Рішення від 19.05.2025 по справі 640/39387/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року Справа № 640/39387/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до Західного офісу Дежаудитслужби

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Західного офісу Дежаудитслужби, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-08-17-005969-а від 17.12.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що положення статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» надає відповідачу право у випадку встановлення порушень зобов`язати позивача здійснювати усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, а не здійснювати заходи із забезпечення в подальшому недопущення встановлених порушень, тож, зобов`язання здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у майбутньому, є порушенням статті 19 Конституції України і статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», а отже і Висновок відповідача суперечить вказаним нормам. Також позивач зазначає, що у Висновку його зобов`язано здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію, та/або документи, про вжиття таких заходів, проте, не конкретизовано яких саме заходів повинен вжити позивач, які саме дії та на підставі яких положень закону повинні бути здійснені вказані заходи для усунення виявлених порушень, які документи повинні бути оприлюднені про вжиті заходи. Крім вказаного, позивач зазначає, що запитувана відповідачем інформація надана позивачем у встановлений відповідачем строк, тому порушення своєчасності надання інформації не допущено, а Висновок відповідача в цій частині, є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам. Окрім того, АТ «Укргазвидобування» не зобов`язане надавати інформацію та документи на запит відповідача щодо обґрунтованості визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості в рамках моніторингу вказаної процедури відкритих торгів, отже ненадання такої інформації не може розглядатись як порушення законодавства, оскільки законодавством такий обов`язок не передбачено. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

14.02.2022 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

13.04.2022 року від Західного офісу Дежаудитслужби надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано про відсутність порушень щодо проведення процедури моніторингу. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом забезпечення надання пояснень (інформації, документів) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі через електрону систему закупівель на запит органу державного фінансового контролю. З огляду на вказане, відповідач вказав, що оскаржуваний висновок є правомірним та прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

30.01.2025 року матеріали справи надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Дєєву М.В.

05.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято справу до провадження та призначено розгляд справи за правилами строщеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Станом на дату винесення рішення по справі сторони додаткових пояснень чи клопотань до суду не надали.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідно до наказу Управління Держаудитслужби в Хмельницькій області від 29 листопада 2021 року № 750 «Про початок моніторингу закупівель» відділом контролю у сфері закупівель розпочато проведення моніторингу закупівлі за унікальним номером UА-2021-08-17-005969-а, здійсненої позивачем.

За результатами моніторингу відповідачем 17 грудня 2021 року оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2021-08-17-005969-а.

У Висновку, який доданий позивачем до адміністративного позову в електронному вигляді, встановлено порушення позивачем вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», на підставі чого, відповідач, керуючись статтями 5та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом забезпечення надання пояснень (інформації, документів) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі через електронну систему закупівель на запит органу державного фінансового контролю.

Вважаючи Висновок контролюючого органу протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Державна аудиторська служба України відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі»

Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з частини першої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у річному плані повинна міститися інформація, зокрема, розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі.

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині другій статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Частиною шостою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частиною сьомою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних Закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Форма висновку та порядок його заповнення визначено наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення» (далі - Порядок № 552).

Відповідно до розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами, далі - Положення про Держаудитслужбу), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 7 Положення про Держаудитслужбу, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Наказом Держаудитслужби від 27.08.2020 № 242 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затверджене наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23 (далі Положення № 23), доповнено абзацом «На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників».

Також, відповідно до Положення про Західний офіс Держаудитслужби, у складі Офісу утворюються як структурні підрозділи, в т.ч. управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях.

Відповідно до Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 02 липня 2018 року № 189 управління є структурним підрозділом Західного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до листа Держаудитслужби від 15.11.2021 № 00310018/14497-202 «Про надання доручення» надано доручення офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях провести моніторинг процедур закупівель згідно з переліком, серед якого і була процедура за № UА-2021-08-17-005969-а.

За результатами проведеного моніторингу закупівлі UА-2021-08-17-005969-а посадова особа Управління з урахуванням положень частин шостої, сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та Порядку № 522 склала Висновок про результати моніторингу закупівлі, який підписано посадовою особою Управління та затверджено заступником начальника Управління Анатолієм Марцинюком.

Предметом аналізу досліджувались такі питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо зазначеної закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання пояснень (інформації, документів) у випадках передбачених Законом.

З Висновку вбачається, що під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Замовнику направлено через електронну систему закупівель запит про надання пояснень з метою отримання, зокрема, інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного веб сайту (або офіційного веб сайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» зі змінами).

Однак, Замовник на порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи, на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.

У зв`язку з чим, відповідач у Висновку встановив порушення позивачем вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», на підставі чого, відповідач, керуючись статтями5та10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язав позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач не погоджується з Висновком та зазначає, що «здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів», здійснено у порушення вимог закону в частині змісту висновку, як акта індивідуальної дії, адже не визначено конкретний спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність, у зв`язку із чим, оскаржуваний Висновок не відповідає критеріям законності, пропорційності, встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та суперечить статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

У цьому контексті суд зазначає, що за своїм змістом спірний Висновок відповідача є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтованість, у силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. Суд зазначає, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.

Зазначивши у висновку про необхідність «здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення», відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Суд наголошує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Крім того, згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19 та від 21 січня 2021 року у справі №480/3179/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Враховуючи викладене, зазначені обставини є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Суд визнає, що зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

З огляду на зазначене, суд вважає, що Висновок, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2021 року у справі № 160/8402/19, у постанові від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19.

Суд зауважує, що відповідач додав до матеріалів відзиву на позовну заяву копію Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений 17 грудня 2021 року заступником начальника Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області А. Марценюк, згідно з яким відповідачем встановлено порушення позивачем вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», на підставі чого, відповідач, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язав позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом забезпечення надання пояснень (інформації, документів) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі через електронну систему закупівель на запит органу державного фінансового контролю.

Суд встановив, що вказаний Висновок складений за результатами однієї процедури закупівлі № UА-2021-08-17-005969-а (Послуги, з ремонту і технічного обслуговування (Послуги з гарантійного технічного обслуговування шасі вантажних автомобілів Mercedes-Benz) з аналогічними висновками.

Щодо встановлених, на думку відповідача, у оскаржуваному Висновку порушень позивачем вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», суд зазначає наступне.

Відповідач не заперечує факту надання відповіді та пояснень на запит у строки, визначенні частиною п`ятою статті 8 Закону №922, однак оскільки позивач не надав інформацію та документи, на підставі яких здійснено розрахунок та обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначену його очікувану вартість, то порушено строки їх надання.

У цих правовідносинах сторін спірним питанням є наявність на законодавчому рівні обов`язкових вимог щодо забезпечення позивачем розрахунку обґрунтування визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, а також щодо оприлюднення розрахунку обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб сайті (або на офіційному веб сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки), відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» зі змінами).

Суд враховує той факт, що Висновок про результати моніторингу не містить посилання на порушення Замовником Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі - Постанова № 710). Разом з тим, відповідач запросив у позивача розрахунок обґрунтування Замовником визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, а також посилання на сторінку власного веб сайту, на якому розміщено розрахунок обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, необхідність визначення яких і передбачена вказаною Постановою. Отже, щодо обов`язку позивача розміщувати та надавати вказану інформацію, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Пунктом 1 Постанови № 710 затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

Відповідно до пункту 4-1 Постанови № 710 головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб сайті (або на офіційному веб сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Отже, забезпечити розрахунок обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, а також розміщення повідомлення на сторінці власного веб сайту або офіційного веб сайту головного розпорядника бюджетних коштів є обов`язковим.

Пунктом 4 Постанови № 710, у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів: 1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб сайті протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель; 2) суб`єктам управління об`єктами державної власності - забезпечити розгляд, зокрема на загальних зборах або засіданнях наглядових рад господарських товариств, питання щодо ефективного та раціонального використання державних коштів.

Відповідно до пункту 38, 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - це суб`єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету; розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

Згідно з частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

За приписами частини другої статті 22 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Як зазначає позивач, що не спростовано відповідачем, Товариство під час процедури закупівлі UА-2021-08-17-005969-а не використовувало кошти Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 4.2 Статуту АТ «Укргазвидобування» (в редакції від 16 грудня 2020 року), який офіційно розкрито за посиланням: https://ugv.com.ua/page/oficijni-dokumenti, майно Товариства формується за рахунок: майна, переданого засновниками; кредитних та запозичених коштів; виробленої продукції та майна, створеного (придбаного) Товариством у результаті господарської діяльності; доходів, отриманих у результаті здійснення господарської діяльності тощо.

У рішенні Господарського суду міста Києва по справі № 910/10255/13 від 27 червня 2013 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 липня 2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 13 серпня 2013 року у справі № 910/10255/13, встановлено, що майно, передане відповідачем за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) до статутного капіталу ПАТ «Укргазвидобування», а також майно, яке придбане, виготовлене та отримане ПАТ «Укргазвидобування» з інших джерел (в тому числі набуте внаслідок правонаступництва) є власністю ПАТ «Укргазвидобування», а НАК «Нафтогаз України», в свою чергу, належать лише корпоративні права у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування».

При цьому, корпоративні права відносно ПАТ «Укргазвидобування» належать саме НАК «Нафтогаз України», а не державі, оскільки, як встановлено вище, НАК «Нафтогаз України» передала до статутного капіталу ПАТ «Укргазвидобування» майно, яке набуте позивачем за зустрічним позовом у власність внаслідок його створення.

Суди у справі № 910/10255/13 визначили, що оскільки у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування» наявні корпоративні права виключно НАК «Нафтогаз України», то ПАТ «Укргазвидобування» не є господарською організацію, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, та не є господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави.

Отже, АТ «Укргазвидобування» не є суб`єктом, який діє на основі лише державної власності, тому йому не притаманна перша ознака суб`єкта господарювання державного сектору економіки.

Крім того, згідно з частиною першою статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Статтею 3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» визначено, що корпоративні права держави - це корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій.

Зі змісту зазначених норм чинного законодавства вбачається, що господарське товариство вважається таким, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, лише у випадку якщо держава є акціонером такого товариства та їй належать акції у статутному капіталі цього господарського товариства.

Відповідно до пункту 7.1 Статуту АТ «Укргазвидобування» засновником та єдиним акціонером Товариства є Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке є окремою юридичною особою, створеною відповідно до чинного законодавства України.

У постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2014 року, залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року та постановою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 826/1503/14, суд встановив, що у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування» наявні корпоративні права виключно НАК «Нафтогаз України», а тому ПАТ «Укргазвидобування» не є підприємством, частка держави у статутному капіталі якого становить 50 відсотків та більше.

Отже, оскільки акції АТ «Укргазвидобування» належать НАК «Нафтогаз України», а не державі, то АТ «Укргазвидобування» не відноситься до суб`єктів, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів, а тому АТ «Укргазвидобування» не притаманна і друга ознака суб`єкта державного сектору економіки.

Тож, АТ «Укргазвидобування» не є суб`єктом державного сектору економіки.

З огляду на викладене, позивач не є головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктом господарювання державного сектору економіки, а тому і не належить до переліку суб`єктів господарювання, на яких розповсюджуються вимоги пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 року № 710 щодо оприлюднення інформації про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі на сторінці власного веб сайту.

Аналогічні висновки викладені Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 06 червня 2023 року у справі № 640/843/22.

Окрім того, Закон України «Про публічні закупівлі» чи інші нормативно-правові акти у сфері публічних закупівель не встановлюють обов`язкових вимог щодо порядку обчислення Товариством як замовником в розумінні Закону (юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті), очікуваної вартості. Не є таким нормативно-правовим актом, який встановлює обов`язок Товариству визначати та обґрунтовувати очікувану вартість, і Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року N 275, оскільки остання має рекомендаційних характер (пункт 1 вказаної методики).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у діях позивача не вбачається порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення процедури закупівлі UА-2021-08-17-005969-а, тому Висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UА-2021-08-17-005969-а, який також не відповідає критеріям законності, пропорційності, визначеним у частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Частинами 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів в обґрунтування своєї позиції та не довів правомірності оскаржуваного висновку про результату моніторингу закупівлі.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №472742 від 28.12.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м.Київ, вул.Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) до Західного офісу Дежаудитслужби (79000, м.Львів, вул.Костюшка, буд.8, код ЄДРПОУ 40479801) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-08-17-005969-а від 17.12.2021 року.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (код ЄДРПОУ 30019775) судові витрати у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Дежаудитслужби.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв