Рішення від 27.05.2025 по справі 640/282/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2025 рокусправа № 640/282/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ» до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування висновку,-

в с т а н о в и в:

Державне підприємство «ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ» (03118, м. Київ, вул. Хотівська, 4 (літера А); код ЄДРПОУ 37264503) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4; код ЄДРПОУ 40922492) з вимогою про визнання протиправним та скасування висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про результати моніторингу закупівлі опублікований 24.12.2021 за унікальним номером та датою який розміщений на веб-порталі Уповноваженого органу UA-2021-09-17-003911-b від 17.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказом Західного офісу Державної аудиторської служби України від 08.12.2021 №776 про початок моніторингу процедур закупівлі відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 15 пункту 10 Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, розпочато моніторинг процедури закупівлі ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» «Капітальний ремонт (влаштування автоматичних пунктів (майданчиків) для габаритно-вагового контролю (комплексів зважування у русі)) автомобільної дороги загального користування державного значення Н-03 Житомир-Чернівці, на ділянці км 28+800-30+000, Житомирська область (унікальний номер та дата оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу UA-2021-09-17-003911-b від 17.09.2021.

За результатами проведеного моніторингу закупівлі Держаудитслужбою 24.12.2021 року в електронній системі закупівель оприлюднено висновок. Позивач стверджує, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-17-003911-b від 17.09.2021 є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, внаслідок чого звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

З огляду на ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва, справи для розгляду передані до Київського окружного адміністративного суду, згодом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду, справа надійшла до суду 24.03.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №24687.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

16.04.2025 за вх.№32052 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. За результатами аналізу тендерної документації встановлено, що замовником в пункті 3.4 частини 3 Розділу VI «Результати торгів» тендерної документації зазначено, що проект договору під час підписання може доповнюватися іншими нормами, які не суперечать законодавству. Відповідач зазначає, що встановлення у тендерній документації умови щодо можливості доповнення іншими нормами під час підписання сторонами договору суперечить вимогам частини шостої статті 33, частини четвертої статті 41 Закону та є порушенням абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

Окрім того, за результатами проведеного моніторингу встановлено недотримання Замовником абзацу дванадцятого пункту 1 частини четвертої Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: завантажені в електронну систему протоколи засідання тендерного комітету щодо відхилення ДП ЕКРАНБУД ТзОВ «Екран» від 19.10.2021 №89-4, визначення переможця ТзОВ «ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС» від 19.10.2021 №89-5 та продовження строку для укладання договору про закупівлю від 03.11.2021 №89-6 не містять жодного підпису членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, окрім кваліфікованого електронного підпису секретаря тендерного комітету Хордикова Р.С., накладеного через електронну систему на протоколи від 19.10.2021 №89-4, від 19.10.2021 №89-5 та члена тендерного комітету Гиря О.Д., накладеного через електронну систему на протокол від 03.11.2021 №89-6. Отже, за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

Зазначив також, що висновок Управління про результати моніторингу закупівлі не порушує право позивача, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було застосовано жодних санкцій до позивача, відміни торгів не було, договір укладено. Жодних дій щодо розірвання договору не вчинялося. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до наказу Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області «Про початок моніторингу закупівель» від 08.12.2021 № 776, державним аудитором відділу контролю у сфері закупівель Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області проведено моніторинг закупівлі «Капітальний ремонт (влаштування автоматичних пунктів (майданчиків) для габаритно-вагового контролю (комплексів зважування у русі) автомобільної дороги загального користування державного значення Н-03 Житомир - Чернівці, на ділянці км 28+800 - 30+000, Житомирська область, код ДК 021:2015: 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи, очікувана вартість 18 972 366,00 гривень.

Замовником виступало Державне підприємство «ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ».

Предметом аналізу закупівлі були наступні питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, відповідності вимог тендерної документації (з урахуванням змін) вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII, розгляду тендерних пропозицій на відповідність умовам тендерної документації та вимогам законодавства, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» (далі Замовник) на 2021 рік; оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету протокол №89 від 16.09.2021 зі змінами від 01.10.2021 протокол №89-2; протокол засідання тендерного комітету щодо відхилення ДП ЕКРАНБУД ТзОВ «Екран» від 19.10.2021 №89-4; протокол засідання тендерного комітету щодо визначення переможця Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС» від 19.10.2021 №89-5; повідомлення про намір укласти договір; тендерну пропозицію ТзОВ «ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС»; протокол засідання тендерного комітету щодо продовження строку для укладання договору про закупівлю від 03.11.2021 №89-6; договір підряду №БДР-140/11/21 від 19.11.2021; пояснення та документи, надані Замовником через електронну систему закупівель на запити Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 13.12.2021 та 20.12.2021.

За результатами моніторингу складено висновок.

24.12.2021 Західним офісом Держаудитслужби в Закарпатській області оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2023-06-07-004323-a.

Згідно спірного висновку про результати моніторингу процедури закупівлі встановлено, що замовником в пункті 3.4 частини 3 Розділу VI «Результати торгів» тендерної документації зазначено, що проект договору під час підписання може доповнюватися іншими нормами, які не суперечать законодавству.

Відповідно до частини першої статті 41 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом України «Про публічні закупівлі».

За нормою частини шостої статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. При цьому, частиною четвертою статті 41 Закону установлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Таким чином, встановлення у тендерній документації умови щодо можливості доповнення іншими нормами під час підписання сторонами договору суперечить вимогам частини шостої статті 33, частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та є порушенням абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

Окрім того, за результатами проведеного моніторингу встановлено недотримання Замовником абзацу дванадцятого пункту 1 частини четвертої Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: завантажені в електронну систему протоколи засідання тендерного комітету щодо відхилення ДП ЕКРАНБУД ТзОВ «Екран» від 19.10.2021 №89-4, визначення переможця ТзОВ «ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС» від 19.10.2021 №89-5 та продовження строку для укладання договору про закупівлю від 03.11.2021 №89-6 не містять жодного підпису членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, окрім кваліфікованого електронного підпису секретаря тендерного комітету Хордикова Р.С., накладеного через електронну систему на протоколи від 19.10.2021 №89-4, від 19.10.2021 №89-5 та члена тендерного комітету Гиря О.Д., накладеного через електронну систему на протокол від 03.11.2021 №89-6.

За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено порушення абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами проведеного моніторингу встановлено недотримання абзацу дванадцятого пункту 1 частини четвертої Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, розгляду тендерних пропозиції ДП ЕКРАНБУД ТзОВ «Екран» та ТОВ «ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» порушень не встановлено.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового: контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області зобов`язує щодо порушень, які на даному етапі неможливо усунути в установленому законодавством порядку, здійснити заходи щодо недопущення таких порушень у подальшому та дотримання вимог абзацу першого частини третьої статті 22, абзацу дванадцятого пункту 1 частини четвертої Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо), та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи висновок Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області таким, що не відповідає положенням діючого законодавства України та підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з частиною другою цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 922-VIII у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу (пункт 13);

- моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14);

- переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі (пункт 18);

- тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31);

- тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32);

- Уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (пункт 36).

- учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (абзац перший пункту 37).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 922 закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2939 здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі Положення № 43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Частиною першою статті 5 Закону № 2939 передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону № 2939 моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону № 922 Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами першим-другим частини першої статті 8 Закону № 922 передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922 у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Частиною десятою статті 8 Закону № 922 передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Форма висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджена наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 (далі Наказ № 552).

Згідно з частиною першою статті 13 Закону № 922 закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель (частина третя статті 13 Закону № 922).

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що з огляду на основні завдання Державної аудиторської служби України, одним із яких є контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльність цього органу повинна бути спрямована на оперативне та ефективне виправлення порушень, допущених при проведенні цих торгів. Адже саме цей орган здійснює нагляд за законністю дій замовників під час закупівель та має право вживати заходів щодо порушників цього законодавства. Водночас повноваження Державної аудиторської служби України у процедурі моніторингу не є необмеженими, оскільки, зважаючи на положення Законів № 922 та № 2939, моніторинг є контрольним заходом та одним з чотирьох видів державного фінансового контролю, що насамперед ставить за мету виявити порушення в конкретній закупівлі та вказати на них замовнику. Важливою особливістю моніторингу є те, що за його результатами замовник отримує можливість самостійно виправити порушення та уникнути санкцій, що є наслідком такого порушення. Одночасно з цим норми законодавства зобов`язують орган державного фінансового контролю у висновку про виявлені порушення, у разі необхідності, деталізувати суть порушення, обставини його допущення та зазначати про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Щодо порушення абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

За змістом ч. 4 ст. 41 Закону № 922-VIIIумови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

В пп.3.1 п.3 розділу VІ «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації встановлено, що умови, визначені в проекті Договору, можуть бути конкретизовані (доповнені) при підписанні Договору з переможцем процедури закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника.

2) Покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю.

3) Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

4) Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.

При цьому, у вказаному пункті також зазначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом.

Частиною 5 ст. 41 Закону №922-VIII ( в редакції від 25.06.2022-чинній на час укладення договору) встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Судом встановлено, що позивачем в п. 3.4 частини 3 Розділу VI «Результати торгів» тендерної документації зазначено, що проект договору під час підписання може доповнюватися іншими нормами, які не суперечать законодавству.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону № 922-VIII - замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Відповідно до частини 4 статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

У пунктах 125,126 постанови Верховного суду від 18 червня 2021 року, справа № 927/491/19, зазначено, що тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Відповідно до статті 5 Закону 922-VIII, закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Таким чином, встановлений тендерною документацією довільний порядок зміни умов договору суперечитиме умовам тендерній документації, а відтак не може вважатися прозорим та визначеним, є таким, що створює підґрунтя для корупційних порушень, чим, у свою чергу, порушує основні принципи закупівель за публічні кошти (прозорість, конкурентні засади, запобігання корупції), що не відповідає інтересам держави і суспільства.

Із наведеного випливає, що всі умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції, тобто не повинні змінюватись за виключенням випадків передбачених частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

З огляду на зазначене, запровадження та формулювання у тендерній документації про довільну можливість змін умов договору без зазначення обмежень, передбачених частини 5 статті 41 Закону № 922 суперечить принципу прозорості торгів та стандартів добросовісної ділової практики, є порушенням вимог чинного законодавства та може призвести до повного нівелювання результатів відкритих торгів.

Позивач як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків. І таке розпорядження шляхом зазначення у тендерній документації умови про можливість змін договору є неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та всіх платників податків до бюджету з порушенням норм Закону "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.06.2020 по справі № 927/491/19 (№ в ЄДРСР 97911848).

При вирішенні справи суд враховує також і правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, за змістом якої можливість зміни умов договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статями Закону № 922-VIII.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про те, що встановлення у тендерній документації умови щодо можливості коригування та доповнення умов договору під час його укладання з переможцем торгів суперечить вимогам частини шостої статті 33 та частини четвертої статті 41 Закону №922-VIII.

Крім цього, судом встановлено, що в ході проведення моніторингу процедури закупівлі відповідачем було встановлено допущення позивачем порушення вимог абзацу 12 частини четвертої Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922, а саме: протоколи засідання тендерного комітету щодо відхилення ДП ЕКРАНБУД ТзОВ «Екран» від 19.10.2021 №89-4, визначення переможця ТОВ «ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС» від 19.10.2021 №89-5 та продовження строку для укладення договору про закупівлю від 03.11.2021 №89-6 не місить жодного підпису членів тендерного комітету присутніх на засіданні, окрім кваліфікованого електронного підпису секретаря тендерного комітету Хордикова Р.С, накладеного через електронну систему на протоколи від 19.10.2021 №89-4, від 19.10.2021 №89-5 та члена тендерного комітету Гиря О.Д., накладеного через електронну систему на протокол від 03.11.2021 №89-6.

З приводу наведеного порушення судом встановлено, що в голосуванні брали участь всі 5 членів тендерного комітету, в.о. голови тендерного комітету, секретар тендерного комітету.

При цьому, наявні підписи кваліфікованого електронного підпису секретаря тендерного комітету Хордикова Р.С, накладеного через електронну систему на протоколи від 19.10.2021 №89-4, від 19.10.2021 №89-5 та члена тендерного комітету Гиря О.Д., накладеного через електронну систему на протокол від 03.11.2021 №89-6.

Так, відповідно до абзацу 12 частини 4 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922 всі рішення тендерного комітету Замовника оформлюються протоколами із зазначенням дати прийняття рішення. У рішеннях відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні. У разі відмови члена комітету підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.

Порядок накладення підписів, на момент виникнення спірних правовідносин, було врегульовано Вимогами до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженими наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 № 55 (Вимоги №55).

Відповідно до пункту 5.23 Вимог № 55 (тут і надалі в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища.

Якщо документ підписують кілька (дві або більше) осіб, то їхні підписи розташовують один під одним відповідно до підпорядкованості посадових осіб.

Документи колегіальних органів підписують голова колегіального органу і секретар.

У разі відсутності посадової особи, підпис якої зазначено в документі, документ підписує особа, яка виконує її обов`язки, або її заступник. У цьому випадку обов`язково зазначають посаду і прізвище особи, яка підписала документ (виправлення вносять рукописним або машинописним способом), наприклад: "Виконувач обов`язків", "Заступник".

Згідно з пунктом 5.17 Вимог № 55, гриф затвердження складається зі слова ЗАТВЕРДЖУЮ (без лапок), назви посади, підпису, ініціалу(-ів) і прізвища особи, яка затвердила документ, дати затвердження.

Крім того, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про довірчі послуги» 5 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ (далі - Закон № 2155) електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 1 Закону №2155: кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 частини 1 Розділу І «Загальні положення» Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 11.11.2014 №1886/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2014 р. за №1421/26198, електронний цифровий підпис-віза - електронний цифровий підпис, що використовується для візування певних дій (внесення зауважень та пропозицій, редагування та погодження його тексту) під час створення проекту документа.

Відповідно до пункту 2 частини 1 Вимоги до створення електронних документів Розділу II «Підготовка та оформлення електронних документів» Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання Затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 11.11.2014 № 1886/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2014 р. за № 1421/26198, електронний документ має бути оформлений за загальними правилами документування і мати реквізити, що встановлені для аналогічного документа з паперовим носієм інформації.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та наведені вище норми права, суд прийшов до висновку, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області за результатами проведеного моніторингу правомірно та обґрунтовано встановлено недотримання позивачем абзацу 12 частини четвертої Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922, а саме: протоколи засідання тендерного комітету щодо відхилення ДП ЕКРАНБУД ТзОВ «Екран» від 19.10.2021 №89-4, визначення переможця ТОВ «ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС» від 19.10.2021 №89-5 та продовження строку для укладення договору про закупівлю від 03.11.2021 №89-6 не місить жодного підпису членів тендерного комітету присутніх на засіданні, окрім кваліфікованого електронного підпису секретаря тендерного комітету Хордикова Р.С, накладеного через електронну систему на протоколи від 19.10.2021 №89-4, від 19.10.2021 №89-5 та члена тендерного комітету Гиря О.Д., накладеного через електронну систему на протокол від 03.11.2021 №89-6.

При цьому, доводи позивача наведені у позовні заяві жодним чином не спростовують допущене ним порушення під час проведення процедури закупівлі та не свідчить про факт недотримання відповідачем вимог чинного законодавства під час проведення моніторингу процедури закупівлі.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем у відповідності до приписів ст. 77 КАС України, у повному обсязі доведено правомірність встановлених порушень, що свідчить про обґрунтованість висновків відповідача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Тобто, на порушення ч.1 ст.31 Закону України Закону України «Про публічні закупівлі» позивачем не відхилено тендерну пропозицію переможця тендеру ТзОВ «АК «Трудові ресурси», а укладено з вказаним переможцем договір від 07.09.2021 № 274.

Відповідно до ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», у висновку за результатами моніторингу закупівлі обов`язково зазначається зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Зробивши висновок про наявність порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач у констатуючій частині оскаржуваного висновку про результати моніторингу закупівлі зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору. Та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 640/17797/20.

Отже вибір усунення зафіксованого порушення покладається на позивача. І навіть при наявності такого у позивача є альтернатива усунення його. Крім того, у випадку і надання пояснень щодо неможливості усунення порушення подальші дії не регламентовано відповідача щодо застосування санкцій до позивача. Таке в свою чергу свідчить, що саме висновок і носить характер рекомендаційний і в подальшому при підготовці і розгляду тендерних пропозицій запобігти порушенням. Крім того в засіданні суду позивачем проінформовано суд про виконання договору, про оплату робіт за договором, що і унеможливлює розірвання такого.

Частиною 20 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 08.09.2020 № 552 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 .10.2020 за № 958/35241 (далі - Порядок № 552).

У розділі ІІІ Порядку № 552 визначено, що у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначається: 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відтак, відповідач у висновку при виявленні порушення законодавства у сфері публічних закупівель повинен вказати:

1) норму права, яку порушив позивач, про що відповідач зазначив у висновку;

2) норму права, на підставі якої відповідач зобов`язує позивача усунути порушення законодавства: відповідач зазначив ст.ст.2,5 Закону України « Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»;

3) зобов`язання щодо їх усунення( яким чином, способом).

Позивач зазначає, що висновок не містить конкретні заходи, які має вчинити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених порушень, нечіткий, невизначений висновок, але суд вважає, що відповідач чітко і зрозуміло зазначив свою думку щодо порядку-способу усунення виявлених відповідачем порушень: щодо порушень, які на даному етапі неможливо усунути в установленому законодавством порядку, здійснити заходи щодо недопущення таких порушень у подальшому та дотримання вимог абзацу першого частини третьої Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Відповідно до ч.8 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

І суду не надано позивачем альтернативних шляхів усунення зафіксованого порушення.

Суд оцінює зібрані докази і перевіряє висновок складений за результатами моніторингу вимогами чинного законодавства.

Суд зазначає, що за правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень, тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для захисту порушеного права особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Доводи позивача не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірного висновку на конкретні реальні індивідуально виражені права чи інтереси позивача.

Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним".

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, позивач звертається до адміністративного суду з позовом у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносинах. При цьому, дійсне (фактичне) порушення відповідачем своїх прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, сторонами не заперечується, що даний договір укладений, і відповідно, суд не вбачає підстав для висновку про можливість поновлення прав позивача в заявлений ним спосіб, що є ще однією підставою для відмови в позові. Жодні санкції до позивача з боку відповідача не застосовано. У випадку задоволення позову, не буде відновлене право позивача.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність дій, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 177, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна