Рішення

від 28.05.2025 по справі 693/377/25

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 693/377/25

2/693/308/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.05.2025 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді Защитинської Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПІНГ-ПОПГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» (надалі позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ ««ФК «ПІНГ-ПОНГ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 22846,52 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 29.11.2019 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН»), ОСОБА_1 (далі-відповідач) подав Заявку на отримання кредиту № 6631985. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.

Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом.

Оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 6631985 від 29.11.2019, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.

Таким чином, відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 6631985 від 29.11.2019 р. з ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) та на підставі платіжного доручення (долучено до позовної заяви) відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 8000 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного відносин законодавства України в частині виконання договірних відносин ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст. ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 09.10.2020 згідно із умов Договору факторингу № 03/10, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги а кредитним договором № 6631985 від 29.11.2019 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача.

24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» укладено Договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 6631985 від 29.11.2019.

Згідно із Договором факторингу сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 22846, 52 грн., із яких:

- заборгованість за тілом кредиту становить 7003,4 грн.;

- заборгованість за відсотками становить 14243,12 грн.;

- заборгованість за комісією становить 1600 грн.;

- заборгованість за пенею становить 0 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 6631985 від 29.11.2019 в розмірі 22846 грн. 52 коп. та понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою суду від 07.05.2025 прийнято справу до свого розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, у якій роз`яснено вимоги ст.178 ЦПК України.

Вказана ухвала направлена відповідачу на його електронну пошту вказану в позовній заяві та зазначену ним при підписанні кредитного договору, яку отримав 07.05.2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно із ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 2 ст. 275 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відзив на позов від відповідача до Жашківського районного суду Черкаської області не надходив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 29.11.2019 з власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН», ОСОБА_1 подав Заявку на отримання кредиту № 6631985, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (фінансовий кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Сума кредиту становить 8000 грн., кредит надається строком на 15 днів з 29.11.2019. Відповідно до графік розрахунків, сума кредиту 8000 грн, комісія за надання кредиту 1600 грн, проценти 3600, загальна сума 13200 грн.

09.10.2020 згідно із умов Договору факторингу № 03/10, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги а кредитним договором № 6631985 від 29.11.2019 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорома, зазначеними у Реєстрі Боржників.

24.01.2022 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ" укладено договір факторингу №1/15, у відповідності до умов якого та із додатком №1 до договору факторингу, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 6631985 від 29.11.2019.

Згідно із додатком № 1 до договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» становить 22846, 2 грн., із яких заборгованість по тілу кредиту становить 7003, 4 грн., заборгованість по відсоткам 14243, 12 грн., по комісії 1600 грн.

Відповідно до копії платіжного доручення від 29.11.2019, ТОВ «Мілоан» перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 8000 грн., призначення платежу: кошти згідно із договору № 6631985 від 29.11.2019.

За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №757/40395/20-ц, від12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит № 6631985 від 29.11.2019, був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію".

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із положень ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно із частиною першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (статті 517 ЦК України).

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №6-979цсі5.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених у справі обставин, суд вважає, що відповідач, отримавши обумовлену у кредитному договорі суму, належним чином не виконав взяті на себе кредитні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підтверджується письмовими доказами та підлягає стягненню з позичальника на користь ТОВ « ФК «Пінг-Понг»».

У позовній заяві позивач просив стягнути із відповідача на користь ТОВ « ФК «Пінг-Понг»» сплачений судовий збір в розмірі 2422,4 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин першої шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Застосування відповідних положень статті 134 ЦПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин даної справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 134 ЦПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат (позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.12.2021р. у справі № 922/676/21.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача адвокатом Білецьким Б.М. на підтвердження витрат ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» на правничу допомогу надано копії договору про надання правової допомоги № 43657029 від 01.11.2024, додаткової угоди № 102861321 від 01.11.2024, акту від 03.03.2025 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги щодо стягнення кредитної заборгованості, відповідно до яких розмір гонорару за надання правової допомоги становить 6000 грн., а також порядок оплати гонорару за надання правової (правничої) допомоги.

А тому судові витрати у виді витрат на правову допомогу також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі, тобто в сумі 6000 грн.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 205, 207, 509, 512, 513, 514, 516, 517, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК«ПІНГ-ПОНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК«ПІНГ-ПОНГ» (07406 Київська область м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 43657029) заборгованість за кредитним договором № 6631985 від 29.11.2019 у розмірі 22846,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК«ПІНГ-ПОНГ» (07406 Київська область м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 43657029) понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійнуправничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.

Суддя Т. І. Защитинська