Ухвала від 27.05.2025 по справі 240/14062/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/14062/25

категорія 109020000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

За змістом п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області щодо державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 0,2368 га, кадастровий номер 1825684400:08:004:0047 та зобов"язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 0,2368 га, кадастровий номер 1825684400:08:004:0047.

Разом з тим, позивачем вказано дату вчинення відповідачем державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 0,2368 га, кадастровий номер 1825684400:08:004:0047.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Проте, в порушення зазначених норм КАС України позивачем в позовній заяві не обґрунтовано та не надано доказів, яким чином та які саме права особисто позивача порушені проведенням відповідачем державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 0,2368 га, кадастровий номер 1825684400:08:004:0047, враховуючи те, що державний акт на право власності на вказану земельну ділянку виданий гр. ОСОБА_2 03.08.2009.

Крім того, відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАСУ у позовні заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову.

Позовна заява повинна містити обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями , діями, бездіяльністю прав позивача, посилання на нормативно-правові акти, які порушив відповідач.

Проте, позовна заява не містить посилання на відповідні норми, які порушив відповідач.

Суд звертає увагу позивача на те, що у позовній заяві позивач повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправної поведінки, порушення принципів діяльності, недотримання процедури вчинення певної дії, прийняття рішення, зокрема, у чому саме полягає протиправність дій, бездіяльності, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено яким саме суб`єктом .

Отже, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до ст.5,160 КАСУ та зазначити яку норму порушено саме відповідачем, зміст норми, її аналіз, тлумачення та аргументи в чому саме полягає протиправність такої дії чи бездіяльності, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело.

Також, суд звертає увагу, що у клопотанні про поновлення строку звернення з позовом позивачем вказано як учасника справи третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Оліївську сільську раду Житомирського району, а у клопотанні про витребування доказів додатково вказано третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

Проте, у позовній заяві вказані треті особи не вказані як учасники справи. Клопотання про їх залучення до участі у розгляді справи у порядку ст.49 КАСУ відсутні.

Крім того, частинами першою, другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В межах спірних правовідносин позивач оскаржує дії Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області щодо державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 0,2368 га, кадастровий номер 1825684400:08:004:0047.

Вказана земельна ділянка була придбана ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 25.02.2009. Про право власності на вказану земельну ділянку було видано державний акт начальником відділу Держкомзему у Черняхівському районі від 03.08.2009.

Із вказаним позовом до суду позивач звернувся 23.05.2025, тобто з пропуском строку звернення.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з тим у поданій заяві про поновлення строку звернення з позовом , позивач не зазначає жодної причини та обставини, які б перешкодили своєчасному звернення до суду для оскарження дій Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області .

При цьому, як стверджує позивач, рішенням Вільської сільської ради №507 від 26.06.2019 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Відповідно до копії заяви від 31.08.2019 поданої до Вільської сільської ради, позивач просила призупинити дію рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації ОСОБА_2 , а якщо така виготовлена, то не затверджувати.

За наслідками розгляду заяви позивача, Вільська сільська рада листом від 02.10.2019 повідомила, що технічна документація на земельну ділянку виготовлена та подана на затвердження.

З викладеного слідує, що ще у серпні 2019 року про порушення, як вона вважає, її прав, позивачу було відомо.

Причин, які перешкоджали їй звернутися з позовом в межах визначених строків, позивач у заяві не навела.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, що були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Разом, наведені позивачем у поданій заяві пояснення в обґрунтування не порушення строку звернення до суду не є обґрунтованими, оскільки вони не містять переконливих доводів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а також не містять жодного доказу поважності причин пропуску строку звернення.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так як позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених КАС України, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без руху і надання позивачу строку для усунення виявлених недоліків, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з урахуванням вказаних в ухвалі недоліків та доказів її направлення іншим учасникам справи; іншої письмової заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням дотримання строків звернення до суду і доказів цього з урахуванням вимог ст. 123 і ст. 161 КАС України; у разі необхідності, обґрунтованого клопотання про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Капинос