Постанова від 19.05.2025 по справі 444/1012/25

Справа № 444/1012/25

Провадження № 2-а/444/40/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіЖовква Львівськоїобласті справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С ТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Просить суд:

1) скасувати постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5925 від 13.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;

2) провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити у зв"язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення;

3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 605,60 гривень,

з підстав зазначених у позові.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові. Вважає, що постанова винесена з порушенням та підлягає скасуванню. Просить суд позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши думку позивача, оглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 5КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідност. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу у зв"язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Судом встановлено, що 13.03.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 5925 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, що видно з її копії (а.с.8-9).

Однак, як зазначив позивач у заяві, що 13.03.2025 року він з власної ініціативи прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) для уточнення військово-облікових даних, оскільки 10.03.2025 року у застосунку «Резерв+» було зазначено, що є порушення правил військового обліку.

В ході уточнення військово-облікових даних позивача було повідомлено, що останній нібито не з`явився за повісткою №1660733 від 03.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних, а саме на 19.01.2025 року о 09 год. 00 хв., у звязку із чим відносно нього було винесено постанову.

Однак, як встанолено судом, 03.11.2024 року позивачем було отримано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на термін до 29.12.2024 року.

05.01.2025 року через застосунок «Резерв+» було продовжено відстрочку до 07.02.2025 року.

09.02.2025 через застосунок «Резерв+» вчергове продовжено відстрочку до 08.05.2025 року.

16.03.2025 року на застосунок «Резерв+» прийшло повідомлення про необхідність поновлення додатку. Після оновлення застосунку, з"явилася інформація про те що у позивача відсутні порушення правил військового обліку.

Тобто, жодного порушення позивачем не було вчинено.

Згідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у позивача є відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, що видно з витягів (а.с.19-21).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУ пАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1)у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2)у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у даному випадку повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що військовозобов`язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час і у встановлений законом строк не повідомив відповідний орган влади про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою.

При цьому з огляду на презумпцію протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов`язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1-3 ст.90КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з детально проаналізованих доказів, суд приходить до висновку, що в діянні ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки під час розгляду справи в суді не доведено наявність протиправної, винної дії, яка містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто не доведено сам факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

За таких обставин оскаржувана постанова не відповідає встановленим до неї вимогам законодавства, відповідач при її винесенні не діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржувану постанову слід визнати незаконною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Оскаржувана постанова така, що прийнята не у відповідності до вимогч. 2ст. 2 КАС України.

Разом з тим, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року по справі № 543/775/17, яка є обов`язковою для застосування суду.

Відтак, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 (шістсот пять) грн. 00 коп.

Керуючись ч. 4 ст. 229, 241, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

Визнати незаконною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5925 від 13.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності зач.3ст.210-1КУпАП -закрити узв"язкуіз відсутністюскладу адміністративногоправопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) сплачений ним судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: Р. Й. Зеліско