Рішення від 23.05.2025 по справі 199/6939/25

Справа № 199/6939/25

(2-о/199/230/25)

РІШЕННЯ

Іменем України

23.05.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

у складі:

головуючого судді Кошлі А.О.

за участю секретаря судового засідання Кахикало А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку окремого провадження справу № 199/6939/25 (провадження № 2-о/199/230/25) за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа: Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),-

ВСТАНОВИВ:

20.05.2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра із заявою, у якій просить встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Бердянськ Запорізької області.

На обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 28 квітня 2025 року на тимчасово окупованій території України, а саме у м. Бердянськ Запорізької області, на якій неможливо отримати документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», помер батько заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так, відповідно до Свідоцтва про смерть від 03.05.2025 року, виданого Териаторіальним відділом ЗАГС міста Бердянськ та Бердянського району Управління ЗАГС Запорізької області та довідки про смерть № С-01365 від 03.05.2025 року, складеної територіальним відділом ЗАГС міста Бердянськ та Бердянського району Управління ЗАГС Запорізької області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на тимчасово окупованій території в м. Бердянськ Беряднського району Запорізької області.

Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій еможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно заявнику для належної реєстрації факту смерті та отримання свідоцтва про смерть державного зразка.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник заінтересованої особи Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вимогами ч. 3 ст. 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану`державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Бердянськ Запорізької області, що вбачається з паспорта громадянина України № НОМЕР_1 .

Відповідно до Витягу з додатку "Дія" про актовий запис про народження № 767, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відтак, доданими до заяви документами підтверджується факт сімейних відносин між заявником та померлим, а саме, що ОСОБА_1 є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Бердянськ Запорізької області ОСОБА_2 .

Як вбачається з паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Бердянськ Запорізької області.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 20.05.2025 року, яку Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) отримав в електронному кабінеті 21.05.2025 року о 14:39:39 годин, про що в матеріалах справи свідчить відповідна довідка, було витребувано з Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію щодо наявності в державному реєстрі актів цивільного стану громадян, актового запису про смерть громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянська Запорізької області. Однак, станом на 23.05.2025 року відповідь не була надана.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав у м. Бердянськ Запорізької області.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами від 29.11.2024 № 415) затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, до яких відноситься і м. Бердянськ Бердянської міської територіальної громади. Зокрема, в Наказі зазначено, що з 27.02.2022 року м. Бердянськ Бердянської міської територіальної громади є тимчасово окупованою територією.

З Довідки про смерть № С-01365, виданої 03.05.2025 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Бердянськ Запорізької області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною смерті вказано набряк легень НОМЕР_3 , атеросклеротична хвороба серця І25.1.

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 03.05.2025 року Територіальним відділом РАЦС міста Бердянськ та Бердянського району Управління РАЦС Запорізької області, ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Бердянськ Запорізької області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що 03.05.2025 року складено запис акту про смерть № 170259900000200807003.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України`тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Частинами 2, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.

За положеннями ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» - державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа про смерть встановленої форми, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Статтею 317 ЦПК України визначено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Отже, оскільки заявник не має можливості надати до відділу ДРАЦС документи, передбачені законодавством України, та які необхідні йому для отримання свідоцтва про смерть, суд приходить до висновку, що з метою захисту законних прав та інтересів заявника ОСОБА_1 , необхідно встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент смерті проживав у м.Бердянськ Запорізької області.

Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження та смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. The Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.

Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у їх сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.

Виходячи із вищевикладеного, взявши до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що надані в якості доказів довідка про смерть, видана територіальним відділом ДРАЦС Приморського району Управління ДРАЦС Запорізької області та свідоцтво про смерть, які, хоча і не є документами встановленої форми про смерть, водночас вважається доказом, який достовірно свідчить про смерть особи у певний час і за певних обставин, а саме у м. Бердянськ Запорізької області, оскільки судом не встановлено іншого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

З огляду на вищевикладене, заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 259, 263, 264, 273, 293, 315, 317 ЦПК України,ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа: Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити.

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Бердянськ Запорізької області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бердянськ Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення можебути оскарженешляхом подачіапеляційної скаргибезпосередньо доДніпровського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.

Суддя А.О. Кошля