Рішення від 28.05.2025 по справі 500/762/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/762/25

28 травня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Спецбудтранс" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Спецбудтранс" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі, відповідач - 1), Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі, відповідач - 2), в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №127209 від 14.01.2025, визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №127208 від 14.01.2025, справу про господарське правопорушення закрити.

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає протиправними та такими, що підлягають до скасування спірні постанови відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу. Позивач просить врахувати, що водієм для перевірки надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 , в якому власником транспортного засобу вказано ПП «СПЕЦБУДТРАНС». При цьому, вказує, що 02.01.2024 року транспортний засіб марки SHAANXI д.н.з. НОМЕР_2 було передано у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУД-2016». Крім цього, зазначає, що водій, який керував транспортним засобом марки SHAANXI д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах із позивачем. До того ж, вказує, що акт проведення перевірки від 05.12.2024 №051746, посилання на який міститься в оскаржуваних постановах, складений без участі представників позивача.

Ухвалою суду від 17.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідачів подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Просить врахувати, що транспортним засобом, який належить позивачу здійснювалися вантажні перевезення (бетонні блоки), однак товарно-транспортної накладної на вантаж для проведення перевірки надано не було. Натомість надано дорожній лист в якому відсутня будь-яка інформація про те хто його виписав, хто є автомобільним перевізником тощо Перевіркою також, зафіксовано перевищення вагових параметрів транспортного засобу позивача шляхом проведення точного вагового контролю відповідно до вимог підпункту 11 пункту 2 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007. Вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржувані постанови винесені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 02.12.2024 та направлення на рейдову перевірку №005651 від 02.12.2024 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а.д. М-19 км 345+580, Тернопільська область.

05.12.2024 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки SHAANXI н.з. НОМЕР_2 свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_3 .

Відповідно до інформації з свідоцтва реєстрації транспортного засобу власником є ПП «Спецбудтранс».

Під час проведення габаритно-вагового контролю встановлено: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу становить 22,16 т при дозволених 18,0 т, що перевищує встановлену норму на 23,11%.

За результатами проведення габаритно-вагового контролю інспекторами складено Акт №0054660 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 05.12.2024 та довідку про здійснення габаритно-вагового контролю №0074609 від 05.12.2024.

Зважаючи на виявлені порушення, а саме відсутність товарно-транспортної накладної та перевищення вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР051746 від 05.12.2024.

В акті зафіксовано порушення вимог абз.3 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону (товарно-транспортної накладної на вантаж) та порушення вимог п.22.5 Правил дорожнього руху України та Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини 1 статі 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (перевищення вагових норм понад 205, але не більше 30% при перевезенні неподільного вантажу без дозволу або подільного вантажу).

Водій акт підписав, від надання пояснень про причини порушень відмовився, про що зроблено відповідну відмітку в Акті №АР051746 від 05.12.2024.

14.01.2025 в. о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову №ПШ127209 про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", згідно якої до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Також, 14.01.2025 в. о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову №ПШ127208 про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 3 частини першої ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт, згідно якої до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн., перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 цього Закону.

Не погодившись із прийнятими постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 4 зазначеного Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

За нормами статті 6 Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-III) реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до 6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1 Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Суд зазначає, що процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Пунктом 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: - наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; - додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; - додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); - відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; - оснащення таксі справним таксометром; - відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; - додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; - наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; - додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; - виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Згідно із пунктами 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктами 25 - 27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як свідчать матеріали справи, відповідач при винесенні спірних постанов покликається на те, що транспортним засобом, який належить позивачу здійснювалися вантажні перевезення (бетонні блоки), однак товарно-транспортної накладної на вантаж для проведення перевірки надано не було. Крім цього, до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

Так, статтею 1 Закону № 2344-ІІІ зазначено товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно- матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що обов`язковість оформлення ТТН прямо визначена Законом, (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб).

Згідно з частинами 1, 3 статті 47 Закону № 2344-ІІІ до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

Відповідно до частин 1,2 статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У свою чергу, обов`язкова наявність товарно-транспортної накладної як єдиного для всіх учасників транспортного процесу документу, призначеного для обліку товарно- матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та одного із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, прямо передбачена положеннями статті 48 Закону №2344- ІІІ.

Поряд з цим, положеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила №363), у пункті 11.1 прямо зазначено про те, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Отож, суд вважає, що товарно-транспортна накладна є документом, що підтверджує облік товарно-матеріальних цінностей (вантажів) саме на шляху їх переміщення (під час здійснення перевезень).

Відповідно до частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

З наведеного мотиву, суд зазначає, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх вантажних перевезень не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

У разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність за частиною 1 абзацом 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

Разом з тим, судом не здобуто та учасникам справи суду не подано доказів пред`явлення водієм позивача під час проведення рейдової перевірки товарно-транспортної накладної на вантаж уповноваженим особам відповідачів.

Крім цього, Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі Правила).

Відповідно до пункту 1 Правил визначено, що вони встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цими Правилами, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з пунктами 2, 3 даних Правил Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Як встановлено пунктом 4 Правил, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Пунктом 25 Правил визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб.

Пункт 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 визначено, що цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах.

Підпунктом 5 пункту 2 Порядку №879 передбачено, що дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Як слідує зі змісту підпункту 11 пункту 2 даного Порядку точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2023 р. № 513 затверджено Порядок супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування для здійснення габаритно-вагового контролю, а також заборони подальшого руху такого автомобільного транспортного засобу (далі Порядок №513) Відповідно до п. 5 Порядку №513 у разі виявлення ознак порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, визначених у пункті 4 цього Порядку, посадова особа приймає рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу за формою згідно з додатком 1 до найближчого місця зважування (стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю).

Як встановлено судом, у спірному випадку було проведено габаритно-ваговий контроль, шляхом зважування транспортного засобу з використанням такого обладнання: Ваги автомобільні для зважування у русі 20ВА-Д-2-1 WWS-0,9 та Рулетка вимірювальна з фібергласовою стрічкою.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-ХІІ, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги", рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як слідує з матеріалів справи, автомобіль SHAANXI н.з. НОМЕР_2 є трьохвісним автомобілем зі здвоєними осями (відстань між 2 та 3 осями становить 1,4 м, що зафіксовано у акті №0054660 від 05.12.2024).

Так, пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: - навантаження на здвоєні осі, якщо відстань між осями від 1,3 до 1,8 метра: - 18 т на дорогах державного значення.

Отже, перевіркою зафіксовано перевищення вагових обмежень, а саме: - навантаження на здвоєні осі становить 22,16 т при дозволених 18,0 т, що перевищує встановлену норму на 23,11%.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що під час здійснення рейдової перевірки водій транспортного засобу позивача не надав будь-яких документів, що свідчили б про перебування у користуванні транспортного засобу інших осіб або товарно-транспортну накладну, в якій містилися б відомості про перевізника, натомість було надано свідоцтво реєстрації т/з, відповідно до якого транспортний засіб належить ПП «Спецбудтранс» (позивач).

Також, суд враховує, що в акті перевірки водієм, який керував транспортним засобом, що належить позивачу, не вказано про наявність договору оренди, не надано будь-яких заперечень стосовно виявлених порушень

Отож, суд вважає, що з огляду на зміст документів, які були надані під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу, представники Укртрансбезпеки не мали сумнівів щодо перебування такого транспортного засобу у власності Позивача, а не в користуванні інших осіб.

При цьому, суд вважає, що транспортний засіб є вантажним, а тому, у разі передачі його у користування іншим особам, позивач мав передбачити його використання, в тому числі, і для перевезення вантажів, та оформити вказану передачу належним чином.

З наведених мотивів, суд критично оцінює доводи позивача стосовно того, що на момент проведення перевірки транспортний засіб SHAANXI н.з. НОМЕР_2 перебував у користування ТОВ "ІНВЕСТБУД-2016" на підставі договору оренди, так як на момент проведення перевірки, чи на час розгляду справи такий договір оренди не був пред`явлений уповноваженим працівникам відповідача.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №АР051746 від 05.12.2024 було призначено на 14.01.2025, про що повідомлено позивача листом.

Лише після цього, враховуючи зафіксовані порушення законодавства, відповідачем 14.01.2025 були винесені оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 грн., відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

При цьому, на виконання пункту 29 Порядку № 1567, Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ127208 та №ПШ127209 від 14.01.2025 надіслана відповідачем на адресу позивача листом, що підтверджується долученим до матеріалів справи реєстром поштових відправлень.

Суд також враховує, що у постанові від 29.01.2020 у справі 814/1460/16 Верховний Суд сформулював висновок, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто на момент їх вчинення.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що спірні постанови відповідача є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України. Доводи позивача про безпідставність застосування до неї адміністративно-господарського штрафу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку, що відповідачем доведена правомірність винесення спірної постанови, а тому позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не вирішується, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 28 травня 2025 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Приватне підприємство "Спецбудтранс" (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 104, с. Байківці, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,47711 код ЄДРПОУ 37298422);

відповідачі:

Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Антоновича, 51, м. Київ,03150 код ЄДРПОУ:39816845),

Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46027 код ЄДРПОУ:39816845).

Головуюча суддяДерех Н.В.