ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/6769/24 пров. № А/857/1187/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідачаІщук Л. П.,
суддівОбрізка І. М., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року (головуючий суддя Гаврилко С.Є., м. Ужгород) у справі № 260/6769/24 за позовом Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області до Виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
Керівник Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся з позовом до Виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, що полягає у невиконанні вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини - пам`ятки археології "Городище", ІХ-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четаття" в смт. Солотвино, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації про занесення останнього до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; зобов`язати Виконавчий комітет Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - пам`ятку археології "Городище", IX- ї ст. до н.е. в урочищі "Четаття" в смт. Солотвино та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації про занесення останнього до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позов подано без проведення повної та належної перевірки стану виконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини Солотвинською селищною радою. Вказує, що на момент пред`явлення позову органом місцевого самоврядування вжито заходи щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - пам`ятку археології "Городище", IX-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четатє" в селищі Солотвино Тячівського району. Зазначає, що на момент подачі позивачем позову облікова документація вже була на етапі виготовлення, а на момент прийняття рішення судом першої інстанції була виготовлена та подана для занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив щодо її задоволення. Зазначає, що всі дії відповідача щодо пам`ятки археології «Городище», ІХ-ІІ ст. до н.е. в урочищі «Четаття» в смт. Солотвино вчинялися виключно після чергового запиту прокуратури та фактично зводилися лише до направлення запиту до Департаменту культури про надання роз`яснень. Будь-які інші реальні заходи щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини та ініціювання перед Департаментом культури питання про занесення пам`ятки археології «Городище», ІХ-ІІ ст. до н.е. в урочищі «Четаття» в смт. Солотвино до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не вживалися. Наголошує, що доказів виготовлення облікової документації та звернення Виконавчого комітету Солотвинської селищної ради до Департаменту культури Закарпатської ОВА відповідачем суду не надано ні під час надання відзиву на позовну заяву, ні в подальшому до 12.12.2024, коли Закарпатським окружним адміністративним судом було винесено рішення.
Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради трудящих № 12 від 16 січня 1970 року визначено список пам`яток археології, історії та Культури республіканського значення, куди зокрема і включено пам`ятку археології "Городище", ІХ-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четаття" в смт. Солотвино (пункту 35 вищевказаного рішення) (а.с.а.с. 25-27).
Проведеним моніторингом Державного реєстру нерухомих пам`яток України окружною прокуратурою встановлено, що в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України відсутні відомості щодо об`єкту культурної спадщини - пам`ятки археології "Городище", ІХ-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четаття" в смт. Солотвино.
Листом Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації від 30 серпня 2024 року № 01-12/1045 встановлено, що до Департаменту, як до органу охорони культурної спадщини вищого рівня, виконавчий комітет Солотвинської селищної ради з пропозицією про занесення об`єкта культурної спадщини - пам`ятки археології "Городище", ІХ-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четаття" в смт. Солотвино до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (а.с. 62) не звертався.
На запит окружної прокуратури Солотвинською селищною радою листом від 03 червня 2024 року№ 05-22/889 повідомлено, що у неї відсутні відомості щодо місця розташування пам`ятки археології "Городище", ІХ-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четаття" чи будь-які документи, які стосуються вищевказаної пам`ятки, бюджетні кошти на вказані цілі органом місцевого самоврядування не виділялись. Крім того, селищною радою зазначено, що для уточнення місця розташування об`єкта необхідно створити комісію із залучення відповідних спеціалістів, та з метою з`ясування зазначених питань радою направлено листа до Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації (а.с. 35).
В подальшому на запит окружної прокуратури про вжиті заходи щодо внесення пам`ятки археології "Городище", ІХ-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четаття" в смт. Солотвино до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, селищною радою надано відповідь від 15 липня 2024 № 05-22/1190, відповідно до якої не вбачається вжиття радою заходів щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини та ініціювання перед Департаментом культури питання про занесення пам`ятки археології "Городище", ІХ-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четаття" в смт. Солотвино до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (а.с.а.с. 49, 50).
Крім того, на запит окружної прокуратури щодо вжиття заходів внесення пам`ятки археології "Городище", ІХ-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четаття" в смт. Солотвино до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, листом від 01 серпня 2024 № 05-22/1303 повідомлено, що 01 серпня 2024 року Солотвинська селищна рада лише звернулася із листом до Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації про роз`яснення алгоритму дій органу місцевого самоврядування щодо виготовлення необхідних документів та належного обліку пам`ятки археології (а.с.а.с. 54, 55).
З огляду на викладене, Тячівська окружна прокуратура, реалізуючи надані законом повноваження щодо захисту державних інтересів, звернулася до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України, що полягає у невжитті заходів щодо виготовлення облікової документації та поданні до органу охорони культурної спадщини вищого рівня Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації пропозиції про занесення об`єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкта культурної спадщини, оскільки органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є виконавчий комітет Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, до якого пред`явлено позовні вимоги - прокурор набув статусу позивача та звертається до суду на захист інтересів держави відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Разом з тим, судом встановлено, що 05 серпня 2024 року проведено нараду при селищному голові за підсумками якої начальниці відділу культури Марії Влад доручено знайти організацію, що займається виготовленням документів на пам`ятки архітектури та укласти договір на виготовлення відповідних документів на об`єкти, розташовані на території селища Солотвино, що зафіксовано протоколом наради у підпункті 3.2 (а.с.а.с. 98-100).
15 серпня 2024 року листом № 41 відділ культури Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області звернувся до ТОВ "Реставраційно-Технологічний Центр" з метою виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини археології "Городище" (ІХ-ІІ ст. до н.е.) (а.с. 101).
У відповідь на вищевказане звернення ТОВ "Реставраційно- Технологічний Центр" надав цінову пропозицію щодо вартості послуг з виготовлення облікової документації, (а.с. 102).
07 жовтня 2024 року між відділом культури Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області та ТОВ "Реставраційно-Технологічний Центр" укладено договір № 28 про надання послуг щодо виготовлення облікової документації на пам`ятку археології "Городище" (ІХ-ІІ ст. до н.е.). Згідно умов договору термін виконання послуг визначено до 31 грудня 2024 року (а.с.а.с. 103-108).
Вказаний договір зареєстровано та оприлюднено в електронній системі закупівель у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі" за номером UA-2024-10-18-012641-а. (а.с.а.с. 109, 110).
Також в Державній казначейській службі України зареєстроване бюджетне зобов`язання за вказаним договором (а.с. 111).
05 листопада 2024 року розпорядженням голови Солотвинської селищної ради № 141 створено робочу групу щодо обстеження пам`ятки археології (ІХ-ІІ ст. н. е.) "Городище" в урочищі "Четатє". Розпорядженням визначено робочій групі спільно із представниками ТОВ "Реставраційно-Технологічний Центр" здійснити обстеження земельної ділянки за адресою ур. "Четатє" с-ще Солотвино Тячівський район Закарпатська область на якій розташована пам`ятка архітектури та за результатами обстеження скласти відповідний акт (а.с.а.с. 112, 113).
У зв`язку із вищенаведеним, відповідач вважає, що ним вживалися відповідні заходи щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини - пам`ятки археології "Городище", ІХ-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четаття" в смт. Солотвино.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання відповідачем обов`язку по виготовленню облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення пам`ятки археології "Городище", ІХ-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четаття" в смт. Солотвино, та, відповідно, неподання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської ОВА, про занесення такого об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України свідчить про протиправну бездіяльність.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Частинами четвертою та п`ятою статті 54 Конституції України визначено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Законом України від 20 вересня 2006 року № 165-V Про ратифікацію Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи ратифіковано Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи від 03 жовтня 1985 року (далі - Конвенція), відповідно до статті 3 якої кожна Сторона зобов`язується:
- вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини;
- за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам`яток, архітектурних ансамблів та визначних місць.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України Про охорону культурної спадщини (далі - Закон № 1805-ІІІ).
Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 3 Закону України № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать зокрема: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Згідно статті 5 частини 2 Закону України № 1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.
Відповідно до статті 6 частини 2 Закону України № 1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини.
Згідно із статтею 13 частиною 1 Закону України № 1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.
Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до статті 5 цього Закону України до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, а згідно статті 11 частини 1 Закону - виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Згідно із статтею 32 пунктом "б" підпунктом 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Здійснюючи аналіз наведених норм, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у даному випадку саме на виконавчий комітет Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області покладається обов`язок подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня (Департаменту культури Закарпатської ОВА) про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Відповідно до пункту 1 Розділу IV "Порядку обліку об`єктів культурної спадщини", затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року № 158, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 року за № 528/23060 (далі - Порядок № 158) для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру Ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.
Пунктом 1 Розділу III Порядку № 158 передбачено, що облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація).
Згідно пункту 3 розділу III Порядку № 158 облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз (дії негативних чинників); акта стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
Система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру) (пункт 3 розділу І Порядку № 158).
Відповідно до пункту 5 Порядку визначення категорій пам`яток, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 22.05.2019 року, попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.
Наведене свідчить про те, що саме на виконавчий комітет Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області покладається обов`язок виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня, яким є Департамент культури Закарпатської ОВА, про занесення таких об`єктів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Колегія суддів зауважує, що апелянт не заперечує покладеного на нього обов`язку виготовлення облікової документації та подання пропозицій Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Виконавчим комітетом на момент пред`явлення позову вжито заходи щодо виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - пам`ятку археології "Городище", IX-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четатє" в селищі Солотвино Тячівського району.
Як вже було встановлено, 07 жовтня 2024 року між відділом культури Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області та ТОВ "Реставраційно-Технологічний Центр" укладено договір № 28 про надання послуг щодо виготовлення облікової документації на пам`ятку археології "Городище" (ІХ-ІІ ст. до н.е.).
Згідно умов договору термін виконання послуг визначено до 31 грудня 2024 року.
Станом на час розгляду даної справи в суді першої інстанції не встановлено, що облікова документація на пам`ятку археології "Городище", ІХ-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четаття" в смт. Солотвино була виготовлена.
Виконавчим комітетом не надано суду доказів виготовлення облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення - пам`ятку археології "Городище", IX-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четатє" в селищі Солотвино Тячівського району.
Також на час вирішення справи відсутні докази звернення відповідача із пропозицією до Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації про занесення пам`ятки до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, такі докази надійшли суду після ухвалення рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що невиконання відповідачем обов`язку по виготовленню облікової документації на об`єкт культурної спадщини місцевого значення пам`ятки археології "Городище", ІХ-ІІ ст. до н.е. в урочищі "Четаття" в смт. Солотвино, та, відповідно, неподання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури Закарпатської ОВА про занесення такого об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі № 260/6769/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2025 |
Оприлюднено | 30.05.2025 |
Номер документу | 127699747 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо особливої охорони природних територій та об’єктів, визначених законом |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Іщук Лариса Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні