Рішення від 28.05.2025 по справі 320/46154/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2025 року справа №320/46154/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №499760413 від 06.06.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з повідомленням-рішенням №499760413 від 06.06.2024, вважає його таким, що суперечить законодавству України та не ґрунтуються на фактичних даних, оскільки відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема щодо розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, виписаної на отримувача платника податку, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем). Таким чином, позивачем не було порушено строків для реєстрації рахунків коригування, оскільки вони були зареєстровані в день їх отримання від контрагента-постачальника.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/46154/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

На виконання ухвали суду від 11.10.2024 надійшла заява про усунення недоліків позову.

Таким чином недоліки позову були усунуті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/46154/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, це тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов?язок щодо такої реєстрації, штрафу, у разі реєстрації: податкової накладної або розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ; на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» «ґ» цього пункту, а також розрахунку коригування до неї; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 ПК України, та розрахунку коригування до неї; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 ПК України, та розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, а також в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві було проведено камеральну перевірку ТОВ «БК «Газінвестпроект» щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 14 травня 2024 року № 45462/Ж5/26-15-04-13-03/36470766 про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначений акт направлено платнику податків засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

На підставі вищезазначеного акта та відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві було винесено податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2024 року № 499760413. Зазначене рішення також направлено платнику податків засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення №499760413 від 06.06.2024, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент проведення перевірки).

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти;

12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього ПК України у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього п., та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст. 199 ПК України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абз. одинадцятого п. 201.4 ст. 201 цього ПК України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього ПК України покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876 - ІХ «Про внесення змін до розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності з 08 лютого 2023 року, підрозд. 2 розд. ХХ ПК України доповнено п. 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, встановлені п. 201.10 ст. 201 ПК України, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120-1.1 ст. 120-1 глави 11 розд. II ПК України.

Відповідно до п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків, зокрема:

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 розд. V ПК України, якщо після постачання товарів/ послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/ послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 розд. V ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а)постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б)отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Отримувач (покупець) зобов`язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання ним розрахунку коригування на зменшення або факту його реєстрації в ЄРПН, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України виникли підстави для складання такого розрахунку коригування продавцем.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну та/або розрахунок коригування до податкових накладних в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПК України термін.

Згідно з пунктом 201.10 ст. 201 розд. V ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема:

-для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

В спірних правовідносинах необхідно з`ясувати наявність складу податкового правопорушення, яке полягає в порушенні позивачем, як покупцем товару строку реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН. Відповідальність за це порушення виникає в разі не реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН протягом 15(18) календарних днів з дня отримання такого розрахунку- коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Отже, якщо б позивач протягом 15 календарних днів, а у редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ протягом 18 календарних днів з дня отримання розрахунку-коригування не зареєстрував його в ЄРПН, то тоді виникли підстави для застосування до платника податку-отримувача товару санкцій штрафу в залежно від строку такої прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з квитанціями до розрахунків коригування, встановлено дати надсилання розрахунків коригування на адресу ТОВ «БПК «ГАЗІНВЕСТПРОЕКТ», а саме:

розрахунок коригування № 7 від 15.01.2024 року надійшов від постачальника 08.02.2024 року та, згідно з квитанцією № 2, був того ж дня зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем ТОВ «БПК «ГАЗІНВЕСТПРОЕКТ»;

розрахунок коригування № 9 від 12.05.2022 року надійшов від постачальника 18.07.2022 року та того ж дня був направлений на реєстрацію покупцем;

розрахунок коригування № 1639 від 15.12.2021 року надійшов від постачальника 11.07.2022 року та того ж дня був направлений на реєстрацію покупцем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ «БПК «ГАЗІНВЕСТПРОЕКТ» не порушило строків для реєстрації розрахунків коригування, оскільки всі вказані розрахунки були подані до реєстрації у день їх фактичного отримання від контрагента-постачальника, а тому позивач виконав свій обов`язок щодо подання розрахунків коригування на реєстрацію, передбаченого Податковим кодексом України.

Отже, суд вважає податкове повідомлення-рішення, що оскаржується, протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки відсутній факт порушення позивачем граничного строку реєстрації податкових накладних.

Крім того, відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225, до платників податків, зокрема й до їхніх філій, представництв, відокремлених чи інших структурних підрозділів, які на дату набрання чинності цим Порядком (06.09.2022) мали можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), що підтверджують відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила:

Якщо платник не мав можливості виконати податковий обов`язок, у тому числі щодо своїх підрозділів, він був зобов`язаний подати таку заяву не пізніше 30 вересня 2022 року. Заява подавалася разом із вичерпним переліком документів, передбаченим для юридичної особи, за винятком обов`язків щодо:\

реєстрації акцизних накладних;

подання електронних документів про залишки та обіг пального або спирту етилового;

подання заявки на переміщення пального або спирту транспортними засобами, які не є акцизними складами пересувними.

Податковий кодекс України прямо визначає, що строк для реєстрації розрахунку коригування починається з дати його отримання. Позивач, як покупець, має право розпочати відлік 15 календарних днів, відведених на реєстрацію, саме з моменту фактичного отримання відповідного розрахунку коригування.

Визначальним для застосування штрафних санкцій є встановлення факту дотримання або недотримання позивачем строків реєстрації розрахунків коригування, складених його постачальниками продавцями, які стосуються зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг.

З цієї причини необхідно встановити дату отримання таких розрахунків коригування. Саме з цієї дати починається перебіг 15-денного строку для їх реєстрації.

Контролюючий орган не встановив дату отримання, а визначив початком перебігу строку дату складання таких розрахунків коригування, що є помилковим».

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що отримав спірні розрахунки коригування лише у визначені дати, а отже відсутні підстави вважати, що він порушив граничні строки для їх реєстрації, встановлені законодавством.

З огляду на що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у місті Києві.

Питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено після надання представником позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення остаточного розрахунку таких судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №499760413 від 06.06.2024.

Стягнути судові витрати (судовий збір) у розмірі 3028,00 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» (вул. Бульварно-Кудрявська, 22, літ.А, к. 429, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 36470766), група нежилих приміщень №53, оф. №1, м. Київ, 02121, код ЄДРПОУ 34191244) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.