванню, у зв`язку з чим суд вважає, що на даний час продовжує існувати необхідність у проведенні відповідних слідчих дій для перевірки та встановлення даних, які містяться на арештованому майні.

Згідно ч. 1 ст.98КПКУкраїни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як убачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя при вирішення питання про арешт майна, дійшов правильного висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність накладення арешту на майно, яке є засобом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення та доказом у кримінальному провадженні, а не застосування арешту, могло призвести до його знищення, приховування, відчуження або настання інших наслідків, які перешкодили б кримінальному провадженню.

Доказів, що арешт майна накладено необґрунтовано та/чи, що в застосовуванні арешту відпала потреба, як це встановленост. 174 КПК України, у клопотанні адвоката не наведено, та не здобуто під час його розгляду, тому підстав для скасування арешту майна слідчий суддя не вбачає, кінцеве рішення у кримінальному провадженні не прийнято, що також унеможливлює скасування вказаного заходу.

Відповідно до положень статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вище викладеного, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає до задоволення, оскільки на даний час є передчасним та повернення арештованого майна його власнику може зашкодити подальшому досудовому розслідуванню, проведенню інших процесуальних дій.

Відповідно до висновку про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року в справі № 569/17036/118 (провадження № 51-598 кмо 19), ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правиламист. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.

Така ж позиція об`єднаної палати щодо вказаних правовідносин у даному кримінальному провадженні узгоджується з висновком про застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.05.2024 в справі №712/191/23 (провадження №51-3208кмо 23).

За таких обставин, ухвали слідчого судді проповне або часткове скасування арешту майна тапро відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядкуст. 174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають. При цьому відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядкуст. 174 КПК Українияк на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.

Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, з метою збереження речових доказів, проведення судових експертиз так, як скасування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що було об`єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.

Керуючисьст. 100, 170-173, 174, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах КП «Спецкомбінат-ритуальна служба» РМР про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя