Рішення від 27.05.2025 по справі 580/584/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року справа № 580/584/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянув у залі суду у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом адвокатки Коробочкіної Л.Л. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 НГУ про визнання протиправною бездіяльності, дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

20.01.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Коробочкіної Л.Л. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 НГУ ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати йому одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби з 14 грудня 2022 до 17 жовтня 2024 включно, тобто за 21 місяць;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби з 14 грудня 2022 до 17 жовтня 2024 включно, тобто за 21 місяць;

визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати йому грошового забезпечення за серпень 2024 року;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за серпень 2024 року;

визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати йому надбавки за особливості проходження служби в розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період з 15 до 17 жовтня 2024 року, премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 750% відсотків посадового окладу за період з 15 до 17 жовтня 2024 року, а також грошової компенсацію за невикористані 60 днів щорічної основної відпустки за 2023 та 2024 роки згідно з витягом з наказу від 17.10.2024 №№ 219 мтд;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому надбавки за особливості проходження служби в розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період з 15 до 17 жовтня 2024 року, премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 750% відсотків посадового окладу за період з 15 до 17 жовтня 2024 року, а також грошову компенсацію за невикористані 60 днів щорічної основної відпустки за 2023 та 2024 роки згідно з витягом з наказу від 17.10.2024 №№ 219 мтд;

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 14.12.2022 до 17.10.2024;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 14.12.2022 до 17.10.2024;

визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення з 14.12.2022 до 17.10.2024 без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт;

зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити йому грошове забезпечення за період з 14.12.2022 до 17.10.2024 з урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи зазначив, що проходив військову службу у відповідача та згідно з витягом з наказу від 17.10.2024 №219мтд виключений зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення. Стверджує, що відповідач на день звільнення не провів з ним остаточного розрахунку. Крім того наявна заборгованість з виплати грошового забезпечення на серпень 2024 року, що підтверджується випискою з карткового рахунку за вересень 2024 року. Вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства.

Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі. У зв`язку з цим ухвалою від 27 січня 2025 року суд залишив її без руху.

Ухвалою від 10.02.2025 суд прийняв до розгляду заяву вх. від № 6126/25 адвокатки Коробочкіної Л.Л. від імені ОСОБА_1 та відкрив провадження в частині позовних вимог, а частині позовних вимог щодо періоду з 14.12.2022 до 31.07.2024 позовну заяву повернув.

Ухвалою від 05 березня 2025 року суд зупинив провадження у справі №580/584/25 до часу повернення матеріалів судової справи до Черкаського окружного адміністративного суду. Постановою від 02.04.2025 Шостий апеляційний адміністративний суд вказану вище ухвалу суду від 10.02.2025 в частині повернення позовної заяви щодо позовних вимог періоду з 14.12.2022 до 31.07.2024 скасував, а справу у цій частині направив для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанову мотивовано тим, що висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду є помилковим.

Вказана справа передана для продовження розгляду судді Бабич А.М.

09.04.2025 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову. Просить суд у задоволенні п. п. 1, 2, 5 - 10 вимог відмовити у повному обсязі, а у частині п. п. 3, 4 вимог - закрити провадження у справі. Вважає, щопозивач неправильно обчислює вислугу років та/або кількість повних календарних місяців служби: не враховує строк самовільного залишення військової частини, період з 04.09.2024 до 14.10.2024. Стверджує, що грошове забезпечення позивачу за серпень 2024 року виплачено частково - без премії, за період з 15 до 17 жовтня 2024 року йому нараховано та виплачено: надбавку за особливості проходження служби у розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання, надбавку за вислугу років, грошова компенсація за невикористані 60 днів щорічної основної відпустки за 2023, 2024 роки виплачена у повному обсязі. Індексація та розрахунок посадового окладу та здійснених виплат проводився відповідно до постанови КМУ №704 у редакції постанови КМУ №481. Відповідач не вбачає підстав для застосовування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року. Позивача позбавлено премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 750% посадового окладу.

Ухвалою від 21 квітня 2025 року суд прийняв до розгляду адміністративну справу та відкрив провадження в частині позовних вимог щодо періоду з 14.12.2022 до 31.07.2024, продовжив її розгляд правилами спрощеного провадження з урахуванням вказаного періоду позовних вимог, поновив провадження в адміністративній справі та продовжив її судовий розгляд. Вказану ухвалу відповідач отримав 21.04.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

Оцінивши заявлені доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Військовим квитком серії НОМЕР_4 підтверджується, що позивач з 14.12.2022 призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 14.12.2022 зарахований до списків в/ч НОМЕР_5 , а з 27.06.2024 зарахований до списків відповідача.

27.06.2024 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 70 мтд позивача з 27.06.2024 зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та на всі види забезпечення. Вислуга років станом на 26.06.2024 становить 1 рік 6 місяців 12 днів.

03.07.2024 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 77 мтд позивача призначено на посаду номера обслуги-сапера 1-ї обслуги гармати 2-го самохідного артилерійського взводу 1-ї самохідної артилерійської батареї 1-го самохідного артилерійського дивізіону (ВОС - 134533П/622). Установлено посадовий оклад за 4 тарифним розрядом у розмірі 2730,00 грн з надбавками за особливості проходження служби та за вислугу років.

21.08.2024 постановою Святошинського районного суду міста Києва у справі №759/17090/24, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 28.10.2024, позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

29.08.2024 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №141 за результатами проведення службового розслідування за фактом виявлення позивача з ознаками алкогольного сп`яніння на нього накладено дисциплінарне стягнення - догана.

01.09.2024 командиром ВЧ НОМЕР_1 затверджено рішення на виплату премії в/с 1 самохідного артилерійського дивізіону Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до п. 43 якого позивачу через наявність догани командира військової частини від 29.08.2024 премію за серпень 2024 року встановлено у розмірі 187,50 %.

05.09.2024 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 164 мтд позивача виключено з усіх видів забезпечення через самовільне залишення військової частини з 04.09.2024.

03.10.2024 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №206 за результатами проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення позивачем військової частини на нього накладено стягнення - сувора догана.

04.10.2024 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №212 за результатами проведення службового розслідування за фактом перебування позивача на службі з ознаками алкогольного сп`яніння та порушення військової дисципліни на нього накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана.

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» від 08.10.2024 №18366 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 11.09.2024 до 08.10.2024.

16.10.2024 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 218 мтд позивача, який самовільно залишив військову частину та повернувся 15.10.2024, зараховано на усі види забезпечення. Строк самовільного залишення військової частини у період з 04.09.2024-14.10.2024 до загального строку військової служби не зараховано. Строк військової служби становить 1 рік 8 місяців 20 днів.

17.10.2024 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 219 мтд позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Також наказано виплатити одноразову грошову допомогу за 20 повних календарних місяців служби в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 15 до 17 жовтня 2024 року, премію за особливий внесок у загальні результати служби за період з 15 до 17 жовтня 2024 року в розмірі 750% посадового окладу, грошову компенсацію за невикористані 60 днів щорічної основної відпустки за 2023, 2024 роки. Вислуга років станом на 17.10.2024, становить 1 рік 8 місяців 23 дні.

Згідно з довідкою-розрахунком від 17.10.2024 №5 належних видів грошового забезпечення при звільненні з військової служби позивачу за жовтень 2024 року нараховано: посадовий оклад 264,19грн, оклад за військовим званням 51,29грн, надбавка за вислугу років 78,87грн, позбавлення премії (-) 1981,45грн, щомісячна премія за поточний місяць 1981,45грн, грошова компенсація за невик. дні щорічної осн.відпустки (60 днів) 12225,00грн, одноразова грошова допомога в/с, які звільняються зі служби (31) 4890,00грн, індексація за попередній місяць 13.02 грн, індексація за поточний місяць 12,60грн, разом нараховано 17732,15грн. Утримано 3609,74грн, до перерахунку на картковий рахунок 17314,20грн.

Витягом з наказу відповідача від 21.10.2024 №223 мтд внесено зміни до п.2 наказу від 17.10.2024 №219 у частині щодо установлення премії позивачу, а саме премію за особистий внесок у загальні результати служби за період з 15.10.2024 до 17.10.2024 не виплачувати.

01.11.2024 командир ВЧ НОМЕР_1 ухвалив рішення про преміювання військовослужбовців 1-го самохідного артилерійського дивізіону ВЧ НОМЕР_1 . Оскільки позивач перебував на службі у стані алкогольного сп`яніння та/або у складі СЗЧ, йому встановлено премію за жовтень 2024 року у розмірі 0%.

Згідно з довідкою про доходи №60 позивача від 27.02.2025 загальна сума його доходу за період з 01.06.2024 до 17.10.2024 за винятком аліментів становить 75189,21грн

Відомістю зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії тощо) відповідача за період з 12.07.2024 до 31.10.2024 підтверджується зарахування позивачу коштів: 12.07.2024 в сумі 6670,10грн, 14.08.2024 19404,88грн, 30.08.2024 26188,69грн, 31.10.2024 17314,19грн.

Платіжною інструкцією від 29.10.2024 №1573 підтверджується, що позивачу виплачене грошове забезпечення при звільненні за 10.2024 рік в сумі 17314,19грн.

Згідно з платіжною інструкцією від 10.03.2025 №312 депонована сума ГЗ в/сл (позивача) за 09.2024, згідно заяви без ПДВ становить 4329,22грн.

Листом від 29.01.2025 відповідач на запит представниці позивача від 17.01.2025 повідомив, що у період з 04.09.2024 до 14.10.2024 позивач перебував на обліку як військовослужбовець, що самовільно залишив військову частину, та знятий з усіх видів забезпечення. Позивач звільнений з військової служби та отримав вказане вище грошове забезпечення, позбавлений щомісячної премії у розмірі 750% за наказом командира частини від 21.10.2024 №223 у розмірі 1981,45грн. У серпні 2024 року позивач отримав грошове забезпечення у розмірі: посадовий оклад 2730,00грн, оклад за військовим званням 530,00грн, надбавка за вислугу років 25% - 815,00грн, надбавка за особливості проходження служби 50% - 2037,50грн, щомісячна премія у розмірі 750% - 20154,68грн, грошова допомога на оздоровлення за 2024 рік 26587,50грн. Строк самовільного залишення військової частини до загального строку військової служби не зарахований. Грошове забезпечення при звільненні з військової служби позивачу нараховано та виплачено у повному обсязі.

Тому позивач звернувся в суд з позовом.

Спірні правовідносини щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовців регулюються:

Конституцією України;

законами України: від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі ЗУ №2232-XII), від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі ЗУ №2011-XII), від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ);

постановою КМУ від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, що діяла з 04.09.2019 до 03.11.2020 (далі Постанова №704);

Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі Порядок № 260).

Абзац п`ятий ст.17 Конституції України встановлює, що Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно зі ст.40 ЗУ №2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Частина перша ст.43 вказаного Закону встановлює, що фінансове забезпечення заходів, пов`язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов`язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Отже, нарахування грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Вимогами ст.92 Конституції України визначено, що Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України.

Виключно законом про Державний бюджет України відповідно до ст.95 Конституції України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Згідно зі ст.96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року.

Відповідно до ст.9 ЗУ №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, відповідно до ст.23 ЗУ №2011-XII здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців затверджені згаданою вище Постановою №704.

Пунктом 2 Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:

посадовий оклад;

оклад за військовим званням;

надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

підвищення посадового окладу;

надбавки;

доплати;

винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;

премія.

Відповідно до п.3. Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина), накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження, накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення, накази про присвоєння військових звань, грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Згідно з п.4. Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний, надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання, доплати за науковий ступінь та за вчене звання, премію, морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування, одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби, інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

Тобто, посадовий оклад, надбавки, доплати, підвищення та премія, які є складовими, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, компенсації та одноразовні грошові допомоги при звільненні виплачуються на підставі наказів тих установ та організацій, в яких несе службу особа, та саме вони є відповідальними за правильне обчислення та вірні розрахунки.

Встановлені обставини спору свідчать, у заявленому в позовних вимогах періоді позивач проходив військову службу у декількох військових частинах. Зокрема, у відповідача у періоді з 27.06.2024 з подальшим звільненням 17.10.2024. У періоді служби у відповідача позивач допустив самовільне залишення військової частини, за що його притягнуто неодноразово до відповідальності та на відповідні періоди припинялося на підставі наказів нарахування грошового забезпечення, у т.ч. премій (з 05.09.2024 до 16.10.2024).

Щодо не нарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби з 14 грудня 2022 до 17 жовтня 2024 включно, тобто за 21 місяць, суд урахував факт відсутності у нього з відповідачем правовідносин військової служби до 27.06.2024 та вказаний період СЗЧ.

Так, приписи ч.2 ст. 24 ЗУ №2011-XII унормовують, що військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини, поданих відповідно до частини п`ятої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та/або заяви, повідомлення начальника відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про вчинене кримінальне правопорушення. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту "г" частини другої, пункту "г" частини третьої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "в" пункту 2 частини четвертої, підпунктів "е" пунктів 1 і 2, підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої та підпункту "е" пункту 1, підпункту "д" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини шостої статті 26 цього Закону, крім військовослужбовців, яким обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, призначено кримінальне покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.

Для військовослужбовців, яким обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, призначено кримінальне покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні, з дня початку відбування такого покарання військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

Військовослужбовці, яким судовим рішенням, що набрало законної сили, призначено кримінальне покарання у виді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини четвертої, підпунктів "д" пунктів 1 і 2 частини п`ятої та підпункту "д" пункту 1, підпункту "ґ" пункту 2 частини шостої статті 26 цього Закону, крім випадків, передбачених цим Законом.

Під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану для військовослужбовців, яким судовим рішенням, що набрало законної сили, призначено кримінальне покарання у виді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, звільнено від відбування покарання на підставі амністії, а також яких звільнено від відбування покарання з випробуванням, з дня прибуття їх до військових частин (місць проходження військової служби) військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

Для військовослужбовців, стосовно яких судом ухвалено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання та поновлюються пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством України для військовослужбовців.

За весь час безпідставного призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюється недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.

Військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов`язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

Військовослужбовцям, зазначеним в абзацах сьомому, дев`ятому та дванадцятому цієї частини, з дня призупинення військової служби до дня її продовження виплата недоотриманого грошового, здійснення недоотриманого продовольчого, речового, інших видів забезпечення та поширення пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством України для військовослужбовців, не здійснюються.

Військовослужбовцям, які під час дії воєнного стану самовільно залишили військові частини або місця проходження служби чи дезертирували і не повернулися до військових частин (місць проходження військової служби) до моменту припинення чи скасування воєнного стану, військова служба призупиняється в порядку, встановленому цим Законом, з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану.

Військовослужбовцям, які під час дії воєнного стану самовільно залишили військові частини або місця проходження служби чи дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань, період з дня самовільного залишення військової частини (місця проходження військової служби) або вчинення дезертирства до дня повернення до виконання військового обов`язку не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. Таким військовослужбовцям упродовж цього періоду виплата грошового, здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та поширення на них пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців, не здійснюються.

То ж військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Згідно з порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 (далі - Порядок № 460), військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Вказаним вище наказом ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.06.2024 №70 мтд підтверджується, що вислуга років позивача станом на 27.06.2024 становить 1 рік 6 місяців 12 днів. Отже, до зарахування у розпорядження відповідача позивач мав вислугу 18 повних календарних місяців та 12 днів.

Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 219 мтд вислуга років позивача станом на 17.10.2024 становить 1 рік 8 місяців 23 дні. Отже, строк військової служби позивача у відповідача 20 повних календарних місяців та 23 дні.

Відповідно до вказаних вище наказів відповідача, які станом на дату вирішення спірних правовідносини чинні та протиправними не визнавалися, строк самовільного залишення позивачем військової частини до загального строку військової служби не зараховано обгрунтовано з огляду на приписи ч.2 ст.24 ЗУ №2232-XII проте, що військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України.

Врахувавши вказані вище норми законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що розрахунок одноразової грошової допомоги позивачу за 20 повних календарних місяців служби в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення, здійснений відповідачем у межах та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, виходячи із фактичної кількості повних календарних місяців служби позивача.

Протилежні доводи позивача не обґрунтовані та не враховані судом, а відповідні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо не нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за серпень 2024 року суд урахував.

У серпні позивачу нараховано грошове забезпечення за серпень 2024 року у розмірі - 6112,50 грн (без премії) та премія за липень 2024 року - 20 154,68 грн, а всього - 26267,18 грн. Також у серпні 2024 року позивачу за 2024 рік нараховано допомогу для оздоровлення у розмірі 26587,50 грн (у розмірі місячного грошового забезпечення). 14.08.2024 позивачу виплачено грошове забезпечення у розмірі 19404,18 грн (за вирахуванням 1,5 % воєнного збору та 25% аліментів). 30.08.2024 позивачу виплачено допомогу для оздоровлення у розмірі 26188,69 грн (за вирахуванням 1,5 % воєнного збору). Зазначені виплати підтверджуються вказаною вище довідкою про доходи позивача від 27.02.2024 № 60 та відомістю зарахувань з/п (грошового забезпечення, стипендії тощо) ВЧ НОМЕР_1 за період 12.07.2024 - 31.10.2024, виданою АТ "КБ "ПРИВАТБАНК".

Отже, виплата грошового забезпечення у серпні 2024 року позивачу здійснена відповідачем у повному обсязі, а протилежні доводи позивача не обґрунтовані.

Щодо не нарахування та невиплати позивачу надбавки за особливості проходження служби в розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років за період з 15 до 17 жовтня 2024 року, премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 750% відсотків посадового окладу за період з 15 до 17 жовтня 2024 року, а також грошової компенсації за невикористані 60 днів щорічної основної відпустки за 2023 та 2024 роки згідно з витягом з наказу від 17.10.2024 №№ 219 мтд.

Відомістю зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії тощо) відповідача за період з 12.07.2024 до 31.10.2024 підтверджується зарахування позивачу 31.10.2024 вказаних вище коштів у сумі 17314,19грн, а їх виплата підтверджується вказаною вище платіжною інструкцією від 29.10.2024 №1573.

Вказаним вище наказом відповідача позивач виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення та йому наказано виплатити: надбавку за особливості проходження служби в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 15 до 17 жовтня 2024 року, премію за особливий внесок у загальні результати служби за період з 15 до 17 жовтня 2024 року в розмірі 750% посадового окладу, грошову компенсацію за невикористані 60 днів щорічної основної відпустки за 2023, 2024 роки.

Вказаною вище довідкою-розрахунком від 17.10.2024 №5 належних видів грошового забезпечення при звільненні з військової служби позивачу за жовтень 2024 року разом нараховано 17732,15грн. Утримано 3609,74грн, до перерахунку на картковий рахунок 17314,20грн.

Позовні вимоги щодо не нарахування та не виплати позивачу премії за особливий внесок у загальні результати служби за період з 15 до 17 жовтня 2024 року в розмірі 750% посадового окладу не підлягають задоволенню, оскільки в цьому періоді він перебував у СЗЧ та відповідач виніс наказ про невиплату премії. Належні, достовірні та допустимі докази його оскарження позивачем на дату вирішення спірних правовідносин відсутні. Отже, він є чинним та підлягає врахуванню.

Оскільки озивач перебував на службі у стані алкогольного сп`яніння та/або у складі СЗЧ, встановлення премії за жовтень 2024 року у розмірі 0%, що підтверджується вказаним вище рішенням відповідача, яке також є чинним, обгрунтоване.

Щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 14.12.2022 до 17.10.2024.

Військовим квитком серії НОМЕР_4 підтверджується, що позивач з 09.12.2022 призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , а з 14.12.2022 зарахований до списків в/ч НОМЕР_5 . У подальшому, а саме з 27.06.2024 зарахований до списків відповідача. Отже, відповідач мав обов`язок правильно обчислити, нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення виключно зі вказаної дати, а щодо іншого періоду такий обов`язок у нього був відсутній.

Відомості щодо дати (27.06.2024) зарахування позивача до списків особового складу відповідача також підтверджуються вказаним вище наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 70 мтд. Отже, позивач проходив військову службу у відповідача з 27.06.2024 до 17.10.2024. Доводи щодо обов`язку відповідача нарахувати та виплати позивачу індексацію за період з 14.12.2022 до 26.06.2024 не обґрунтовані, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки відповідні нарахування проводила інша військова частина.

Позивач через самовільне залишення військової частини з 04.09.2024 виключений з усіх видів забезпечення та з 15.10.2017 повернувся із зарахуванням на всі види забезпечення. Отже, у період з 04.09.2024 до 14.10.2024 позивачу грошове забезпечення, у т. ч. індексація не нараховувалася та не виплачувалася обґрунтовано.

Водночас за вересень 2014 року (з 01.09.2024 до 03.09.2024) позивачу нарахована індексація грошового забезпечення у розмірі 13,02 грн, а за жовтень (з 15.10.2024 до 17.10.2024) 12,60 грн, що підтверджується вказаною вище довідкою-розрахунком №5 від 17.10.2014. Виплата підтверджується вказаною вище випискою із банку та платіжною інструкцією, а протилежні доводи позивача не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами.

Щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення з 14.12.2022 до 17.10.2024 без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зважаючи, що позивач проходив військову службу у відповідача з 27.06.2024 до 17.10.2024, вказані вище позовні вимоги за період з 14.12.2022 до 26.06.2024 не обгрунтовані та задоволенню не підлягають. Відповідач не допустив порушення прав позивача, оскільки позивач проходив військову службу в іншій військовій частині, що не є стороною судового процесу в цій справі.

Пунктом 4 Постанови №704 в редакції до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 21.02.2018 №103, встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) вирішено внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.

Пунктом 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, пункт 4 Постанови №704 викладено в такій редакції:

«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103.

Таким чином, з 29.01.2020 п.4 Постанови №704 відновив свою дію в редакції, яка діяла до внесення змін Постановою №103 та діє в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.

Водночас Верховна Рада України ухвалила Закон України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - ЗУ №1774-VIII), що відповідно до п.1 вказаного розділу набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Отже, положення п.4 Постанови №704 та пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII підлягають солідарному застосуванню, тобто:

з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704;

співвідношення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та мінімальної заробітної плати на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, з огляду на положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII не впливає.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №826/9052/18 дійшов висновку про необхідність зобов`язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, щодо внесення змін до Постанови №704, що додатково свідчить про неможливість застосування п.4 в редакції Постанови №103.

Внаслідок вказаних обставин з 29.01.2020 відновлена дія обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.

Пункт 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлював, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі Постанова № 481), на яку посилався відповідач у відзиві, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб та внесено зміну до пункту 4 Постанови. № 704, викладено абзац перший в такій редакції:

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14..

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, на 2024 рік для визначення грошового забезпечення військовослужбовців не містить. Статтею вказаного Закону установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3028 гривень. Отже, Постанова № 481 фактично відновила попередню редакцію, яка суперечить висновкам Верховного Суду у постанові від 19.01.2022 у справі №826/9052/18.

Відповідач у відзиві підтвердив, що розраховував грошове забезпечення позивачу у спірному періоді виходячи з розміру 1762 гривні шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до Постанови №704, тобто застосував чинні норми підзаконних актів.

Зважаючи на вказане вище нормативне регулювання заявлених спірних правовідносин, нараховуючи та виплачуючи позивачу грошове забезпечення з 27.06.2024 до 17.10.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, замість показника календарного року, не відповідає закону та порушило право позивача на належний розмір грошового забезпечення.

Такий висновок обумовлений усталенням судової практики розгляду та вирішення адміністративних справ щодо зазначеного предмета спору Верховним Судом та Шостого апеляційного адміністративного суду у судових справах (наприклад: №580/675/22, №580/608/21, №580/745/21, №580/6656/21). Суд апеляційної інстанції висловив позицію:

«… станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови КМ України № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.

Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 Постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, то з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що починаючи з 29.01.2020 у позивача виникло право на отримання грошового забезпечення, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції, тобто без використання показника прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 року.».

Подібні правовідносини були предметом розгляду Верховного Суду в постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21.

Так, у згаданій справі Верховний Суд на підставі аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:

«…(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.»

Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2024 року у справі №340/608/23 відхилив доводи відповідача в частині, що стосуються внесених Кабінетом Міністром України Постановою №481 змін до пункту 4 Постанови № 704 та визначення розрахунковою величиною для обрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб фіксованої суми замість розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, який за загальним правилом кожен рік зростає, оскільки такі зміни відбулись пізніше, ніж виникли спірні відносини та не були мотивом оспорюваної відмови.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення з 27.06.2024 до 17.10.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.

Зважаючи, що додаткові складові грошового забезпечення, компенсації та одноразові виплати при звільненні обчислються із посадового окладу та окладу за військове звання, суд дійшов висновку, що для належного та повного судового захисту прав позивача наявні підстави зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок складових його грошового забезпечення за період його служби в нього з 27.06.2024 до 17.10.2024, у т.ч. надбавок, доплат, премій, індексації, одноразових виплат і компенсацій, які виплачені йому під час звільнення зі служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів, що розрахувавши грошове забезпечення позивачу у періоді з 27.06.2024 до 17.10.2024, виходячи з розміру 1762 гривні шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до Постанови №704, діяв в межах, строки та у спосіб передбачені законодавством України.

Отже, позовні вимоги обгрунтовані у вказаних вище частинах та підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2-20, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково адміністративний позов адвокатки Коробочкіної Л.Л. від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період його служби 27.06.2024 до 17.10.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 НГУ ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахунок грошового забезпечення за період його служби з 27.06.2024 до 17.10.2024, у т.ч. надбавок, доплат, премій, індексації, одноразових виплат і компенсацій, які виплачені йому під час звільнення зі служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, підписане та виготовлене в повному обсязі 27.05.2025.