Ухвала від 27.05.2025 по справі 127/12967/25

Справа № 127/12967/25

Провадження № 2/127/2521/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 до Головного управлінняДержавної податовоїслужби уВінницькій області, ОСОБА_2 ,за участютретьої особи без самостійнихвимог щодо предметаспору Першої вінницькоїнотаріальної контори, про зняття арешту з нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управлінняДержавної податовоїслужби уВінницькій області, ОСОБА_2 ,за участютретьої особи без самостійнихвимог щодо предметаспору Першої вінницькоїнотаріальної контори, про зняття арешту з нерухомого майна.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини в позовній заяві, зокрема, щодо: неодноразового засудження ОСОБА_2 за вчинення злочинів; смерті ОСОБА_2 ; реєстрації місця проживання останнього в спірній квартирі.

Відповідно доп.5ч.3ст.175ЦПК Українипозовна заяваповинна міститивиклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

В роз`ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

З приводу смерті відповідача, про що зазначає позивач, то слід зазначити наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, зазначеної у постанові від 23.01.2018 року (справа №489/4072/16-ц), ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі; навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі.

Отже, у позовному провадженні цивільного судочинства процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження (постанови Верховного Суду від 20 червня 2019 року, справа №185/998/16, та від 18 грудня 2019 року, справа №127/328/17).

За вказаних обставин, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу, тобто провадження по даній справі не підлягає відкриттю та розгляду у суді в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог, зокрема, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

З огляду на викладене, враховуючи повідомлену обставину, позивачу необхідно уточнити заявлені позовні вимоги відповідно до їх обґрунтування.

Враховуючи зазначене, позивачу слід надати суду уточнену позовну заяву, визначити коло учасників справи, надавши примірники позовної заяви для всіх осіб.

Крім того, в прохальній частині позовної заяви міститься прохання позивача про витребування ряду доказів, яке подане з порушенням ч. 3 ст. 177 ЦПК України.

Так, ч. 3 ст. 177 ЦПК України визначено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Вимоги до змісту клопотання про витребування доказів міститься в ст. 84 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, дану заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Матеріали позовноїзаяви ОСОБА_1 до Головного управлінняДержавної податовоїслужби уВінницькій області, ОСОБА_2 ,за участютретьої особи без самостійнихвимог щодо предметаспору Першої вінницькоїнотаріальної контори, про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків до 03.06.2025 року, але не більше ніж п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, про що повідомити позивача.

В разі невиконання вказаних недоліків, дана заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: