Ухвала від 26.05.2025 по справі 380/8780/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26 травня 2025 рокусправа № 380/8780/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національної академії Сухопутних Військ імені Петра Сагайдачного про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Національної академії Сухопутних Військ імені Петра Сагайдачного (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32, код ЄДРПОУ 08410370), в якому просить:

- визнати протиправними дії Національної Академії Сухопутних Військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 09 грудня 2024 року в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати Національну Академію Сухопутних Військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 грудня 2024 року в загальній сумі 320 045,7 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

- визнати протиправною бездіяльність Національної Академії Сухопутних Військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати Національну Академію Сухопутних Військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Ухвалою від 12.05.2025 позовну заяву залишено без руху на підставі статей 123 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог.

Позивачу запропоновано протягом десяти днів з дня отримання ухвали від 22.04.2024 усунути зазначені недоліки шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.

19.05.2025 до суду надійшла заява, в якій позивачка просить поновити строк звернення до суду з даним позовом. В обґрунтування причин пропуску звернення до суду вказує, що Верховний Суд у постанові від 21 березня 2025 року по справі № 460/21394/23 зазначив що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). Крім цього вказує, що на спірні правовідносини строк звернення до суду не поширюється.

При розгляді заяви представника позивача, суддя виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З даного приводу суд звертає увагу, що відповідно до частин 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII (далі - КЗпП України) у редакції, яка діяла до 18.07.2022 передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Однак, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX (надалі, також - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Таким чином, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (Постанова КАС ВС №380/15245/22 від 25.04.2023).

Питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати вирішувалося Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного (далі - Судова палата) у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23.

У вказаній справі Судова палата дійшла таких висновків: якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).

З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.

Предметом спору у цій справі є нарахування та виплата різниці індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 09 грудня 2024 року. У вказаний період приписи статті 233 КЗпП України діяли у різних редакціях, до внесення змін Законом №2352-IX і після.

Таким чином, оскільки в даному випадку мають місце тривалі правові відносини, на позовні вимоги, заявлені за період з 01.03.2018 до 19.07.2022, поширюється дія статті 233 КЗпП України у редакції, яка передбачала право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Водночас, на позовні вимоги, заявлені за період з 19.07.2022 по 09.12.2024 поширюється дія статті 233 КЗпП України у редакції, яка передбачає, що строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Так, суд звертає увагу, що позивача було виключено зі списків особового складу Національної академії Сухопутних Військ імені Петра Сагайдачного 09.12.2024, тобто вже після набрання чинності Законом №2352-IX (19.07.2022). У витязі з наказу від 09.12.2024 №445 містяться відомості про всі належні позивачу при звільненні виплати. При цьому позивач звернувся до суду 05.05.2025 після спливу тримісячного строку.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом лише 05.05.2025, остання пропустив трьохмісячний строк звернення в частині заявлених позовних вимог за період з 19.07.2022 по 09.12.2024, який повинен обчислюватися з 10.12.2024.

Обґрунтовуючи дотримання строку звернення до суду позивач стверджує, що про порушення своїх права на отримання всіх належних виплат при звільненні їй стало відомо 01.02.2025, після отримання відповіді відповідача про надання інформації щодо розміру нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення.

Суддя не погоджується із твердженнями позивача про дотримання строків звернення до суду, оскільки законодавець пов`язує початок перебігу строку звернення у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні з отриманням позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні.

Варто повторно наголосити, що в наказі від 09.12.2024 №445 указано, які види грошового забезпечення мають бути виплачені позивачу при звільненні.

Отже, саме дата одержання такого наказу, є датою обізнаності позивача про порушення її прав, що є предметом спору у цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 06.02.2025 у справі №480/5241/24.

Суд також зауважує, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено виплату грошового забезпечення, з яких складових воно складається, як обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.

Натомість, позивач вперше почала вчиняти активні дії щодо отримання відомостей про складові свого грошового забезпечення за 2018-2024 роки лише після звільнення зі служби.

Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вирішив відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді, а не після отримання виплати за відповідний період.

Так, Верховний Суд зазначив, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен мав дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Таким чином, отримання позивачем листа відповідача з інформацією щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який використовувався для розрахунку розміру її посадового окладу та окладу за військовим званням не може змінювати моменту, з якого остання повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Більше того, за обставин отримання позивачем такого листа 01.02.2025, в останнього ще було достатньо часу для звернення до суду з цим позовом, в межах трьохмісячного строку, який, як вже йшлося вище, повинен обчислюватися з 10.12.2024, адже 09.12.2024 була крайня дата, до якої позивач міг розраховувати на отримання усіх сум, належних при звільненні.

Інших причин пропуску строку звернення до суду, встановленого ст.233 КЗпП України, позивачем не зазначено.

З урахуванням викладених доводів суд дійшов висновку про пропуск строку на звернення до суду в частині вимог, які виходять за межі тримісячної позовної давності в даній категорії справи, а саме: з 19.07.2022 по 09.12.2024.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивачка посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мала позивачка за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

Розглянувши наведені у заяві про поновлення строків звернення до суду причини, суд не вбачає об`єктивних непереборних підстав, які можна вважати обґрунтованими та поважними для пропуску звернення до суду.

Жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.

За таких обставин, вказані позивачем у заяві причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.

Тому позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо періоду з 19.07.2022 по 09.12.2024, підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 169, 243, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії Сухопутних Військ імені Петра Сагайдачного про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо:

визнання протиправними дії Національної Академії Сухопутних Військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 19.07.2022 по 09.12.2024 в неповному обсязі, а саме: з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язання Національну Академію Сухопутних Військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 09.12.2024 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

СуддяР.І. Кузан