Рішення від 27.05.2025 по справі 640/20175/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2025 року Справа №640/20175/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

В листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України , у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення від 05.09.2022 Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 7293753/44144138, № 7293754/44144138, № 7293755/44144138, №7293756/44144138, №7293757/44144138;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.07.2022, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" №2 з датою надходження 03.08.2022, №3 з датою надходження 05.08.2022, №4 з датою надходження 10.08.2022, №5 з датою надходження 12.08.2022, №6 з датою надходження 12.08.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним були подані до контролюючого органу спірні податкові накладні для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак контролюючим органом безпідставно зупинено їх реєстрацію. Позивач вказує на протиправність оскаржуваних рішень, оскільки останні є такими, що прийняті за відсутності правових підстав.

Одночасно позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірні рішення булі прийняті протиправно та мають бути скасовані.

Головне управління ДПС у м. Києві заперечувало проти задоволення позову. В поданому до суду відзиві на обґрунтування своєї позиції зазначило, зокрема, що платником податків не надано жодного документу, які прийнято складати в умовах сучасного ділового обороту та які відображають зміст, обсяг господарської операції, час та місце здійснення операції, підтверджують реальність господарських операцій, зокрема, останнє покладено в основу формування незареєстрованих податкових накладних, наполягає на правомірності спірних рішень.

ДПС України у відзиві на позов зазначило, що спірні рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства України. Також ДПС України посилається на те, що у разі встановлення судом протиправності прийнятих рішень, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні є передчасними враховуючи наявність дискреційних повноважень у контролюючого органу щодо реєстрації чи відмови у реєстрації податкової накладної.

Суд також зазначає про подане ГУ ДПС у м. Києві клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, ознайомившись із обґрунтуванням якого, суд зазначає про його безпідставність через відсутність переконливих доводів необхідності розгляду справи у судовому засіданні із викликом сторін, у зв`язку з чим суд залишає його без задоволення.

Позивачем також надано до суду відповідь на відзиви на позовну заяву та додаткові пояснення, в яких акцентовано увагу суду щодо протиправності прийнятих спірних рішень ДПС регіонального рівня, що призвело до безпідставного зупинення спірних податкових накладних в ЄРПН.

ГУ ДПС у м. Києві також надані до суду додаткові пояснення, в яких наголошено щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки надані позивачем документи не підтверджують реальність задокументованих господарських операцій.

Інших додаткових пояснень, доказів, клопотань до суду не надійшло.

06.12.2022, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва вказану позовну заяву було залишено без руху з підстав не надання до позовної заяви квитанції про сплату судового збору.

08.12.2022 позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви із квитанцією про сплату судового збору.

Відповідно, позивачем виконано вимоги ухвали суду від 06.12.2022.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

31.01.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 31.01.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.

02.02.2023 ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, відзив, заперечення, пояснення, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" зареєстровано в якості юридичної особи 09.03.2021 року.

Позивач є платником ПДВ - свідоцтво від 01.04.2021 р., ІПН 441441326557.

Основним видом діяльності позивача є : 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Для здійснення профільного виду діяльності ТОВ "Агро-Кор" має основні засоби, зокрема, приміщення на правах оренди, а саме: офіс - за адресою м. Київ, вул. Басейна, 2 та Офіс за адресою м. Київ, провулок Виноградний 1/11 кв.46.

Товариство також має трудові ресурси в кількості 3 штатних осіб.

Судом встановлено, що 16 червня 2022р. між позивачем і ТОВ «АГРО-БЛОК» (код ЄДРПОУ 40443927) укладено договір поставки № 16062022/1 відповідно до якого, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити Товар (пшениця 2 класу); за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з Покупцем і вказаних у Договорі та в Додатках (Специфікації) до Договору, (п.п. 1.2. договору поставки).

У свою чергу, відповідно до домовленостей, оформлених у вигляді Специфікації №1 від 16.06.2022 до договору поставки №16062022/1 від 16 червня 2022р., загальна сума за вказаним додатком складає 26 100 000,00 грн., термін поставки товару до 15.07.2022р, базис поставки на умовах DDP - Київська область, Біла Церква, вул. Офіцерська,6 Місцем передачі зерна є : Київська обл. м. Біла Церква, вул.Офіцерська,6 («ТОВ «Білоцерківхлібопродукт»), згідно тристороннього акту приймання передачі КХП №00000427 від 27.07.2022.

На виконання умов договору поставки №16062022/1 від 16 червня 2022 р. було виписано рахунок на оплату №1 від 16.06.2022р. на суму - 25 894 158,00 грн, та видаткова накладна №1 від 27.07.2022р. на суму 4 350 000,00 грн - 500т., видаткова накладна №2 від 27.07.2022р. на суму 4 350 000,00 грн - 500т., видаткова накладна № 3 від 27.07.2022р. на суму 4 350 000,00 грн - 500т., видаткова накладна №4 від 27.07.2022р. на суму 4 350 000,00 грн- 500т., видаткова накладна № 5 від 27.07.2022р. на суму 4 350 000,00 грн - 500т., видаткова накладна № 6 від 27.07.2022р. на суму 4 144 158,00- 476,34т.

За правилом першої події - реалізація товару, згідно з видаткових накладних №1-6 від 27.07.2022р. позивачем було виписано та направлено на реєстрацію податкові накладні №1-6 від 27.07.2022р. Проте, зареєстрована була лише податкова накладна №1, а реєстрації податкових накладних №2-6 було зупинена.

На підставі зазначеного рахунку покупцем було частково сплачено вартість пшениці 27.07.2022 у розмірі 2 000 000,00 грн. та 28.08.2022 - 2 132 596,00 грн, 21 761 562,00 грн, що підтверджено банківськими виписками. Вказані господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку господарства.

Стосовно обставин, які слугували підставою для направлення позивачем на реєстрацію податкової накладної №2 від 27.07.2022р. судом встановлено наступне.

Між позивачем і ПП «ЕЛІЗУМ-АГРО» (код ЄДРПОУ 33224231) був укладений Договір купівлі продажу сільськогосподарської продукції №7/06 від 07 червня 2022р. на поставку пшениці для подальшої її реалізації, також складено специфікацію №1 від 7 червня 2022 р. до Договору поставки №7/06 від 7 червня 2022.

Продукція була отримана згідно Рахунку №37 від 27.06.2022р. на суму 3 105 771,38 грн з ПДВ - 415,74 т., по видатковим накладним: №48 від 07.06.2022 р. на суму 501 791,18 грн - 67,17 т., TTH №40 від 07.06.2022 - 33,31 т., ТТН № 41 від 07.06.2022 - 33,86т.; ТТН №49 від 08.06.2022 р. на суму 538 545,86 грн - 72,09 т., ТТН №42 від 08.06.2022-36,58т., ТТТ № 43 від 08.06.2022 - 35,51 т.; ТТН №50 від 09.06.2022 на суму 537425,30 грн - 71,94 т., ТТН №44 від 09.06.2022-34,32 т., TTH №45 від 09.06.2022-37,62 т., ТТН №51 від 10.06.2022 на суму 528087,22 грн-70,69 т., ТТН №46 від 10.06.2022-36,37т., ТТН № 47 від 10.06.2022-34,32т.; ТТН № 52 від 11.06.2022 на суму 999 921,82 грн-133,85 т., ТТН №75 від 11.06.2022-32,66 т., ТТН №76 від 11.06.2022-33,53 т., ТТН № 77 від 11.06.2022-33,17 т., ТТН №78 від 11.06.2022-34,49 т.

Оплата за отриману Продукцію була здійснена платіжним дорученням №32 від 29.07.2022 на суму 3 105 771,38 грн, що підтверджено банківською випискою та самим платіжним дорученням.

Продукція була отримана по видатковим накладним, згідно рахунку №38 від 27.06.2022р. на суму - 1 809 710,90 грн з ПДВ - 242,757 т., №53 від 13.06.2022р. на суму 1 465 603,64 - 196,598 т., ТТН №79 від 13.06.2022- 33,8т., ТТН №80 від 13.06.2022-35т., ТТН №81 від 13.06.2022-32,63т., ТТН №82 від 13.06.2022-33,41т., TTH №83 від 13.06.2022-34,19т., ТТН №84 від 13.06.2022-35,57т. №54 від 14.06.2022р. на суму - 344 107,26 грн - 46,159т., ТТН №85 від 14.06.2022- 19,21т., ТТН №86 від 14.06.2022-29,2т.

Оплата за отриману продукцію була здійснена платіжним дорученням №33 від 29.07.2022 на суму 1 809 710,90 грн, що підтверджено банківською випискою, та самим платіжним дорученням.

Стосовно обставин, які слугували підставою для направлення позивачем на реєстрацію податкової накладної №3 від 27.07.2022р. судом встановлено наступне.

Між позивачем і Фермерським господарством «БМВ-АГРО» (код ЄДРПОУ 34168168) був укладений Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №14/06/22 від 1 червня 2022р. на поставку пшениці для подальшої її реалізації, також складено специфікацію №1 від 14 червня 2022 р. до Договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №14/06/22 від 14 червня 2022.

Товар було отримано згідно Рахунку №030622 від 16.06.2022, за видатковою накладною №040622 від 16.06.2022 на суму 520 247,98 грн з ПДВ - 69,64т., ТТН №16/01 від 16.06.2022-34,47т.; TTH №16/02 від 16.06.2022-35,17 т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №27 від 29.07.2022 на суму 520 247,98 грн, що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано згідно рахунку №020622 від 15.06.2022, за видатковою накладною №030622 від 15.06.2022 на суму 777 757,29 грн з ПДВ - 104,110т., ТТН № 15/03 від 15.06.2022-34,77т.; ТТН №15/02 від 15.06.2022-38,10т., ТТН № 15/01 від 15.06.2022-31,24т.

Оплата за отриманий товар також була здійснена платіжним дорученням №26 від 29.07.2022 на суму 777 757,29 грн, що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано згідно рахунку №070622 від 22.06.2022, за видатковою накладною №080622 від 22.06.2022 на суму 516 960,95 грн з ПДВ - 69,20 т. ТТН №22/01 від 22.06.2022-35,29т., TTH№22/02 від 22.06.2022-33,91 т.

Оплата за отриманий товар також була здійснена платіжним дорученням №30 від 29.07.2022 на суму 516 960,95 грн, що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано згідно Рахунку №050622 від 20.06.2022, за видатковою накладною №060622 від 20.06.2022 на суму 536 070,58 грн з ПДВ - 71,75 т., ТТН №20/02 від 20.06.2022-36,69 т., ТТН №20/03 від 20.06.2022- 35,140т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №28 від 29.07.2022 на суму 536 070,58 грн що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано згідно Рахунку №060622 від 21.06.2022, за видатковою накладною №070622 від 21.06.2022 на суму 540 978,72 грн з ПДВ - 72,415т., ТТН №21/01 від 21.06.2022-35,87т., TTH №21/02 від 21.06.2022- 36,69т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №29 від 29.07.2022 на суму 540 978,72 грн, що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано згідно Рахунку №010722 від 01.07.2022, за видатковою накладною №010722 від 01.07.2022 на суму 327 881,74 грн з ПДВ - 43,89т., ТТН №01/07 від 01.07.2022-43,89 т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №31 від 29.07.2022 на суму 327 881,74 грн, що підтверджено банківською випискою.

Судом також встановлено, що між позивачем і ФГ «Агро-Стар» (код ЄДРПОУ 36855406) було укладено Договір купівлі продажу сільськогосподарської продукції №14/06/2022 від 14 червня 2022р. на поставку пшениці для подальшої її реалізації, також складено специфікацію №1 від 14 червня 2022 р. до вказаного Договору.

Товар було отримано згідно з рахунком №18 від 14.06.2022, за видатковою накладною №18 від 14.06.2022 на суму 189 497,95 грн з ПДВ - 25,37 т., ТТН №724421 від 15.06.2022-325,37т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №24 від 29.07.2022 на суму 189 497,95 грн, що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано згідно Рахунку №19 від 15.06.2022, за видатковою накладною №19 від 15.06.2022 на суму 676 202,17 грн з ПДВ - 90,53т., ТТН №724420 від 15.06.2022-27,62т.; ТТН № 724425 від 15.06.2022-36,96т., TTH №724424 від 15.06.2022-25,95т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №25 від 29.07.2022 на суму 676 202,17 грн, що підтверджено банківською випискою.

Стосовно обставин, які слугували підставою для направлення позивачем на реєстрацію податкової накладної №4 від 27.07.2022 р. судом встановлено наступне.

Між позивачем і Селянське фермерське об`єднання «РОССОЛАН» (код ЄДРПОУ 23896950) був складений Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №13-06/22 від 13 червня 2023 р. на поставку пшениці для подальшої її реалізації, також складено специфікацію №1 від 13 червня 2022 р. до вказаного Договору.

Товар було отримано згідно рахунку №10 від 15.06.2022, видаткової накладної №10 від 15.06.2022 на суму 709 599,54 грн без ПДВ - 104,19 т., ТТН № 14 від 14.06.2022 26,63т.; ТТН №13 від 14.06.2022-25,17т., ТТН №5 від 14.06.2022-26,62т., TTH №12 від 14.06.2022-25,77т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №41 від 29.07.2022 на суму 709 599,54 грн, що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано згідно рахунку №13 від 16.06.2022р, видаткової накладної №13 від 16.06.2022 на суму 185 737,37 грн без ПДВ - 27, 422 т., ТТН №9 від 14.06.2022- 27,422т. Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №38 від 29.07.2022 на суму 185 737,37 грн, що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано згідно рахунку №14 від 17.06.2022р, видаткової накладної №14 від 17.06.2022 на суму 341 879,60 грн без ПДВ - 50,20 т., ТТН №21 від 16.06.2023 24,85т., ТТН №20 від 16.06.2022-25,35т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №39 від 29.07.2022 на суму 341 879,60 грн., що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано згідно рахунку №11 від 16.06.2022р, видаткової накладної №11 від 16.06.2022 на суму 979 263,86 грн без ПДВ - 143,77 т., ТТН №7 від 14.06.2022 28,45т., TTH №11 від 14.06.2022-28,52т., TTH №6 від 14.06.2022-29,22т., TTH №8 від 14.06.2022-28,98т., TTH №10 від 14.06.2022-28,60т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №40 від 29.07.2022 на суму 979 263,86 грн., що підтверджено банківською випискою.

Судом також встановлено, що між позивачем і Державним підприємством «Дослідне господарство «Зелені Кошари» (код ЄДРПОУ 20877828) було укладено Договір поставки №08/06 від 08 червня 2022р. на поставку пшениці для подальшої її реалізації.

Товар було отримано згідно Рахунку №56 від 14.06.2022, видаткової накладної №333 від 14.06.2022 на суму 495 200,54 грн з ПДВ - 66,29т., ТТН №31 від 14.06.2022-33,73т.; TTH №32 від 14.06.2022-32,56т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №42 від 29.07.2022 на суму 495 200,54 грн., що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано згідно Рахунку №58 від 16.06.2022, видаткової накладної №337 від 16.06.2022 на суму 251 206,39 грн з ПДВ - 33,794т., ТТН №38 від 16.06.2022-33,794т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням № 44 від 29.07.2022 на суму 251 206,39 грн, що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано згідно рахунку №57 від 15.06.2022, видаткової накладної №335 від 15.06.2022 на суму 930 862,61 грн з ПДВ - 125,226т., ТТН № 34 від 15.06.2022-30,646т., ТТН №35 від 14.06.2022-30,774т. ТТН №36 від 15.06.2022- 31,679т., ТТН №37 від 15.06.2022-32,127т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №43 від 29.07.2022 на суму 930 862,61 грн, що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано згідно рахунку №59 від 16.06.2022, видаткової накладної №338 від 16.06.2022 на суму 241 163,79 грн з ПДВ - 32,443т., ТТН №39 від 16.06.2022-32,443т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №45 від 29.07.2022 на суму 241 163,79 грн, що підтверджено банківською випискою.

Стосовно обставин, які слугували підставою для направлення позивачем на реєстрацію податкової накладної №5 від 27.07.2022р. судом встановлено наступне.

Між позивачем і ФГ «Домінатор ЛД» (код ЄДРПОУ 34473110) був складений Договір поставки №1-05 від 26 травня 2022р. на поставку пшениці для подальшої її реалізації, також складено специфікація №1 від 04 червня 2022 р, до вказаного Договору.

Товар було отримано за видатковою накладною №004_6 від 03.06.2022 на суму 1 818 301,50 грн з ПДВ - 237,06 т., згідно рахунку №04/06 від 03.06.2022р., TTH №32 від 02.06.2022-33,11т., ТТН №36 від 02.06.2022-33,9т., ТТН №34 від 02.06,2022-33,03т., TTH № 39 від 03.06.2022-37,84т., ТТН №40 від 03.06.2022-31,79т., TTH № 37 від 02.06.2022-34,76т. TTH № 38 від 03.06:2022- 32,63т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №35 від 29.07.2022 на суму 1,595 001,32 грн, що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано за видатковою накладною №003_06 від 02.06.2022, на суму 1 013 849,21 грн з ПДВ-1132,18 т., згідно рахунку №03/06 від 02.06.2022р., ТTH №30 від 01.06.2022-33,09т., ТТН №31 від 02.06.2022-35,82т., TTH №33 від 02.06.2022-32,86т., TTH №35від 02.06.2022-30,41т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №34 від 29.07.2022 на суму 889 341,41грн, що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано за видатковою накладною № 005_06 від 04.06.2022 на суму 734 653,32 грн з ПДВ - 95,78 т., згідно рахунку №05/06 від 04.06.2022р. ТТН №41 від 04.06.2022-34,75т., TTH №42 від 04.06.2022- 28,23т., TTH №43 від 04.06.2022-32,80т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №48 від 29.07.2022 на суму 644 432,74 грн, що підтверджено банківською випискою.

Судом також встановлено, що між позивачем і ТОВ «АГРОФІРМА ГАРАНТ» (код ЄДРПОУ 32320264) було укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №07/06-2 від 07 червня 2022р. на поставку пшениці для подальшої її реалізації, також складено специфікацію №1 від 07 червня 2022 р. до вказаного договору.

Товар було отримано згідно рахунку №9 від 09.06.2022р. - 1120817,05 грн - 140,62т., видаткової накладної №26 від 09.06.2022 на суму 835 471,79 грн з ПДВ - 104,82 т., TTH № 484718 від 09.06.2022- 33,59т., ТТН №484717 від 09.06.2022-35,28т., ТТН №484715 від 08.06.2022- 35,95т.; видаткової накладної №24 від 08.06.2022 на суму 285 345,26 грн з ПДВ - 35,8 т., ТТН №484714 від 08.06.2022-35,80т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №36 від 29.07.2022 на суму 1 120 817,05 грн, що підтверджено банківською випискою.

Стосовно обставин, які слугували підставою для направлення позивачем на реєстрацію податкової накладної №6 від 27.07.2022р. судом встановлено наступне.

Між позивачем і ТОВ «АГРОФІРМА «ІНТЕРАГРОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 30253364) був складений Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №07/06-1 від 07 червня 2022р. на поставку пшениці для подальшої її реалізації, також складено специфікацію №1 від 07 червня 2022 р. до вказаного Договору.

Товар було отримано згідно рахунку №63 від 09.06.2022р., видаткової накладної №112 від 09.06.2022 на суму 1 432 671,21 грн з ПДВ - 179,084 т., ТТН №81 від 08.06.2022-22,454т.; TTH №82 від 08.06.2022- 1,71т., ТТН № 83 від 08.06.2022-23,78т., TTH №84 від 08.06.2022-22,11 т., TTH №85 від 09.06.2022-22,360т., TTH №86 від 09.06.2022-22,39т., TTH №87 від 09.06.2022-22,41 т., ТТН №88 від 09.06.2022-21,87т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №37 від 27.07.2022 на суму 1 432 671,21 грн, що підтверджено банківською випискою.

Судом також встановлено, що між позивачем і ПП «АСТАРТА АГРО» (код ЄДРПОУ 35547282) був укладений Договір поставки №300522 від 30 травня 2022р. на поставку пшениці для подальшої її реалізації, також складено специфікацію №1 від 30 травня 2022 р. до вказаного Договору.

Товар було отримано за видатковою накладною №113 від 03.06.2022 на суму 635 519,65 грн з ПДВ - 79,44 т., згідно рахунку №79 від 03.06.2022р. TTH № 030622/1 від 03.06.2022-20,1т.; ТТН №030622/2 від 03.06.2022-19,99т.; TTH №030622 від 03.06.2022-19,87т.; TTН № 030602/3 від 03.06.2022-19,48т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №19 від 27.07.2022 на суму 635 519,65 грн, що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано за видатковою накладною №114 від 07.06.2022 на суму 309119,84 грн з ПДВ - 38,64 т., згідно рахунку №80 від 07.06.2022р., ТТН №070622/1 від 07.06.22 від 07.06.2022-19,38 т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №21 від 27.7.2022 на суму 309 119,84 грн., що підтверджено банківською випискою.

Товар було отримано за видатковою накладною №112 від 02.06.2022 на суму 194319,90 грн з ПДВ - 24,29 т., згідно рахунку №77 від 02.06.2022, ТТН №020622 від 02.06.2022-24,29т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №20 від 27.07.2022 на суму 194 319,90 грн, що підтверджено банківською випискою.

Судом також встановлено, що між позивачем і Приватним підприємством «Діолекс» (код ЄДРПОУ 31099998) був укладений Договір поставки №26/06 від 26 червня 2022р. на поставку пшениці для подальшої й реалізації, також складено специфікацію №1 від 26 червня 2022 р. до вказаного Договору.

Товар було отримано згідно Рахунку №1 від 26.06.2022, видаткової накладної №1 від 26.06.2022 на суму 1 243 508,16 з ПДВ - 173,422 т., ТТН №263046 від 26,06.2022-34,76т., TTH № 263035 від 26.06.2022-35,40т., ТТН №263030 від 26.06.2022- 34,65т., ТТН №263045 від 26.06.2022- 34,13 т., ТТН №263044 від 26.06.2022-34,83т.

Оплата за отриманий товар була здійснена платіжним дорученням №46 від 27.07.2022 на суму 1 243 508,16 грн, що підтверджено банківською випискою.

На підставі вищевказаних операцій та на виконання п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем складено податкові накладні № 2 від 27.07.2022, № 3 від 27.07.2022, № 4 від 27.07.2022, № 5 від 27.07.2022, № 6 від 27.07.2022 та направлено до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, згідно з отриманими квитанціями від 03, 05, 10, 12 серпня 2022 р. за результатами обробки спірних податкових накладних № 2 від 27.07.2022, № 3 від 27.07.2022, № 4 від 27.07.2022, № 5 від 27.07.2022, № 6 від 27.07.2022 документи прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація спірних податкових накладних від 27.07.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в спірних податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено показники "D" при "Р".

На виконання пропозицій, зазначених у квитанціях позивач направив відповідачу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по кожній із поданих податковий накладних.

Проте, рішеннями ДПС регіонального рівня № 7293753/44144138 від 05.09.2022, № 7293754/44144138 від 05.09.2022 № 7293755/44144138 від 05.09.2022, №7293756/44144138 від 05.09.2022, №7293757/44144138 від 05.09-2022 відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних № 2 від 27.07.2022, № 3 від 27.07.2022, № 4 від 27.07.2022, № 5 від 27.07.2022 та № 6 від 27.07.2022.

В обґрунтування згаданих рішень, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податків документів, серед яких: первинні документи щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивач не погодився зі згаданими рішеннями комісії регіонального рівня та подав скарги до комісії ДПС, однак рішеннями ДПС України від 26.09.2023 № 47501/44144138/2, № 47513/44144138/2, № 47495/44144138/2, №47554/44144138/2, №47496/44144138/2 вказані скарги позивача залишені без задоволення.

Не погоджуючись із спірними рішеннями комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних, якими, на думку позивача, порушено його права та інтереси, останній звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом розгляду у даній справі є рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.09.2022 № 7293753/44144138, № 7293754/44144138, № 7293755/44144138, №7293756/44144138 та №7293757/44144138 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 27.07.2022 №2, №3, №4, №5 та №6.

У зв`язку з викладеним, судом підлягає перевірка по встановленню наявності факту законності чи протиправності прийняття спірних рішень суб`єктом владних повноважень, на відповідність останніх вимогам ч.2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку № 1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до контролюючого органу, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Судом встановлено, що підставами для зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних було відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПК/РК.

Згідно пункту 8 Додатку 1 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості здійснення операцій належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби віднести господарські операції позивача до ризикових необхідно мати належну податкову інформацію яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання контролюючим органом завдань та функцій, у зв`язку з чим, встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають бути відповідні передумови для таких тверджень, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтовані доводи та надати належні докази.

Водночас, суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення ГУ ДПС у м. Києві за наслідками поданої позивачем податкових накладних до категорії ризиковості здійснення операцій ГУ ДПС у м. Києві ані у спірних рішень не зазначено, ані до суду таких належних і достатніх доказів не надано.

Як зазначено вище, у квитанціях контролюючий орган зазначив, що позивач відповідає п. 8 Критеріям ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтверджених інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, та у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що на переконання суду свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявної у органу ДПС інформації, пов`язаної з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі № 200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно, суд зазначає, що за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 18.06.2019 у справі №0740/804/18, від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 та від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи вбачається, що у спірних рішеннях фактично викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем направлено відповідачу пояснення та копії усіх можливих первинних документів для підтвердження підстав подання вказаних у справі податкових накладних, з метою їх реєстрації в ЄРПН, якими підтверджується реальність здійснення операцій між позивачем та його контрагентом.

Судом встановлено та досліджено первинні документи надані позивачем до матеріалів справи та які були надіслані на адресу відповідної комісії, органу ДПС України, до вказаних документів контролюючі органи зауважень не мали та додаткових пояснень чи тих же зауважень до суду не надали.

Суд зауважує, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520.

Також, суд зазначає, що віднесення платника податків до Критеріїв ризиковості не є підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за не доведення в свою чергу контролюючим органом вчинення платником податків ризикових господарських операцій, та не є такою підставою для не конкретизації яких саме документів не надано платником на підтвердження права подання на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису

За вказаною справою, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, керуючись правилом першої події виникнення податкових зобов?язань, позивач виписав на адресу постачальників спірні податкові накладні від 27.07.2022 №2, №3, №4, №5 та №6.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.12.222 у справі №500/2237/20 та від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18.

Платником податків надано до податкового органу первинні документи які є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.

Крім того у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд зауважив, що в межах справ подібних категорій та характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.

Водночас квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до них Порядком №1165, в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанціях не конкретизовано, які саме документи слід надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація спірних податкових накладних стала можливою.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкових накладних підтверджують зазначені у ній дані та є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління…".

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень, неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, а отже, не довели правомірність своїх рішень.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачам, останні не мали правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.09.2022 № 7293753/44144138, № 7293754/44144138, № 7293755/44144138, №7293756/44144138 та №7293757/44144138 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 27.07.2022 №2, №3, №4, №5 та №6.

Стосовно посилань контролюючого органу на інформацію, що міститься в листі-відповіді Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ Національної поліції в Запорізької області від 08.06.2023 № 1185/2102 на лист ГУ ДПС у м. Києві № 15419/5/26-15-05-06-07 від 19.05.2023 суд вказує про їх необґрунтованість і тому не приймаються до уваги, оскільки зазначені у вказаному листі відомості не є належними, допустими та достатніми доказами у розумінні процесуального законодавства, зокрема, не відповідають вимогам КАС України.

Крім того, з листа Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ Національної поліції в Запорізькій області вбачається, що в інформаційно-комунікаційній системі Інформаційний портал Національної поліції України міститься інформація про тимчасовий набір даних номерних знаків, що надходять із систем відеофіксації, проте тимчасовий набір даних, що надходить із систем фото і відеофіксації не входить до переліку процесуальних джерел доказів, передбаченого ч. 2 ст. 84 КПК України.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою їх фактичного подання для реєстрації в ЄРПН, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

У зв`язку з цим, податкові накладні від 27.07.2022 №2, №3, №4, №5 та №6 підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх фактичного подання.

Визначений вказаний належний спосіб захисту встановленого судом порушеного права позивача, є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та належним чином будуть поновлені права позивача, що узгоджується із висновками Верховного Суду вкладеними у постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 12 405,00 грн. та враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати зі сплати судового збору у повному їх розмірі за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до виникнення спірних правовідносин.

Частиною 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо витрат понесених позивачем на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. суд зазначає, що відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відтак, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постановах від 22.12.2018 у справі №826/856/18 та від 30.09.2020 у справі №360/3764/18 при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Згідно положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень діючого законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження обґрунтованості понесених витрат на правову допомогу, позивач подав суду копії: Договору про надання професійної правничої допомоги № АО-02-11-38-01 від 02.11.2022, Додаткової угоди від 02.11.2022 до договору №АО-02-11-38-01, платіжної інструкції № 105 від 02.11.2022.

Згідно Договору про надання професійної правничої допомоги № АО-02-11-38-01 від 02.11.2022, укладеного між Адвокатським об`єднанням Астеелекс (надалі - Об`єднання) та ТОВ "Агро-Кор" (надалі - Клієнт), предметом даного Договору є надання Об`єднанням усіма законними методами та способами професійної правничої допомоги Клієнту, в захисті його прав та інтересів в державних органах, в судах всіх інстанцій, з всіх питань, які виникають та/або порушують права та інтереси Клієнта. Зокрема представлення інтересів Клієнта у Окружному адміністративному суді м. Києва та Шостому апеляційному адміністративному суді, за позовом ТОВ «Агро-Кор» до Головного управління ДПС у місті Києві, про визнання протиправним та скасування Рішень комісії регіональної ДПС. Надання правової допомоги Адвокатським Об?єднанням здійснюється, через адвоката (керуючого партнера АО «Астеелекс») Тіньковського О.Г.

Пунктом 5.1 цього Договору визначено, що вартість послуг за надання професійної правничої допомоги, опис таких послуг та розрахунок, погоджується за взаємною угодою сторін, та оформляється додатковою угодою до цього Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору на визначення вартості послуг впливають строки, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату, та належного виконання окремих доручень» Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру вартості послуг.

Також, судом встановлено, що вищевказані сторони уклали Додаткову угоду до договору про надання професійної правничої допомоги від 02 листопада 2022 року про наступне:

Відповідно до розділу 5 Договору про надання професійної правничої допомоги від 02 листопада 2022 року, сторони узгодили опис робіт, які будуть надані, та розрахунок відповідних витрат, зокрема:

- Аналіз суті спірних правовідносин та документів, що стосуються взаємовідносин сторін, огляд судової практики в подібних справах - 3000 грн., що складається з вартості 1 година - 1500 грн. х 2 год;

- Підготовка та складання процесуальних документів (позовна заява та інш.) зі спірних правовідносин сторін - 12 000 грн. що складається з вартості 1 години - 1500 грн. х 8 год.

Загальна вартість витрат на професійну правничу допомогу складає 15000 гривень 00 копійок.

02.11.2022 позивачем здійснено оплату за надання професійної правничої допомоги згідно Договору про надання професійної правничої допомоги № АО-02-11-38-01 від 02.11.2022 у розмірі 15 000,00 грн.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що дана справа є справою, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; позовна заява є достатньо необ`ємною, враховуючи долучені додатки у вигляді первинних документів, наявна стала судова практика.

Також, суд, з огляду на предмет спору, обсягу наданих послуг адвокатом, виходячи з критеріїв розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 15 000,00 грн є не співмірною зі складністю даної справи, враховуючи її категорію та наявності судової практики з вирішення даного спору. Суд вважає, що обсяг наданих Адвокатським об`єднанням послуг є незначним. Аналіз суті спірних правовідносин та документів, що стосуються взаємовідносин сторін, огляд судової практики в подібних справах (3000 грн., що складається з вартості 1 година - 1500 грн. х 2 год), підготовка та складання процесуальних документів (позовна заява та інш.) зі спірних правовідносин сторін (12 000 грн. що складається з вартості 1 години - 1500 грн. х 8 год.) на переконання суду не є достатньою підставою та належним обґрунтуванням заявленого розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи вказану застосовану законодавцем співмірність витрат зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом послуг, витраченого на їх виконання часу. Суд зазначає, що зібрання первинних документів не вважається складним для представника, враховуючи вимоги зберігання таких відповідно до положень діючого законодавства позивачем, а також, подання процесуальних документів, на переконання суду, також не потребує докладання адвокатом значних зусиль для виконання умов Договору та Додаткової угоди до нього.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованою та є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97).

У пункті 269 рішення у цій справі ЄСПЛ зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, пункт 55).

У справі "Черніус та Рінкевичюс проти Литви" (Сernius and Rinkeviсius v. Lithuania) (заяви № 73579/17 та № 14620/18, пункт 71) ЄСПЛ також посилався на загальніший принцип про те, що ризик будь-якої помилки, допущеної державним органом, має покладатись на саму державу і помилки не мають виправлятися за рахунок осіб, яких це стосується (див. також рішення у справах "Beinaroviс and others v. Lithuania", заява № 70520/10, пункт 140 та "Radchikov v. Russia", заява № 65582/01, пункт 50).

ЄСПЛ у цій справі також дійшов висновку, що відмова національних судів у відшкодуванні заявникам судових витрат, понесених в ході адміністративного провадження, в якому вони оскаржували накладення державною інспекцією з праці штрафів і за результатами якого вони домоглися скасування цих рішень як необґрунтованих, становило порушення їхнього права на доступ до суду, і тому порушення пункту 1 статті 6 Конвенції незалежно від сум цих витрат (пункт 74). Водночас витрати не мають бути понесені безвідповідально чи без належного обґрунтування (див. рішення у справах "Stankiewicz v. Poland", заява № 46917/99, пункт 75).

Відповідні принципи, що випливають з усталеної практики Суду та стосуються права на доступ до суду, наведені у рішенні ЄСПЛ у справі "Zubac v. Croatia" (заява № 40160/12, пункти 76- 86).

Саме такої позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 08 лютого 2022 року у справі №160/6762/21.

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Відповідно суд застосовує дискрецію щодо вирішення питання розподілу заявленої правничої допомоги.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

До вказаного твердження суд також застосовує позицію Верховного Суду викладену у постанові від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18.

Таким чином, заявлені представником позивача до відшкодування 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт). Аналізуючи подані представником позивача докази, обґрунтування в поданій до суду заяві, враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про доцільність зменшення розмір витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС від 05.09.2022 № 7293753/44144138, № 7293754/44144138, № 7293755/44144138, №7293756/44144138 та №7293757/44144138 про відмову у реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 27.07.2022 №2, №3, №4, №5 та №6.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.07.2022 №2, №3, №4, №5 та №6, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" (код ЄДРПОУ: 44144138), датою їх фактичного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" (код ЄДРПОУ: 44144138, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Басейна, буд. 5Б) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 405,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста п`ять гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Кор" (код ЄДРПОУ: 44144138, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Басейна, буд. 5Б) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.