Ухвала від 29.05.2025 по справі 134/845/25

Справа № 134/845/25

2/134/373/2025

УХВАЛА

29 травня 2025 року селище Крижопіль

Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Швець Л.В., розглянувши заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Пинзара І.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Крижопільського районного нотаріального округу Вінницької області Питель Мотрона Степанівна,

встановила:

28 травня 2025 року адвокат Пинзар І.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - приватний нотаріус Крижопільського районного нотаріального округу Вінницької області Питель М.С.

Разом із позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0521986200:03:001:0706, площею 2,0000 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та заборони вчинення з нею реєстраційних дій. На обґрунтування заяви вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла житловий будинок та усе належне їй на день смерті майно своїй дочці ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла та за життя не встигла оформити свої спадкові права на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_4 .

Згідно довідок, виданих Соколівським старостинським округом Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, на день смерті ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею була зареєстрована та проживала, серед інших, її дочка ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , однак не встигла оформити свої спадкові права, оскільки померла до спливу 6-ти місяців після смерті спадкодавці.

Спадкоємцями першої черги за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 є її чоловік ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , які відповідно мають право на 1/2 частку кожен в майні померлої ОСОБА_4 .

Відповідно до рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 10.04.2023 року між тими самими сторонами, але щодо іншого предмету позову, усі вищезазначені обставини були встановлені та є преюдиціальними фактами.

До складу спадкового майна померлої ОСОБА_6 серед іншого увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 0521986200:03:001:0706, площею 2,0000 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 428483843 від 26.05.2025 року та № 428479416 від 26.05.2025 року право власності на вказану вище земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29 липня 2021 року приватним нотаріусом Крижопільського нотаріального округу Вінницької області Питель М.С., яке зареєстроване в реєстрі за № 1330, номер запису про право власності 43220349 від 29 липня 2021 року.

ОСОБА_4 склала заповіт на користь своєї дочки ОСОБА_5 , остання проживала разом зі спадкодавицею на день її смерті, заяву про відмову від спадщини не подавала, а тому вважається такою, що прийняла спадщину у встановленому законом порядку.

Відтак, ОСОБА_3 не мав права на спадкування після смерті ОСОБА_4 , а отже видане йому свідоцтво про право на спадщину має бути визнане судом недійсним.

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі призведе до неможливості захисту прав позивачів, оскільки відповідач може розпорядитися спірною земельною ділянкою: подарувати її, продати, іншим чином відчужити, передати в оренду, сервітут управління, статутного капіталу юридичної особи тощо; вчинити реєстраційні дії щодо земельної ділянки (здійснити поділ, зміну конфігурації, місце розташування поворотних точок тощо).

Вказане ускладнить судовий розгляд справи та може ускладнити виконання рішення суду в разі задоволення позову, що в свою чергу призведе до того, що ефективний захист прав позивачів буде ускладнено або унеможливлено.

Станом на момент розгляду заяви про забезпечення позову провадження у справі ще не відкрито.

Згідно ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За таких обставин особи, які беруть участь у справі, в судове засідання щодо розгляду заяви про забезпечення позову не викликалися.

У зв`язку із розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, судом, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, вважаю, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно положень п. 1, п. 2 та п. 4 ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

У відповідності до роз`яснень, даних у п. п. 3, 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2019 року у справі № 824/239/2018).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав та законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.

Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

Крім того, вжиття таких заходів забезпечення позову не потягне невідворотних чи несприятливих наслідків, оскільки ОСОБА_3 обмежується лише можливістю вчиняти дії, пов`язані із розпорядженням (відчуженням) своїх прав на спірну земельну ділянку, що жодним чином не перешкоджає ОСОБА_3 реалізовувати свої права щодо земельної ділянки в порядку вже укладеного договору щодо неї чи іншим чином повноцінно користуватися ділянкою на праві оренди.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 308/3824/16-ц.

Враховуючи, що між сторонами дійсно виник спір щодо спадкового майна, а саме земельної ділянки сільськогосподарського призначення, беручи до уваги можливість відповідача здійснити відчуження майна, що є предметом спору, на користь третіх осіб в будь-який час, суд вважає, що незастосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони вчинення з нею реєстраційних дій може зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, що порушить права позивачів, тому посилання заявника на необхідність забезпечення позову у обраний ним спосіб слід визнати обґрунтованими.

При цьому, забезпечення даного позову саме у такий спосіб не позбавлятиме відповідача права користування спірною земельною ділянкою та не порушуватиме його прав та законних інтересів.

Керуючись ст. ст.149-153,157,158,260 ЦПК України, суддя

постановила:

Заяву представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Пинзара І.В. про забезпечення позовушляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони вчинення з нею реєстраційних дій задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0521986200:03:001:0706, площею 2,0000 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Заборонити ОСОБА_3 вчиняти відносноземельної ділянки з кадастровим номером 0521986200:03:001:0706реєстраційні дії щодо її перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками.

Копію ухвали направити для виконання до Крижопільського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місце знаходження: 24600, вул. Чабанюка, 1, селище Крижопіль Вінницької області), іншим сторонам для відома.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стягувач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Стягувач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Боржник: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: с. Левків Тульчинського району Вінницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя