Ухвала від 29.05.2025 по справі 305/1666/25

Справа № 305/1666/25>

Номер провадження 2-а/305/30/25>

УХВАЛА

про передачу справи на розгляд іншого суду

29.05.2025 м. Рахів

Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ЛастовичакВ.Ю., ознайомившись із матеріалами позову ОСОБА_1 до Богданської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До суду 27.05.2025 надійшов позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до Богданської сільської ради, місцезнаходження: 90645, Закарпатська область, Рахівський район, с. Богдан, вул. Шевченка, буд. 114, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Богданської сільської ради щодо збільшення на 20 відсотків компенсації, яку він отримує щомісяця, з 01.05.2024 за соціальну послугу з догляду на непрофесійній основі за батьком ОСОБА_1 та зобов`язати Богданську сільську раду вжити заходів щодо нарахування та сплати заборгованості 20 відсотків (7008 грн) на суми нарахованої та виплаченої компенсації за період з 01.05.2024 по 30.04.2025 на його рахунок, забезпечити у подальшому збільшення компенсації на 20 відсотків відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України № 56/95-ВР.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Статтею 20 КАС України встановлено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Так, ч. 1 ст. 20 КАС України встановлений вичерпний перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, серед яких відсутні справи про визнання протиправною бездіяльності органу місцевого самоврядування та зобов`язання його вчинити певні дії.

Водночас, ч. 2 ст. 20 КАС України встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою та третьою цієї статті.

Така позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у п. 56 постанови від 21.07.2020 у справі № 675/118/17, який згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено право особи на розгляд її справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

За приписами ч. 1 ст. 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена ЄСПЛ у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та №29465/04).

Так, у пункті 24 вказаного рішення, ЄСПЛ наголосив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. (…) Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».

Отже, правова позиція ЄСПЛ у зазначеній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

Виходячи з цього, розгляд місцевим загальним судом як адміністративним судом справи з порушенням правил предметної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та безумовною підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 318 КАС України).

Таким чином, оскільки спір виник між фізичною особою та органом, наділеним владними повноваженнями, з приводу визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання вчинити певні дії, такий спір відповідно до предметної юрисдикції адміністративних судів має розглядатись відповідним окружним адміністративним судом.

Чинне процесуальне законодавство не передбачає можливості повернення позовної заяви у разі її предметної непідсудності суду чи відмови у відкритті провадження за такою заявою.

За приписами ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону) та за відсутності такого закону суд виходить з конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо, зокрема, при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Оскільки вирішення питання щодо передачі справи у разі порушення предметної юрисдикції не встановлено КАС України, необхідно застосувати приписи ст. 29 КАС України.

З огляду на викладене, даний адміністративний позов не підсудний Рахівському районному суду Закарпатської області, як адміністративному суду та підлягає передачі до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 29, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

постановив:

Адміністративну справу передати на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду (м. Ужгород, вул.Загорська, буд. 30).

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК