Постанова

від 13.05.2025 по справі 380/25024/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/25024/23 пров. № А/857/4874/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівГінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засіданняГладкої С.Я.,

представника позивача Гулого А.В.,

представника відповідача Штибель Н.М.

розглянувши у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будівельна компанія «Рідний дім» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

суддя (судді) в суді першої інстанції Гулик А.Г.,

час ухвалення рішення 16:16:38,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 26 грудня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2023 року Приватне підприємство «Будівельна компанія «Рідний дім» (далі ПП «БК «Рідний дім») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.05.2023 № 10772/13-01-04-07/35664556.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП «БК «Рідний дім» та за її результатами складено акт № 9225/13-01-04-07/35664556 від 19.04.2023, у якому встановлено порушення вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. 16.05.2023 ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від № 10772/13-01-04-07/35664556, яким до нього застосовано штраф у розмірі 1 278 354,38 грн. Вказує, що протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Також зазначає, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення 16.05.2023 вже набули чинності зміни, внесені Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ до ПК України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Вважає, що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Зауважує, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків. Посилається на те, що війна, розпочата росією проти України у лютому 2022 року, змусила підприємство призупинити діяльність у м. Запоріжжя, наприкінці лютого 2022 року керівництво заводу переїхало до Львова. Майно підприємства залишилось у м. Запоріжжя, вул. Мокрянський кар`єр 2, буд.44 під охороною. На початку березня 2022 року по Запорізькому аеропорту, котрий знаходиться менше ніж 2 кілометри від території підприємства було нанесено ракетно-бомбові удари, частина боєприпасів розірвалась в безпосередній близькості до місцезнаходження охорони, після чого охорона покинула службові пости, та роз`їхалась по домівках, повідомивши про це керівництво підприємства лише через три дні. Майно комплексу «Мокрянський гранітний кар`єр-2» залишилось без електропостачання та охорони більше двох тижнів. Після відновлення контролю над підприємством, розпочато вивезення рухомого обладнання, техніки в тому числі офісної та документації. В офісних приміщеннях виявлено відсутність частини оргтехніки, ноутбуків, в тому числі і сервера, на якому зберігалась вся бухгалтерська та інша інформація, а також великої частини первинної бухгалтерської документації. Звернення до місцевих правоохоронців були безрезультатними, через те, що Запоріжжя та Запорізька область весь час знаходилась під ворожими обстрілами і займатися розшуками зниклого майна правоохоронці не мали часу та можливості. Звертає увагу на те, що лише у вересні-жовтні 2022 року закінчено відновлення бухгалтерського обліку та встановлено сервер у м. Львів. Після відновлення бухгалтерії у жовтні 2022 року ПП «Будівельна компанія «Рідний Дім» подано податкові декларації за період лютий-вересень 2022 року та проведено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 16.05.2023 № 10772/13-01-04-07/35664556 у частині застосування штрафу у розмірі 1278077,54 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року. Пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року. Суд першої інстанції наголосив на тому, що за пропуск строку реєстрації податкових накладних, складених у 2018 році, позивач не підлягав жодній з підстав звільнення від відповідальності за порушення строків зазначеної реєстрації. Визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за не своєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань. Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023), натомість оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте щодо тих податкових накладних, строк реєстрації яких станом на 08.02.2023 закінчився. Отже, у даному випадку зменшені розміри штрафних санкцій не застосовуються. Наказом Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022 з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (далі за текстом Порядок №225). Відповідно до Порядку № 225 позивачем подано відповідачу лист № 25/1 від 25.11.2022, зміст якого свідчить про те, що існували обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку позивачем, які мали реальний та об`єктивний характер, та виникли внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, які спричинені військовою агресією російської федерації. Суд першої інстанції вважав, що такий лист може вважатися відповідною заявою у розумінні Порядку № 225. При цьому, враховуючи те, що процедуру відновлення даних бухгалтерського та податкового обліку позивач завершив лише у вересні жовтні 2022 року, суд першої інстанції зазначив, що відсутні підстави вважати, що позивач пропустив 60-денний строк для подання заяви, передбаченої Порядком № 225, одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної), який починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків. Допитана як свідок у судовому засіданні 16.12.2024 головний бухгалтер позивача ОСОБА_1 підтвердила обставини, викладені у листі позивача №25/1 від 25.11.2022, та відповідно неможливість виконання позивачем податкового обов`язку в частині реєстрації податкових накладних. Відповідач не надав суду жодних доказів розгляду заяви позивача у формі листа № 25/1 від 25.11.2022 по суті та прийняття будь-якого з рішень, передбачених Порядком №225. Замість прийняття рішення про можливість чи неможливість позивача виконати податковий обов`язок, відповідач вирішив передчасно притягнути першого до фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства. У зв`язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 16.05.2023 №10772/13-01-04-07/35664556 у частині застосування штрафу у розмірі 1278077,54 грн є протиправним та таке необхідно скасувати. В частині застосування штрафу у розмірі 138,42 грн та 138,42 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № 7 від 30.04.2028 і № 5 від 31.05.2018 вказав, що оскаржене податкове повідомлення рішення є правомірним.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що податкова накладна № 9 була складена 03.02.2022 та зареєстрована 30.08.2022, тому висновки суду першої інстанції про накладні, складені по 31.01.2022 не стосуються розглядуваної справи. Вказує, що 15 липня (включно) є остаточним граничним строком для платників податків, що мають можливість виконувати свої податкові обов`язки, які за загальними правилами повинні були виконані у лютому - травні 2022 року. Звертає увагу на те, що жодна податкова накладна за 2022 рік не зареєстрована до 15.07.2022, відповідно, позивач не може бути звільнений від відповідальності на підставі норм підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Зазначає, що згідно з нормами Порядку № 225 якщо у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, відсутня можливість подати до контролюючого органу заяву та відповідні документи (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, такий платник податків має це зробити одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей. Наголошує, що ПП «БК «Рідний Дім» таку заяву не подавало ні після набрання чинності Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, ні протягом 60 днів (до 01.11.2022) після відновлення можливості виконання своїх податкових обов`язків - реєстрації податкової накладної. Навіть, якщо і брати до уваги лист позивача № 25/1 від 25.11.2022 року, то, по-перше, ним пропущено встановлені законодавством строки подання заяви про неможливість виконання своїх податкових обов`язків, а по-друге лист написаний без зазначення усієї необхідної інформації, яка повинна бути зазначена у заяві, згідно вказаного вище порядку та без будь-якого документу, який підтверджує обставини, викладені у ньому.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку в частині задоволення позовних вимог. Вказує, що позивач був позбавлений можливості своєчасно виконувати свої податкові зобов`язання у зв`язку з обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що є підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Враховуючи те, що процедуру відновлення даних бухгалтерського та податкового обліку позивач завершив лише у вересні жовтні 2022 року, не має підстав вважати, що останній пропустив 60-денний строк для подання заяви, передбаченої Порядком № 225, одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної), який починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, в своїх поясненнях покликалась на доводи в ній викладені.

Представник позивача, щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ГУ ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП «БК «Рідний дім» та за її результатами складено акт № 9225/13-01-04-07/35664556 від 19.04.2023, у якому встановлено порушення позивачем вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Зокрема, вказано про порушення граничних строків реєстрації ПН в ЄРПН: ПН № 7 від 30.04.2018 1077 днів, № 5 від 31.05.2018 1046 днів, № 9 від 03.02.2022 47 днів, № 9 від 31.05.2022 90 днів, № 19 від 30.06.2022 89 днів, № 1 від 01.02.2022 92 дні, № 48 від 14.10.2022 92 дні, № 1 від 31.10.2022 58 днів.

16.05.2023 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №10772/13-01-04-07/35664556, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1 278 354,38 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової служби України.

28.09.2023 позивач отримав рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги № 28927/6/99-00-06-03-01-06, яким відмовлено у задоволенні скарги.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 16.05.2023 № 10772/13-01-04-07/35664556 у частині застосування штрафу у розмірі 1278077,54 грн.

Однак, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Пункт 201.10 статті 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Вказаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом

Зважаючи на викладене, у період спірних правовідносин ПК України закріплював обов`язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пункт 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлює, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-IX).

У зв`язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок:

«Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються».Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року. Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України скасував 30 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період.

До завершення карантину Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та триває досі.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Цим Законом підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

На підставі підпунктів 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПК України в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» було внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Із матеріалів справи слідує, що жодна податкова накладна за 2022 рік не зареєстрована до 15.07.2022, відповідно, позивач не може бути звільнений від відповідальності на підставі норм підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а до податкових накладних №7 від 30.04.2018 та №5 від 31.05.2018 року не можуть застосовуватися вказані положення законодавства, оскільки граничний строк їх реєстрації припадав на 2018 рік, тобто задовго до запровадження карантинних норм та військового стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Окрім цього, Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/22 та від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23.

Враховуючи, що усі спірні податкові накладні були зареєстровані у 2022 році, тобто до набрання чинності Законом № 2876-IX, застосуванню підлягали загальні норми, що передбачають відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а саме: пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Щодо застосування норм права пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо визначення можливості/неможливості в платника податку виконувати свої обов`язки, колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, зокрема, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджений Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок № 225).

Цим Порядком визначено, зокрема, підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) та правила надання заяви та документів, що доводять неможливість виконання податкових обов`язків тощо.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 225 підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з`явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Аналіз вказаних положень Порядку № 225 свідчить про те, що для звільнення платника від виконання податкових обов`язків, обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. При цьому, неможливість своєчасно виконати податкові обов`язки має бути безпосередньо пов`язана із обставинами, спричиненими дією воєнного або надзвичайного стану та виключно у зв`язку з настанням підстав, визначених пунктом 1 розділу ІІ зазначеного Порядку, а також платник податків повинен дотримуватись встановленої процедури повідомлення про неможливість своєчасного виконання свого податкового обов`язку.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснював виробництво щебеневої-продукції на території цілісного майнового комплексу «Мокрянський гранітний кар`єр-2» за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя вул. Мокрянський кар`єр 2, буд.44.

Майно підприємства після припинення діяльності внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації залишилось у м. Запоріжжя вул. Мокрянський кар`єр 2, буд.44.

З листа позивача № 25/1 від 25.11.2022, адресованого відповідачу, слідує, що у зв`язку з початком війни росії проти України майно підприємства залишилось у місті Запоріжжі під охороною. На початку березня 2022 року по Запорізькому аеропорту, котрий розташований менше ніж за 2 кілометри від території підприємства, були нанесені ракетно-бомбові удари, частина боєприпасів розірвалась в безпосередній близькості від місця перебування охорони, після чого охорона покинула службові пости, повідомивши керівництво лише через 3 дні. Майно комплексу залишилось без електропостачання та охорони більше 2 тижнів. Після відновлення контролю над підприємством було розпочато процедуру вивезення рухомого обладнання, в тому числі офісної техніки. В офісних приміщеннях виявлено відсутність частини оргтехніки, ноутбуків, в тому числі сервера, на якому зберігалась вся бухгалтерська та інша інформація, а також значна частина первинної бухгалтерської документації. Звернення до правоохоронних органів не дали результатів, оскільки м.Запоріжжя та Запорізька область знаходилась під ворожими обстрілами. У травні та липні 2022 року директор позивача здійснив дві поїздки у м.Запоріжжя з метою збору та відновлення втраченої бухгалтерської документації, яке закінчене у вересні жовтні 2022року, відновлено дані бухгалтерського обліку та встановлено сервер у м.Львові. З огляду на вказане, директор ПП «БК «Рідний Дім» просив зняти всі штрафні санкції, нараховані на ПП «БК «Рідний Дім» так як через викладені обставини підприємство фізично не могло своєчасно у відповідності з чинним законодавством подати звітність (т.1, а.с.172).

Колегія суддів звертає увагу, що камеральна перевірка позивача була проведена у квітні 2023 року, тоді як у разі дійсної неможливості виконання податкових обов`язків позивач мав би звернутися до податкового органу з відповідною заявою до 30 вересня 2022 року, тобто задовго до моменту проведення перевірки.

При цьому посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності, зокрема за порушення строків реєстрації податкових накладних, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до пункту 3 Порядку № 225 у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Таким чином, якщо у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, відсутня можливість подати до контролюючого органу заяву та відповідні документи (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, такий платник податків має це зробити одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Дана позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 30.01.2024 року по справі 280/4484/23, постанові від 06.02.2024 року у справі №160/10740/23, постанові від 12.03.2024 року по справі №160/13661/23 та від 11.04.2024 року по справі №380/14133/23.

Отже, Порядком № 225 встановлено присічний строк для подання заяви про відсутність можливості здійснювати свій податковий обов`язок не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Із матеріалів справи слідує, що ПП «БК «Рідний Дім» зареєструвало податкову накладну № 9 від 03.02.2022 - 30.08.2022 о 01:38.

Таким чином, у розумінні Порядку № 225 днем набуття можливості виконання одного із податкових обов`язків (в даному випадку - реєстрації податкової накладної) для позивача є 30.08.2022 дата реєстрації податкової накладної.

З огляду на вказане, ПП «БК «Рідний Дім» мало обов`язок подати заяву про неможливість виконання платником податків податкового обов`язку не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків, тобто не пізніше 01.11.2022.

Верховний Суд у постанові від 17.09.2024 у справі № 280/10300/23 звернув увагу на те, що законодавець намагаючись пристосуватися до нинішніх умов життя вніс зміни до податкового законодавства України, які б дозволяли особам звільнятися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку. В той же час вказана норма зобов`язує особу вчинити певну дію, подати відповідну заяву до контролюючого органу.

ПП «БК «Рідний Дім» таку заяву не подавало ні після набрання чинності Порядком № 225, ні протягом 60 днів (до 01.11.2022) після відновлення можливості виконання своїх податкових обов`язків реєстрації податкової накладної.

Натомість, позивачем подано таку заяву лише 25.11.2022, тобто з порушенням строків, встановлених Порядком № 225.

Чинним законодавством не передбачена можливість автоматичного звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. У свою чергу, законодавством встановлено відповідну процедуру підтвердження неможливості виконання своєчасно податкових зобов`язань, а саме звернення до контролюючого органу із відповідною заявою та відповідними підтверджуючими документами, перелік яких передбачено Порядком № 225, після отримання такої заяви, контролюючий орган повинен її розглянути та винести відповідне рішення щодо можливості чи неможливості виконання платником своєчасно своїх обов`язків.

Колегія суддів зауважує, що з моменту набуття можливості здійснювати свій податковий обов`язок (реєстрації податкової накладної) позивач мав реальну можливість та достатній строк для звернення з відповідною заявою про неможливість виконання податкових обов`язків, однак звернувся до податкового органу із порушенням визначеного присічного строку, у зв`язку з чим посилання позивача на такі обставини є безпідставними.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 225 платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Враховуючи наведене, оскільки ПП «БК «Рідний Дім» в розумінні п. 7 Порядку № 224 вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені податковим законодавством, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від № 10772/13-01-04-07/35664556.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити повністю.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 380/25024/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Будівельна компанія «Рідний дім» відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Заверухи О.Б. у відрядженні з 14.05.2025 по 18.05.2025 відповідно до наказу № 235к/тм від 13.05.2025, перебуванням судді Гінди О.М. у відпустці з 19.05.2025 по 23.05.2025 відповідно до наказу № 223/к/тм від 08.05.2025 повний текст судового рішення складено та підписано 26.05.2024.