Ухвала від 28.05.2025 по справі 300/3652/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"28" травня 2025 р. справа №300/3652/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах якої діє адвокат Артиш В.В. (далі представник позивача) звернулася в суд з адміністративним позовом до Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області (далі відповідач) в якому просить суд стягнути з Чернелицької селищної ради Коломийського району на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

З`ясовуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження в адміністративній справі та дотримання позивачем вимог до позовної заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.

Способи судового захисту визначені в статті 5 КАС України. Так, згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

У цьому випадку, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з Чернелицької селищної ради Коломийського району на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, яка за своїм змістом не відповідає способу судового захисту визначеному в статті 5 КАС України, оскільки позовна вимога сформульовано не чітко, а саме позивачем не вказано період затримки виконання рішення суду, номер судового рішення і дату його ухвалення, суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Суд зазначає про те, що за результатами розгляду адміністративної справи, в разі задоволення позову, суд приймає рішення про захист порушеного права чи інтересу особи у спосіб, що передбачений статтями 5, 245 КАС України.

Таким чином, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог відповідно до статті 5 КАС України.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

У позовній заяві позивачем в порушення цієї норми не зазначено ціни позову та не надано обґрунтованого розрахунку суми, що стягується.

Відтак, позивачу необхідно зазначити ціну позову та надати обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

Разом з тим, згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частини 1, 2, 4, 5 статті 94 КАС України).

Приписами частин 1, 4 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно вимог частин 1, 2 статті 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

З наведеного слідує, що учасник справи, визначаючи у позовній заяві про певні обставини, зобов`язаний при зверненні до суду подати відповідні докази, які ними засвідчуються.

Так, у позовній заяві позивач зазначає про те, що середній заробіток в межах суми стягнення за один місяць вона отримала 01.04.2025. Однак, позивачем не надано доказів, які б підтверджували вказані обставини.

Також, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач зазначив, що вона звільнена від сплати судового збору за подання даного позову на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Однак, суд не погоджується з вказаними твердженнями позивача, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Водночас, у справах про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на позивача не поширюється.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у справі №200/10640/20-а. У своїй постанові від 31.05.2021 Верховний Суд зазначив, що за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.

Отже, з урахуванням викладеного, пільга, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», на позивача у цій справі не поширюється.

При цьому, заявлена до суду вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі є майновою.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який вступив в дію з 01.01.2025 встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.

При цьому, суд не може визначити суму судового збору, яку необхідно сплатити позивачу за подання цієї позовної заяви, оскільки її зміст не містить ціни позову, а відтак суд уважає за необхідне запропонувати позивачу обрахувати та сплатити судовий збір, виходячи з ціни позову.

За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення.

Керуючись статтями 5, 160, 161, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Виправити недоліки позовної заяви у спосіб:

- подання до суду документа про сплату судового збору;

- зазначення ціни позову;

- подання обґрунтованого розрахунку суми, що стягується;

- подання доказів на підтвердження, отримання позивачем 01.04.2025 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць на виконання рішення суду;

- уточнення змісту позовних вимог.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.