Постанова від 28.04.2025 по справі 760/31820/24

Справа №760/31820/24 3/760/753/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Вишняк М.В., при секретарі Литвин Т.С., за участі прокурорів Гриненко А.Є. та ОСОБА_1 , захисника Попія А.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріали про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Димер, Вишгородського району, Київської області, громадянина України, з вищою освітою, розлучений, має на утриманні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює в Акціонерному товаристві «Криворізька теплоцентраль», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення № 998 від 04.12.2024р., який надійшов з Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України вбачається, що ОСОБА_2 наказом Міністра оборони України від 13.06.2023 року № 9-ДП призначено на посаду директора Державного підприємства Міністерства оборони України «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ НАЧАЛЬНИКА РОБІТ».

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті і частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Згідно інформації з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що організаційно-правова форма юридичної особи - Державне підприємство та засновником є Міністерство оборони України.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною третьою статті 65 Господарського кодексу України посадовими особами підприємства є керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону, ОСОБА_2 , враховуючи спосіб утворення установи, є посадовою особою юридичної особи публічного права, тобто суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

Згідно з частиною першою статті 45 Закону особи, зазначені у п. 1 п.п. «а», «в» - «г» п. 2 частини першої статті 3 Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі Національне агентство) від 29.07.2021 року № 448/21 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 року за № 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до розділу II вказаного порядку суб`єкти декларування подають до Реєстру декларації, у тому числі виправлені декларації, що подаються відповідно до Закону шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб`єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб`єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_2 , подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, 10.01.2024 року о 15 год. 13 хв. Унікальний ідентифікатор документа в Реєстрі - a3e9c658-7d63-4c98-88c8-58ddf1d82e80.

Крім того, встановлено, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу обов`язків з проведення перевірок від 31.05.2024 року уповноваженою особою Національного агентства - головним спеціалістом четвертого відділу Управління проведення повних перевірок ОСОБА_4 проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, унікальний ідентифікатор документа - a3e9c658-7d63-4c98-88c8-58ddf1d82e80 (далі - декларація), поданої ОСОБА_2 , керівником Державного підприємства Міністерства оборони України «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ НАЧАЛЬНИКА РОБІТ» (далі - суб`єкт декларування), до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 10.01.2024 року.

За результатами перевірки встановлено, що при складенні та поданні декларації суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, у розділах: 6 «Цінне рухоме майно», 8 «Корпоративні права», 11 «Доходи у тому числі подарунки», чим не дотримавсь вимог пп. 3, 5, 7 ч. 1 ст. 46 Закону.

У розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, щодо вартості легкового автомобіля LEXUS RX 350 2013 року випуску, який належить йому на праві приватної власності, вказавши вартість на дату набуття права - 150 000 гривень.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру транспортних засобів вартість легкового автомобіля становить 15 000,00 гривень.

Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 135 000,00 гривень.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі б декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 135 000,00 гри, чим не дотримав вимоги п. 3 ч. 1 ст.46 Закону.

У розділі 8 «Корпоративні права» декларації суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про відсутність об`єктів декларування, обравши позначку «У суб`єкта декларування чи членів його сім`ї відсутні об`єкти для декларування в цьому розділі», не вказавши відомостей про наявність у нього корпоративних права у ТОВ «ТРІУМФ ПФ» (код ЄДРПОУ 42140828).

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.12.2023 року суб`єкт декларування є засновником ТОВ «ТРІУМФ ПФ» (код ЄДРПОУ 42140828) з розміром внеску до статутного капіталу 50 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства.

Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 50 000,00 гривень.

Крім того, суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про відсутність об`єктів декларування, обравши позначку «У суб`єкта декларування чи членів його сім`ї відсутні об`єкти для декларування в цьому розділі», не вказавши відомостей про наявність у нього корпоративних права у статутному капіталі ТОВ «ЄДИНИЙ ЦЕНТР РОЗРАХУНКІВ» (код ЄДРПОУ 38908620).

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.12.2023 року суб`єкт декларування є засновником ТОВ «ЄДИНИЙ ЦЕНТР РОЗРАХУНКІВ» (код ЄДРПОУ 38908620) з розміром внеску до статутного капіталу 1 000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу товариства.

Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 1 000,00 гривень.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 8 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності (п.п. 2.1, 2.2) на загальну суму 51 000,00грн (п.п. 2.1, 2.2), чим не дотримав вимоги п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір отриманого ним доходу у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи від Державного підприємства Міністерства оборони України «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ НАЧАЛЬНИКА РОБІТ» (код ЄДРПОУ 14304117), вказавши 488 433 гривні.

Відповідно до інформації Державною реєстру фізичних осіб - платників податків розмір отриманого суб`єктом декларування доходу становить 293 367,27 гривні.

Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 195 065,73 гривні.

Крім того, суб`єкт декларування не зазначив відомостей про отриманий ним дохід у вигляді заробітної плати від комунального підприємства «ПАВЛОГРАДТРАНСЕНЕРГО» Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 43022284) у розмірі 139 796,15 грн, що підтверджується інформацією Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 139 796,15 гривні.

Крім цього, суб`єкт декларування не зазначив відомостей про отриманий ним дохід у вигляді заробітної плати від Державного підприємства Міністерства оборони України «УКРВІЙСЬКБУД» (код ЄДРПОУ 24308300) у розмірі 2 030,53 грн, що підтверджується інформацією Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 2 030,53 гривні.

Також встановлено, що суб`єкт декларування не зазначив відомостей про отриманий ним дохід у вигляді виплат відповідно до умов цивільно-правового договору від Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства (код ЄДРПОУ 00991384) у розмірі 5 600,00 грн, що підтверджується інформацією Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 5 600,00 гривень.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі II декларації зазначив відомості, що не відповідають дійсності (п.п. 3.1-3.4) на загальну суму 342 492,41 грн (п.п. 3.1-3.4), чим не дотримав вимоги п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону.

За результатами повної перевірки декларації щодо з`ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб`єкт декларування при поданні декларації вказав відомості, що не відповідають дійсності на суму 528 492,41 грн (пп. 1-3), чим не дотримав вимог пп. 3, 5, 7 ч. 1 ст. 46 Закону.

Відповідно до Форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка затверджена наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21, на початку заповнення декларації суб`єкт декларування ознайомлюється з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Після ознайомлення проставляється відповідна відмітка.

Після заповнення всіх розділів декларації суб`єкт декларування ознайомлюється із внесеними до неї відомостями та проставляє відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подає декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону упродовж 30 днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію. Суб`єкт декларування правом подати виправлену декларацію не скористався.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 Закону у разі самостійного виявлення суб`єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абз. 1 цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб`єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом із поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб`єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації.

Суб`єкт декларування при поданні декларації підтвердив достовірність вказаних відомостей, правом подати виправлену декларацію не скористався та не направив листа з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін.

При вирішенні питання стосовно визначення неточних або недостовірних відомостей Національне агентство керується положеннями п. 2 розділу І Порядку та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 10.01.2024 (на дату подання декларації) становив 3 028,00 гривень.

За результатами повної перевірки декларації щодо з`ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб`єкт декларування при поданні декларації вказав відомості, що не відповідають дійсності, на загальну суму 528 492,41 грн, розмір якої перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що є недостовірними відомостями.

При визначенні наявності підстав для притягнення суб`єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, Національне агентство керується терміном «прожитковий мінімум для працездатної особи» у розмірі, який діяв станом на 10.01.2024 (на дату подання декларації).

За результатами повної перевірки декларації встановлено, що зазначені суб`єктом декларування у декларації відомості відрізняються від достовірних на загальну суму 528492,41 гри., що становить розмір від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за 2023 рік.

Таким чином, уповноваженими особами ОСОБА_2 звинувачується у порушенні вимог пунктів 3, 5, 7 частини 1 статті 46 Закону, 10.01.2024 року при поданні щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, унікальний ідентифікатор документа - a3e9c658-7d63-4c98-88c8-58ddf1d82e80, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті вказав завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 528 492,41 грн.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 свою вину не визнав у вчиненні вказаного вище правопорушення та показав, що у 2023 році він придбав транспортний засіб марки «LEXUS RX 350», 2013 року випуску за 150 000 грн., тому саме таку суму і вказав у декларації під час її заповнення. Твердження контролюючого органу про те, що даний автомобіль коштує 15000 грн. не можуть бути вірними, оскільки згідно даних із сайтів з продажу автомобілів, даний автомобіль не може коштувати таку суму. Тим більше у 2024 році, після дорожньо-транспортної пригоди, він продав вказаний автомобіль у невідремонтованом стані за суму 100000 грн., що підтверджується укладеним договором.

З приводу відомостей, зазначених у декларації про отриманий ним дохід, зазначив, що для внесення даних відомостей він отримав виписку із онлайн банкінгу Приватбанку про зарахування грошових коштів на банківську карту, та зазначив загальну суму отриманого за 2023 рік доходу, до складу якого входила заробітна плата, отримана ним з КП «Павлоград Трансенерго», ДП МОУ «Укрвійськбуд», ДП МОУ «Київське управління начальника робіт» та дохід за цивільно-правовим договором від Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства, а також і суми переказів коштів від рідних та колег. Однак через необізнаність у правильності заповнення щорічної декларації помилково вніс загальну суму доходу за 2023 року як заробітну плату за основним місцем роботи від ДП МОУ «Київське управління начальника робіт», та вказав суму 488 433 грн., яка є більшою сумою від тієї яку він отримав в дійсності.

Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що не вніс до декларації відомості у розділі «Корпоративні права» про наявність у нього корпоративних прав у ТОВ «ТРІУМФ ПФ» у розмірі внеску до статутного капіталу 50000 грн. та у ТОВ «Єдиний центр розрахунків» у розмірі внеску до статутного капіталу 1000 грн., через свою необізнаність, оскільки вважав, що ця інформація через незначну суму внесків у статутних капіталах не повинна відображатися у декларації.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокат Попій А.С. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

На думку захисника, складений відносно ОСОБА_2 протокол про корупційне адміністративне правопорушення щодо подання ним завідомо недостовірних відомостей у щорічній декларації за 2023 рік, які відрізняються від достовірних на суму 528492 грн. 41 коп., не відповідають дійсності, оскільки транспортний засіб марки «LEXUS RX 350», 2013 року випуску ОСОБА_2 в дійсності придбав за 150000грн., що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а не 15000грн., як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення.

Також захисник зазначив, що загальна сума доходу, отриманого ОСОБА_2 за 2023 рік складає 440792 грн. 95 коп., проте в декларацію ним були внесені відомості щодо отримання загальної суми доходу у розмірі 488433 грн., тобто на 47640 грн. 05 коп. більше ніж є в дійсності.

Крім того, захисник зазначив, що ОСОБА_2 в декларації не вніс відомості щодо наявності у нього корпоративних прав на загальну суму 51000грн., у зв`язку зі своєю необізнаністю.

Таким чином, загальний розмір недостовірних відомостей, зазначених ОСОБА_2 у щорічній декларації становить 98640 грн. 05коп.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні стверджував, що відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у разі подання особою недостовірних відомостей на суму від 302000грн. Однак ОСОБА_2 було подано недостовірні відомості у декларації на суму 98640 грн.

Крім цього, захисник звернув увагу суду, що стаття 172-6 КУпАП передбачає відповідальність саме за подання «завідомо» недостовірних відомостей, а не за неправильне заповнення розділів у щорічній декларації. Тим більше, захисник зазначив, що суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а вчинення даного правопорушення через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Тому захисник зазначив, що для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП необхідно встановити той факт, що ОСОБА_2 усвідомлював суспільну небезпечність, в тому числі і у поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачав неможливість здійснення фінансового контролю з боку держави та бажав настання таких наслідків, або байдуже ставився до їх настання чи свідомо допускав їх настання.

Також захисник стверджував суду, що відповідальність ОСОБА_2 за умисне приховування або недекларування часток в статутному капіталі товариств, які належать йому на праві власності, передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, для нього б не настала, оскільки відповідно до вимог законодавства їх розмір становить лише 16,84 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто не перевищує встановлену законодавством межу.

За таких обставин, захисник просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні прокурори Офісу Генерального прокурора Гриненко А.Є. та Берестка Б.П. зазначили, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, оскільки останній обіймаючи посаду директора ДП Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт», тобто будучи посадовою особою юридичної особи публічного права та відповідно до пункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за порушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 46 Закону № 1700-VII, 10.01.2024 року о 15 год. 13 хв. подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації за 2023 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларацію, тобто на суму 628492 грн. 41 коп.

Крім того, прокурор у проданому висновку зазначив, що факт подання ОСОБА_2 завідомо недостовірних відомостей у декларації підтверджується офіційними даними з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, тому ОСОБА_2 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та накладенню на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , доводи прокурорів Гриненко А.Є. та Берестка Б.П., захисника Попія А.С., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення № 998 від 04.12.2024 року, висновок уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції від 24.09.2024 року щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, довідку №454/24 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_2 , керівником Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління начальника робіт» від 20.09.2024 року, витяги з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, витяг з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стосовно послідовності дій, які вчиняв ОСОБА_2 та інші докази, суд приходить до наступного.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) відповідно до статті 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, диспозиція ч. 4 ст. 172-6 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення у вигляді подання недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки цієї статті суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

Суб`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу, а саме особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає настання суспільно небезпечних наслідків та бажає їх настання, або свідомо припускає їх настання.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається в поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені у п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Також, на умисну форму вини, а також наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов`язкові ознаки корупційного правопорушення звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06 жовтня 2010 року (справа №1-27/2010).

Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, Фонду розвитку підприємництва, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, члени Ради Аудиторської палати України, посадові особи Аудиторської палати України та працівники комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів, Голова, заступники Голови, інші члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, крім обраних з числа здобувачів вищої освіти та представників всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців, а також посадові особи секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Як визначено у преамбулі Закону України «Про запобігання корупції», цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» і «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Як вбачається протоколу про адміністративне правопорушення від 04.12.2024 року № 998, складеного відносно ОСОБА_2 , останній 10 січня 2024 року о 15 год. 13 хв., будучи суб`єктом декларування як посадова особа юридичної особи публічного права, на порушення вимог, визначених ч. 1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», зазначив завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічній за 2023 рік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 528492 грн. 41 коп.

У протоколі зазначено, що під час проведення повної перевірки декларації встановлено, що ОСОБА_2 вказав недостовірні відомості, а саме: у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» зазначив відомості, які не відповідають дійсності щодо вартості легкового автомобіля LEXUS RX 350 2013 року випуску, який належить йому на праві приватної власності, вказавши вартість на дату набуття права - 150 000 гривень. Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру транспортних засобів вартість легкового автомобіля становить 15 000,00 гривень.

Разом з тим, в судовому засіданні було встановлено, що транспортний засіб марки «LEXUS RX 350», 2013 року випуску був придбаний ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 15.12.2023 року саме за 150000 грн., що підтверджується поясненням опитаної в якості свідка ОСОБА_5 , яка підтвердила, що у 2023 році продала належний їй транспортний засіб марки «LEXUS RX 350» ОСОБА_2 саме за 150000 грн.

Тим більше, з аналізу інтернет-сайтів з продажу транспортних засобів, встановлено, що транспортний засіб марки «LEXUS RX 350», 2013 року випуску, в залежності від пробігу та його стану, коштує від 100000 грн., тому ніяким чином його вартість не може становити 15000 грн.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що у 2024 році вказаний транспортний засіб після його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, був проданий ОСОБА_2 за 100000 грн., що підтверджується долученим договором купівлі-продажу транспортного засобу № 2641/2024/4308634 від 09.02.2024р. та поясненнями опитаного в якості свідка покупця ОСОБА_6 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 у Розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» були вказані достовірні дані щодо вартості транспортного засобу, які підтверджуються належними та допустимими доказами.

Також у протоколі зазначено, що ОСОБА_2 під час заповнення декларації, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір отриманого ним доходу у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи від Державного підприємства Міністерства оборони України «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ НАЧАЛЬНИКА РОБІТ» (код ЄДРПОУ 14304117), та взагалі не зазначив відомості про отримання ним доходу у вигляді заробітної плати від Комунального підприємства «ПАВЛОГРАДТРАНСЕНЕРГО» Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 43022284), від Державного підприємства Міністерства оборони України «УКРВІЙСЬКБУД» (код ЄДРПОУ 24308300) та про отримання доходу у вигляді виплат відповідно до умов цивільно-правового договору від Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства (код ЄДРПОУ 00991384).

Разом з тим, у ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 під час заповнення розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» було внесено загальну суму доходу, отриманого ним у 2023 році, на підставі наявної виписки про доходи за 2023 рік з банківського рахунку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», в тому числі із наявними надходженнями від переказу коштів від членів родини, друзів та колег, та помилково зазначену суму як отриманий дохід у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи від Державного підприємства Міністерства оборони України «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ НАЧАЛЬНИКА РОБІТ» (код ЄДРПОУ 14304117) на суму 488433 грн., яка відрізняється від отриманого ним доходу згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за 2023 рік, на більшу суму 47 640 грн. 05 коп.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 були внесені до Розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» достовірні відомості щодо загальної суми отриманого ним доходу за 2023 рік, однак помилково під час заповнення декларації було зазначено і кошти, які не входять до категорії «доходів» у даному розділі, а також допущено помилку при заповненні даних відомостей щодо джерела отримання доходу.

Разом з тим, згідно з диспозиції ч. 4 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення настає лише за вчинення умисного, протиправного подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тому факт внесення до декларації достовірних відомостей, але з певними технічними помилками під час їх заповнення, не адміністративно караним діянням та не утворює в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Крім цього, у протоколі зазначено, що ОСОБА_2 у розділі 8 «Корпоративні права» зазначив відомості, які не відповідають дійсності, зокрема, про відсутність об`єктів декларування, обравши позначку «У суб`єкта декларування чи членів його сім`ї відсутні об`єкти для декларування в цьому розділі», не вказавши відомостей про наявність у нього корпоративних права у ТОВ «ТРІУМФ ПФ» (код ЄДРПОУ 42140828) та ТОВ «ЄДИНИЙ ЦЕНТР РОЗРАХУНКІВ» (код ЄДРПОУ 38908620).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, станом на 31.12.2023 року дійсно ОСОБА_2 є засновником ТОВ «ТРІУМФ ПФ» (код ЄДРПОУ 42140828) з розміром внеску до статутного капіталу 50 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства та засновником ТОВ «ЄДИНИЙ ЦЕНТР РОЗРАХУНКІВ» (код ЄДРПОУ 38908620) з розміром внеску до статутного капіталу 1 000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу товариства.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_2 був обізнаний про наявність у нього корпоративних прав та не міг не знати про його обов`язок щодо внесення даних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, проте не вказав недостовірні відомості у декларації про відсутність у нього корпоративних прав.

Разом з тим, відповідно до примітки ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року становив 3028 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 дійсно внесено недостовірні відомості до декларації, які відрізнялися від достовірних на суму 51000грн., яка складається із незазначеного розміру внеску корпоративних прав у розмірі суми 51000 грн., що відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» становить лише 16,84 прожиткового мінімуму та становить меншу суму ніж 100 мінімальних прожиткових мінімумів.

Разом з тим, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП настає лише у разі наявності прямого чи непрямого умислу на подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, вартість якого відрізняється від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто на суму від 302800 грн.

Вчинення ж діяння через невнесення відомостей, розмір яких не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи уповноваженими особами не було доведено суду наявність у діях ОСОБА_2 умислу на подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 53 рішення Суду від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 не вбачається ознак об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 172-7, 221, 245, 247, 251, 252, 278-280, КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: М.В. Вишняк